10 червня 2025 р. № 400/2211/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаМиколаївського апеляційного суду, вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом від 21.02.2025 року № 8-35/17/2025; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до Миколаївського апеляційного суду з вимогами:
- визнати протиправними дії Миколаївського апеляційного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 за період з 2021 по 2025 роки довідок з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.
- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївського апеляційного суду оформлене листом № 8-35/17/2025 від 21.02.2025.
- зобов'язати Миколаївській апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідки про нарахування та виплату суддівської винагороди за період з 2021- 2025 років на підставі частини 2,3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня 2021 року - 2270,00 грн, на 01 січня 2022 року - 2482,00 грн, на 01 січня 2023 року -2684,00 грн, на 01 січня 2024 року - 3028,00 грн на 01 січня 2025 року - 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що працювала на посаді судді та є суддею у відставці. У зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді звернулася до відповідача з проханням надати довідки про суддівську винагороду судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідач відмовив у наданні таких довідок та зазначив, що нараховує суддівську винагороду суддям згідно зі штатними розписами на відповідний рік.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував та вказав, що відсутні правові підстави для видачі довідок про суддівську винагороду, виходячи з іншого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є правомірними і відповідають Конституції та законам України. Також відповідач звернув увагу суду, на позицію Верховного суду щодо правового значення довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного утримання суддів у відставці, висловлену ним у постанові по справі № 640/10564/21.
Розглянувши повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , суддя у відставці Миколаївського апеляційного суду 10.02.2025 звернулася до Миколаївського апеляційного суду з заявою про надання довідки про суддівську винагороду судді із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 років, відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання.
Листом № 8-35/17/2025 від 21.02.2025 Відповідач, посилаючись на Закони України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022рік», «Про Державний бюджет України на 2023рік», «Про Державний бюджет України на 2024рік», «Пре Державний бюджет України на 2025 рік» повідомив, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначання базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн.
Позивач не погодилася з такою відмовою, що стало підставою для звернення до суду.
З позову вбачається, що спірним є питання щодо величини, яка є розрахунковою при визначенні розміру посадового окладу судді для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.130 Конституції України, розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Відповідно до ч.3 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум» передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні. Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Питання, щодо правомірності застосування для розрахунку посадового окладу судді прожиткового мінімуму, визначеного законами Про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 2021 року, такої величини як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", неодноразово був предметом розгляду Касаційним адміністративним судом України.
Великою Палатою Верховного суду України прийнято рішення у справі № 240/9028/24, в якому висловлено позицію щодо прожиткового мінімуму, який підлягає застосуванню при визначення посадового окладу судді.
Відповідно до постанови в цій справі (забезпечено надання загального доступу 20.05.2025), Велика Палата Верховного суду України дійшла до чітких висновків.
Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень (пункт 92).
Згідно зі статтею 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (пункт 93).
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження (пункт 94).
Так, за змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2684 гривні.
Водночас згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні.
Аналогічно абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено у розмірі 3028 гривень, а згідно з абзацом п'ятим цієї статті прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами законів України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
У цьому аспекті Велика Палата Верховного Суду зауважує, що наведені приписи абзацу п'ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" та абзацу п'ятого статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивачки, відповідач-1 діяв на законних підставах (пункти 95-99).
Безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень вказала, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49).
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону № 1402-VIII єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункти 104-108).
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Велика Палата Верховного Суду нагадує, що незалежно від того, чи перераховані всі судові рішення, в яких викладений правовий висновок, від якого вона відступила, суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (пункти 11-112)."
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Застосовуючи зазначені вище приписи і враховуючи викладену вище позицію Великої палати Верховного Суду України, суд доходить висновку, що відповідач діяв правомірно, відмовляючи у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за період з 2021 по 2025 роки.
Відтак, підстави для задоволення позову відсутні.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позову суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївського апеляційного суду (вул. 68 Десантників, 2, м. Миколаїв, 54009, ідентифікаційний код 42262466) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник