11 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/15109/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби від 01.11.2024 №ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213-ПНС/ПЛ/20938/П044/213/234/ПТ/ПС, якою встановлено порушення вимоги, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що полягають у не повному виконанні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2024 №ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213/РО/12 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та стягнення штрафу у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність тверджень відповідача про порушення ним вимоги, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», в якій зазначено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією та частини третьої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо усунення формальної невідповідності. Позивачем надано відповідачу під час перевірки декларацію про відповідність товару - Перфоратора електричного ТМ «SKIL», модель FO 15103401, серійний номер 412000007. З приводу висновків перевіряючих про відсутність в порушення абзацу 4 пункту 53 Додатку 1 Технічного регламенту на машинах маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 23 Технічного регламенту безпеки машин, позивач зауважував, що за умовами пункту 23 на машинах, які відповідають застосовним вимогам цього Технічного регламенту, повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам. За нанесення знака відповідності технічним регламентам відповідає виробник або його уповноважений представник. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на машину на видному місці, розбірливо та у незмивний спосіб. Водночас, згідно з визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг). Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку; уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених завдань. Оскільки у спірному випадку ФОП ОСОБА_1 є лише розповсюджувачем машин, а не їх виробником, маркування машин знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 23 Технічного регламенту безпеки машин не відноситься до його обов'язків. За викладених обставин, позивач вважає безпідставним застосування до нього штрафних санкцій. За приписами статті 24 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією. Так як ФОП ОСОБА_1 не є виробником машин або його уповноваженим представником, а є лише їх розповсюджувачем, то позивач самостійно не має можливості і не повинен розробляти та складати на такі машини декларацію про відповідність.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.01.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність, зазначив, що відповідно до пункту 24 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 62 від 30.01.2013, зображення знака відповідності технічним регламентам виконується згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення». Відповідно до Додатку 3 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ № 62 від 30.01.2013 у разі зменшення або збільшення зображення знака відповідності технічним регламентам необхідно дотримуватися пропорцій, установлених в описі знака відповідності технічним регламентам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення». Розмір знака відповідності технічним регламентам не повинен бути менше ніж 5 міліметрів, однак для малогабаритних машин, розмір яких не дає можливості нанесення знака відповідності технічним регламентам необхідного розміру (5 міліметрів), допускається відхилення від зазначеної вимоги. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися безпосередньо біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення. У разі застосування процедури цілковитого забезпечення якості, зазначеної у пунктах 14 і 15 Технічного регламенту безпеки машин, поряд із знаком відповідності технічним регламентам наноситься ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності. Нанесене на машині «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 маркування знаком відповідності технічним регламентам, виконано з порушенням правил та умов його нанесення в частині умови нанесення знаку відповідності технічним регламентам біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення. Відповідно до підпункту 3 частини «А» пункту 1 Додатку 2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ № 62 від 30.01.2013 Декларація про відповідність повинна містити такі дані: опис і ідентифікаційні дані машини, що включають узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційну назву. Додана декларація про відповідність до машини «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер НОМЕР_1 не містить повні дані про опис і ідентифікаційні дані машини, що включають серійний номер. Отже, позивачем порушено, у тому числі: пункт 24 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 62 від 30.01.2013, Додаток 3 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 62 від 30.01.2013 та підпункт 3) частини «А» пункту 1 Додатку 2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 62 від 30.01.2013 (а.с. 56-64).
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (надалі також - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За відсутності невирішених клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до наказу №478/ПНС-ЗК від 11.09.2024 (а.с. 69) та направлення №ПНС/1/13252-24 від 12.09.2024 (а.с. 70) Міжрегіональним управлінням з 12.09.2024 по 17.09.2024 проведено планову перевірку характеристик продукції: інструментів ручних пневматичних, гідравлічних або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном ФОП ОСОБА_1 у магазині "Євродім" за адресою: АДРЕСА_1 .
12.09.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці вручено ФОП ОСОБА_1 вимогу № ПНС/ПЛ/27/В/044 про надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, у тому числі, щодо перфоратора електричного торгової марки "SKIL" моделі FO 15103401 серійний номер НОМЕР_1 (а.с. 71).
На виконання вимоги ФОП ОСОБА_1 надано, у тому числі, копії: витяг з реєстру платників єдиного податку, договір оренди нежитлових приміщень від 01.04.2024 № 1, дилерський договір від 12.04.2024 № 20240412.01, декларація про відповідність Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженому постановою КМУ від 29.07.2009 р. № 785 від 02.06.2014, інструкція до перфоратора електричного торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401, накладна від 05.09.2024 № 316, договір поставки від 01.04.2024 № 1 (а.с. 72-87).
17.09.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено акт перевірки характеристик продукції №ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213 (а.с. 88-94), за висновками якого встановлено, що відповідно до пункту 24 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 62 від 30.01.2013 зображення знака відповідності технічним регламентам виконується згідно з формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення». Відповідно до Додатку 3 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ № 62 від 30.01.2013 у разі зменшення або збільшення зображення знака відповідності технічним регламентам необхідно дотримуватися пропорцій, установлених в описі знака відповідності технічним регламентам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення». Розмір знака відповідності технічним регламентам не повинен бути менше ніж 5 міліметрів, однак для малогабаритних машин, розмір яких не дає можливості нанесення знака відповідності технічним регламентам необхідного розміру (5 міліметрів), допускається відхилення від зазначеної вимоги. Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися безпосередньо біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення. У разі застосування процедури цілковитого забезпечення якості, зазначеної у пунктах 14 і 15 Технічного регламенту безпеки машин, поряд із знаком відповідності технічним регламентам наноситься ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності. Нанесене на машині «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 маркування знаком відповідності технічним регламентам, виконано з порушенням правил та умов його нанесення в частині умови нанесення знаку відповідності технічним регламентам біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення. Відповідно до підпункту 3 частини «А» пункту 1 Додатку 2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ № 62 від 30.01.2013 Декларація про відповідність повинна містити такі дані: опис і ідентифікаційні дані машини, що включають узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційну назву. Додана декларація про відповідність до машини «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 не містить повні дані про опис і ідентифікаційні дані машини, що включають серійний номер.
На підставі акта перевірки характеристик продукції № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213 від 17.09.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213/ РО/12 (а.с. 95).
Листом від 02.10.2024 № 14836/ПНС/1-24 Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало повідомлення про виконання рішення про вжиття (корегувальних) заходів, в тому числі рішення № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213/РО/12 від 17.09.24, в якому зазначено, що у відповідь на виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів позивачем було тимчасово знято з продажу «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007, а також проведено ряд заходів з усунення формальної невідповідності та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. До повідомлення надано інформаційну таблицю з наведенням фактичних доказів виконання рішення зі сторони ФОП ОСОБА_1 , в якій зазначено, що позивачем, у тому числі, організовано нанесення на товар належного, повного, видимого, незмивного та на українській мові маркування на товар із зазначенням найменуванням та місцезнаходження виробника, найменування машини, знаку відповідності та іншої необхідної інформації; організовано запит стосовно виправлення Декларації про відповідність (а.с. 97-101).
Згідно наказу № 567/ПНС-ЗК від 14.10.2024 (а.с. 102) та направлення № ПНС/1/15033-24 від 15.10.2024 (а.с. 103) Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці з 15.10.2024 по 17.10.2024 проведено планову перевірку стану виконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі, рішення № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213/РО/12 від 17.09.24.
Вимогу № ПНС/ПЛ/25/В/044 від 16.10.2024 (а.с. 104) про надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, а саме - забезпечення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі, щодо машини «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 позивачем отримано 16.10.2024, що підтверджується відміткою у ній.
Листом від 17.10.2024 № 15708/ПНС/1-24 на вимогу від 16.10.2024 № ПНС/ПЛ/25/В44 отримано повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в якому позивач зазначає, що ним усунуто всі порушення встановлені перевіркою щодо нехарчової продукції, в тому числі, щодо машини «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007. На підтвердження додано, в тому числі, копії наступних документів: декларація про відповідність Перфоратора електричного торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 від 30.09.2024, інструкція з експлуатації, що складені згідно вимог технічного регламенту до Перфоратора електричного торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007, заперечення щодо ненадання документів та матеріалів необхідних для здійснення ринкового нагляду (а.с. 105-111).
17.10.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213-ПНС/ПЛ/20938/П044/213/234 (а.с. 112-116), за висновками якого встановлено, що на машину "Перфоратор електричний" торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 нанесено маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно правил та умов його нанесення в частині умови нанесення знаку відповідності технічним регламентам біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення та додана до машини «Перфоратор електричний» торгової марки «SKIL» моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 не містить повні дані про опис і ідентифікаційні дані машини, що включають серійний номер.
Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято рішення №ПНС/ ПЛ/15362/РН/044/213/РО/Р3 від 17.10.2024 про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213/РО/12 від 17.09.24 (а.с. 124-125).
Прийнятим рішенням змінено обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку на вилучення продукції з обігу шляхом повернення всіх одиниць відповідної продукції, що перевірялася та перебуває у розпорядженні позивача, виробнику цієї продукції та припинення будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції споживачам (користувачам); встановлено вимогу до виробника та позивача - розповсюджувача машини "Перфоратор електричний" торгової марки "SKIL" моделі FO 15103401 серійний номер 412000007 обов'язково повідомити споживачів (користувачів) та інших розповсюджувачів такої продукції про причини вилучення продукції з обігу. Встановлено термін виконання рішення до 17.11.2024 та термін повідомлення про виконання цього рішення до 18.11.2024.
У той же час 17.10.2024 Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213-ПНС/ПЛ/20938/П044/213/234/ПТ про виявлені порушення при здійсненні перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2024 №ПНС/ПЛ/15362/РН044/213/РО/12 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (а.с. 126).
В зв'язку з викладеним вище, Північно-Східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці оформлено постанову про накладення штрафу № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213-ПНС/ПЛ/20938/П044/213/234/ ПТ/ПС від 01.11.2024, якою на позивача за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213/РО/12 від 17.09.24 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» накладено штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 грн (а.с. 128).
Не погоджуючись із постановою Північно-Східного міжрегіонального управління державної служби від 01.11.2024 №ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213-ПНС/ПЛ/20938/П044/213/234/ПТ/ПС, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року № 2735-VI ( далі - Закон № 2735-VI).
За визначеннями понять, наведених у статті 1 Закону № 2735-VI, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).
Згідно з підпунктом 21 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює нагляд на ринку за об'єктами технічних регламентів та бере участь у розробленні правил і процедури ринкового нагляду за об'єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері.
Відповідно частини 1 статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
До основних принципів ринкового нагляду і контролю продукції статтею 5 Закону № 2735-VI віднесено, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам (п. 1); об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції (п. 2); результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення (п. 17).
Статтею 22 Закону № 2735-VI передбачено, що заходами ринкового нагляду є:
1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);
2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:
а) обмеження надання продукції на ринку;
б) заборону надання продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції;
3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогам.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Частиною 3 статті 29 Закону № 2735-VI встановлено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
- знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
- не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
- не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
- декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
- органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
- вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Відповідно до частин 4 статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначено статтею 33 Закону № 2735-VI, згідно з частиною 1 якої обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Частиною 3 статті 33 Закону № 2735-VI передбачено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені чи скасовані відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб'єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно до статті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб'єктами господарювання відповідно до частин десятої і п'ятнадцятої цієї статті.
За змістом частин 11-15 статті 33 Закону № 2735-VI до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.
До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.
Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.
У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.
Частиною 17 статті 33 Закону № 2735-VI визначено, що зміни до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вносяться у порядку прийняття рішення, встановленому цією статтею.
Відповідно до положень частин 1-3 статті 34 Закону № 2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:
1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення;
2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень;
3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Згідно з частинами 7, 8 статті 34 Закону № 2735-VI у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування такого рішення.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (далі - Порядок № 1017), пункти 13, 14 якого встановлюють, що під час внесення до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів змін орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини невиконання, часткового виконання або нерезультативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення. Рішення про скасування та внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів приймаються у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ( 2735-17), та набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до статті 44 Закону № 2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:
1) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною першою статті 28 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
2) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування;
3) невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.
Адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
Системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що Держпраці здійснює у межах сфери своєї відповідальності державний ринковий нагляд стосовно нехарчової продукції, метою якого є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Державний ринковий нагляд повинен здійснюватись із дотриманням, зокрема, таких основних принципів, як пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам, результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог Закону № 2735-VI та інших встановлених вимог.
У разі прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом державного ринкового нагляду здійснюється контроль його виконання шляхом аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення. Встановлення факту невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення, яке не може бути визнано результативним, є підставою відповідно частини 8 статті 34 Закону № 2735-VI для прийняття рішення про внесення змін до зазначеного рішення, яке може передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів. Крім того, невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів тягне застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу відповідно до частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI.
Надаючи правову оцінку правомірності винесення відповідачем спірної постанови суд враховує, що відповідно до пункту 1 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62 (надалі - Технічний регламент, у редакції, чинній на час спірних правовідносин), цей Технічний регламент встановлює вимоги до машин щодо захисту життя або здоров'я людини, захисту тварин або рослин, а також майна та охорони навколишнього природного середовища, процедуру оцінки відповідності машин та вимоги до їх обігу на ринку України та/або введення в експлуатацію.
Пунктом 9 Технічного регламенту передбачено, що машини, на які нанесено знак відповідності технічним регламентам і які супроводжуються декларацією про відповідність, повинні вважатися органами виконавчої влади як такі, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Органи виконавчої влади не повинні забороняти, обмежувати або перешкоджати введенню в обіг та/або в експлуатацію машин та устаткування, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Як слідує з матеріалів справи, в ході перевірки виконання позивачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.09.2024 перевіряючі встановили, що на машину "Перфоратор електричний", ТМ "SKIL", модель FO 15103401, серійний номер 412000007, нанесено маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно правил та умов його нанесення в частині умови нанесення знаку відповідності технічним регламентам біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення. При цьому, додана декларація про відповідність до машини "Перфоратор електричний", ТМ "SKIL", модель FO 15103401, серійний номер 412000007, не містить дані про опис і ідентифікаційні дані машини, що включають серійний номер.
З цього приводу суд зазначає, що за приписами абзаців 2, 3, 4, 7 пункту 53 Додатку № 1 до Технічного регламенту усі машини повинні мати видиме, розбірливе та незмивне маркування, яке містить такі мінімальні дані:
найменування та місцезнаходження виробника та в разі необхідності його уповноваженого представника (абз. 2)
найменування машини (абз. 3)
маркування знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 23 Технічного регламенту безпеки машин (абз. 4);
рік вироблення, тобто рік, у якому виробничий процес завершено (абз. 7).
У свою чергу пунктом 23 Технічного регламенту передбачено, що на машинах, які відповідають застосовним вимогам цього Технічного регламенту, повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам. За нанесення знака відповідності технічним регламентам відповідає виробник або його уповноважений представник.
Знак відповідності технічним регламентам наноситься на машину на видному місці, розбірливо та у незмивний спосіб.
У разі зменшення або збільшення зображення знака відповідності технічним регламентам необхідно дотримуватися пропорцій, встановлених в описі знака відповідності технічним регламентам.
Розмір знака відповідності технічним регламентам не повинен бути менш як 5 міліметрів, однак для машин, розмір яких не дає можливості нанесення знака відповідності технічним регламентам необхідного розміру (5 міліметрів), допускається відхилення від цієї вимоги.
Знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися безпосередньо біля найменування виробника або його уповноваженого представника з використанням того ж способу нанесення.
У разі застосування процедури цілковитого забезпечення якості, зазначеної у пунктах 14 і 15 цього Технічного регламенту, поряд із знаком відповідності технічним регламентам наноситься ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.
Згідно з абзацом 6 пункту 8 Технічного регламенту до введення машини в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник: складає декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у додатку 7, яка додається до машини.
За змістом абзаців 3, 4, 6, 9 пункту 3 Додатку 7 до Технічного регламенту декларація про відповідність машини повинна містити такі дані:
повне найменування і місцезнаходження особи - резидента України, уповноваженої виробником на збирання технічного файла (абз. 3);
опис і ідентифікаційні дані машини, що включають узагальнене найменування, функції, модель, тип, серійний номер і комерційну назву (абз. 4);
найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, який провів перевірку типу, порядок проведення якої передбачено у додатку 15 до Технічного регламенту безпеки машин, і номер сертифіката перевірки типу машини (абз. 6);
місце і дата декларування (абз. 9).
З викладеного слідує, що за умовами пункту 23 на машинах, які відповідають застосовним вимогам цього Технічного регламенту, повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам. За нанесення знака відповідності технічним регламентам відповідає виробник або його уповноважений представник. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на машину на видному місці, розбірливо та у незмивний спосіб.
Водночас, згідно з визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг). Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку; уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка одержала від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених завдань.
За термінами Технічного регламенту:
виробник - юридична або фізична особа, яка здійснює проектування та/або виробництво машини або незавершеної машини, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, та є відповідальною за відповідність машини або незавершеної машини цьому Технічному регламенту з метою введення її в обіг під власним найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або для власного використання. У разі відсутності виробника згідно з наведеним визначенням будь-яка фізична або юридична особа, що вводить в обіг або в експлуатацію машину чи незавершену машину, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, повинна вважатися виробником;
введення в експлуатацію машини - перше використання за призначенням машини, на яку поширюється дія цього Технічного регламенту, в Україні;
введення в обіг - перше надання на ринку України машини або незавершеної машини з метою розповсюдження або використання за плату чи безоплатно;
уповноважений представник - будь-яка юридична або фізична особа - резидент України, що отримала письмове доручення від виробника на виконання від його імені певних зобов'язань чи процедур, пов'язаних з цим Технічним регламентом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є лише розповсюджувачем машин, а не їх виробником, і маркування машин знаком відповідності технічним регламентам згідно з пунктом 23 Технічного регламенту безпеки машин не відноситься до його обов'язків.
Водночас, судовим розглядом встановлено, що на машині "Перфоратор електричний", ТМ "SKIL", модель FO 15103401, серійний номер 412000007, наявне видиме, розбірливе та незмивне маркування з найменуванням та місцезнаходженням виробника, про що свідчить фотознімок машини, декларація про відповідність містить відомості про виробника та його уповноваженого представника, при цьому у декларації відповідності відсутні відомості про серійний номер машини, вимоги щодо зазначення якого передбачені абз. 4 п. 3 Додатку 7 до Технічного регламенту.
Таким чином, вказані документи свідчать про усунення позивачем порушення (відсутність порушення) вимог абзацу 4 пункту 53 Додатку 1 та наявність лише недоліку у декларації відповідності у зв'язку з відсутністю відомостей про серійний номер машини (абз. 4 п. 3 Додатку 7 до Технічного регламенту).
За приписами статті 24 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів. Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.
Суд зауважує, що позивачем під час перевірки надавалася декларація про відповідність товару - Перфоратора електричного ТМ "SKIL", модель FO 15103401, серійний номер 412000007 (а.с. 37).
Разом з тим, оскільки ФОП ОСОБА_1 не є виробником машини "Перфоратор електричний", ТМ "SKIL", модель FO 15103401, серійний номер 412000007 або його уповноваженим представником, а є лише її розповсюджувачем, то позивач самостійно не має можливості і не повинен розробляти та складати на таку машину декларацію про відповідність.
Така декларація складається виключно виробником або його уповноваженим представником до введення машини в обіг та/або в експлуатацію з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, й в частині відображення у декларації даних, які мають у ній міститися.
Також суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" процедури оцінки відповідності вимогам технічних регламентів застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згідно з відповідними технічними регламентами обов'язки виробників покладаються на імпортерів, розповсюджувачів або інших осіб, - імпортерами, розповсюджувачами чи іншими особами.
За приписами пункту 8 Технічного регламенту безпеки машин до введення машини в обіг та/або в експлуатацію виробник або його уповноважений представник: складає декларацію про відповідність, вимоги до якої зазначені у додатку 7, яка додається до машини.
Отже, Технічним регламентом безпеки машин обов'язок із складання декларації про відповідність покладено на виробника або його уповноваженого представника.
За таких обставин позивач як розповсюджувач продукції, стосовно якого прийнято рішення про внесення змін до рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, не має можливості вносити зміни до декларації про відповідність з метою приведення її у відповідність до вимог додатку № 7 до Технічного регламенту безпеки машин.
Пунктом 13 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 №1017, визначено, що під час внесення до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів змін орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини невиконання, часткового виконання або нерезультативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення.
Разом з тим, суд констатує, що відповідачем не враховано причини часткового виконання позивачем порушення щодо оформлення декларації про відповідність на продукцію, яке пов'язано із неможливістю самостійно внести зміни до декларації, та залежність вказаних дій від волевиявлення виробника або його уповноваженого представника.
Отже, зважаючи на те, що позивачем усунуто порушення, яке стосувалося маркування продукції, при цьому, усунення недоліку у декларації про відповідність, складення якої належить до обов'язків виробника та його уповноваженого представника, не залежало від ФОП ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена за відсутності правових підстав, необґрунтовано, без урахування усіх істотних обставин, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Отже, позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 18.11.2024 №465 (а.с. 17).
Таким чином, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Щодо клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 15000,00 грн, суд зазначає таке.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Так, на підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: договору про надання правничої допомоги від 06.12.2024 №672, розрахунок суми гонорару за договором від 15.12.2024, акт про надані послуги до договору від 15.12.2024.
Дослідивши надані документи, суд враховує таке.
Так, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відсутність на дату розгляду справи судом доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, з урахуванням відсутності заперечень відповідача щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Ю. Матвійчука, 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 44730367) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу від 01.11.2024 №ПНС/ПЛ/15362/РН/044/213-ПНС/ПЛ/20938/П044/213/234/ПТ/ПС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко