Справа № 502/2843/24
11 червня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Масленикова О.А.
за участю секретаря судового засідання - Скрипкної А.Ю.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами
цивільну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю
«ДІДЖИ ФІНАНС»
до
ОСОБА_1
про
стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.03.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, відповідачем було подано заявку на отримання кредиту №101235182. Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №101235182 від 04.03.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача. Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №101235182 від 04.03.2021 року з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10000 грн. Проте, відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин передбачених ст.526 та ст.527 ЦК України. Згідно умов Договору відступлення прав вимоги №05Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за Кредитним Договором №101235182 від 04.03.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуло права вимоги до відповідача. Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 34805 грн., яку позивач просить стягнути, а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правовому допомогу в розмірі 6000 грн.
Ухвалою судді від 21 березня 2025 року відкрито провадження у справі призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.
Ухвалою суду від 20 травня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача Осипенка Артема Валерійовича в інтересах відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку подачі зустрічного позову до товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсними пунктів кредитного договору - відмовлено.
09.06.2025 р. до суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача, в якій зазначено, що 04.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №101235182 (далі - Договір) в електронній формі на таких умовах. Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (пункт 1.1.) Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн. у валюті: Українські гривні (пункт 1.2). Кредит надається строком на 30 днів з 04.03.2021 (строк кредитування) (пункт 1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.04.2021 (пункт 1.4). Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3000.00 грн. в грошовому виразі та 365.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13000.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (пункт 1.5). Проценти за користування кредитом: 3000.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (пункт 1.5.2) строку Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день кредитом (пункт 1.6). користування Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору (пункт 1.7). З додатку до договору, а саме графіку платежів убачається, що сума кредиту за договором становить 10000 грн., проценти за користування кредитом - 3000 грн., разом 13000 грн. Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним вище договором за період з 04 березня 2021 року по 07 лютого 2021 року становить 34805 грн., з яких 8100 грн. - борг за тілом, 26705 грн. борг по відсотках. Також з цього розрахунку убачається, що відповідачка сплатила на користь кредитодавця грошові кошти за тілом кредиту у розмірі: 1000 грн. (03 квітня 2021 року), 900 грн. (18 квітня 2021 року), процентів по кредиту у розмірі: 2750 грн (03 квітня 2021 року), 510 грн. (18 квітня 2021 року), а також комісію у розмірі: 1000 грн. (03 квітня 2021 року), 900 грн. (18 квітня 2021 року). відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ "Діджи Фінанс", загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 34805 грн., з яких 8100 грн. борг за тілом кредиту, 26705 грн. проценти. Тобто нараховані первісним позикодавцем відсотки за користування кредитом, які фактично заявлені до стягнення більше, а ніж у 3 рази перевищують розмір заборгованості. Із викладеного вище убачається, що у даному випадку, визначений ТОВ "Мілоан" у змісті оспорюваного договору розмір процентів (365% річних) є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальниці (споживачці), відтак пункти 1.5, 1.5.2, 1.6 Договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними пункти 1.5, 1.5.2, 1.6 договору про споживчий кредит №101235182 укладеного 04 березня 2021 року між нею та ТОВ «Мілоан» та застосувати правові (юридичні) наслідки недійсності цих пунктів правочину. Ураховуючи наведене вище, зважаючи на розмір тіла кредиту, заявлений позивачем до стягнення (8100 грн), задоволення позовних вимог про стягнення відсотків є можливим у розмірі, що не перевищує 4050 грн, тобто не більше, ніж 50% від тіла боргу. Водночас, з наданого позивачем розрахунку заборгованості убачається, що відповідачка сплатила відсотки за користування кредитом у розмірі 3650 грн, та ця сума грошових коштів, має бути урахована в рахунок погашення суми боргу за кредитом, що забезпечить захист інтересів позичальниці . Враховуючи викладене вище, зазначені вище суми грошових коштів мають бути враховані судом у рахунок зменшення заборгованості за кредитом, тобто 12150 грн. (заборгованість за тілом кредиту+50% від цієї суми) - 3650 грн. (фактично сплачені проценти) = 8500 грн. З огляду на пункти 1.5.1, 2.2.1, 2.3.1.1, 2.4.1, 2.4.3 договору про споживчий кредит №101235182 від 04 березня 2021 року , укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" в частині стягнення комісії є нікчемними. За таких обставин, сплачені позичальницею грошові кошти у якості комісії в сумі 1900 грн. мають бути ураховані у якості зменшення заборгованості за тілом кредиту. Отже, зазначені вище суми грошових коштів мають бути враховані судом у рахунок зменшення заборгованості за кредитом, тобто 12150 грн. (заборгованість за тілом кредиту+50% від цієї суми) - 3650 грн. (фактично сплачені проценти) - 1900 грн =6600 грн. Як на підставу задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, позивач посилається на детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Стародуб І.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" щодо стягнення кредитної заборгованості. З цього документа убачається, що адвокатом нібито виконані роботи (надано послуги): правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "Діджи Фінанс" на що витрачено часу 1,5 год., загальною вартістю 2250 грн; cкладання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, позивач на що витрачено час 3 години, вартістю 3000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) на що витрачено 1 годину, вартістю 750 грн. З позовом у цій справі від імені первісного позивача, звернулася не адвокат Стародуб І.В., яка нібито складала цей позов, а керівник юридичної особи Романенко М.Е. , саме за допомогою його цифрового підпису був підписаний первісний позов, що ставить під сумнів дійсність надання правничих послуг адвокатом у межах цієї справи. Крім того, заявлені витрати в частині правового аналізу обставин спірних правовідносин не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки сам по собі аналіз обставин, формування позиції, не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та подання позову, що заявлені як окремі послуги, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом. Формування додатків до позовної заяви охоплює собою складання позову. Час нібито витрачений адвокатом не відповідає критерію реальності надання послуг, оскільки спірні правовідносини стосуються справи, яка не є складною, містять усталену судову практику, більше того, первісний позивач є юридичною особою, яка подає безліч одноманітних (ідентичних) позовів у рамках інших справ. Зважаючи на вищевказане, представник позивача просив відмовити відповідачу в задоволенні нарахування відсотків за договором про споживчий кредит №101235182 від 04.03.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , що визначені у п. 1.5, 1.5.2, 1.6 вказаного договору, застосувати правові (юридичні) наслідки недійсності (нікчемності) зазначених пунктів кредитного договору під час вирішення первісного позову, відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу та вирішити питання про судові витрати (судовий збір) пропорційно задоволеним позовним вимогам.
09.06.2025 р. до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, в якій зазначено, що 04.03.2021, за власним волевиявленням, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі по тексту - ТОВ «МІЛОАН» чи/або Первісний Кредитор чи/або Товариство) за адресою: https://miloan.ua/ подано заявку на отримання кредиту № 101235182. Заявка на отримання кредиту знаходиться у власному кабінеті відповідача на вказаному веб-сайті Товариства. Таким чином, відповідачу було направлено електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , який особисто вказаний відповідачем у договорі про споживчий кредит № 101235182 від 04.03.2021 (далі по тексту - Договір). Повідомлення містило одноразовий ідентифікатор U94210, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору. Даний договір також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства за адресою: https://miloan.ua/. Хронологія вчинення дій щодо укладення договору у формі електронного правочину, інформація з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МІЛОАН» про надсилання SMS на номер відповідача та інформацією з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину містяться у ч. 6. Договору «Порядок укладення договору». Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт існування правовідносин з первісним кредитором на підставі договору, який передбачає надання, отримання та повернення кредитних коштів. Таким чином, ці обставини є встановленими і не потребують додаткового доказування згідно з частиною першою статті 82 ЦПК України. Отже, згідно п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000.00 грн. у валюті: Українські гривні. Відповідно до п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 04.03.2021 (строк кредитування). Пунктом 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 03.04.2021. Згідно п. 1.5. Договору загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3000.00 грн. в грошовому виразі та 365.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 13000.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3000.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Також, згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. На підтвердження законності нарахування розміру заборгованості, позивачем до позовної заяви було долучено відомість про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит № 101235182 від 04.03.2021 року, яка сформована, підписана та надана первісним кредитором (додаток № 6 до позовної заяви «Деталізований розрахунок за кредитним договором 101235182.pdf.»). Згідно п. 2.8. Договору для визначення будь-яких обставин виконання грошових зобов'язань або будь-якої їх частини, вирішальне значення мають дані бухгалтерського обліку Товариства. Отже позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв'язку з чим за договором виникла заборгованість в загальному розмірі 34 805,00 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту становить 8 100,00 грн. (відповідно до п. 1.2. договору); заборгованість за відсотками становить 26 705,00 грн. (відповідно до п. 1.5.2. договору нараховано 3 000,00 грн. + відповідно до п. 1.6. договору нараховано 23 705,00 грн. = всього 26 705,00 грн.); Згідно з пунктом 2.3.1.2. Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Зазначеним пунктом також передбачено, що користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Отже, на відміну від продовження (пролонгації) строку кредитування на пільгових умовах, продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах з процентною ставкою 5% не передбачало вчинення від позичальника певних дій, окрім як самого факту продовження користування кредитними коштами. За викладеного, позивач вважає, що у спірному випадку строк кредитування пролонговувався та максимально міг бути продовженим на 60 днів (до 03.08.2021), а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 30 днів (строк початкового кредитування) + 60 днів (продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах). Разом з тим, звертаємо увагу суду, що згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101235182 від 04.03.2021 вбачається, що відповідачем вчинялися дії по сплаті комісії за пролонгацію за кредитним договором, а саме: Сплата процентів по кредиту: 03.04.2021 в розмірі 2 500,00 грн.; 03.04.2021 в розмірі 150,00 грн.; 18.04.2021 в розмірі 510,00 грн. Загалом сплачено 3 160,00 грн. Сплата тіла кредиту: 03.04.2021 в розмірі 1 000,00 грн.; 18.04.2021 в розмірі 900,00 грн. Загалом сплачено 1 900,00 грн. Сплата комісії за пролонгацію: 03.04.2021 в розмірі 1 000,00 грн.; 18.04.2021 в розмірі 900,00 грн. Загалом сплачено 1 900,00 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що умовами договору про споживчий кредит № 101235182 від 04.03.2021 року сторони передбачили порядок продовження строку договору, а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Враховуючи, що в договорі сторонами був обумовлений строк нарахування відсотків, а саме відсотки нараховуються до дня повного погашення заборгованості за кредитом, оскільки на даний момент заборгованість по кредиту погашена не була, позивач вважає, що первісним кредитором обґрунтовано були нараховані відсотки за період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення, тому позовні вимоги в цій частині також підлягали до задоволення. За весь період перебування права вимоги за договором у позивача, ним не здійснювалося жодних додаткових нарахувань і не застосовувалося жодних штрафних санкцій до позичальника. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за договором, яка була нарахована первісним кредитором. Отже, позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним договором, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 6000,00 грн., що підтверджується інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами (витяги з інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами додається до даного відзиву). До складання позовної заяви у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу спірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів позивача. Позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6000,00 підлягають до задоволення. Зважаючи на вищевикладене, представник позивача просив задовольнити у повному обсязі позові вимоги позивача у справі № 502/2843/24 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
10.06.2025 р. до суду надійшла заява від представника відповідача, в якій останній просив суд розглянути справу за його відсутності та без присутності відповідача та врахувати його пояснення подані через електронний суд та задовольнити їх.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:
На підставі Анкети-заяви на кредит №101235182, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 від 04.03.2021 року було укладено Договір про споживчий кредит №101235182. Дата повернення кредиту 03.04.2021 року.
29.07.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №05Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс», набуло права вимоги до відповідача.
Сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 34805 грн. з яких: 8100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 26705 грн. - заборгованість за відсотками.
При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:
Всупереч умовам кредитного договору №101235182 від 04.03.2021 року відповідач свої кредитні зобов'язання не виконав, суму боргу не сплатив.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем кредитного зобов'язання, та відсутністю доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядку ст. 89 ЦПК України доказів фактичні обставини та беручи до наведені норми права, суд вважає достовірно встановленим існування обов'язку відповідача повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договору, а порушене право позивача внаслідок невиконання відповідачем даного обов'язку таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16, 1048-1049 ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2422 гривень 40 копійок сплаченого судового збору.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню частково зважаючи на таке.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З матеріалів справи вбачається, 01.08.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Стародуб І.В. укладено договір про надання правової допомоги № 42649746, та сплату за послуги визначено в розмірі 6000 грн.
Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 352 ЦПК України, 11, 509, 525, 526, 527, 530, 611, 1046, 1048, 1049, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) - 34805 гривень заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) - 2422,40 гривень сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) - 3000 гривень понесених витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников