Справа № 420/9208/25
11 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОПІЙКА-ЦЕНТР» до Одеської митниці про визнання противоправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000002/2 від 04.02.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000007 від 04.02.2025, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КОПІЙКА-ЦЕНТР», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000002/2 від 04.02.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів № UA500590/2025/000007 від 04.02.2025.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач зазначив, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують визначення митної вартості наданих для митного оформлення товарів відповідно до законодавства України. Отже, позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів основним методом - за ціною договору.
(б) Позиція відповідача
22.04.2025 від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Представник звернув увагу, що оскільки в документах, які надані позивачем до митного органу разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
При цьому, у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
ІІІ. Процедура та рух справи
07.04.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
Позивачем разом із продавцем компанією Bananiv GmbH (місцезнаходження: Johannes-Brahms-Strae 4, 72461 Albstadt, Germany; реєстраційний номер: HRB 786005) було погоджено поставку товару (цитрусові, свіжі, помело Star Season Fresh Premium 8-12 - 1560 кор. Торговельна марка: Star Season. Виробник: Xiamen Star Season Import & Export Co. LTD Kраїна виробництва: CN) на територію України згідно контракту від 30.09.2022 року № 17/ІМР/2022.
Разом з митною декларацією № 24UA500590000187U9 від 03.02.2025 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 29.08.2024 року; рахунок-фактура (проформа інвойс) № INVPR1000053 від 13.11.2024 року; рахунок-фактура (комерційний інвойс) № INV1000053 від 27.01.2025 року; автотранспортна накладна № 122405/602700 від 27.01.2025 року; фіто санітарний сертифікат № 224N37030102563003 від 27.01.2025 року; фіто санітарний сертифікат № EC NL/PCNU 31941727 від 22.01.2025 року; сертифікат про походження товару № Y20984703 від 27.01.2025 року; банківський платіжний документ № 151140064837853 від 15.11.2024 року; контракт № 17/ІМР/2022 на поставку товару від 30.09.2022 року; додаткова угода від 02.01.2024 року до контракту; додаткова угода № 4 від 30.12.2024 року до контракту; специфікація № 82 від 13.11.2024 року до контракту; договір № 003/21 від 02.02.2021 року на надання брокерських послуг та декларування товарів ТОВ «КОПІЙКА-ЦЕНТР»; інформація про позитивні результати державних видів контролю за № 12427968 та № 12444556 від 30.01.2025 року; лист від 27.01.2025 року.
04.02.2025 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000002/2, у п. 33 якого зазначено:
1. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МКУ) подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
2. В гр. 44 відсутній номер пакувального листа від 27.01.2025, хоча сам документ пронумеровано.
3. В інвойсі від 27.01.2025 № INV1000053 вказано про 100% передоплати перед завантаженням, але в банківському платіжному документі від 15.11.2024 № 151140064837853 наявне посилання лише на контракт від 30.09.2022 № 17/MP/2022 й відсутні дані щодо саме якої поставки відноситься оплата.
4. Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
5. Відсутні документи (договори) між експедитором та перевізником щодо перевезення вантажу.
6. В автотранспортній накладній від 27.01.2025 № 122405/602700 та у фітосанітарному сертифікаті від 27.01.2025 № 224N37030102563003 вказано номер контейнера SEGU9184973. Товар надійшов у вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Інформація в гр. 44 митної декларації щодо перевантаження товару та вартість таких послуг відсутня.
7. Відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 № 17/IMP/2022 оплата товару здійснюється у валюті євро, код валюти EUR 978, у формі банківського переказу на рахунок продавця наступним шляхом: 100% від загальної суми окремої партії товару мають бути сплачені не пізніше, ніж за день до відвантаження готової партії товару на транспорт покупця (якщо інше не передбачено в специфікації до цього контракту). Банківський платіжний документ № 151140064837853 датований 15.11.2024, автотранспортна накладна № 122405/602700 датована 27.01.2025. Таким чином, визначити коли саме було відвантажено товар і до якої саме поставки товару має відношення банківський платіж неможливо.
8. У фітосанітарному сертифікаті від 27.01.2025 № 224N37030102563003 вказано вага брутто вантажу 20701 кг, що відрізняється від вказаних даних у митній декларації та у фітосанітарному сертифікаті від 22.01.2025 № EC NL/PCNU 319417127, який по даті видано раніше за автотранспортну накладну від 27.01.2025 № 122405/602700.
9. Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням. Згідно п. 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 № 17/IMP/2022 ціна за товар включає в себе пакування, маркування. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000007: РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. У зв'язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500590/2025/000002/2 від 04.02.2025, Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
V. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі № 815/5791/17.
Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.
Щодо посилань відповідача у спірному рішенні про відсутність в наданих до митного оформлення документах даних щодо витрат на транспортування, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.2. Договору ціна на товар розуміється згідно умов FCA Rotterdam, Holland, відповідно до «Інкотермс-2010» і включає вартість завантаження товару у Продавця, вартість сертифікації товару, вартість тари, вартість пакування та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. Ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему партію товару, і є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно до Специфікації № 82 від 13.11.2024 року до договору сторони обрали базис поставки - DAP Odesa, Ukraine (Інкотермс 2010).
Суд зазначає, що базис постачання DAP згідно Інкотермс 2010 покладає на продавця обов'язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.
Щодо твердження відповідача про відсутність в гр. 44 декларації номера пакувального листа від 27.01.2025, то суд вказує, що митницею в оскаржуваному рішенні взагалі не обґрунтовано, яким чином ці обставини впливають на рівень визначення числових складових заявленої митної вартості поставленого товару.
Крім того, у пакувальному листі є повна та вичерпна інформація про номер інвойсу, до якого його складено, та пакувальний лист повністю відповідає інвойсу, зазначеному у графі 44 МД 25UA500590000194U6.
Щодо посилань відповідача, що в інвойсі вказано про 100% передоплати перед завантаженням, але в банківському платіжному документі наявне посилання лише на контракт від й відсутні дані щодо саме якої поставки відноситься оплата, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1 Договору оплата товару здійснюється у валюті Євро у формі банківського переказу на рахунок Продавця шляхом 100% від загальної суми окремої партії товару, якщо інше не передбачено в Специфікації до цього контракту, дозволяється оплата товару окремими частинами.
Згідно з п.2.3 Договору найменування, ціна і кількість Товару, що поставляється, узгоджуються Сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему партію товару, і є невід'ємними частинами цього контракту.
Суд зазначає, що посилання лише на контракт у банківському платіжному документі не може свідчити про заниження митної вартості товарів, оскільки з нього можливо встановити суму платежу, яка повністю відповідає загальній сумі інвойсу № INV1000053 від 27.01.2025 року, а дати здійснення платежів відповідають вказаним умовам платежів за договором.
Щодо твердження відповідача про відсутність в наданих до митного контролю документах інформації щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів, суд зазнає наступне.
Відповідно до п. 4.1 Договору товар за контрактом має бути поставлений на умовах FCA Rotterdam, Holland, відповідно до «Інкотермс-2010» (якщо інше не передбачено в Специфікації до цього Контракту) протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту здійснення попередньої оплати за Товар відповідно до пункт 3.1. Контракту.
Як зазначалося, згідно специфікації № 82 від 13.11.2024 року сторони вибрали базис поставки - DAP Odesa, Ukraine (Інкотермс 2010).
Згідно п. 4.4 Договору всі ризики, пов'язані із загибеллю або пошкодженням Товару переходять до Покупця згідно умовам, передбаченим «Інкотермс-2010» для базису поставки, вказаного в пункті 4.1. цього контракту.
Відповідно до Інкотермс 2010 Delivered at Place (DAP) - Постачання в місці призначення - одна з умов, що означає, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.
Умови постачання DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Отже, оскільки умовами поставки за вказаною специфікацією є базис поставки DAP, відповідно до якого не передбачено страхування товару, тому вимоги митниці щодо надання доказів розміру витрат на страхування є безпідставними.
Щодо посилань відповідача про відсутність документів (договорів) між експедитором та перевізником щодо перевезення вантажу, то суд зауважує, що оскільки сторонами контракту був обраний базис поставки DAP Odesa, Ukraine, тому транспортні витрати вже включені продавцем до ціни товару, тому у позивача відсутні документи (договори) між експедитором та перевізником.
Щодо твердження відповідача, що в автотранспортній накладній від 27.01.2025 № 122405/602700 та у фітосанітарному сертифікаті від 27.01.2025 № 224N37030102563003 вказано номер контейнера SEGU9184973, а товар надійшов у вантажному автомобілі р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та інформація в гр. 44 митної декларації щодо перевантаження товару та вартість таких послуг відсутня, то суд вказує, що митницею в оскаржуваному рішенні взагалі не обґрунтовано, яким чином ці обставини впливають на рівень визначення числових складових заявленої митної вартості поставленого товару.
Суд також враховує, що як зазначалося вище, за вказаних умов поставки транспортні витрати включені до ціни товару, що підтверджується інвойсом № INV1000053 від 27.01.2025 року та специфікацією № 82 від 13.11.2024 року.
Щодо посилань відповідача, що відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.09.2022 № 17/IMP/2022 оплата товару здійснюється у валюті євро, код валюти EUR 978, у формі банківського переказу на рахунок продавця наступним шляхом: 100% від загальної суми окремої партії товару мають бути сплачені не пізніше, ніж за день до відвантаження готової партії товару на транспорт покупця (якщо інше не передбачено в специфікації до цього контракту), банківський платіжний документ № 151140064837853 датований 15.11.2024, автотранспортна накладна № 122405/602700 датована 27.01.2025, тобто неможливо визначити коли саме було відвантажено товар і до якої саме поставки товару має відношення банківський платіж, то суд вказує наступне.
Як вже зазначалося, з банківського платіжного документу можливо встановити суму платежу, яка повністю відповідає загальній сумі інвойсу № INV1000053 від 27.01.2025 року, а дати здійснення платежів відповідають вказаним умовам платежів за договором.
Щодо твердження відповідача, що у фітосанітарному сертифікаті від 27.01.2025 № 224N37030102563003 вказано вага брутто вантажу 20701 кг, що відрізняється від вказаних даних у митній декларації та у фітосанітарному сертифікаті від 22.01.2025 № EC NL/PCNU 319417127, який по даті видано раніше за автотранспортну накладну від 27.01.2025 № 122405/602700, суд вказує наступне.
Відповідно до п. 5 Специфікації № 82 від 13.11.2024 року до контракту допускається відхилення товару за вагою.
При цьому, митниця в оскаржуваному рішенні належним чином не обґрунтувала, яким чином ця обставина впливає на рівень визначення числових складових заявленої митної вартості поставленого товару.
Щодо посилань відповідача про відсутність в наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.1 контракту № 17/ІМР/2022 від 30.09.2022 року загальна остаточна сума контракту складає суму всіх специфікацій, які будуть підписані сторонами впродовж термін у дії цього контракту, вартість одиниці товару вказана в специфікаціях до цього контракту.
Як зазналося, згідно з п. 2.2 контракту ціна на товар включає вартість завантаження товару у продавця, вартість сертифікації товару, вартість тари, вартість пакування та маркування товару, не включаючи податки і мита на території України.
Відповідно до п. 5.3 договору пакування товару має відповідати нормам та вимогам виробника, а також вимогам, які звичайно ставляться до товарів такого роду. Товар повинен поставлятися в непошкодженій упаковці та/або тарі, яка повинна забезпечити повне збереження товару від всякого роду пошкоджень при його таборуванні з урахуванням декількох перевантажень в дорозі і зберігання протягом терміну придатності товару. Товар поставляється в неповоротній тарі (упаковці).
Згідно Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Суд зазначає, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Таким чином, вказані обставини не впливають на визначення митної вартості поставлених товарів, а відтак не можуть бути підставою для її коригування.
Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.
При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 6056,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500590/2025/000002/2 від 04.02.2025.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2025/000007 від 04.02.2025.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОПІЙКА-ЦЕНТР» судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість),00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОПІЙКА-ЦЕНТР», адреса: 65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, код ЄДРПОУ 37678707.
Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631.
Суддя Оксана БОЙКО