11 червня 2025 р. Справа № 520/21394/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.02.25 по справі № 520/21394/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000.00 грн за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року з урахуванням отриманих сум;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000.00 грн. за період з 01.06.2022 року по 30.06.2022 року з урахуванням отриманих сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у мотивувальній частині оскаржуваного рішення вказано, що судом встановлено, що згідно з наказом командира в/ч від 08.06.2023 №99, за результатом службового розслідування, солдата ОСОБА_1 потрібно включити до іменних списків для виплати грошової винагороди особовому складу частини за червень 2022 року. Також з вказаного наказу вбачається, що позивач у червні 2022 року перебуваючи у м. Харків виконував бойові завдання, відтак має право на додаткову грошову винагороду, що підтверджується листом відповідача від 09.03.2024 №553/1311. Щодо посилань суду першої інстанції на п.8 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та на Бюджетний кодекс України, вказав, що за змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у справі №260/3564/22). Крім того, суд в оскаржуваному рішенні дійшов взаємовиключних висновків, а саме дійшовши висновку про те, що у червні 2022 року позивач виконував бойові завдання та приймав безпосередню участь у складі в/ч, але разом з цим відмовив у задоволенні позову.
Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується: Військовослужбовцям, які займають посади, передбачені штатами та штатними розписами у військових частинах. У Збройних Силах України діє принцип єдиноначальності, а тому питання фінансування потреб фінансового забезпечення військової частини НОМЕР_1 здійснюється вище стоячими органами військового управління. Цей принцип зокрема закріплено в пункті 1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (чинний до 07.06.2018 року). Отже, питання грошового забезпечення військовослужбовців вирішуються не у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ). Керівництвом Військової частини НОМЕР_1 постійно вживаються та вживались заходи щодо здійснення належного та повного фінансового забезпечення потреб військовослужбовців, які проходять в ній службу, зокрема і ОСОБА_1 . Зазначив, що на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". Відповідно до п. 1-1 Постанови №168 установлено що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань. Як унормовано, підпунктом 24 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №671 від 26 листопада 2014 року "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України", Міністр дає обов'язкові для виконання військовослужбовцями, державними службовцями і працівниками апарату Міноборони доручення. Так Міністром Оборони України в подальшому видано окреме доручення №912/з/29 від 23.06.2022 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168. Та в подальшому окремим дорученням Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 керувались всі підрозділи МОУ для врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди. В подальшому починаючи з 01.02.2023 року наказом №44 від 25.01.2023 року внесені зміни до порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 які врегульовують питання що до виплати додаткової винагороди відповідно Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168. З чого випливає що з 24.02.2022 року по 01.02.2023 року на підставі окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 проводилось врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168, та починаючи з 01.02.2023 року врегулювання виплати додаткової винагороди проводилось на підставі наказу №44 від 25.01.2023 "Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам". Із доданих позивачем документів не вбачається того факту, що особисто він виконував завдання у визначений період, натомість є лише бойові розпорядження, які підтверджують той факт, що на даному напрямку та у даний час виконував завдання відповідний підрозділ. Також посилався на дискреційні повноваження в частині нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ НОМЕР_2 з 10.05.2022.
У червні 2022 року позивач виконував бойові завдання та приймав безпосередню участь у бойових діях у складі в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
З матеріалів службового розслідування встановлено, що позивача помилково не включено до іменного списку військовослужбовці на додаткову грошову винагороду за червень 2022 року.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 08.06.2023 №99, за результатами службового розслідування, старшого солдата ОСОБА_1 включено до іменних списків для виплати грошової винагороди особовому складу частини за червень 2022 року.
Вважаючи необгрунтованим не проведення відповідачем відповідних нарахувань та розрахунків, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх необгрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (ч. 4 ст. 9 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, строк дії воєнного часу продовжувався.
На виконання указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Так, згідно п.1 Постанови №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно із абз. 4 п. 1 Постанови № 168, виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168, порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
В подальшому, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350 до вищезазначеної Постанови № 168 внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів "та поліцейським" доповнено словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754 до постанови Кабінету Міністрів України № 168 були внесені зміни, відповідно до яких в абз. 1 п. 1 слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінено словами "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)".
Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, на період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Так, розмір додаткової винагороди становить 30000 грн., а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100000 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України було надіслано (адресовано) військовому командуванню Збройних Сил України телеграму № 248/1298 від 25.03.2022.
Пунктом 1 вказаної телеграми визначено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
В подальшому, 07.07.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168", згідно якою були внесені відповідні зміни до Постанови № 168, зокрема п. 2-1 якої встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Крім того, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23.06.2022.
Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 встановлено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;
виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;
здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.
Пунктом 2 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Згідно із п. 3 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 райони ведення бойових дій слід визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України слід визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, військовослужбовець Збройних Сил набуває право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
При цьому, обов'язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, є документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, що здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Судовим розглядом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.05.2022 №142 призначено, зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_4 10 травня 2022 року на посаду молодшої медичної сестри відділення судинної хірургії хірургічної клініки та вважати таким, що з 10 травня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом відповідно тарифному розряду , шпк "солдат".
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.05.2023 №135 відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017№608, у зв'язку із надходженням рапорту від старшого солдата ОСОБА_2 , молодшої сестри відділення судинної хірургії хірургічної клініки військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати грошової винагороди за червень 2022 року (вх. №2660 від 27.05.2023) та з метою виявлення передумов виникнення порушень чинного законодавства та притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, підполковнику ОСОБА_3 , заступнику командира частини з МПЗ-начальнику групи в термін до 11.06.2023 наказано провести службову перевірку за фактами викладеними у рапорті від 26.05.2023 старшого солдата ОСОБА_2
08 червня 2023 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 99 наказано:
1. Підполковнику ОСОБА_4 , начальнику відділення персоналом стройового військової частини НОМЕР_1 , за порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України незадовільне виконання службових обов'язків в частині відпрацювання іменних списків та додатків для виплати грошової винагороди особовому складу частини за червня 2022 року оголосити сувору догану.
2. Підполковнику ОСОБА_4 підготувати та направити на ОСУБ "Хортиця" уточнені матеріали (довідки, клопотання) до яких включити старшого солдата ОСОБА_1 за червень 2022 року.
Зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2023 №99 встановлено, що розслідуванням виявлено порушення (невідповідності) щодо внесення особового складу до іменних списків особового складу та довідок ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", згідно яких здійснюється нарахування та виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, а саме: солдат ОСОБА_5 з 10.05.2022 (наказ від 10.05.2022 №142) проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у червні 2022 року у АДРЕСА_1 , виконував бойові завдання. Місто Харків віднесено у червні 2022 року у район ведення бойових дій.
Тобто, командування військової частини НОМЕР_1 на підставі рапорту позивача ініціювало службове розслідування, за результатами якого наказало підполковнику ОСОБА_4 підготувати та направити на ОСУБ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " уточнені матеріали (довідки, клопотання) до яких включити старшого солдата ОСОБА_1 за червень 2022 року.
Станом на дату звернення до суду вказаних дій з боку відповідача не вчинено.
Разом із тим, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) докази щодо безпосередньої участі солдата ОСОБА_1 у період з 01.06.2022 по 30.06.2022 у бойових діях, чи забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів зокрема: бойові накази (бойові розпорядження), журнал/и бойових дій (службово-бойових дій), рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону); витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) дані чи були внесені зміни до довідки ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " згідно з якою здійснюється нарахування та виплата додаткової виногороди військовослужбовцям у період з 01.06.2022 по 30.06.2022 в частині включення до даної довідки ОСОБА_1 ; повідомити, які саме завдання і де виконував військовослужбовець ОСОБА_1 впродовж спірного періоду (з 01.06.2022 по 30.06.2022) та чим це підтверджується.
На виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 надано лист від 16.05.2025 №553/3956, в якому останій повідомив, що зміни в довідку ОСУБ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " не внесені. Солдат ОСОБА_1 перебував у місті Харкові (на той час зона бойових дій) та виконував бойові (спеціальні) завдання щодо медичного забезпечення. Додатком до листа надано довідку про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 26.04.2025 та витяг з бойового розпорядження від 01.06.2022.
Колегія суддів дослідивши довідку про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 26.04.2025 №422 встановила, що солдат ОСОБА_1 , колишня молодша медична сестра відділення судинної хірургії хірургічної клініки військової частини НОМЕР_1 , дійсно в період з 10.05.2022 по 26.09.2022, з 28.09.2022 по 25.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебваючи в Харківській області, Харківський район, Харківська міська територіальна громада. Підстава: журнал бойових дій угруповання сил і засобів Медичних сил " ІНФОРМАЦІЯ_6 " угруповання Медичних сил Збройних Сил України від 23.02.2022 №4680/дск.
Також, відповідно до витягу з бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №214...ПУ - Харків. 06.00 01.06.2022. Карта 500 000, видання 2017. З метою виконання бойового (спеціального) завдання із всебічного (медичного) забезпечення в районах ведення бойових дій під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у координації з силами і засобами медичного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави наказано: 1. Наступному особовому складу військової частини НОМЕР_1 здійснювати з 01.06.2022 по 30.06.2022 виконання бойових (спеціальних) завдань із медичного забезпечення як складової всебічного забезпечення бойових дій (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації) безпосередньо в районі ведення бойових дій: Віділенню судинної хірургії хірургічної клініки, зокрема, молодшим медичним сестрам відділення судинної хірургії хірургічної клініки солдату ОСОБА_1 забезпечувати надання невідкладної медичної допомоги тяжкопораненим та тяжкохворим військовослужбовцям, допомогати у транспортуванні хворих, поранених та травмованих, здійснювати постійний догляд за хворими, які тимчасово не здатні до самообслуговування.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вищезазначеною довідкою від 26.04.2025, наказом про результати проведення службового розслідування від 08.06.2023 №99, витягом з бойового розпорядження від 01.06.2022 №214, підтверджується право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 за безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів за період з 01.06.2022 по 30.06.2022.
Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем допущено у відношенні позивача протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди збільшеної до 100000.00 грн пропорційно часу участі у таких заходах за період з 01.06.2022 по 30.06.2022, з огляду на що, позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.
Між тим, колегія суддів зазначає, що у постанові від 16 березня 2023 у справі № 600/747/22-а Верховний Суд наголошував, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи під час розгляду адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд уживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження позивача про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.
Колегія суддів вважає вказані висновки помилковими, оскільки сам відповідач зазначає про порушення (невідповідність) прав позивача щодо невнесення особового складу, в тому числі позивача до іменних списків особового складу та довідок ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", згідно яких і здійснюється нарахування та виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, що зафіксовано в наказі від 08.06.2023 №99 про результати проведення службового розслідування за фактом невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у червні 2022 року.
Разом з тим, в силу приписів частини другої статті 77 КАС України обов'язок надати докази, що свідчать про необґрунтованість заявлених позивачем вимог покладено на відповідача.
Висновки суду першої інстанції, що сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), за умов, визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі саме 100000 грн спростовується доводами самого відповідача, який зазначає про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів за період з 01.06.2022 по 30.06.2022 та помилковість невнесенння останнього до іменних списків особового складу та довідок ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Стосовно висновків суду першої інстанції, що грошове забезпечення виплачується в межах бюджетних асигнувань передбачених у кошторисі військової частини, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005р., заява № 63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Також колегія суддів зазначає, що за усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).
Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку про безпідставність посилань відповідача на дискреційні повноваження в частині нарахування додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000.00 грн пропорційно часу участі у таких заходах за період з 01.06.2022 по 30.06.2022, з урахуванням отриманих сум.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі №520/21394/24 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 по справі № 520/21394/24 - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000.00 грн пропорційно часу участі у таких заходах за період з 01.06.2022 по 30.06.2022.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000.00 грн пропорційно часу участі у таких заходах за період з 01.06.2022 по 30.06.2022, з урахуванням отриманих сум.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк