г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4660/24
Номер провадження 2/213/428/25
11 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Алексєєва О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шульги В.С., Довгої А.В.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - ОСОБА_3 ,
педагога - ОСОБА_4 ,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №3 в порядку загального позовного провадження цивільну справу №213/4660/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як Орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,
Короткий зміст позовних вимог:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що перебував з відповідачем у шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 22 липня 2024 року. Дитина проживає разом з позивачем. Мати не приділяє синові уваги, відмовилася виконувати батьківські обов'язки, зловживає алкоголем, ніде не працює, страждає хронічним психічним розладом. Батько займається вихованням сина, дбає про нього, намагається максимально забезпечувати його потреби, проявляє турботу про фізичний та духовний розвиток дитини. У зв'язку із байдужим ставленням відповідача до долі сина, її ухиленням від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання та утримання малолітнього сина позивач просить позбавити ОСОБА_5 батьківських прав стосовно ОСОБА_6 .
Процесуальні дії у справі.
08 листопада 2024 року позовна заява надійшла до суду.
14 листопада 2024 року отримано інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача.
18 листопада 2024 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
17 грудня 2024 року витребувано докази.
15 січня 2025 року закрито підготовче провадження; призначено справу до розгляду по суті.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили обставини, викладені у позові, не заперечують проти заочного розгляду справи. Позивач надав пояснення, відповідно до яких він працює та утримує дитину. Відповідачка з осені 2023 року не спілкується із сином, участі в житті дитини не приймає.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала висновок щодо доцільності побавлення відповідача батьківських прав стосовно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що відповідач на повідомлення про розгляд справи відреагувала неоднозначно, а саме сказала, що займатись дитиною вона не має можливості, зараз не працює, більше цікавилась не дитиною, а майном, доля дитини їй не цікава.
Порядок виклику відповідача до суду, передбачений ЦПК України, дотримано, однак у судове засідання вона не з'явилася, про причини неявки не повідомила, правом на подання відзиву на позов не скористалася, будь-яких заяв, клопотань від неї не надходило.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надала показання, відповідно до яких вона є сусідкою відповідачки, знає її з дитинства та остання має психічні вади розвитку, внаслідок чого буває агресивна. Відповідач веде аморальний спосіб життя, проживає з чоловіком, який за віком старший за неї. Вихованням дитини вона не займається, дитина мешкає з батьком.
Свідок ОСОБА_8 надав суду показання, в яких зазначив, що знає сторін більше десяти років, є їх сусідом. Коли позивач в 2023 році пішов служити на військову службу, відповідач про дитину не піклувалась, часто перебуває на смітнику.
Свідок ОСОБА_9 суду надала показання, в яких зазначила, що є тіткою відповідачки, яку знає з народження. Відповідачка дитиною не цікавилась від народження, ображала, агресивно себе поводила.
Свідок ОСОБА_10 суду надала показання, відповідно до яких вона є матір'ю позивача та займається вихованням онука ОСОБА_11 з п'яти років. Відповідачка не приймає участі у вихованні дитини, з якою відмовляється спілкуватись. Відповідачка казала дитині, що він їй не потрібен. Позивач ходить до школи сина, приймає участь у батьківських зборах. Приблизно у листопаді - грудні 2024 року відповідач повідомила, що проживає з чоловіком, який перебував у місцях позбавлення волі.
Опитана в судовому засіданні дитина ОСОБА_12 надав пояснення, відповідно до яких проживає разом із татом, ходить до п'ятого класу. З матір'ю не спілкується, бачив її більше року тому, відносини між ним та матір'ю були погані, вона його била та кричала без причини. Вважає, що його матір потрібно позбавляти батьківських прав стосовно нього.
Фактичні обставини, встановлені судом.
16 серпня 2013 року між сторонами зареєстровано шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_6 , батьками якого є позивач та відповідач.
ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач зареєстрований за тією самою адресою, проживає з сином за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_6 з 01 вересня 2024 року навчається в Криворізькій гімназії № 124 КМР. Згідно з характеристикою навчального закладу мати хлопчика не проживає разом з дитиною, не приділяє увагу вихованню сина. Вихованням сина займається батько, який завжди відгукується на прохання класного керівника.
ОСОБА_1 працює в АТ «Південний ГЗК» на посаді дробильника, його нарахована заробітна плата за період з березня 2024 року по серпень 2024 року становить 161 859,56 грн.
ОСОБА_5 страждає хронічним психічним розладом, є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи, отримує державну соціальну допомогу.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради від 15 січня 2025 року №8 визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 стосовно її малолітнього сина ОСОБА_6 . Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання сина, а саме: з дитиною не проживає, її вихованням та утриманням не займається, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться життям та здоров'ям сина. ОСОБА_5 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків та протягом тривалого часу не бере участі в житті свого сина, не проявляє до нього батьківського піклування та турботи, демонструє байдуже ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків.
Зміст спірних правовідносин.
Викладеними обставинами відповідають правовідносини з приводу наслідків невиконання батьківських обов'язків.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХII (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитини такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з урахуванням положень Конвенції про права дитини пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України «Про охорону дитинства». За змістом статей 11, 18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватися батьківські права.
Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст.164 СК України - мати, батько дитини можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 166 СК України).
Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною другою статті 182 цього кодексу передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За приписами ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом . Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття . Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Висновок суду.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
На підставі аналізу вищезазначених норм суд дійшов висновку, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому, найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже, підставами для позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоке поводження з дитиною; хронічний алкоголізм або наркоманія батьків; здійснення будь-яких видів експлуатації дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва; а також небезпека для життя дитини, її здоров'я і морального виховання.
Позбавлення батьківських прав необхідно розглядати як винятковий захід, застосування якого дозволяється лише з метою захисту інтересів дитини.
Декларацією прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати з батьками.
Позивачем та його представником доведено факт ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків з виховання та утримання свого малолітнього сина, байдужого ставлення до його долі. Відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, сином не опікується, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умови для спокійного та безпечного життя.
З огляду на викладене, з метою захисту інтересів дитини суд вважає, що позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Окремо суд наголошує, що відповідно до ч.3 ст.170 СК України, застосовуваний захід щодо позбавлення батьківських прав не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статтею 169 Сімейного Кодексу України.
При цьому, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, а також в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, оскільки позивач від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів звільнений.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 95, 141, 223, 263, 265, 274, 279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як Орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 листопада 2024 року і до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як Орган опіки та піклування, юридична адреса: вул. Гірницької Слави, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 04052548.
Дата складення повного тексту судового рішення - 11 червня 2025 року.
Суддя О.В. Алексєєв