П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37021/24
Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 420/37021/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024,-
Короткий зміст позовних вимог.
У листопаді 2024 року представник ТОВ «АКВАФРОСТ» звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення придбаного товару (труби), позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України. Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору. Проте, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняте рішення митного органу протиправним та такими що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням положень Митного Кодексу України, оскільки прийняте спірне рішення ґрунтується на домислах та припущеннях, містить формальні та необґрунтовані підстави, та, лише посилання на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Що є порушенням норм чинного законодавства України. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Також, позивач зазначає, що при визначенні вартості перевезення товару було допущено описку, про що відповідач був повідомлений. Позивачем не понесені додаткові витрати щодо вантажно-розвантажувальних робіт партії товару, що була заявлена до декларування. Надані позивачем документи повністю підтверджують відомості щодо ваги товару.
Представник відповідача надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування відзиву зазначено, що оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості й усунули зазначені митним органом розбіжності, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому заперечував проти доводів відповідача з підстав, викладених у позовній заяві.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20.02.2025 у справі № 420/37021/24 задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024.
Визнав протиправним та скасував рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024.
Стягнув з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» витрати на оплату судового збору у розмірі 3598,95 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Волинської митниці подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Волинської митниці, містились розбіжності та були відсутні всі відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.07.2024 між компанією «Laatsa Kalatoostus Ltd», (д. Ляятса, волость Сааремаа, Сааремаа Естонія) (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (Покупець) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/07/2024-42, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар, зазначений в інвойсі до цього контракту, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також, усі необхідні характеристики товару, попередньо узгоджені сторонами, вказуються в Інвойсі, який є невід'ємною частиною даного контракту.
Згідно п. 4.1. контракту - ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.
На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № 2024/441 від 22.10.2024, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару. Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 50 908,26 дол. США за 18000 кг товару.
Уповноваженою особою декларанта (позивача) - ПП «Респект брок» до відділу аналізу та контролю митної вартості Волинської митниці UA205140 була подана, для митного оформлення, електронна митна декларація № 24UA205140070230U9 на товар: «Креветка (Pandalus Montagui) в панцирі з головою, варено-морожені, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, розмірний ряд: 125/175 шт./кг - 4845 кг.; 125/155 шт/кг -13155 кг. Дата виробництва 12.2023 - 01.2024 р. Термін придатності 24 місяці.»
Разом із митною декларацією та під час подальших консультацій ТОВ «АКВАФРОСТ» надало до митного оформлення: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/07/2024-42 від 15.07.2024; Рахунок-фактура (invoice) № 2024/441 від 22.10.2024; Банківський платіжний документ про оплату товару - платіжна інструкція і іноземній валюті № 77 від 23.10.2024; Автотранспортна накладна (CMR) № 461722 від 01.11.2024; Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 28/08/2024 від 28.08.2024; Договір транспортного експедирування № 6 від 29.11.2023; Заявка на перевезення № 323 від 01.11.2024; Довідка про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024; Рахунок на оплату наданих транспортних послуг № 185 від 04.11.2024; Прайс-лист № б/н від 05.11.2024; Сертифікат якості (quality certificate) № 50 від 01.11.2024; Сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № ЕЕ414364 від 01.11.2024; Декларація виробника (declaration of producer) № б/н від 01.11.2024; Міжнародний ветеринарний сертифікат (International certifikate) № АА102903 від 01.11.2024; Пакувальний лист (packing list) № б/н від 01.11.2024; Договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів № 80 від 08.07.2024; Копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) № 24ЕЕ3310Е0132095В1 від 01.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12090828 від 04.11.2024 року.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024.
Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товару протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України).
Зазначені положення зобов'язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 15.07.2024 між компанією «Laatsa Kalatoostus Ltd», (д. Ляятса, волость Сааремаа, Сааремаа Естонія) (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» (Покупець) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/07/2024-42, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар, зазначений в інвойсі до цього контракту, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також, усі необхідні характеристики товару, попередньо узгоджені сторонами, вказуються в Інвойсі, який є невід'ємною частиною даного контракту.
Згідно п. 4.1. контракту - ціна на поставлений товар, узгоджується сторонами, зазначається в інвойсі на кожну поставку товару.
На виконання умов вищевказаного контракту видано інвойс № 2024/441 від 22.10.2024, в якому сторонами погоджено вартість поставленого товару. Загальна вартість товару визначена вказаним інвойсом та складає 50 908,26 дол. США за 18000 кг товару.
Уповноваженою особою декларанта (позивача) - ПП «Респект брок» до відділу аналізу та контролю митної вартості Волинської митниці UA205140 була подана, для митного оформлення, електронна митна декларація № 24UA205140070230U9 на товар: «Креветка (Pandalus Montagui) в панцирі з головою, варено-морожені, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, розмірний ряд: 125/175 шт./кг - 4845 кг.; 125/155 шт/кг -13155 кг. Дата виробництва 12.2023 - 01.2024 р. Термін придатності 24 місяці.»
Разом із митною декларацією та під час подальших консультацій ТОВ «АКВАФРОСТ» надало до митного оформлення: Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/07/2024-42 від 15.07.2024; Рахунок-фактура (invoice) № 2024/441 від 22.10.2024; Банківський платіжний документ про оплату товару - платіжна інструкція і іноземній валюті № 77 від 23.10.2024; Автотранспортна накладна (CMR) № 461722 від 01.11.2024; Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 28/08/2024 від 28.08.2024; Договір транспортного експедирування № 6 від 29.11.2023; Заявка на перевезення № 323 від 01.11.2024; Довідка про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024; Рахунок на оплату наданих транспортних послуг № 185 від 04.11.2024; Прайс-лист № б/н від 05.11.2024; Сертифікат якості (quality certificate) № 50 від 01.11.2024; Сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № ЕЕ414364 від 01.11.2024; Декларація виробника (declaration of producer) № б/н від 01.11.2024; Міжнародний ветеринарний сертифікат (International certifikate) № АА102903 від 01.11.2024; Пакувальний лист (packing list) № б/н від 01.11.2024; Договір-доручення про надання послуг по декларуванню товарів № 80 від 08.07.2024; Копія митної декларації країни відправлення (експортна декларація) № 24ЕЕ3310Е0132095В1 від 01.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державним органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12090828 від 04.11.2024.
Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об'єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.
За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024.
В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом.
З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:
- ціни на товар, згідно наданого прайс-лист № б/н датовані станом на 05.11.2024, що не є актуальними на момент укладання рахунка-фактури від 22.10.2024 №2024/441. Також, прайс-лист від 13.04.2023 №б/н містить інформацію від відправника; інформацію від виробника товару декларантом не надано, що відповідно до VІI статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;
- відповідно заявки на перевезення від 01.11.2024 №323 вартість перевезення становить 126000 грн., що суперечить вартості зазначеній в документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 04.11.2024 № 04/11 на загальну сум 132000 грн. (77000+55000) по маршруту Лаатса-Україна (Ягодин) 77000 грн., по маршруту Ягодин-Київ 55000 грн). Банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надано до митного оформлення. Вказане ставить під сумнів достовірність заявлення транспортних витрат, що є однією зі складових митної вартості товару;
- відповідно п.6.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 15.07.2024 №15/07/2024-42 у вартість товару входить вартість тари та упаковки (маркування). З огляду на умови поставки FCA та умови пункту п. 6.3 контракту перевізник зобов'язуються організовувати вантажно-розвантажувальні роботи. При цьому, вартість таких витрат не зазначена в графі 21 ДВМ, що свідчить про не включення декларантом таких витрат до заявленої митної вартості;
- відповідно до пакувального листа від 01.11.2024 № б/н вага товару нетто становить 18000 кг, брутто 20700 кг, що суперечить вазі товару, зазначеному в заявці на перевезення від 01.11.2024 № 323 -21,5 т.
Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з такого.
Щодо посилань митного органу на неактуальність цін у наданому до митного оформлення прайс-листі на момент укладання рахунка-фактури від 22.10.2024 №2024/441.
Колегія суддів відхиляє наведені аргументи митниці, позаяк прайс-лист не є основним документом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.
В даному випадку, прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, а тому жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
При цьому, відповідачем не надано доказів на спростування актуальності цін у наданому позивачем до митного оформлення прайс-листі.
Щодо зауважень митного органу до вартості транспортних витрат.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу позивачем були надані наступні документи: довідка про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024, рахунок № 185 від 04.11.2024, CMR № 461722 від 01.11.2024, договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях № 28/08/2024 від 28.08.2024 року, договір транспортного експедирування № 6 від 29.11.2023; заявку на перевезення № 323 від 01.11.2024.
Зі змісту наданих до митного оформлення довідки про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024, рахунку № 185 від 04.11.2024, заявки на перевезення № 323 від 01.11.2024 встановлено, що загальна вартість транспортних витрат за маршрутом: Лаатса (Естонія) - Київ (Україна) складає 126 000, 00 грн.
Транспортні витрати по перевезенню Лаатса (Естонія) - Ягодин (Україна) складають 77000, 00 грн. з них 500,00 експедиторські послуги. Тобто, транспортні витрати до кордону України, які включаються до митної вартості визначені змістом наданих документів: довідкою про транспортні витрати № 04/11 від 04.11.2024, рахунком № 185 від 04.11.2024.
Ці дані є достовірними, жодних розбіжностей в числовому значені даної складової митної вартості (транспортних витрат до кордону України) не має та відповідно включені декларантом до митної вартості.
Також, як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з листом експедитора ФОП ОСОБА_1 від 06.11.2024, при формуванні розрахунку вартості транспортних послуг, Експедитором була допущена технічна помилка у вартості транспортних послуг по території України: вказана вартість 54 500,00 грн. замість 48 500,00 грн.
Колегія суддів акцентує, що така помилка не впливає на вартість доставки товару на митну територію України.
Отже, вказані вище докази у сукупності підтверджують заявлену позивачем вартість послуг на транспортування товару.
Відтак, вищевказані аргументи митниці є необґрунтованими.
Щодо не врахування позивачем витрат на пакування товару та розвантажувально-завантажувальні роботи з урахуванням умов поставки FCA.
Згідно із Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010) термін FCA (FREE CARRIER (...named place) «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що умовами поставки товару відповідно до інвойсу № 2024/441 були FCA Laatsa, Saaremaa, Estonia.
Тобто поставка здійснювалась на площах продавця, а відтак завантаження товару є обов'язком продавця.
Разом з тим, відповідно до п. 6.3 Контракту на поставку № 15/07/2024-42 від 15.07.2024, вартість тари, упаковки (пакування) та маркування входить у вартість товару, якщо інше не зазначено в інвойсі. Тара та упаковка (пакування) є неповортніми.
Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту обов'язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали.
Відтак, вищевказані доводи митниці, викладені у спірному рішенні, як підстава для коригування митної вартості товару, є безпідставними.
Щодо аргументів митниці про невідповідність ваги товару, що зазначена у пакувальному листі та, що зазначена у заявці на перевезення.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, ані заявка на перевезення, ані пакувальний лист не є обов'язковими для надання документами відповідно до ч.2 ст. 53 МК України при визначенні митної вартості товару та не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.
Вагу товару, задекларованого, підтверджують надані позивачем супровідні документи, а саме: інвойс № 2024/441 від 22.10.2024; CMR № 461722 від 01.11.2024; сертифікат якості (quality certificate) № 50 від 01.11.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of Origin) № ЕЕ414364 від 01.11.2024; декларація виробника (declaration of producer) № б/н від 01.11.2024; міжнародний ветеринарний сертифікат (International certifikate) № АА102903 від 01.11.2024.
Вказані документи корелюються між собою та свідчать про відсутність будь-яких розбіжностей з питання щодо належної ваги товару.
Ба більше, ці ж самі відомості щодо ваги товару містять експортна декларація № 24ЕЕ3310Е0132095В1 від 01.11.2024 та митна декларація № 24UA205140070256U2 від 05.11.2024 (за якою митним органом товар випущений у вільний обіг).
Відтак, надані позивачем документи підтверджують відомості щодо ваги задекларованого товару.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.
Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18.
Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.
Також, підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.
Однак, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000339/1 від 05.11.2024 відповідачем використано для коригування митної вартості товару митні декларації № UA100440/2024/322023 від 23.08.2024.
Проте, спірне рішення містить лише посилання на такі митні декларації, однак не містить пояснень про те, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості.
Також відповідачем не зазначено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14.
Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін.
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 420/37021/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк