Справа № 320/37066/24
про залишення апеляційної скарги без руху
09 червня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року позов задоволено повністю.
Первинну апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області було зареєстровано 08 січня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року - апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.
Із відомостей "Діловодства спеціалізованого суду" вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 04 квітня 2025 року о 19:46 год. через підсистему "Електронний Суд".
Повторно Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано апеляційну скаргу 06 червня 2025 року через підсистему "Електронний суд", яку зареєстровано судом апеляційної інстанції 06 червня 2025 року за вх.№А/855/15742/25.
Отже апеляційну скаргу подано поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2025 року.
Перевіривши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішеня (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проглошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів наголошує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, колегія суддів наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянт в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження взагалі не вказав причини пропуску строку при поданні апеляційної скарги.
Також суд звертає увагу, що апелянт у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень не надає жодних доказів доказів.
Апелянт жодним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило апелянту звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2024 року (рік звернення з адміністративним позовом).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року становить 1453 грн. 44 коп. (3028*0,4*150%*0.8).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Додана ж до апеляційної скарги платіжна інструкція від 07 січня 2025 року №25 про сплату судового збору в сумі 1816,80 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору при поданні цієї апеляційної скарги з огляду на таке.
У постанові від 13.02.2019 у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час постановлення цієї ухвали стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відтак, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
На переконання суду апеляційної інстанції, указані нормативні приписи є застосованими й до апеляційного провадження, оскільки за нормами Закону України "Про судовий збір" особа має право на повернення сплаченого судового збору у випадку повернення апеляційної скарги (п. 2 ч. 1 ст. 7).
Таким чином, у спірному випадку Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до платіжної інструкції від 07 січня 2025 року №25 на суму 1816,80 грн у межах справи №320/37066/24 (апеляційне провадження № А/855/481/25). Однак така інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у справі №320/37066/24 (апеляційне провадження № А/855/15742/25), адже судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншої апеляційної скарги.
Подібна позиція висловлена Верховним Судом й у постанові від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 1453 грн. 44 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______(дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд;
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подати докази їх поважності;
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, апеляційну скаргу буде повернено особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова