11 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 640/1737/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду - Петрова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд в порядку загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про:
- визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Генеральної прокуратури України №1212-вк від 26 грудня 2019 року, яким прокурора відділу організації представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі в регіонах управління представництва інтересів держави у воєнній сфері Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 , з 31 грудня 2019 року звільнено з військової служби відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я), виключено зі списків особового складу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, усіх видів забезпечення та направлено особову справу до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- поновлення ОСОБА_1 на відповідній (рівнозначній) посаді в Офісі Генерального прокурора з 31 грудня 2019 року;
- стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 31 грудня 2019 року по дату винесення судового рішення;
- стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у розмірі 25228 грн. 00 коп. за період з 31.12.2019 по 19.01.2020.
07.03.2025 до суду від Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання про розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження, яке вмотивоване тим, що рішення по справі має важливе значення для Офісу Генерального прокурора, оскільки суть справи полягає у реалізації положень Закону України №113-ІХ щодо побудови належної системи прокуратури. Також необхідно врахувати наявність суспільного інтересу до процесу реформування органів прокуратури та процедури перезавантаження. Ураховуючи значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
У даному випадку суд зазначає, що за приписами частини 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.
Керуючись вимогами частини 6 статті 12, пункту 20 частини 1 статті 4, частини 2 статті 12, частин 1-3 статті 257, частин 5, 6 статті 262, частини 1 статті 260, статей 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
Залишити клопотання Офісу Генерального прокурора про розгляд справи №640/1737/20 в порядку загального позовного провадження - без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Л.М. Петрова