11 червня 2025 р. № 400/5479/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-КОМЕРЦ", вул. Павла Скоропадського, 40,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 01.05.2025 року № 27375,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-КОМЕРЦ" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.05.2025 року № 27375.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
На адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд даної судової справи за правилами загального позовного провадження з підготовчим засіданням.
В обгрунтування поданого клопотання представник позивача зазначає, що для повного і всебічного встановлення обставин справи №400/5479/25 слід здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з огляду на вид позовних вимог та необхідність детального дослідження обставин справи та доказів, необхідність заслуховування позиції сторін процесу, власних пояснень тощо.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, ч. 4 ст. 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами ч.3 ст.257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В свою чергу ч. 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч. 4 ст. 260 КАС України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Предметом даного спору є правомірність винесення Головним управлінням ДПС у Миколаївській області рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.05.2025 № 27375.
Дослідивши подану заяву, суд не вбачає передбачених у ст. 257 КАС України обставин, які б обумовлювали необхідність розгляду вказаної справи в загальному позовному провадженні. При цьому, позивач не надає жодних змістовних пояснень з приводу того, які саме обставини справи не можуть бути досліджені належним чином при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також які саме обставини справи чи докази потребують заслуховування позиції позивача безпосередньо в судовому засіданні та чому така позиція не може бути висловлена у заявах по суті справи.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що сторони не позбавлені права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
На підставі вищезазначеного, враховуючи, що вказана справа є справою незначної складності, а також враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд приходить до висновку, що повне та всебічне встановлення обставин у справі не вимагає проведення судового засідання, у зв'язку з чим вважає, що у задоволенні заяви представника позивача. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 248, 257, 262, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕРІДАН-КОМЕРЦ" про розгляд в порядку загального позовного провадження, - відмовити.
2. Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Л.Л. Дерев'янко