Справа № 420/10235/25
11 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учасник бойових дій за 2017-2022 роки тривалістю 84 календарних днів та невикористані дні оплачуваної щорічної відпустки за 2022 рік тривалістю 08 календарних днів ОСОБА_2 ; зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік тривалістю 08 календарних днів та додаткової відпустки як учасник бойових дій за 2017-2022 роки тривалістю 84 календарних днів ОСОБА_2 з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) провести нарахування та виплату зазначених коштів ОСОБА_1 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року по справі №420/10204/24, яке залишено без змін Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 року 26.03.2025 року НОМЕР_1 загоном морської охорони (військовою частиною НОМЕР_2 ) мені було виплачено: - Грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік тривалістю 08 календарних днів; - Грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учасник бойових дій за 2017 2022 роки тривалістю 84 календарних днів. За час проходження військової служби в 2022 році ОСОБА_2 отримував - додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовогоі начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168). Враховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, виплачувалася ОСОБА_2 , слід дійти висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки. З огляду на вищевикладене, позивачка звернулася до відповідача із заявою, відповідно до якої просила перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відповідно до листа відповідача від 03.04.2025 року позивачці було відмовлено в задоволенні заявлених вимог. Враховуючи, що права позивачка були порушені в даному аспекті, вона змушена звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.04.2025 до суду від НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Отже, військовою частиною НОМЕР_2 виплата позивачці грошової компенсації за невикористані ОСОБА_2 дні щорічної основної та додаткової відпусток було здійснено з місячного грошового забезпечення ОСОБА_2 у відповідності до вимог Закону № 2011-XII, Постанови № 704 та Інструкції N 558 без врахування сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. У відповідності до правової природи щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з огляду на зміст пункту 1 Постанови № 168, ця винагорода яка має тимчасовий характер (виплачується лише у період дії воєнного стану, а її розмір не є сталим, вона виплачується залежно від виконання завдань в обставинах військової агресії російської федерації проти України, та визначається наказами командирів (начальників)), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Окрім цього, на таке тлумачення вказаної норми вказує подальший підхід держави до вказаної виплати, наприклад, в наказі Міністерства оборони України від 25.01.2023 N 44 "Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 N 177/39233) перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення доповнено додатковою винагородою на період дії воєнного стану. Виходячи із приписів пункту 2 статті 9 Закону N 2011-XII, пункту 2 Постанови № 704, до складу грошового забезпечення входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, зокрема, винагороди, які мають постійний характер. Поряд з тим жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нараховується компенсація щорічної та додаткової відпусток, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).
14.09.2022 р. Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) видано свідоцтво № НОМЕР_3 про смерть ОСОБА_2 .
Згідно витягу з наказу командира НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 26.10.2022 р. № 78-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі смертю старшого матроса ОСОБА_2 з 26 квітня 2022 року.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.02.2023 р. № 495/210/23, яке набрало законної сили 20.03.2023 р., встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт № НОМЕР_4 , що видав: 5118, дата видачі: 23.11.2022 року, (РНОКПП: НОМЕР_5 )), адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_6 ), паспорт серії НОМЕР_7 виданий Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 21.05.2011 року)), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме: під час виконання бойового завдання з оборони міста Маріуполя 26.04.2022 року в складі ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ), у період з 16.05.2016 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
18.03.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявами, в яких просила перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_2 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за відпустку УБД, грошову компенсацію за невикористані відпустки 2022 року за період з 29.01.2020 р. по 26.04.2022 р. включно шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; здійснити нарахування додаткової винагороди ОСОБА_2 , встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168, за період з 24.02.2022 р. по 26.04.2022 р. в розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; виплатити компенсацію за невикористані ОСОБА_2 дні основної відпустки за 2022 рік та, як учасника бойових дій, дні додаткових відпусток за 2017-2022 роки.
Листами від 07.03.2024 р. № 09/С-94/84, від 27.03.2024 р. № 09/С-104/108, № 09/С-105/107 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 р. № 37 затверджено Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі загибелі (смерті). Пунктом 3 даної постанови встановлено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується у частині виплат грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті) з 5 жовтня 2023 року. Оскільки ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військової частини НОМЕР_2 відсутні підстави для виплати грошової компенсації за невикористані старшим матросом ОСОБА_2 дні основної та додаткової відпустки. За даними інформаційно-комунікаційної системи фінансово-економічного забезпечення "Гарт-6" нарахування та виплата додаткової винагороди старшому матросу ОСОБА_2 за період з 24.02.2022 р. по 26.04.2022 р. здійснювалося у повному обсязі. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України віл 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Оскільки нарахування грошового забезпечення старшому матросу ОСОБА_2 здійснювалося відповідно до вищезазначеної норми, підстави для перерахунку відсутні.
Рішенням ООАС від 12 вересня 2024 року по справі № 420/10204/24, яке набрало законної сили 18.03.2025, зобов'язано НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належних ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2022 роки.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду військовою частиною НОМЕР_2 було нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані ОСОБА_2 дні щорічної основної відпустки за 2022 рік в сумі 3290,27 грн., грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2022 роки в сумі 34547,8 грн.
19.03.2025 позивачка звернулася до в/ч НОМЕР_2 із заявою, в якій просила перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У відповідь листом № 09/C-128/114 від 03.04.2025 в/ч НОМЕР_2 зазначила, що відповідно до пункту 5 Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 №37, розрахунок грошової компенсації здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець, поліцейський мав право на день його загибелі (смерті). Оскільки додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не входить у склад розрахунку грошової компенсації, підстави для перерахунку відсутні.
Зважаючи на безпідставну та неправомірну відмову військової частини в перерахунку та виплаті грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки померлого чоловіка, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 р. № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Положеннями ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ визначено перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно ч.4 ст.9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абз.3 ч.14 ст.10-1 Закону № 2011-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років, також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII та пункту 3 Постанови № 704 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 р. № 558, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 р. за № 854/32306, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція № 558).
Згідно пункту 2 розділу І Інструкції № 558 термін "грошове забезпечення" означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 передбачено, що у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Спірним у даній справі є питання щодо включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого розрахована компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Верховний Суд у постанові від 20.08.2024 р. у справі № 420/693/23 сформовано висновок щодо питання, чи враховується передбачена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані щорічні додаткові відпустки, як учаснику бойових дій та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку.
Верховний Суд виходив з того, що на законодавчому рівні не міститься жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсацій, як за основну, так і невикористану додаткову відпустки.
Верховний Суд дійшов висновку, що до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу, тому, при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
З приводу питання, чи підлягає включенню додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 р. у справі № 240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги для оздоровлення, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір відповідної компенсації.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.04.2025 р. у справі № 240/2078/24, від 10.04.2025 р. у справі № 420/35446/23, від 22.05.2025 р. у справі № 240/4156/24.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене та установлену практику Верховного Суду, суд приходить до висновку, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, а тому така винагорода входить до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової компенсації за невикористаної дні основної щорічної відпустки.
В той же час, постанова КМУ № 168, відповідно до п. 5, набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Згідно архівної відомості за період з січня 2022 р. по грудень 2022 р. ОСОБА_2 , додаткова винагорода ПКМ № 168 від 28.02.2022 (30000) була виплачена: в березні - 24193,55; квітні - 70000; червні - 30000; липні - 60000; вересні - 60000; жовтні - 13000, а всього 257193,55 грн.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо не включення передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обраховано розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 р. є протиправною.
При цьому позовні вимоги в частині періоду 2017-2021 рр. не ґрунтуються на приписах законодавства, оскільки постанова КМУ № 168, відповідно до п. 5, набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року, у зв'язку із чим в цьому спірному періоді (до 2022 р.) відповідна додаткова винагорода не виплачувалася і не може включатися до складу місячного грошового забезпечення, з якого обраховано розмір грошової компенсації за невикористані дні щорічних основних відпусток та додаткових відпусток як учаснику бойових дій.
Щодо заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити одночасно із виплатою спірної компенсації виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до п.п.2-6 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 у справі №812/1048/17 зазначив, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №815/5826/16 зазначено: "Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними".
Таким чином, після набрання рішенням у даній справі законної сили, або у порядку добровільного виконання на відповідача покладається безумовний обов'язок виконати рішення суду.
Поряд із цим на відповідача, як податкового агента, законодавством покладено кореспондуючий обов'язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією відповідної суми позивачу.
Суд звертає увагу, що право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання. Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.
Водночас, наразі у суду відсутні підстави зобов'язувати відповідача здійснити на користь позивача компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки відповідний обов'язок у відповідача виникає одночасно з виплатою спірної суми грошового забезпечення, тобто у майбутньому. З огляду на наведене, відповідні вимоги є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невключення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 р. та невикористані дні оплачуваної щорічної відпустки за 2022 р. ОСОБА_2 .
Зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 р. та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 р. ОСОБА_2 з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк