11 червня 2025 р. Справа № 520/10653/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/10653/25
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича
про визнання дій протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича (далі - приватний виконавець Пашков Ю.Д.), в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати постанови у ВП № 66629955: постанову про відкриття виконавчого провадження № 66629955 від 27.08.2021 Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка Володимира Володимировича (далі - приватного виконавця Попляка В.В.); постанову Приватного виконавця Попляка В.В. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 27.08.2021; постанову приватного виконавця Попляка В.В. про стягнення з боржника основної винагороди від 27.08.2021; постанову приватного виконавця Попляка В.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28.09.2021; постанову приватного виконавця Пашкова Ю.Д. про арешт коштів боржника від 26.07.2024;
- визнати протиправними дії приватного виконавця Пашкова Ю.Д. з виконання відсутнього в матеріалах виконавчого провадження № 66629955 виконавчого документа - оригіналу виконавчого напису, вчиненого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості в розмірі 23 563,33 грн, реєстровий номер 13689, який відсутній і в сканованій формі в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, та стягнути з приватного виконавця Пашкова Ю.Д. на користь ОСОБА_1 суму завданих їй збитків у розмірі 22 815,29 грн та відшкодування завданої моральної шкоди суму 108 000 грн;
- зобов'язати приватного виконавця Пашкова Ю.Д. вжити заходів до усунення порушення закону та прав ОСОБА_1 шляхом скасування (вилучення) відповідних записів в Єдиному реєстрі боржників та направлення всім банківським установам, ПФУ та іншим особам, яким в межах ВП № 66629955 було надіслано постанови приватних виконавців про арешт коштів боржника, про звернення стягнення на кошти боржника та такі інші, відомості про скасування таких постанов.
02.05.2025 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначення підстав, які його зумовили, разом з доказами поважності причин його пропуску.
20.05.2025 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, та порушення норм процесуального права, просила:
- скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі;
- ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 в частині залишення її позовної заяви без руху - визнати безпідставною.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначила, що підставою її позову є відсутність виконавчого документа у матеріалах виконавчого провадження, про що їй вперше повідомило Міністерство юстиції України у відповіді 25.04.2025, а те, що на її банківській рахунок накладено арешт не є підставою позову, тобто факт порушення її прав було виявлено саме з відповіді Міністерство юстиції України від 25.04.2025, а тому саме з цього дня необхідно обраховувати строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з положеннями частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
27.08.2021 постановою приватного виконавця Попляка В.В. відкрито виконавче провадження № 66629955 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 13689, вчиненого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості в розмірі 23 563,33 грн.
Наказом Міністерства юстиції України від 28.02.2024 № 651/7 діяльність приватного виконавця Попляка В.В. припинена на підставі пункту 4 частини 1 статті 44 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у зв'язку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності.
Відомості про припинення діяльності приватного виконавця Попляка В.В. внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України 28.02.2024.
Рішенням Ради приватних виконавців України від 07.03.2024 № 68 тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця Попляка В.В. визначено приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. (далі - приватний виконавець Петренко Д.О.).
14.05.2024 приватним виконавцем Петренком Д.О. на підставі листа ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» від 11.04.2024 винесена постанова про передачу виконавчого провадження № 66629955 приватному виконавцю Пашкову Ю.Д.
28.05.2024 приватним виконавцем Пашковим Ю.Д. винесена постанова про прийняття виконавчого провадження № 66629955.
04.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Пашкова Ю.Д. із заявою про надіслання їй, зокрема, копії виконавчого напису нотаріуса та копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 66629955 з ідентифікатором.
Відповідь на цю заяву позивач отримала лише 05.05.2025.
Також позивач зверталась до Міністерства юстиції України (звернення від 10.03.2025), Офісу Президента України (звернення від 14.03.2025) та Національної поліції України (звернення від 14.03.2025) щодо діяльності приватного виконавця Пашкова Ю.Д.
Листом Міністерства юстиції України від 25.04.2025 № 59023/С-6057/20.4.1 Сапєлкіній Г.Н. було, зокрема, повідомлено, що сканована копія виконавчого напису нотаріуса, яка стала підставою для відкриття виконавчого провадження № 66629955, приватним виконавцем Попляком В.В. до автоматизованої системи виконавчого провадження не вносилась. У своїх поясненнях приватний виконавець Пашков Ю.Д. зазначив, що у переданих матеріалах виконавчого провадження № 66629955 відсутній оригінал виконавчого напису, про що складено відповідний акт приватного виконавця від 28.05.2024.
З огляду на відсутність в матеріалах виконавчого провадження № 66629955 оригіналу виконавчого напису нотаріуса № 13689, вчиненого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху і надано їй строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначення підстав, які його зумовили, разом з доказами поважності причин його пропуску.
05.05.2025 через підсистему «Електронний суд» позивачем було подано заяву про усунення недоліків, в якій вона зазначила, що підставою її позову є відсутність виконавчого документа у матеріалах виконавчого провадження, про що їй стало відомо з листа Міністерства юстиції України від 25.04.2025, тобто про порушення її прав вона дізналась лише 25.04.2025. І ця відповідь Міністерства юстиції не про арешт коштів, який накладено 29.07.2024, а про відсутність виконавчого документа у виконавчому провадженні. Тобто, за твердженням позивача, строк звернення до адміністративного суду нею не пропущений.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 27.08.2021, при цьому з матеріалів позовної заяви вбачається, що постановою приватного виконавця Пашкова Ю.Д. накладено арешт на кошти боржника від 26.07.2024. Відповідно до виписки по картці із «ОщадБанк» позивачу заблоковано кошти з 29.07.2024 для забезпечення виконання документу про арешт, проте позивач звернувся до суду 29.04.2025, тобто поза межами встановленого законом строку звернення до суду. Оскільки фактичні дії щодо арешту коштів позивача мали місце з 29.07.2024, то саме з цього моменту особа могла дізнатися або повинна була дізнатися про порушення її прав, що і є підставою для початку обчислення строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Реалізація цього права передбачає, зокрема, дотримання порядку, визначеного процесуальним законом, в тому числі щодо строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
За змістом частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Із вищезазначеного вбачається, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою про вирішення цього спору і захист своїх прав, свобод та/або інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19 день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом 29.04.2025, підставою позову є отримання інформації про те, що в матеріалах виконавчого провадження № 66629955 відсутній оригінал виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса № 13689, вчиненого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. Про цей факт позивачу стало відомо з листа Міністерства юстиції України від 25.04.2025 № 59023/С-6057/20.4.1.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
З вищезазначених норм права вбачається, що відкриття виконавчого провадження неможливе без наявності оформленого відповідного до чинного законодавства виконавчого документа. При цьому наявність арешту коштів позивача, накладеного постановою приватного виконавця, презумює наявність відповідного виконавчого провадження, а отже і виконавчого документа, тобто позивач не могла і не повинна була знати, що в матеріалах відкритого щодо неї виконавчого провадження відсутній виконавчий документ.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду передчасними.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що для отримання інформації щодо виконавчого провадження № 66629955, в тому числі копії постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень, позивач зверталась і до приватного виконавця Пашкова Ю.Д. і до Міністерства юстиції України. При цьому не отримавши відповіді від приватного виконавця позивач двічі зверталася до АТ «Укрпошта» для отримання інформації щодо надсилання на її ім'я листів від приватного виконавця Пашкова Ю.Д. Зазначене свідчить про активні дії апелянта для отримання інформації про стан виконавчого провадження та відповідну зацікавленість в захисті своїх прав.
Водночас колегія суддів звертає увагу на положення частини 3 статті 123 КАС України, відповідно до якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Щодо вимоги апелянта про визнання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 в частині залишення її позовної заяви без руху безпідставною, колегія суддів зазначає, що це є неефективним способом захисту прав позивача і не призведе до поновлення її прав, тому така вимога не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про повернення позовної заяви було допущено неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 287, 294, 312, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року по справі № 520/10653/25 - скасувати.
Справу 520/10653/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича про визнання дій протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В іншій частині в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін