Справа № 466/115/25
Провадження № 2/466/1231/25
05 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої судді Зими І.Є.
при секретарі Васинчик М.О.
з участю
представника позивачки ОСОБА_1
позивачки ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідача, адвоката Гірника Володимира Миколайовича , про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя ,-
встановив:
03 січня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду надійшла заява ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя. Позивачка просить суд постановити рішення, яким визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, що набута за час шлюбу та визнати за нею право власності на 1 / 2 частку вказаного нерухомого майна в порядку поділу майна подружжя . При подачі даної заяви позивачкою не було сплачено судового збору, натомість заявлено клопотання про відтермінування такої оплати в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем. Ухвалою судді від 14.01.25 у задоволенні клопотання про відтермінування сплати судового збору відмовлено, а позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя залишено без руху. Позивачці надано термін для сплати судового збору з врахуванням того, що розмір ціни позову зазначено у 125 086 грн. 36 коп.
На виконання вказаної ухвали, ОСОБА_2 , 20.01.25 р., було сплачено судовий збір у розмірі 1 273 грн. 38 коп. , відтак ухвалою судді від 21.01.25 провадження у справі було відкрито та розгляд призначено в порядку загального позовного провадження.
В підготовчому засіданні від відповідача надійшла заява, в якій він просить залишити позов без розгляду з наступних підстав. Зазначає, що у вступній частині позовної заяви ціна позову вказана 125 086 грн. 36 коп., проте вже в мотивувальній її частині , ОСОБА_2 посилається на довідку про оцінку спірного нерухомого майна на суму 2 507 271,44 грн , відтак ціна позову становить 1 253 636,36 грн. Тому до сплати судового збору підлягало 12 536 грн. 36 коп.
В процесі розгляду в підготовчому засіданні даного клопотання представник відповідача також зазначив, що підставою для залишення позову без розгляду є також те, що на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно ціни позову , позивачкою не надано звіту про оцінку майна. Довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 18.09.24 , отримана на адвокатський запит , не є належним доказом у справі. Відтак, просив клопотання задовольнити.
Позивачка та її представник в підготовчому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання , оскільки позивачкою, з врахуванням ціни позову , що підтверджується довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 18.09.24 , у 1 253 636,36 грн. , додатково сплачено судовий збір , 22.04.25 , у розмірі 11 285.50 грн.
Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як встановлено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Як зазначалось вище, провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 21.01.25 , після сплати позивачкою судового збору у розмірі 1273 грн. 38 коп. з врахуванням зазначеного у тексті позовної заяви ціни позову у 125 086 грн. 36 коп.
Проаналізувавши подану ОСОБА_2 заяву, суд приходить до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Статтею 187 ЦПК України також врегульовано, що встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу ,в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
В даному випадку згідно заявлених вимог позивачка просить визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, що набута за час шлюбу та визнати за нею право власності на 1 / 2 частку вказаного нерухомого майна в порядку поділу майна подружжя . На підтвердження ціни позову нею представлено Довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 18.09.24, відповідно до якої оціночна вартість об'єкта оцінки складає 2507271, 44 грн. ( а.с. 17-19). Відтак, нею сплачено судовий збір у розмірі 1273, 38 ( а.с. 28 ) та 11 488,64 грн. ( а.с. 65), що в загальному становить 12 762, 02 грн.
Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Як визначено в п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об'єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об'єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.
Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб'єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об'єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об'єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об'єкт оцінки).
Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.
З метою електронного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися,авторизуватися (ідентифікуватися)та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об'єкт нерухомості. Доступ,внесення даних про об'єкт нерухомості,перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно. На підставі даних про об'єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об'єкта нерухомості. За результатом визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості відповідно до додатка 2 цього Порядку, з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера (п. 2. 4-5 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Долучена до позовної заяви довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 18.09.24 року не є належним документом, що підтверджує дійсну вартість спірного майна на момент пред'явлення позову до суду та, відповідно, дійсної ціни позову.
Позивачка не надала будь-яких інших доказів, які б підтверджували ціну позову у встановленому законом порядку.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку що позовна заява, хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.
Відтак, позивачка має зазначити дійсну вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна).
Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку суд позбавлений можливості визначити ціну позову та належну до сплати суму судового збору.
У зв'язку з чим, позивачці необхідно визначити ціну позову станом на день подання позовної заяви до суду, та сплатити судовий збір в належному розмірі .
Відтак, позивачка має зазначити дійсну вартість майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна) та сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову за мінусом суми судового збору, яка на даний час сплачена позивачкою у розмірі 12 762, 02 грн.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається
Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 259 ЦПК України, суд ,-
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Залишити без руху позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, надавши позивачці строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії повного тексту даної ухвали для усунення недоліків : подачі звіту про оцінку вартості майна та сплати судового збору у належному розмірі за кожну з заявлених позовних вимог.
Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 11 червня 2025 року.
Суддя: І. Є. Зима