11 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1765/23
провадження № 2-кас/340/4/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., за участю секретаря судового засідання Мацько В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Управління Держпраці у Кіровоградській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Гури К.В.,
представників Державної служби України з питань праці - Пронь Д.С., Киливника В.В.,
представника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Управління Держпраці у Кіровоградській області - Бакаєвої М.О., -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці №44-КТ від 08.03.2023 «Про звільнення ОСОБА_2 »;
- зобов'язати Державну службу України з питань праці (код ЄДРПОУ: 39472148) поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці;
- стягнути з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ: 44729283) здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в липні 2020 року був призначений на посаду начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області. Поряд з цим 31.01.2023 отримав попередження від 30.01.2023 про наступне звільнення, а вже 08.03.2023 отримав наказ Державної служби України з питань праці про його звільнення з роботи 08.03.2023 відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Із вказаним наказом про своє звільнення не згоден та наголошує, що фактично відбулась не ліквідація, а реорганізація державного органу, оскільки усі функції та завдання Управління Держпраці у Кіровоградській області було передано новоствореному органу - Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці, куди також переведено майже усіх працівників Управління Держпраці у Кіровоградській області та передано усе майно зазначеного управління.
Із цих міркувань позивач вважає, що йому мали б запропонувати рівнозначну посаду у новоствореному управлінні як правонаступнику ліквідованого, або ж перевести його на таку посаду, оскільки він має переважне право на працевлаштування. Попри це, жодних посад в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці йому запропоновано не було, а на вакантну посаду заступника начальника цього управління, яку він вважає рівнозначній тій, з якої його було звільнено, призначено іншу особу, не з числа працівників Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області. З огляду на наведене вважає своє звільнення незаконним. Вважає, що має бути поновлений на посаді заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 08.03.2023 №44-КТ «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області з 09.03.2023. Стягнуто з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.03.2023 по 13.07.2023 включно у розмірі 79333,80 грн.
Додатковим рішенням суду від 01.08.2023 заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 8000 гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 у справі №340/1765/23 скасовано в частині стягнення з Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.03.2023 по 13.07.2023 включно у розмірі 79333,80 грн, прийнято нове рішення в цій частині. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 09.03.2023 - відмовлено. В решті рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 у справі №340/1765/23 - залишено без змін.
Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 №340/1765/23 - залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 30.01.2025 касаційну скаргу Державної служби України з питань праці задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 скасовано в частині результату розгляду судами позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду. Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 в частині залишення цього додаткового судового рішення без змін - скасовано. В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.12.2023 залишено без змін.
03.03.2025 матеріали адміністративної справи №340/1765/23 надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №340/1765/23 визначено суддю Савонюка М.Я.
07.03.2025 ухвалою суду адміністративну справу №340/1765/23 суддею Савонюком М.Я. прийнято до свого провадження в частині позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Південно-східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надало суду відзив на позовну заяву, у якому заперечило проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що відповідно до наказу Держпраці від 21.07.2020 №59-КТ ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області. Наказом Держпраці №15 від 17.01.2022 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №14 від 12.01.2022 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» визначено ліквідувати як юридичну особу публічного права Управління Держпраці у Кіровоградській області. Цим же наказом створено ліквідаційну комісію. Наказом №44-КТ від 08.03.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Вказує, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 наказом Держпраці від 04.08.2023 №115-КТ «Про виконання рішення суду» ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області з 09.03.2023.
Зазначає, що позивачу було перераховано 15439,58 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2024 у справі №340/1031/24, яке набрало законної сили з 07.11.2024, стягнуто з Управління Держпраці у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 60154,20 грн.
Тобто, позивача було поновлено на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області та вже виплачено чи стягнуто в судовому порядку суми коштів, що були предметом цього та інших спорів.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Державна служба України з питань праці надала суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що 17.01.2022 Держпраці було видано наказ №15 «Про ліквідацію Управління Держпраці у Кіровоградській області» та розпочато процедуру ліквідації Головного управління. 19.01.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про стан припинення Управління (ЄДРПОУ 39808965), на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації
Вказує, що позивач відмовився від наданої пропозиції, не надав суб'єкту призначення заяви, документу чи будь-якої іншої інформації, що свідчило б про безумовне погодження державним службовцем наміру продовжити в подальшому відносини публічної служби з Держпраці за запропонованими посадами.
Просить врахувати, що на момент звільнення позивача з посади начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області, посади начальника, першого заступника начальника, заступників начальника Міжрегіонального управління не були вакантні.
Зауважує, що Держпраці видано наказ від 04.08.2023 №115-КТ, яким ОСОБА_1 з 09.03.2023 вже поновлено на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області
Знову ж таки акцентує на тому, що позивачу було перераховано 15439,58 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2024 у справі №340/1031/24, яке набрало законної сили з 07.11.2024, стягнуто з Управління Держпраці у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 60154,20 грн.
31.03.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про залучення до участі у справі Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Також, Верховний Суд у постанові від 30.01.2025 звернув увагу на необхідності залучення до участі у справі Управління Держпраці у Кіровоградській області, оскільки поновлення на посаді в цьому органі безумовно стосується його прав та обов'язків.
Відтак, ухвалою суду від 31.03.2025 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі Управління Держпраці у Кіровоградській області задоволено. Залучено до участі у справі Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965) в якості співвідповідача. Розгляд адміністративної справи №340/1765/23 розпочато спочатку.
15.04.2025 Управління Держпраці у Кіровоградській області надало суду відзив на позовну заяву у якому заперечило проти задоволення позовних вимог.
Вказує, що наказом Держпраці від 04.08.2023 №115-КТ ОСОБА_1 уже було поновлено на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області. Середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 15439,58 грн було виплачено позивачу, а рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2024 у справі №340/1031/24 стягнуто з Управління Держпраці у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 60154,20 грн.
З урахуванням наведеного, наголошує на безпідставності позовних вимог.
25.03.2025 від Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про закриття провадження у справі. Аналогічні за змістом клопотання заявлені 25.03.2025 Державною службою з питань праці та 15.04.2025 Управлінням Держпраці у Кіровоградській області.
Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
29.04.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду провадження в адміністративній справі №340/1765/24 в частині стягнення з Управління Держпраці у Кіровоградській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.03.2023 по 13.07.2023 закрито.
29.04.2025 протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті на 03.06.2025
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю, просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, додатково вказали, що враховуючи скасування судом наказу Державної служби України з питань праці від 08.03.2023 №44-КТ «Про звільнення ОСОБА_2 » судом має бути вирішене питання про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, оскільки ця посада є рівнозначною до тієї, яку він займав до звільнення. Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то обставини отримання такої виплати у сумі 15439,58 грн не заперечили, зауваживши при цьому, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2024 у справі №340/1031/24, яким було стягнуто на користь позивача 60154,20 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.03.2023 по 13.07.2023 на даний час залишається невиконаним.
Представник Державної служби України з питань праці у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, додатково зазначив, що наказом №115-КТ «Про виконання рішення суду» було скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 08.03.2023 №44-КТ «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області з 09.03.2023, середній заробіток за час вимушеного прогулу частково виплачений позивачу, а невиплачена частина стягнута на його користь судовим рішенням, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Представник Південного-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та Управлінням Держпраці у Кіровоградській області також у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав наведених у відзивах на позовну заяву.
03.06.2025 протокольною ухвалою суду відкладено ухвалення та проголошення рішення суду до 11.06.2025.
Заслухавши представників сторін по справі, установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що наказом Державної служби України з питань праці від 21.07.2020 №59-кт ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління Державної служби України з питань праці у Кіровоградській області, що підтверджено даними трудової книжки серії НОМЕР_1 (т.1 а.с. 20-21).
Постановою Кабінету Міністрів України №14 від 12.01.2022 вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за відповідним переліком (пункт 1 Постанови) та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці за відповідним переліком (пункт 2 Постанови).
Наказом Держпраці №15 від 17.01.2022 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №14 від 12.01.2022 визначено ліквідувати як юридичну особу публічного права Управління Держпраці у Кіровоградській області та створено ліквідаційну комісію (т.1 а.с. 22).
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зареєстроване як юридична особа 27.09.2022.
31.01.2023 ОСОБА_1 під особистий підпис попереджено про наступне звільнення на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (т.1 а.с. 18).
Наказом Державної служби України з питань праці №44-КТ від 08.03.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією Управління Держпраці у Кіровоградській області (т.1 а.с. 17).
Державною службою України з питань праці 04.08.2023 видано наказ №115-КТ «Про виконання рішення суду», яким скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 08.03.2023 №44-КТ «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області з 09.03.2023 (т.2 а.с. 220).
Згідно програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2024 у справі №340/1031/24, яке набрало законної сили з 07.11.2024, стягнуто з Управління Держпраці у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.03.2023 по 13.07.2023 у сумі 60154,20 грн.
Вказаним рішенням також встановлено, що Державна служба України з питань праці перерахувала ОСОБА_1 15439,58 грн грошової компенсації середнього заробітку за вимушений прогул згідно рішення суду, а також, у зв'язку з даною виплатою, 18% ПДФО (3452,33 грн), 22% ЄСВ (4219,51 грн), 1,5% військового збору (287,69 грн).
Станом на час розгляду даної справи Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965) перебуває в стані припинення (т.3 а.с. 38-39).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 1 вказаного Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Пункт 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII серед підстав для припинення державної служби виділяє її припинення за ініціативою суб'єкта призначення.
Відповідно до частини першої статті 87 Закону №889-VIII визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу.
Згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» від 12.01.2022 №14 (далі Постанова №14) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, в тому числі Управління Державної служби з питань праці у Кіровоградській області.
Відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
Підпунктом 1 пункту 3 Постанови №14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій (підпункт 1 пункту 3 Постанови №14).
При цьому, міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області (підпункт 3 пункту 3 Постанови №14).
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 у частині, що направлена на новий розгляд до суду першої інстанції постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2025 та з урахуванням вказівок касаційного суду, суд виходить із такого.
Відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023, що залишена без змін постановою Верховного Суду від 30.01.2025, визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 08.03.2023 №44-КТ «Про звільнення ОСОБА_2 ».
Виходячи із висновків касаційного суду, викладених у вказаній постанові, при повторному розгляді справи спірним залишається питання про можливість поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За правилами частини 1 статті 235 «Кодексу законів про працю України» (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду був протиправно звільнений наказом Державної служби України з питань праці від 08.03.2023 №44-КТ «Про звільнення ОСОБА_2 » з посади начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області.
В силу приписів частини 5 статті 242 КЗпП України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд вважає за необхідне врахувати правову позицію, що неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.05.2021 у справі №840/3202/18, від 06.07.2021 у справі №640/3456/20, від 06.07.2021 у справі №640/1627/20, від 21.10.2021 у справі №809/2894/13-а, яка зводиться до того, що працівник, який був незаконно звільнений, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.01.2025 за результатами касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
При цьому суд наголошує на тому, що виходячи із приписів частини 1 статті 235 КЗпП на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулося незаконно, покладається обов'язок поновлення такого працівника на попередній роботі. Відтак, звільненого без законної підстави працівника має бути поновлено на попередній роботі, а не на іншій рівнозначній посаді, як того бажає позивач.
Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235, статті 240-1 КЗпП, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
У постанові від 11.02.2021 по справі №826/9815/18 Верховний Суд, з-поміж іншого, зазначив, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватися від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. Водночас такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації. У зв'язку із цим Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого: - якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому/іншим суб'єкту/суб'єктам владних повноважень; - якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
Отже, питання про можливість працевлаштування позивача у новоствореному Південно-Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці у встановленому трудовим законодавством порядку виходить за межі судового розгляду у цій справі, а тому відповідні позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Таким чином, на переконання суду, належним способом порушеного права ОСОБА_1 на працю у контексті спірних правовідносин має бути його поновлення саме на посаді, з якої він був незаконно звільнений, тобто на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Водночас, судом встановлено, що Державною службою України з питань праці 04.08.2023 видано наказ №115-КТ «Про виконання рішення суду», яким скасовано наказ Державної служби України з питань праці від 08.03.2023 №44-КТ «Про звільнення ОСОБА_2 », та з 09.03.2023 поновлено ОСОБА_1 на посаді, яку він займав на момент звільнення - начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Під час розгляду справи позивач не заперечував, що був поновлений відповідачем на попередній посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області, допущений до виконання посадових обов'язків, а у трудовій книжці зроблений відповідний запис. Доказів скасування вказаного наказу позивачем суду не надано.
Тобто, порушене право позивача на працю було відновлено роботодавцем, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
На даний час трудові відносини позивача з Управлінням Держпраці у Кіровоградській області припинені з 09.10.2023 у зв'язку із ліквідацією державного органу, відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 87 Закону №889-VIII.
В частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 235 КЗпП України, передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно наказів Державної служби України з питань праці ОСОБА_1 було звільнено 08.03.2023, а поновлено на попередній посаді 13.07.2023.
Таким чином, період вимушеного прогулу становить з 09.03.2023 по 13.07.2023.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (пункт 8 Порядку № 100).
Як встановлено судом та підтверджується сторонами, позивачу було нараховано та виплачено 15439,58 грн грошової компенсації середнього заробітку за вимушений прогул, а рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2024 у справі №340/1031/24, яке набрало законної сили з 07.11.2024, стягнуто з Управління Держпраці у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.03.2023 по 13.07.2023 у сумі 60154,20 грн.
Тобто, ОСОБА_1 вже виплачено чи стягнуто в судовому порядку суми коштів, що були предметом цього спору.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 8 статті 4 КАС України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
У контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача.
З огляду на наведені процесуальні норми Закону, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Таким чином, оскільки наказ Державної служби України з питань праці №44-КТ від 08.03.2023 «Про звільнення ОСОБА_2 » скасований, ОСОБА_1 був поновлений на роботі наказом від 04.08.2023 №115-КТ «Про виконання рішення суду», який був реалізований шляхом допуску позивача до виконання посадових обов'язків, також йому був виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням у сумі 15439,58 грн, а рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.07.2024 у справі №340/1031/24 стягнуто з Управління Держпраці у Кіровоградській області на його користь недоплачену частину середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.03.2023 по 13.07.2023 у сумі 60154,20 грн, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При цьому, суд враховує, що скасування рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 в частині поновлення позивача на посаді начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області відбулось уже після повторного звільнення позивача з роботи згідно наказу Державної служби з питань праці №126-КТ від 09.10.2023. І хоча наслідком скасування рішення суду є припинення обов'язку його виконання відповідачем в скасованій частині, однак у даному випадку протиправність наказу №44-КТ від 08.03.2023 про звільнення позивача встановлена рішенням суду, що набрало законної сили, тому обов'язок поновлення позивача на роботі для Державної служби України з питань праці не припинявся.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Управління Держпраці у Кіровоградській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 червня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
Державна служба України з питань праці ( код ЄДРПОУ 39472148, вул. Десятинна, 14, м. Київ, 01601);
Південно-Східне міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ( код ЄДРПОУ 44729283, вул. Армстронга Ніла, 1Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49064);
Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965, вул. Дворцова, буд. 24, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25006).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК