10 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1887/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування до страхового стажу строкової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006, та зарахування страхового стажу за періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в кратному обчисленні з розрахунку один місяць до трьох; зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії по інвалідності з дня встановлення групи інвалідності (21.08.2024), зарахувавши до страхового стажу період строкової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006, періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 05.11.2024 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській із заявою про призначення пенсії по інвалідності та його заяву за принципом екстериторіальності було передано до ГУ ПФУ у Волинській області.
Вказав, що рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 253150005031 від 11.11.2024 йому відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 32 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначив, що за результатами розгляду документів поданих до заяви до загального страхового стажу не зараховано період проходження строкової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006 та періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Вважаючи таку бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області протиправною та такою, що порушує його конституційні права, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву ГУ ПФУ у Волинській області не визнано позову ОСОБА_1 та просили відмовити у його задоволенні з огляду на наступне. Відповідно до статті 32 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для інвалідів ІІ та ІІІ групи від 40 до досягнення 42 років включно необхідний страховий стаж 09 років.
Вказали, що згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Зауважили, що в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Форми ОК-5 інформація, щодо сплати єдиного соціального внеску за період з 01.11.2005 по 25.07.2006 - відсутня, тому зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 в період з 01.11.2005 по 25.07.2006 - не має законних підстав.
Ствердили, що відповідно до статті 57 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Зарахування до страхового стажу періодів безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в пільговому обчисленні чинним законодавством не передбачено.
Зазначили, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяв по 31.12.2003, а за періоди з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років, тому підстави для зарахування періодів участі в бойових діях в 2023-2024 роках згідно довідки від 19.07.2024 № 17165/5 до страхового стажу в пільговому обчисленні відсутні.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
05.11.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Його заяву за принципом екстериторіальності було передано до ГУ ПФУ у Волинській області.
11.11.2024 рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 253150005031 відмовлено у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 09 років передбаченого ст. 32 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На думку позивача, за результатами розгляду документів доданих до заяви до загального страхового стажу ГУ ПФУ у Волинській області йому протиправно не зараховано період проходження строкової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006 та періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області протиправною та такою, що порушує гарантовані чинним законодавством України права, соціальні гарантії та інтереси позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України кожному громадянину гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 32 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для інвалідів ІІ та ІІІ групи від 40 до досягнення 42 років включно необхідний страховий стаж 09 років.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 253150005031 від 11.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст. 32 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За результатами розгляду документів доданих до заяви до загального страхового стажу не зараховано період проходження строкової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006 та періоди участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці.
Щодо зарахування періоду строкової служби в Збройних силах України з 01.11.2005 по 25.07.2006, суд виходить з наступного.
За приписами частини 1 та 2статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 4статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Разом з тим, згідно пункту «в» статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України. її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно із положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637). За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) основним документом що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах. Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони. Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби. ДСНС, довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Як слідує із дослідженого судом військового квитка серії НОМЕР_1 від 01.11.2005 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 01.11.2005 по 25.07.2006 у в/ч НОМЕР_2 . Аналогічні відомості містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_3 від01.11.2005.
У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року № 346/1454/17 зроблено правовий висновок, що право позивача на зарахування до страхового стажу періоду перебування на військовій службі прямо передбачено нормами частини 2 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і не потребує додаткового підтвердження.
В пункті 8 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (зі змінами внесеними Законом України № 901 -VIII від 23.12.2015) зазначено, що особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі Безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також службу в Національній поліції є застрахованими особами і страхувальниками для них є військові частини.
Після 01 січня 2004 року період військової служби враховується на підставі даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Відповідальність за своєчасне надання звітності про нараховані та сплачені страхові внески покладається на страхувальника.
При цьому, суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами 4-6, 9, 10 статті 20 Закону №1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
При цьому на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Суд зауважує, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Отже, позивач не повинен нести відповідальність за відрахування внесків до Пенсійного фонду проходячи строкову військову службу та військову службу за контрактом і про те, що внески не сплачені позивачу стало лише відомо з повідомлення Пенсійного фонду.
Таким чином, з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в період з 01.11.2005 по 25.07.2006 позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах України.
На переконання суду, ГУ ПФУ у Волинській області протиправно не зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 вищевказаний період. При цьому, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за спірні періоди не є підставою для позбавлення позивача права на зарахування спірного періоду до страхового стажу.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а, від 23.03.2020 у справі №535/1031/16.
Щодо зарахування періодів участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Аналіз приведених вище норм права дає підстави для висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю, а час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):
1) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті а пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
За положеннями абзацу а) пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена військова служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16.
Відтак, час проходження позивачем військової служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні.
Як вбачається з довідки від 19.11.2024 №17165/5, виданої в/ч НОМЕР_4 , позивач з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території с. Синьківка Харківської області. Такі періоди військової служби позивача також підтверджуються дослідженими судом копіями військового квитка серії НОМЕР_1 від 01.11.2005 та витягом Форми ОК-5 щодо ОСОБА_1 за 2023, 2024 роки про нарахування та виплату суми грошового забезпечення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 періоди з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 до трудового стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» з 21.08.2024, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1, 2 ст.30 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №1058, залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності.
Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
Статтею 32 Закону 1058 визначено, що страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності. Зокрема, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: до досягнення особою 23 років включно - 1 рік; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки; від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки; від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років; від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років; від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років; від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років; від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років; від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років; від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років; від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років; від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років; від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону №1058, пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Враховуючи, що третя група інвалідності встановлена позивачу 21.08.2024, а звернувся він із заявою про призначення відповідної пенсії 05.11.2024, тому право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до приписів статті 45 Закону №1058-IV у нього виникло саме з 21.08.2024 (тобто з дня встановлення групи інвалідності).
Як слідує з матеріалів справи позивач має статус особи з інвалідністю 3 групи, що підтверджується випискою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №656040. Також судом встановлено, що вік позивача становить 41 рік.
Як вбачається з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Волинській області № 253150005031 від 11.11.2024 позивачу до страхового стажу зараховано 08 років 07 місяців.
Отже, період проходження строкової військової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006, період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 (у пільговому (кратному) обчисленні один місяць служби за три місяці) підлягають до зарахування, відтак страховий стаж позивача буде становити понад 9 років. Таким чином, вимога про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також підлягає до задоволення.
На переконання суду, зобов'язати призначити пенсію по інвалідності з дня встановлення інвалідності необхідно саме ГУ ПФУ у Волинській області, як належного відповідача за цією позовною вимогою, як орган, що визначає стаж та вирішував питання призначення пенсії. Відтак, позовні вимоги до відповідача 2 ГУ ПФУ в Чернігівській області до задоволення не підлягають.
Аналогічна правова позиція про зобов'язання судом вчинення дій зобов'язального характеру саме того територіального органу Пенсійного фонду України по екстериторіальності, який приймав спірне рішення, визначена в постанові КАС ВС від 08.02.2024 в справі № 500/1216/23.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду належними та допустимими доказами правомірність свого рішення щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті ст. 30 Закону 1058, з огляду на що позов належить задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області № 253150005031 від 11.11.2024 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати йому пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня встановлення групи інвалідності (21.08.2024), зарахувавши до страхового стажу період проходження строкової військової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006, період участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці, з урахуванням висновків суду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 160/7442/24.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, з врахуванням того, що позов судом задоволено, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 30.01.2025.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області № 253150005031 від 11.11.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби в Збройних силах України за період з 01.11.2005 по 25.07.2006.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 23.02.2023 по 05.07.2023, з 19.07.2023 по 04.08.2023, з 04.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 22.08.2023, з 23.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 10.09.2023, з 11.09.2023 по 27.09.2023, з 08.10.2023 по 31.05.2024 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці та призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсій не страхування» з 21.08.2024.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6; код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. П'ятницька, 83А; код ЄДРПОУ 21390940).
Суддя С.Ф. Костюкевич