Справа №2-4877/10
01 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - судді Кравчук Т.С.,
при секретарі - Лахматовій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до депутата Одеської міської ради ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача спростувати недостовірні відомості щодо позивачки , визнання дій відповідача неправомірними, стягнення моральної шкоди та судові витрати, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до депутата Одеської міської ради ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, визнання його дій неправомірними, стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на прес-конференції відповідач наголосив, що вона, позивачка, його домагалася з метою схилити до здійснення певних дій, й при цьому декілька разів з його виступу прозвучали латентні, скриті погрози на її адресу. Позивачка вважає, що відповідач своїми діями не лише порушив її права та інтереси, визначенні чинним законодавством, але й принизив її честь та гідність як людини та громадянина, так і державного службовця.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, неодноразово уточнювала його з посиланням на висловлювання ОСОБА_2, які він поширив на прес-конференції з метою паплюження ОСОБА_1 в очах оточуючих її колег, підлеглих, родичів, друзів, інших осіб, у яких може скластися враження щодо неї, як некомпетентного працівника, керівника, як аморальної людини. Позивачка зазначила, що на час проведення відповідачем прес-конференції вона займала посаду начальника КРУ в Одеській області, а тому поширенням неправдивої інформації ОСОБА_2 дискредитував її як посадову особу, державного службовця, він в оману суспільство, широкі верстви населення стосовно її як посадової особи та людини.
Позивачка просить суд:
- зобов'язати відповідача депутата Одеської міської ради ОСОБА_2 спростувати недостовірні відомості щодо неї, які були ним поширено на конференції ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку визначеному чинним законодавством та у спосіб, яким було поширено зазначені недостовірні відомості протягом тижня з дня набрання чинності рішенням суду;
- визнати дії відповідача щодо збирання, зберігання, використання та поширення інформації про її особисте життя без її на те згоди, та поширення інформації, що не відповідає дійсності, порочить її честь, гідність та ділову репутацію і є такою, що містить скриту погрозу на її адресу, звинувачення її й шантажі та нібито в спробах тиску з її боку у відношенні депутата Одеської міської ради ОСОБА_2, неправомірними;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000,00 гривень на користь районного притулку для дітей служби у справах дітей Кодимської районної державної адміністрації, який розташований за адресою: 66000, Одеська область, м.Кодима, вул.Садова,3 ;
- стягнути з відповідача судові витрати.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги, зокрема ст.270 ЦК України, якою визначені перелік особистих немайнових прав, серед яких є право фізичної особи на повагу до своєї гідності та честі; положеннями ст.297 ЦК України, якими передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі; гідність та честь фізичної особи є недоторканними; фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі; ст.299 ЦК України, згідно якої фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації та може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації; положеннями ст..277 ЦК України, згідно яких фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного; Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Крім того, позивачка посилаючись на те, що зазначена прес-конференція була трансльована телекомпанією «АТВ», ТРК «Круг» та «Новая Одесса», обґрунтовують позовні вимоги ст.64 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи.
Позивачка вважає, що відповідачем було здійснено збирання, зберігання, використання та поширення недостовірної інформації щодо неї у публічному виступі, в засобах масової інформації, що суперечить ст.302 ЦК України, згідно якої зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються. Позивачка зазначила, що своїми протиправними діями відповідач спричинив їй моральну шкоду, що виявилася у її душевних стражданнях, які вона зазнала по відношенню до себе, порушенням її прав та законних інтересів як людини, громадянина та державного службовця, а також у приниження її честі, гідності та ділової репутації.
Представник відповідача позов не визнав, просить відмовити у його задоволені, не заперечують факту проведення прес-конференції, яка була зібрана з приводу подій, що сталися на різдвяні свята, коли ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 відвідували з різдвяними подарунками дітей, що позбавлені батьківського піклування. Відповідач зазначив, що до відому журналістів було доведено ситуацію, що склалася між ним особисто та, як директором ТОВ «Експрес», і ОСОБА_1, як начальником КРУ в Одеській області, вважає, що інформація поширена на прес-конференції не принижує честь, гідність і ділову репутацію позивачки, а тому її позовні вимоги задоволенню не підлягають .
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 депутатом Одеської міської ради ОСОБА_2 було проведено прес-конференцію з приводу стосунків, що склалися між ним та начальником КРУ в Одеській області ОСОБА_1, коли вони у спільній поїздці по Одеській області відвідували дітей, які позбавлені батьківського піклування, з метою поздоровлення їх з різдвяними святами та врученням подарунків. Факту такої поїздки позивачка ОСОБА_1 не заперечує.
Згідно з нормами ст.270 ЦК України одним із видів особистих немайнових прав фізичної особи є її право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі. У відповідності з ч.1 ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
При цьому згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Як викладено у тексті позову ОСОБА_1 й заслухано судом запис репортажу прес-конференції відповідач дослівно сказав:
- «по ее информации у меня есть то, что поможет ей выиграть этот процесс у ОСОБА_3, то что поможет ей облегчить его и поднять эту даму в глазах судебных органов»;
- ОСОБА_1 заявила, що «есть у меня возможность помогать Вам», «есть некоторые работники ГАИ, которые могут всегда оказать содействие»;
- «ОСОБА_1 уверена, что у меня есть компромат на этого человека «ОСОБА_3»;
- «У меня был в свое время глубокий инцидент с одним деятелем от транспорта, которого мне пришлось попросить смутное время переждать в следственном изоляторе. Он там посидел, подумал …»
- «некоторые жесты рукой свободной от руля»;
- «у меня есть что показать и доказать все, что я сказал, дать возможность послушать»;
- «имею аудиофиксацию»;
- «она бедная несчастная женщина …запутавшаяся»;
- «06 числа, 06 февраля будет проходить суд, где ОСОБА_1 будет бороться через судебные органы за сохранение своего места этого органа исполнительной власти. Сказано мне было, что по ее информации, непонятно откуда взятой, у меня есть то, что поможет ей выиграть этот процесс у господина ОСОБА_3, т.е. то, что может облегчить его и поднять эту даму в глазах судебных органов»;
- «тогда начали подход издалека, нет так нет говорят, ну есть у меня возможность помогать Вам, у меня очень хорошие взаимоотношения с ГАИ, а Вы же ещё и транспортом занимаетесь, занимаемся, но Вы знаете некоторые работники ГАИ, было перечислено какие работники ГАИ, всегда готовы оказать мне содействие и Вам будет легче и я сочту, что Вы помогли мне, а я буду помогать Вам»;
- «зафиксировал некоторые наши моменты беседы»;
- «опять же мне пришлось некоторые моменты фиксировать после, потому что они из ряда вон выходили и я не ожидал, что все так быстро перейдет из рамок социальных, в рамки романтические»;
- «т.е. все это посещение оно было оформлено надлежащим образом и у моих хороших знакомых, работников УВД, оно пока просто лежит в порядке объяснения от некоторых лиц, которые видели наше чаепитие, значит на втором этаже, но не в баре»;
- «было все-таки предложено подумать о том, что суд скоро, помогать ей никто не будет,…., потому что я могу о чем-то пожалеть»;
- «в отличии от ОСОБА_1 я никакой компромат на людей на собираю»;
- «я сказал и так достаточно, чтобы было понимание того, что меня хотели использовать»;
- «я докажу в любой инстанции, что мне есть, что показать, дать прослушать при необходимости»;
- «я когда понял, что меня начинают шантажировать, я попросил своих товарищей, в нерабочее время, имея опыт работы с людьми, подойти и взять объяснение у некоторых сотрудников того увеселительного заведения»;
- «ОСОБА_2 заявил, что это попытка давления на него со стороны ОСОБА_1»;
- «у меня есть все доказательства моей правоты».
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про інформацію» передбачає, що відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчинені таких порушень, як надання інформації, що не відповідає дійсності або поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь та гідність особи. Під поширенням інформації в ст..47 цього Закону розуміється розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Під поширенням відомостей розуміється повідомлення у публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
Аналізуючи та оцінюючи промову ОСОБА_2 на прес-конференції і його відповіді на запитання журналістів суд дійшов висновку, що його висловлювання є беззмістовними, викладені без логічної та кінцевої думки щодо сказаного, з вираженням неконкретних натяків та домислів, які можна сприймати кожному за своїм розумінням. Тобто такі висловлювання не є інформацією, яка б містила відомості, які принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 та підтверджувала б зберігання, використання і поширення інформації про її особисте життя.
При цьому ОСОБА_1, вимагаючи спростувати недостовірні відомості щодо неї, які були поширені на конференції ІНФОРМАЦІЯ_1, не надала суду будь-яких пояснень, доказів, тексту, який в її розумінні повинен бути спростований та у якій спосіб необхідно здійснити таке спростування.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не доведено і з матеріалів справи не вбачається жодних переконливих доказів щодо поширення відповідачем ОСОБА_2 образливих відомостей про позивачку, відсутні підстави для відшкодування позивачці моральної шкоди, в судовому засіданні не встановлений факт порушення прав позивачки, а тому за таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими і в задоволенні позову слід відмовити за його безпідставністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 270,275 ЦК України, ст. 47 Закону України «Про інформацію», Постанову Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 3, 10,11,60,62, 212- 215 ЦПК України, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до депутата Одеської міської ради ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача спростувати недостовірні відомості щодо позивачки, визнання дій відповідача неправомірними, стягнення моральної шкоди та судові витрати - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя