г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 197/136/21
Номер провадження 1-кп/213/48/25
Іменем України
04 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №14, кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Золотоноша Черкаської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працює, зареєстрованого місця проживання не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 на момент вчинення даного кримінального правопорушення (04.11.2020) в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, але 04.09.2020 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, 17.12.2020 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_3 , за яким останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді 240 (двохста сорока) годин громадських робіт; 29.06.2021 засуджений вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.389, 71 КК України до 1 місяця 7 днів арешту; на даний час також засуджений вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12020040610000321 від 07.11.2020),-
за участі сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення:
прокурора - ОСОБА_4 ,
сторони захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 03.11.2020 приблизно о 17:00 годині, знаходячись в с. Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області вступив у попередню змову з «особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження», направлену на таємне викрадення майна з будинку АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_3 та «особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження», заздалегідь розподіливши між собою ролі у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, згідно яких «особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження» повинен проникнути в будинок та подавати викрадені речі, а ОСОБА_3 повинен залишатись зовні будинку та приймати викрадене.
Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливу мету «особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження» за допомогою заздалегідь приготовленої викрутки розбив скло металопластикового вікна будинку та через вказане вікно проник до приміщення кімнати зазначеного будинку, який знаходиться у приватній власності ОСОБА_5 .
Знаходячись всередині житлового будинку «особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження», визначив предмети їх спільного з ОСОБА_3 , злочинного посягання, та зрозумівши що через велику громіздкість та кількість предметів їх складно викрасти та перенести за допомогою фізичної сили рук, тому покинувши будинок та порадившись з ОСОБА_3 , вони вирішили повернутись на місце вчинення злочину наступного дня та залучити до перевезення викрадених речей сторонню особу, що значно спрощувало вчинення злочину та надавало змогу вчинити його з мінімальними зусиллями, мінімізувало небезпеку викриття правоохоронними органами.
Наступного дня 04.11.2020 року близько 10:00 години, ОСОБА_3 , разом з «особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження», продовжуючи реалізовувати свій єдиний спільний злочинний умисел направлений на крадіжку чужого майна, залучивши сторонню особу яка займається послугами вантажних перевезень та якій було невідомо про дійсні наміри останніх, на вантажному автомобілі попрямували до вищевказаного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 де «особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження»разом з ОСОБА_3 , згідно з попередньо розподіленими між ними ролями, згідно яких «особа, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження» повинен проникнути в будинок та подавати викрадені речі, а ОСОБА_3 повинен залишатись зовні будинку та приймати викрадене, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, викрали наступне майно, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме:
- один бойлер марки "Ariston" моделі PRO R 80 ємністю на 80л., корпус білого кольору, вартість якого станом на 04.11.2020 складає 1533,33 грн.;
- два радіатори опалення алюмінієвих по 5 секцій кожний марки Nova Florida моделі LIBECCIO C2 500/100 білого кольору, вартість яких станом на 04.11.2020 складає 2471, 92 грн.;
- одну пральну машину марки «Samsung» моделі S 821, корпус білого кольору, вартість якої станом на 04.11.2020 складає 1900,00 грн.;
- одну косу бензомоторну марки «Grunhelm» моделі GR-3200M plus, корпус світло-зеленого кольору, вартість якої станом на 04.11.2020 складає 2398,34 грн.
- один обігрівач марки «UFO» моделі С/30 потужністю 3000W, вартість якого станом на 04.11.2020 складає 1466,67 грн.;
- один порохотяг марки «Samsung» моделі SC4034 максимальною потужністю 1400W, вартість якого станом на 04.11.2020 складає 850,00 грн.;
- два повітряних обігрівачів (тепловентиляторів), корпус сірого кольору, марки «Тітан 2,4», вартість яких станом на 04.11.2020 складає 4107,49 грн.,
після чого, утримуючи викрадене майно з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, обернувши його на свою користь, спричинивши потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , своїми незаконними діями матеріального збитку на загальну суму 14727 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять сім гривень) 75 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вину визнав у повному обсязі, просив кримінальне провадження слухати в скороченому порядку. У вчиненому щиро кається. Цивільний позов визнає.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд кримінального провадження за їх відсутності. Потерпілий ОСОБА_5 цивільний позов підтримує, просить його задовольнити; при визначенні покарання покладається на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_3 визнається судом винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою всіх учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом достовірно з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви у добровільності їх позиції.
Крім того, судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, який одружений (у 2024 році уклав шлюб з ОСОБА_7 , 1988 року народження), подружжя має на утриманні п'ятьох малолітніх дітей: 2011, 2012, 2014, 2017 та 2024 років народження, не офіційно працевлаштований слюсарем у ТОВ «Рембудінвест КР», інвалідності не має, за місцем реєстрації характеризується задовільно - відносини з сусідами підтримує у доброзичливому форматі, характеризується як комунікабельна, неконфліктна особа, скарг на його поведінку не надходило, за медичною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не звертався, раніше судимий, вину визнав повністю.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують йому покарання - судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_3 , складену відносно нього представником органу з питань пробації досудову доповідь, а також обставини, які пом'якшують покарання, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі.
При цьому, оскільки злочин за даним вироком вчинений ОСОБА_3 до постановлення вироку Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.08.2023 року, остаточне покарання слід призначити з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України.
Підстав для застосування статті 69 КК України судом не знайдено.
При цьому, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_3 без відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку, на підставі ст.75 КК України. Разом з цим, в силу вимог п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, на обвинуваченого слід покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та додатково покласти обов'язки, в силу вимог п.2 ч.3 ст.76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Крім того, потерпілий ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_3 та «особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження»з цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якому просить стягнути з солідарно з них заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 20000,00 грн., яка складає вартість викраденого майна, та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не оспорював розмір шкоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши обвинуваченого, дослідивши матеріали справи і докази, здобуті у даній справі в частині цивільних позовів дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Крім того в силу вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та упущена вигода.
Відповідно до положень статті 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Оскільки, другий відповідач є «особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження», суд вважає недоцільним застосування солідарного зобов'язання за даним позовом і кожен з відповідачів повинен виконати обов'язок у рівній частці.
За таких обставин, оскільки даним вироком встановлено, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 інтересам потерпілого ОСОБА_5 була заподіяна матеріальна та моральна шкода, тому, в силу вимог ст.ст. 540, 1166, 1167, 1177 ЦК України, 1/2 частка розміру вказаної шкоди повинна бути відшкодована особою, що вчинила злочин, тобто ОСОБА_3 .
Відомості про процесуальні витрати в матеріалах справи відсутні.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню згідно зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 серпня 2023 року, більш суворим покарання, призначеним за цим вироком, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , «особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завдану матеріальну (майнову) шкоду в розмірі 10000,00 гривень та завдану моральну (немайнову) шкоду в розмірі 25000,00 гривень.
Речовий доказ: мотокосу, що відноситься до господарської техніки марки «Grunhelm» моделі GR-3200M plus, потужністю 3,6 кВт, об'єм двигуна 52 куб.см. вагою 7,8 кг, об'єм паливного баку 1200 куб.см., корпус вироблений з пластику світло-зеленого кольору (т.2 а.с.2,3) - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5 .
Питання про інші речові докази та документи судом не вирішуються до вирішення іншим вироком (рішенням) суду питання про вину чи невинуватість «особи, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження», якому повідомлено про підозру у вчиненні цього ж діяння у співучасті з ОСОБА_3 та матеріали щодо якого судом виділено в окреме провадження.
Матеріали кримінального провадження №12020040610000321 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті №197/136/21 (1-кп/213/48/25).
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ч.6 ст.376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Крім того засудженому роз'яснено вимоги ч.3 ст.376 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_8