Справа № 682/760/25
Провадження № 1-кп/682/101/2025
11 червня 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 ,
ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17 ,
ОСОБА_18 ,
ОСОБА_19 ,
ОСОБА_20 ,
ОСОБА_21 ,
ОСОБА_22 ,
ОСОБА_23 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Славута кримінальне провадження № 12023240000000147 від 23.03.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого за ч.1 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Київ, Київської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, із середньою спеціальною освітою, працюючого на посаді охоронця «Середньої загальноосвітньої школи № 60 комплексного розвитку дітей «Росток» м. Києва ім. Олександра Загребельного», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Київ, Київської області, українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, не працюючого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Новоград-Волинський, Житомирської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, заступника директора КБУ «Київський міський центр комплексної підтримки учасників бойових дій «КИЇВ МІЛІТАРІ ХАБ», учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Антипаюта Тюменської області, російської федерації, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , інваліда 3 групи, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 . в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с. Усть-Омчуг Тенькинського району Магаданської області російської федерації, українки, громадянки України, із неповною вищою освітою, не працюючої, не одруженої, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_9 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_10 , раніше не судимої, обвинуваченої за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Славута, Шепетівського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою освітою, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки м. Київ, Київської області, українки, громадянки України, не працюючої, із неповною середньою освітою, одруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_12 в силу ст. 89 КК України, раніше не судимої, обвинуваченої за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Славута, Шепетівського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_2 на посаді оператора БПЛ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Луганськ, Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, на утриманні неповнолітніх дітей не має, фактично проживаючого: за адресою: АДРЕСА_13 , обвинуваченого за ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_9 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_11 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 ;
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 ,
В провадженні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області на розгляді перебуває обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні № 12023240000000147 від 23.03.2023.
Підготовче судове засідання у справі призначено на 11.06.2025 о 11 год. 00 хв., про що належним чином повідомлено усіх учасників справи.
В підготовче судове засідання з'явились, прокурор, обвинувачені: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисники обвинувачених, а саме: захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_14 , захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_15 , захисник ОСОБА_8 - ОСОБА_16 , захисник ОСОБА_9 - ОСОБА_17 , захисник ОСОБА_10 - ОСОБА_18 , захисник ОСОБА_11 - ОСОБА_19 , захисник ОСОБА_12 - ОСОБА_20 , захисник ОСОБА_13 - ОСОБА_21 , захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_22 , захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_23 .
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження відносно обвинувачених строку дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
Так, в обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Умислом ОСОБА_4 , як керівника створеної ним злочинної організації, охоплювалися всі злочини, вчинені її учасниками. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 продовжують існувати. Зокрема, обвинувачений може переховуватись від суду, так як обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 306, ч .4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, є достатньо високим. Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни показань на свою користь. Як зазначає прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги обставини вчинення злочинів, а також дані, які характеризують його особу, зокрема те, що ОСОБА_4 хоча й вважається раніше не судимою особою, однак, він не вперше притягується до кримінальної відповідальності, що дозволяє дійти висновку про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень. На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою обвинуваченого, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 і виконання покладених на нього процесуальних обов'язків. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 вказано, що на цей час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжують існувати та полягають в тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст.255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, є достатньо високим. Крім того, ОСОБА_5 може незаконно впливати свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни показань на свою користь. Також, перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що враховуючи обставини вчинення злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , а також дані, які характеризують його особу, зокрема те, що ОСОБА_5 хоча й вважається раніше не судимою особою, однак, він вчиняв злочини неодноразово (епізодність), що дозволяє дійти до висновку про існування ризику вчинення інших кримінальних правопорушень. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченої ОСОБА_9 вказано, що її вина у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченої продовжують існувати. ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке їй загрожує у випадку визнання її винуватою, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, вона може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачена може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченої, остання може вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченій розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 зазначено, що його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжують існувати. ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченого, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченої ОСОБА_11 вказано, що її вина у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відносно обвинуваченої продовжують існувати. ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке їй загрожує у випадку визнання її винуватою, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, вона може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачена може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченої, остання може вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченій розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_10 зазначено, що його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого продовжують існувати. ОСОБА_10 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченого, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_8 зазначено, що його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжують існувати. ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченого, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 зазначено, що його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_7 продовжують існувати. ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окреме із яких (передбачений ч. 2 ст. 255 КК України) є особливо тяжким злочином, а тому, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченого, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_13 зазначено, що його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_13 продовжують існувати. ОСОБА_13 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченого, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави.
В обґрунтування клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_12 зазначено, що його вина у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у даний час об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. На даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_13 продовжують існувати. ОСОБА_13 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, окремі з яких (передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України) є особливо тяжкими злочинами, а тому, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, є достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань на свою користь. Також, з урахуванням інкримінованих злочинів та особи обвинуваченого, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. При розгляді клопотання прокурор просив не визначати обвинуваченому розмір застави.
В підготовчому судовому засіданні щодо клопотань прокурора про продовження строку дії відносно обвинувачених запобіжних заходів учасники справи висловили наступні позиції.
ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував.
Його захисник ОСОБА_22 підтримав позицію свого підзахисного.
ОСОБА_5 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Його захисник ОСОБА_23 вважає ризики, наведені прокурором, недоведеними і формальними, у зв'язку із чим просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м'який - заставу.
ОСОБА_6 просив суд застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, а саме - домашній арешт. Зазначив, що має міцні соціальні зв'язки, на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання, роботу, вищу освіту. Намірів переховуватись від суду не має.
Його захисник, адвокат ОСОБА_14 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід на більш м'який. Захисник зауважив, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу було вручено прокурором стороні захисту за день до засідання, що є порушенням. Також захисник вказав, що станом на дату подачі даного клопотання ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування та продовження стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не доведені, а ймовірність їх наявності значно зменшилась з плином часу з моменту застосування запобіжного заходу. ОСОБА_6 має міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики, сім'ю, на його утриманні перебуває малолітня дитина. Окрім того, відсутні докази потенційного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Його захисник, адвокат ОСОБА_15 , проти задоволення клопотання прокурора заперечувала зазначаючи, що ризики, наведені прокурором, є недоведеним та формальними. Відсутні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки він є раніше не судимим. Захисник зауважила, що ОСОБА_7 має захворювання, у зв'язку із чим потребує постійного та систематичного лікуванням. Крім того, ОСОБА_7 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, за місцем проходження служби та за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, має міцні соціальні зв'язки. Впливати на свідків він не може об'єктивно, оскільки хто є свідками у даному кримінальному провадженні - не відомо. Також визначальним фактором є визнання своєї вини обвинуваченим. На думку захисника, при обранні виняткового і найсуворішого запобіжного заходу ризики мають бути реальними, а не формальними. Тяжкість інкримінованих правопорушень не може бути єдиною підставою для утримання обвинуваченого під варто. Окрім того, розгляд кримінального провадження рухається повільно із незалежних від обвинувачених причин, тому обвинувачені отримують негативні наслідки у вигляді тривалого перебування під вартою. За таких обставин захисник просила обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави або домашнього арешту.
ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив застосувати до нього домашній арешт.
Його захисник, адвокат ОСОБА_16 підтримала позицію свого підзахисного. Просила застосувати відносно нього домашній арешт, оскільки ризики, вказані прокурором, є недоведеними та формальними. ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, дітей, є інвалідом ІІІ групи, учасником бойових дій.
ОСОБА_10 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Його захисник, адвокат ОСОБА_18 , вважає вказані прокурором ризики недоведеними, тому більш м'який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_10
ОСОБА_9 при вирішенні клопотання прокурора поклалась на думку свого захисника.
Її захисник, адвокат ОСОБА_17 , повністю заперечував проти клопотання прокурора. Зазначив, що підзахисна ОСОБА_9 може виконувати свої процесуальні обов'язки без застосування найсуворішого запобіжного заходу. Викладені прокурором ризики є формальними та необґрунтованими. Ті ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, зменшились у зв'язку із закінченням досудового розслідування. Намірів ухилятись від суду ОСОБА_9 не має. Крім того, на її утриманні перебуває матір похилого віку та неповнолітня дитина.
ОСОБА_11 при вирішенні клопотання прокурора поклалась на думку свого захисника.
Її захисник, адвокат ОСОБА_19 , вважає, що тримання ОСОБА_11 під вартою є невиправданим, оскільки прокурором ризиків, визначених КПК України, не доведено. ОСОБА_11 має на утриманні неповнолітню дитину, яка на даний час проживає з її батьками похилого віку, які не можуть належно доглядати за дитиною. Обвинувачена має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, а тому не буде переховуватись від суду. Окрім того, на думку захисника, обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, зможе нівелювати ризик незаконного впливу як і зі сторони обвинувачених, так і зі сторони обвинувачення. На його думку, переведення ОСОБА_11 , яка відмовилась від дачі показань на досудовому розслідуванні, до камери в СІЗО без належних умов для проживання, є тиском з боку правоохоронних органів на обвинувачену з метою схиляння її до вчинення певних дій та дачі показань. Ухилятись від суду ОСОБА_11 не має наміру. Тому, враховуючи зазначені обставини, захисник просив обрати відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ОСОБА_12 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Просив застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.
Його захисник, адвокат ОСОБА_20 , зазначила, що на даний час існують тенденції до зменшення ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно її підзахисного. Захисник зазначила, що ОСОБА_12 є військовослужбовцем, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. Таким чином, на думку захисника, є достатні підстави для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 на більше м'який.
ОСОБА_13 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Його захисник, адвокат ОСОБА_21 , вважає, що викладені прокурором у клопотанні ризики є недоведеними та шаблонними. Так, ОСОБА_13 мав достатньо можливостей для переховування від органу досудового розслідування та суду, однак він цього не зробив, він постійно знаходився за місцем свого проживання. Інкриміноване ОСОБА_13 обвинувачення за ч. 3 ст. 307 КК України за двома епізодами є недоведеним, оскільки не підтверджено, що ОСОБА_13 збував наркотичні речовини в складі злочинної організації. На думку захисника, немає достатніх підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім того, обвинувачений жодним чином не зможе вплинути на вже зібрані по справі докази та будь-яким чином знищити їх. Крім того, ОСОБА_13 за місцем проживання здійснює догляд за особою з інвалідністю. За таких обставин захисник просив застосувати до ОСОБА_13 більш м'який запобіжний захід або визначити відносно нього розмір застави.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги думки обвинувачених та їх захисників стосовно клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжних заходів, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, за наявності клопотань під час судового засідання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду клопотання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема із висловленою позицією у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Водночас, у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 суд вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У справі «Волосюк проти України» (рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що «національні судові органи мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою».
З урахуванням вищенаведеного суд, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ними інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватим, особи обвинувачених.
Так, ризик незаконного впливу на інших обвинувачених та свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальним, з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є обвинуваченими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України. Тобто, ризик впливу на обвинувачених та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому, на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Згідно практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Отже, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_4 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 306, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_4 окрім злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, також інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_5 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , окрім злочину, передбаченого ч. 2 ст.255 КК України, також інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_6 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Аналізуючи особу обвинуваченого суддя враховує, що ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, родину, на утриманні має малолітню дитину. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_6 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_6 інкримінується злочин, передбачений ч. 2 ст.255 КК України.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_9 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що вона може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить її належної процесуальної поведінки та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Аналізуючи особу обвинуваченої суддя враховує, що ОСОБА_9 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, на утриманні має малолітню дитину та матір похилого віку. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні особливо тяжкого злочину. Доказів наявності у ОСОБА_9 хвороб, які унеможливлюють її утримання під вартою, до суду не надано.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_9 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_9 , окрім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, також інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід відносно ОСОБА_11 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за а ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що вона може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить її належної процесуальної поведінки та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Аналізуючи особу обвинуваченої суддя враховує, що ОСОБА_11 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, на утриманні має неповнолітню дитину. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_11 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_11 , окрім злочину, передбаченого ч. 2 ст.255 КК України, також інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_10 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_10 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки окрім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_10 також інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_8 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Аналізуючи особу обвинуваченого суддя враховує, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, на утриманні має неповнолітніх дітей. Однак, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_8 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки окрім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України, ОСОБА_8 також інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений. Строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_7 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 та ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Аналізуючи особу обвинуваченого суддя враховує, що ОСОБА_7 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання, також, ОСОБА_7 є офіційно працевлаштованим, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони. Крім того, обвинувачений є військовослужбовцем та учасником бойових дій. Згідно службової характеристики, ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем служби. Однак, на переконання суду, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_7 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочину за ч. 2 ст. 255 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_13 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому був продовжений до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_13 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Аналізуючи особу обвинуваченого суддя враховує, що ОСОБА_13 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, разом із дружиною здійснюють догляд на особою із інвалідністю. Однак, на переконнаня суду, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_13 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_13 інкримінується вчинення злочину за ч. 2 ст. 255 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_12 у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.11.2024 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому був продовжений до 15.06.2025 року включно.
Так, запобіжний захід ОСОБА_12 був обраний та продовжений у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, а також наявністю ризиків, які давали підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Розглядаючи можливість про зміну запобіжного заходу на більш м'який, суд звертає увагу на те, що підстав для застосування запобіжного заходу, більш м'якого ніж тримання під вартою, судом не знайдено. Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що створить неможливість запобігання доведеним ризикам.
Аналізуючи особу обвинуваченого суддя враховує, що ОСОБА_12 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання. Крім того, обвинувачений є військовослужбовцем. Однак, на переконання суду, ці обставини не є достатніми підставами для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або для застосування більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не були стримуючими від вчинення дій, що стали підставою для обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні особливо тяжкого злочину. Прибуття до правоохоронних органів за їх вимогою не є визначальною обставиною, яка вказує на відсутність намірів в обвинуваченого переховуватись від суду.
Тому, враховуючи вищевикладені ризики, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини та спосіб вчинення злочинів, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_12 строку тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до вимог ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_12 інкримінується вчинення злочину за ч. 2 ст. 255 КК України.
Таким чином, докази та обставини, на які посилається прокурор у своїх клопотаннях, дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики можливості обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на інших обвинувачених та свідків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 177, 181, 315-316, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_9 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 09 серпня 2025 року, включно.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими у той же строк з дня вручення їй копії ухвали.
Повний текст ухвали складено: 11.06.2025.
Суддя ОСОБА_1