Справа № 459/1919/22
29.05.2025року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:
головуючого - судді Костюк У. І.
секретаря судового засідання Новосад І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка-Бузька адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 312300 від 19.07.2022 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме за те, що 19.07.2022 о 23:10 годин рухаючись по автодорозі Шацьк-Любомль-Верба керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Жовківського районного суду Львівської області від 23.11.2021, чим порушив п.2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, яка винесена з недотриманням вимог закону, обставини викладені в ній не відповідають дійсності, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, жодних доказів на підтвердження його винуватості до постанови не долучено, та як наслідок постанова підлягає скасуванню.
Просить скасувати постанову серії БАВ № 312300 від 19.07.2022 та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а також просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.
31.01.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
11.03.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мацей М.М. надійшо клопотання, в якому він просив замінити відповідача за даним позовом на Головне управління Національної поліції у Волинській області. (а.с.96-97)
11.03.2025 ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області було залучено Головне управління Національної поліції у Волинській області до участі у справі в якості відповідача (а.с.102).
09.04.2025 від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області - А.Заяць надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. (а.с.116).
29.04.2025 ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області - Заяць Аліни Миколаївни про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено (а.с.120).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, представник позивача - адвокат Мацей М.М. на адресу суду подав клопотання, в якому просив суд судове засідання проводити у його відсутності та позивача. Позов підтримують в повному обсязі та просять його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання, в якому просив суд розгляд справи проводити у відсутності представника Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Судом на підставі ч. 4 ст. 229 КАС, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та письмові докази, долучені позивачем, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно змісту оскаржуваної постанови серії БАВ № 312300 від 19.07.2022 вбачається, що позивач 19.07.2022 о 23.10 годин рухаючись по автодорозі Шацьк-Любомль-Верба керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом постановою Жовківського районного суду Львівської області від 23.11.2021, чим порушив п.2.1 а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.6-7).
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн..
Відповідно до п. 2.1 а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст.126 КУпАП.
Згідно п.п.1, 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч. 2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач ОСОБА_1 заперечує факт порушення вимог ПДР України та не погодившись із таким рішенням оскаржив постанову, однак судом відзначається, що з переглянутої судом постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення по справі, вбачається наявність доказів про порушення позивачем ОСОБА_1 ПДР України 19.07.2022.
При цьому будь-яких доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивач суду не надав, так як і не довів, що не керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами.
Разом з тим судом зазначається, що в ході судового розгляду судом встановлено, що постановою Жовківського районного суду Львівської області від 23.11.2021, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Щодо доводів позивача про те, що інспектором поліції в ході притягнення позивача до адміністративної відповідальності було недотримано вимоги КУпАП щодо здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, що обмежило позивача в повній мірі реалізувати надані йому законом права, то суд вважає такі покликання безпідставними, оскільки вони не підтверджені жодними доказами, а є виключно його власними тлумаченнями обставин справи.
Окрім цього судом зазначається, що вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про неналежну та необ'єктивну оцінку обставин справи поліцейським та приходить до висновку, що поліцейським правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, тому підстав для задоволення вимог позивача ОСОБА_1 про скасування вищезазначеної постанови суд не вбачає.
У відповідності до ст.139 КАС України враховуючи результати розгляду справи судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд-
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя У.І. Костюк