Справа № 675/533/25
Провадження № 1-кп/675/85/2025
"10" червня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12025244000000425 від 02.03.2025 р. по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лютарка, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з освітою середньою, не одруженої, має на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючої, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 06 січня 2025 року близько 23 год. під час розпивання алкогольних напоїв у житловому будинку ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_2 , у коридорі будинку побачила мобільний телефон, належний власнику будинку, та вирішила його викрасти.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, скориставшись неуважністю ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого в подальшому продовжено, таємно викрала мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А13» ( ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), вартістю 4 250 грн. у силіконовому чохлі вартістю 75 грн., та з сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» вартістю 150 грн., що належать ОСОБА_5 , заподіявши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 4 475 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_4 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та надала суду зізнавальні показання з приводу своїх діянь. Обвинувачена щиро розкаялась у вчиненому, просила суворо її не карати. Також вказала, що завдану шкоду для ОСОБА_5 нею відшкодовано у повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву з проханням проводити розгляд даної справи у його відсутності.
Судом встановлено, що показання обвинуваченої ОСОБА_4 у судовому засіданні є послідовними і логічними, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції. За таких обставин, суд переконавшись, у відсутності сумнівів в добровільності позицій учасників процесу, згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Виходячи з наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої.
Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Таким чином, дії обвинуваченої ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
Обираючи міру покарання для ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості, особу винної, зокрема, характеристику, сімейний стан, фактичні обставини справи, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судима, не працююча, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченої, являється вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається із досудової доповіді Шепетівського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, стосовно ОСОБА_4 оцінюється як середній, а також ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній.
На думку органу пробації виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, ставлення обвинуваченої ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення, як такої, що розкаялась, бажає стати на шлях виправлення, її особу, приймаючи до відома досудову доповідь з соціально - психологічною характеристикою обвинуваченої, суд приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід звільнити її від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, та покласти на неї обов'язки, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженої і попередження вчинення злочинів.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки марки «SAMSUNG» моделі «Galaxy А13» ( ІМЕІ 1: НОМЕР_1 та ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ) залишити у власності потерпілого ОСОБА_5 .
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 2387 грн. 70 коп. у відшкодування вартості проведеної судової товарознавчої експертизи.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1