28 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/358/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Комунального підприємства
«Тернопільводоканал» - Гнитка Т. В.,
Товариства з обмеженою
відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» - Нєвструєва Л. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 (у складі колегії суддів: Скрипчук О. С. (головуючий), Кравчук Н. М., Матущак О. І.)
у справі № 921/358/24
за позовом Комунального підприємства «Тернопільводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС»
про стягнення збитків у розмірі 3 284 053,27 грн,
У травні 2024 року Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» (далі - КП «Тернопільводоканал») звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (далі - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС») про стягнення збитків у розмірі 3 284 053,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2021 № 402-П/21, що полягає в необґрунтованій відмові у коригуванні ціни і укладенні відповідних додаткових угод № 3 та № 4 до зазначеного договору та у зв'язку із подальшим стягненням відповідачем у судовому порядку нарахованих сум боргу за постачання позивачу електричної енергії без врахування коливання цін на ринку, ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» завдало КП «Тернопільводоканал» збитки у розмірі 3 284 052,41 грн.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.11.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» на користь КП «Тернопільводоканал» 3 134 868,88 грн - збитків. В решті позову відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.11.2024 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у квітні 2025 року КП «Тернопільводоканал» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.11.2024 залишити в силі.
Крім того, у поданій касаційній скарзі КП «Тернопільводоканал» надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн, які воно понесло і очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції, докази на підтвердження яких будуть подані відповідно до вимог процесуального законодавства.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2025 у справі № 921/358/24 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП «Тернопільводоканал» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.05.2025.
ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у відзиві на касаційну скаргу посилається на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судом апеляційної інстанції установлено, 22.12.2021 між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (постачальник) та КП «Тернопільводоканал» (споживач) за результатами проведення публічної закупівлі (відкриті торги з публікацією англійською мовою) UA-2021-10-12-006393-c укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 402-П/21, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015-09310000-5) в кількості 21 000 000 кВт/год споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункти 2.1, 3.4).
Початком постачання електричної енергії споживачу є 00:00 год. 01.01.2022 (пункт 3.1 договору).
Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за постачання електричної енергії за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору. Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 75 599 979,00 грн (з 12 599 996,50 грн ПДВ).
Спосіб визначення ціни (тарифу) постачання електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до договору).
Ціна постачання електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату постачання електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (пункт 5.4 договору).
Відповідно до пункту 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У пункті 5.7 договору передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 20 календарних днів після закінчення розрахункового періоду. Оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії проводиться за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до пункту 5.10 договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору. Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунку за електричну енергію споживачу окремо вказувати плату за послугу з розподілу електричної енергії.
Згідно з пунктом 5.14 договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 5.14.2); погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку (пункт 5.14.5).
У пункті 5.15 договору сторони погодили, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пункту 5.1 цього договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами договору.
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку будь яка сторона має право письмово звернутись до іншої з відповідною пропозицією, яка не може бути необґрунтовано відхиленою; при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару, повинна бути обґрунтована інформацією про середньозважені ціни за місяць на ринку «РДН» по торговій зоні ОЕС згідно даних ДП «Оператор ринку». Вихідною ціною електричної енергії визначається середньозважена ціна за місяць, що передує місяцю, в якому встановлена кінцева дата подання тендерних пропозицій учасниками процедури закупівлі. Зміна ціни фіксується шляхом укладення додаткової угоди між сторонами (пункт 5.16 договору).
У разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, постачальник може надавати споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. В будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим договором. Наявність заперечень з боку споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків (пункт 5.17 договору).
Фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) та змінюється порівняно з ціною попереднього розрахункового періоду (базовий період) шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі (пункт 5.18 договору).
Відповідно до пункту 5.19 договору на виконання пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни за місяць на ринку «РДН» по торговій зоні ОЕС згідно даних ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/web/128):
- зміна ціни за одиницю товару відбувається з дотриманням усіх наступних умов: один раз на місяць протягом 15 днів після завершення розрахункового періоду з дотриманням формули, передбаченої пунктом 5.19.2 договору; не більше, ніж на 10% від базової ціни (ціна за договором за одиницю товару у попередньому місяці поставки перед розрахунковим); загальна ціна договору не може бути збільшена (пункт 5.19.1);
- ціна за одиницю товару за відповідний розрахунковий період визначається у виставлених постачальником рахунках та актах приймання-передачі товару, наданих згідно з цим договором, виходячи з коливання ціни електричної енергії на ринку, та обраховується наступним чином: Цн=(((Цбаз-Т1-П)*(l+%коливання)) +Т2+П)*1.2, де Цн - фактична ціна поставки товару за відповідний розрахунковий місяць, що розрахована згідно з підставами та у спосіб, викладений в пункті 5.19.1 цього договору, Цбаз - ціна товару (без ПДВ), у попередньому місяці поставки перед розрахунковим. Для визначення ціни електричної енергії у першому місяці постачання враховуються рівні коливання ринкової ціни за усі місяці, починаючи з вихідної ціни. Т1 - тариф на передачу електричної енергії (без ПДВ), що був встановлений у попередньому місяці поставки перед розрахунковим. Тариф встановлюється рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Т2 - тариф на передачу електричної енергії (без ПДВ), що був встановлений на розрахунковий період, за який здійснюється обрахунок ціни/підписання акту приймання-передачі товару. Тариф встановлюється рішенням НКРЕКП. П - плата за послуги постачальника електричної енергії. Коливання ціни на ринку при цьому розраховується наступним чином: % коливання = (Цсер.поточ-Цсер.баз). Цсер.баз - середньозважена ціна за місяць на ринку «РДН» по торговій зоні ОЕС згідно даних ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/web/128) (бeз ПДВ), обраховується за даними, що склались на ринку у попередньому місяці поставки перед розрахунковим (попередній місяць поставки перед розрахунковим). Цсер.поточ. - середньозважена ціна за місяць на ринку РДН по торговій зоні ОЕС згідно даних ДП Оператор ринку (https://www.oree.com.ua/index.php/web/128) (бeз ПДВ) на поточний розрахунковий період (місяць поставки, за який обраховується вартість за одиницю товару). В якості періоду обрахунку значення використовуються дані за відповідний місяць (місяць, за який обраховується коливання та/або попередній місяць поставки за договором), або інший період обрахунку згідно цього договору, визначений згідно даних майданчику ДП «Оператор ринку». Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено даними ДП «Оператор ринку», зокрема даними, розміщеними на офіційному сайті (https://www.oree.com.ua/index.php/web/128) (пункт 5.19.2).
Відповідно до пункт 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Споживач має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії) (пункт 9.1).
У пунктах 10.1, 10.2 договору встановлено, що спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконання умов цього договору, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, можуть бути вирішені шляхом звернення споживача до Інформаційно-консультаційного центру (ІКЦ) по роботі із споживачами електричної енергії, що створюється постачальником.
У разі недосягнення між сторонами згоди шляхом проведення переговорів або у разі незгоди із рішенням ІКЦ чи неотримання ним у встановлені ПРРЕЕ та положенням про ІКЦ строки відповіді, споживач має право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу та/або до енергетичного омбудсмена, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузі енергетики (або забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі), Антимонопольного комітету України.
Звернення споживача до Регулятора чи його територіального підрозділу не позбавляє сторони права щодо вирішення спору в судовому порядку.
Договір укладено на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з 01.01.2022, але не раніше надання банківської гарантії, якщо це передбачено тендерною документацією (пункт 12.1 договору).
22.12.2022 КП «Тернопільводоканал» підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якої початком постачання електричної енергії визначено: 00:00 год. 01.01.2022 (додаток 1 до договору) та додаток№ 1 до заяви-приєднання «Перелік точок комерційного обліку за об'єктами споживача».
У комерційній пропозиції від 22.12.2021 № 1388/Ю2 (додаток 2 до договору), наданій постачальником споживачу (замовнику), зокрема, зазначено, що ціна за 1 кВт/год електричної енергії - 3,599999 грн з ПДВ. Ціна за спожиту електричну енергію включає:
- ціну електричної енергії як товару, яка в розрахунковому місяці (у місяці, що передує місяцю, в якому встановлена кінцева дата подання тендерних пропозицій Учасниками процедури закупівлі), яка становить 3,235283 грн з ПДВ;
- тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353, який становить 0,352716 грн з ПДВ;
- тариф на послуги постачальника електричної енергії, що становить 0,012 грн з ПДВ.
Ціна на електричну енергію (Ц) не включає тариф на послуги розподілу електричної енергії оператором системи розподілу, так як згідно умов цієї комерційної пропозиції вартість послуг розподілу електричної енергії оплачується споживачем оператору системи розподілу самостійно;
Термін дії договору до 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за договором. Початок постачання електричної енергії зазначається у заяві-приєднання, яка погоджена (акцептована) Споживачем.
У зв'язку зі зміною регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії на підставі постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2022 рік» та пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» 04.02.2022 між сторонами підписано додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої внесено зміни до комерційної пропозиції, зокрема визначено ціну за 1 кВт/год електричної енергії у розмірі 3,662051 грн з ПДВ, яка включає:
- ціну електричної енергії як товару, яка в розрахунковому місяці (у місяці. що передує місяцю, в якому встановлена кінцева дата подання тендерних пропозицій Учасниками процедури закупівлі), яка становить 3,235283 грн з ПДВ;
- тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454, який становить 0,414768грн (з ПДВ);
- тариф на послуги постачальника електричної енергії, що становить 0,012грн (з ПДВ).
Ціна на електричну енергію (Ц) не включає тариф на послуги розподілу електричної енергії оператором системи розподілу, так як згідно умов цієї комерційної пропозиції вартість послуг розподілу електричної енергії оплачується споживачем оператору системи розподілу самостійно (пункт 1.1).
Пунктом 1.2 додаткової угоди № 1 до договору збільшено загальну вартість всього обсягу поставки електричної енергії до 76 903 071,00 грн (в т. ч. 12 817 178,50 грн ПДВ).
Додаткова угода № 1 до договору розповсюджує свою дію на відносини сторін по договору з 01.01.2022 і діє протягом строку дії договору до 31.12.2022 (пункт 4).
Листом від 25.02.2022 № 487/22 КП «Тернопільводоканал» повідомило відповідача про те, що відповідно до даних ДП «Оператор ринку» за першу декаду лютого 2022 року в порівнянні з першою декадою січня 2022 року ціна знизилася на 27,0%, у другій декаді лютого 2022 року - на 28,5%; ціна електричної енергії у порівняння з жовтнем 2021 року (місяць що передував місяцю, в якому встановлена кінцева дата подання тендерних пропозицій учасниками процедури закупівлі зменшилася на 25,1%. У зв'язку з цим КП «Тернопільводоканал» зазначило, що очікує зниження середньозваженої ціни електричної енергії у лютому 2022 року на ринку «РДН» по торговій зоні ОЕС, тому буде ініціювати внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару, додавши проект відповідної додаткової угоди.
Враховуючи оприлюднені 11.03.2022 ДП «Оператор ринку» дані про роботу ринку «на добу наперед» за лютий 2022 року, КП «Тернопільводоканал» листом від 12.03.2022 № 585/22 повідомило ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про зниження на 25,5% середньозваженої ціни на «РДН» в торговій зоні ОЕС України; ціна електричної енергії в порівнянні до жовтня 2021 року (місяць, що передував місяцю, в якому встановлена кінцева дата подання тендерних пропозицій Учасниками процедури закупівлі) зменшилась на 23,8%, та на підставі пункту 5 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 5.16 договору заявило про необхідність внесення змін до договору в частині зміни ціни. До листа для погодження та підписання було додано проєкт додаткової угоди № 3 до договору.
У листі-відповіді від 23.03.2022 № 23-03-22/Ю2 ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» зазначило, що вартість електричної енергії на ринку електричної енергії «на добу на перед» слід враховувати при короткостроковому постачанні електричної енергії на наступну добу, а основним сегментом ринку енергетичної енергії є саме ринок двосторонніх договорів, саме на цьому сегменті ринку електричної енергії продається основна частка електричної енергії, що становить 75-85% всієї згенерованої та імпортованої електричної енергії України, а тому при визначені коливання вартості електричної енергії сторони договору постачання мусять використовувати саме індекси цін ринку двохсторонніх договорів, та запропонував КП «Тернопільводоканал» з 01.03.2022 зменшити ціну за електроенергію по договору з 3,6620508 грн за 1 кВт/год до 3,3712044 грн за 1 кВт/год.
Листом від 28.03.2022 № 689/22 КП «Тернопільводоканал» звернуло увагу ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» на положення частини 2 статті 193 Господарського кодексу, пункт 5.18 договору, та зазначило, що відповідно до пункту 5.16 договору споживачем листами від 25.02.2022 № 487/22, від 12.03.2022 № 585/22 заявлено про необхідність внесення змін до договору в частині зміни ціни товару, проте усупереч положенням договору постачальником листи проігноровано та додаткову угоду не підписано. З метою збереження договірних відносин КП «Тернопільводоканал» запропонувало продовжити перемовини щодо узгодження ціни за лютий 2022 року на рівні керівників сторін договору.
ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» листом від 08.04.2022 № 08-04-1-2022/Ю2 повідомило КП «Тернопільводоканал» про повне припинення постачання електроенергії на об'єкти споживача за договором з 00:00год. 20.04.2022 у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме, введенням на території України воєнного стану.
КП «Тернопільводоканал» ураховуючи оприлюднений 08.04.2022 ДП «Оператор ринку» аналіз роботи «ринку на добу наперед» та внутрішньодобового ринку за березень 2022 року, згідно з яким за березень 2022 року у порівнянні з лютим 2022 року середньозважена ціна на «РДН» в торговій зоні ОЕС України збільшилась на 8,09%, листом від 11.04.2022 № 789/22 на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктів 5.16, 5.18, 5.19 договору, запропонувало ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. До листа для погодження та підписання було додано проєкт додаткової угоди № 4 до договору.
ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у відповіді на листи КП «Тернопільводоканал», посилаючись на форс-мажорні обставини (введенням на території України воєнного стану) повідомив останнє про повне припинення дії договору та переведення споживача на постачальника останньої надії (ДПЗД «Укрінтеренерго») з 00:00 год 05.05.2022 з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії на об'єкти споживача.
КП «Тернопільводоканал», ураховуючи повідомлення про розірвання договору, листом від 02.05.2022 № 971/22 звернулося до ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», в якому повідомило, що згідно з даними ДП «Оператора ринку» за 20 днів квітня 2022 року в порівнянні з березнем 2022 року середньозважена ціна на «РДН» в торговій зоні ОЕС України збільшилася на 1,67% та зазначило, що враховуючи вимоги договору ним було спожито:
- за лютий 2022 року 1 615 942 кВт/год на суму 4 670 823,79 грн з ПДВ (за ціною 2,890465 грн з ПДВ);
- за березень 2022 року 1 690 653 кВт/год на суму 5 223 757,66 грн з ПДВ (за ціною 3,089787 грн з ПДВ);
- за квітень 2022 року 1 031 758 кВт/год на суму 3233775,13 грн з ПДВ (за ціною 3,134238 грн з ПДВ)
- станом на 29.04.2022 проведено остаточну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами договору.
Ураховуючи зазначене, КП «Тернопільводоканал» повідомило, що направляє проєкт договору про узгодження розрахунків між сторонами договору. До листа було додано проєкт договору про узгодження розрахунків.
Листом від 16.05.2022 № 1209/22 КП «Тернопільводоканал» повідомило ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про зайво оплачені кошти у розмірі 10 518,50 грн за електричну енергію у кількості 3 356 кВт/год спожиту у квітні 2022 року, посилаючись на те, що при розрахунку вартості спожитої електроенергії у березні 2022 року згідно з рахунком за березень від 31.03.2022 № 1619 та актом прийому-передачі електричної енергії від 31.03.2022 № УГР00001573, взято ціну визначену сторонами у додатковій угоді № 1 до договору, тоді як нарахування та виставлення рахунків споживачу за спожиту електричну енергію має здійснюватися відповідно до порядку зміни ціни, передбаченого договором.
ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» направило КП «Тернопільводоканал» акти приймання-передачі електричної енергії за січень-квітень 2022 року на загальну суму 22 862 161,18 грн.
КП «Тернопільводоканал» акти приймання-передачі електричної енергії за лютий, березень та квітень 2022 року не підписав та оплатив вартість спожитої електричної енергії у сумі 20 115 538,52 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.
Судом апеляційної інстанції також установлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі № 921/30/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 задоволено позов ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про стягнення з КП «Тернопільводоканал» 2 746 622,66 грн основного боргу, 333 041,60 грн інфляційних втрат, 54299,62 грн - 3% річних, 905,00 грн пені за неналежне виконання договору про постачання електричної енергії від 22.12.2021 № 402-П/2 в частині повного розрахунку за спожиту у березні та частково у квітні 2022 року електроенергію; відмовлено у задоволенні зустрічного позову КП «Тернопільводоканал» до ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про визнання укладеними додаткових угод № 3 та № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2021 № 402-П/21 у запропонованих підприємством редакціях та стягнення 10 518,50 грн зайво сплачених коштів за електроенергію, спожиту у квітні 2022 року у кількості 3 356 кВт/год. Стягнуто з КП «Тернопільводоканал» на користь ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» 2 746 622,66 грн основного боргу за договором про постачання електричної енергії від 22.12.2021 № 402-П/2, 333 041,60 грн інфляційних втрат, 54 299,62 грн - 3% річних, 905,00грн пені та 47 023,03 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2023 у справі № 921/30/23 заяву ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з КП «Тернопільводоканал» на користь ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» 17 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі № 921/30/23 КП «Тернопільводоканал» перерахувало ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» кошти в сумі 3 199 391,91 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 10.11.2023 № 123 на суму 435 269,25 грн, від 10.11.2023 № 124 на суму 17 500,00 грн та від 10.11.2023 № 125 на суму 746 622,66 грн.
Відповідно до цінової довідки від 01.03.2024 № 19-09/219, виданої Львівською торгово-промисловою палатою за заявою КП «Тернопільводоканал» від 21.02.2024, величина зміни ціни електричної енергії на ринку «РДН» торгова зона ОЕС за даними сайту ДП «Оператор ринку» становила:
за лютий - січень 2022 року - 25,49% (середньозважена ціна е/е на ринку «РДН» без ПДВ у лютому 2022 року становила 2 127,23 грн за МВт/год, у січні 2022 року - 2 855,07 грн за МВт/год);
за березень - лютий 2022 року + 8,09% (середньозважена ціна е/е на ринку «РДН» без ПДВ у березні 2022 року становила 2 299,33 грн за МВт/год, у лютому 2022 року - 2 127,23 грн за МВт/год);
за квітень - березень 2022 року + 1,33% (середньозважена ціна е/е на ринку «РДН» без ПДВ у квітні 2022 року становила 2 330,00 грн за МВт/год, у березні 2022 року - 2 299,33 грн за МВт/год).
Відповідно до цінової довідки від 29.04.2024 № 19-09/363, виданої Львівською торгово-промисловою палатою за заявою КП «Тернопільводоканал» від 29.04.2024, величина зміни ціни електричної енергії на ринку «РДН» торгова зона ОЕС за даними сайту ДП «Оператор ринку» за період з 01.04.- 19.04.2022 року становила + 1,71% (середньозважена ціна е/е на ринку «РДН» без ПДВ з 01 по 19 квітня 2022 року становила 2 338,64 грн за МВт/год, у березні 2022 року - 2 299,33 грн за МВт/год).
Також судом апеляційної інстанції установлено, що Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі звернення КП «Тернопільводоканал» про призначення судової економічної експертизи від 26.02.2024, проведено судово-економічну експертизу, за результатами якої надано висновок експерта від 19.04.2024 № 176/4-22, згідно із яким в результаті дослідження документів, наданих КП «Тернопільводоканал», сума збитків понесених КП «Тернопільводоканад», внаслідок господарських операцій, які виникли між ТОВ «УКР ГАЗ ГЕСУРС» та КП «Тернопільводоканал» у зв'язку з відмовою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від коригування договірної ціни шляхом розрахунку різниці між договірною вартістю електроенергії та вартістю, яка мала би бути встановлена за результатами корегування відповідно до умов договору та коливання ринкових цін становить 3 209 911,27 грн, а саме 2 757 142,02 грн за рахунок завищення ціни електричної енергії, 333 041,60 грн - інфляційних нарахувань, 54 299,62 грн 3% річних, 905,00 грн пені, 47 023,03 грн судового збору та 17 500,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
13.12 2023 КП «Тернопільводоканал» направило ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» претензію від 06.12.2023 № 4439-00 про відшкодування заподіяних збитків, у якій вимагало відшкодувати у семиденний строк з дня пред'явлення претензії збитки у сумі 3 284 053,27 грн, які складаються з: суми боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з КП «Тернопільводоканал» судовими рішеннями у страві № 921/30/23, судових витрат за подання зустрічного позову та апеляційної скарги у справі № 921/30/23, а також суми переплати за постачання електричної енергії, здійсненої КП «Тернопільводоканал» на користь ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».
ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у відповіді на претензію від 26.12.2023 № 285-Ю1 повідомило КП «Тернопільводоканад», що залишає вимоги КП «Тернопільводоканал», викладені у претензії без задоволення, посилаючись на їх безпідставність, оскільки правомірність вимог ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені судового збору та витрат на правничу допомогу підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 та додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2023 у справі № 921/30/23.
Зазначені обставини стали підставою для звернення КП «Тернопільводоканад» до суду з позовом про стягнення з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» збитків у розмірі 3 284 053,27 грн, з яких:
- 2 746 622,66 грн сума боргу за березень та квітень 2022 року, нарахована ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (без коригування ціни у зв'язку з коливанням на ринку «РДН» в торговій зоні ОЕС) та стягнута рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі №921/30/23;
- 333 041,60 грн інфляційні втрати, 54 299,62 грн 3% річні, 905,00 грн пеня, нараховані ТОВ «УКР ГАЗ РЕУРС» за невиконання КП «Тернопільводоканад» зобов'язань за договором та стягнуті з КП «Тернопільводоканад» рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі № 921/30/23;
- 47 023,03 грн судовий збір за подання ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» первісного позову у справі № 21/30/23, стягнутий з КП «Тернопільводоканад» рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі № 921/30/23;
- 17 500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ «УКР ГАЗ РЕУРС» та стягнуті з КП «Тернопільводоканад» додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2023 у справі № 921/30/23;
- 8 052,00 грн судовий збір, сплачений КП «Тернопільводоканал» за подання зустрічного позову у справі № 921/30/23;
- 66 090,00 грн судовий збір, сплачений КП «Тернопільводоканал» за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.06.2023 у справі № 921/30/23;
- 10 518,50 грн сума переплати за постачання електричної енергії, яку здійснило КП «Тернопільводоканал» на користь ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», виходячи з вартості спожитої електричної енергії та здійснених оплат з врахуванням коливання ціни на ринку «РДН».
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із їх обґрунтованості в частині стягнення збитків у розмірі 3 134 868,88 грн, а саме: 2 746 622,66 грн суми боргу за лютий, березень та квітень 2022 року, нарахованої ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (без коригування ціни у зв'язку з коливанням на ринку «РДН» в торговій зоні ОЕС), 333 041,60 грн інфляційних втрат, 54 299,62 грн 3% річних, 905,00 грн пені. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума переплати, здійсненої КП «Тернопільводоканал» на користь ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», не є збитками в розумінні 224, 225 ГК України, оскільки такі кошти сплачені позивачем добровільно та відсутня вина відповідача; судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, понесені ТОВ «УКР ГАЗ РЕУРС», є витратами, пов'язаними з розглядом справи № 921/30/23, тобто є такими, що понесені особою у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, ураховуючи положення законодавства, дійшов висновку, що відповідачем було обґрунтовано відхилено пропозицію позивача про зміну ціни договору та відмовлено в укладенні додаткових угод. При цьому, суд апеляційної інстанції з огляду на предмет та підстави позову врахував, що оцінка доводів КП «Тернопільводоканал» щодо порушення ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» умов договору, зокрема, пунктів 5.16, 5.19, надана судом у справі № 910/6970/24, за результатами розгляду якої, суд відмовив КП «Тернопільводоканал» у задоволенні зустрічного позову про визнання укладеними додаткові угоди № 3 та № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2021 № 402-П/21 у запропонованих підприємством редакціях та стягнення 10 518,50 грн зайво сплачених коштів за електроенергію, спожиту у квітні 2022 року у кількості 3 356 кВт/год. Ураховуючи наведене, встановивши відсутність всіх складових для застосування такої міри відповідальності як відшкодування матеріальної шкоди (збитків), суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.
У поданій касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, КП «Тернопільводоканал» посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм частини 2 статті 614, частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 04.11.2029 у справі № 757/12591/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 522/1781/16-ц, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 09.04.2020 у справі 910/4962/18; на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини 1 статті 629 ЦК України, статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частин 1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19; на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм частин 4, 7 статті 75 ГПК України, без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, а також на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 73, 74, частини 1 статті 76, частини 1 статті 77, частин 2, 3 статті 86, статті 91, пункту 1 частини 1 статті 237, частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України.
Також скаржник у касаційній скарзі послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статті 623 ЦК України, статті 224 ГК України у сукупності з нормами частини 1 статті 629 ЦК України, частин 1, 2 статті 193 ГК України, частин 1, 2 статті 56, частин 2, 4 статті 74 Закону України « Про ринок електричної енергії» та статті 18 ГПК України у правовідносинах із відшкодування збитків споживачу, які виникли внаслідок необґрунтованої відмови постачальника від зменшення ціни електричної енергії у зв'язку з наявністю коливань на ринку електричної енергії, якщо такий порядок зменшення ціни прямо передбачений договором між постачальником та споживачем, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Крім того, КП «Тернопільводоканал» підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, також зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме, суд не дослідив зібрані у справі докази.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами у справі, що розглядається, позивач на їх обґрунтування послався на порушення ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» умов договору, що полягає в необґрунтованій відмові у коригуванні ціни і укладенні додаткових угод до договору.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви та встановлено судом апеляційної інстанції, спір між сторонами щодо зміни ціни внаслідок коливань ціни електричної енергії виник через різне тлумачення положень пунктів 5.16, 5.19 договору.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частини 2 статті 193 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 стаття 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положенні містяться у частині 1 статті 188 ГК України, відповідно до яких зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, загальне правило передбачене частиною 1 статті 651 ЦК України та частиною 1 статті 188 ГК України, свідчить, що зміна договору допускається тільки з обопільної згоди сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто в першу чергу слід керуватися договором (спеціальним законом) і якщо у ньому не встановлено особливий порядок та підстави для зміни його умов, тоді змінити умови можна тільки за домовленістю з контрагентом.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Судом апеляційної інстанції установлено, що 22.12.2021 між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 402-П/21, за умовами якого сторони погодили, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку будь яка сторона має право письмово звернутись до іншої з відповідною пропозицією, яка не може бути необґрунтовано відхиленою (пункт 5. 16 договору).
У пункті 5.19 договору встановлено, що на виконання пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється, виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни за місяць на ринку «РДН» по торговій зоні ОЕС згідно даних ДП «Оператор ринку».
КП «Тернопільводоканал» листами від 25.02.2022 № 487/22, від 12.03.2022 № 585/22, від 11.04.2022 № 789/22 звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору щодо зміни ціни товару, до яких було додано проєкти додаткових угод № 3 та №4 до договору.
ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» листами від 23.03.2022 №23-03-22/Ю2, від 08.04.2022 №08-04-1-2022/Ю2 відмовилось від підписання додаткових угод № 3 та № 4 до договору, з посиланням на відповідні аргументи зазначені вище.
Дослідивши та надавши оцінку наведеним доказам, ураховуючи умови договору та положення чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушення ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» умов договору, оскільки пропозиція позивача щодо зміни ціни товару була обґрунтовано ним відхилена.
Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі № 921/30/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 задоволено позов ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про стягнення з КП «Тернопільводоканал» 2 746 622,66 грн основного боргу, 333 041,60 грн інфляційних втрат, 54299,62 грн - 3% річних, 905,00 грн пені за неналежне виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 22.12.2021 № 402-П/2 в частині повного розрахунку за спожиту у березні та частково у квітні 2022 року електроенергію; відмовлено у задоволенні зустрічного позову КП «Тернопільводоканал» до ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» про визнання укладеними додаткових угод № 3 та № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2021 № 402-П/21 у запропонованих підприємством редакціях та стягнення 10 518,50 грн зайво сплачених коштів за електроенергію, спожиту у квітні 2022 року у кількості 3 356 кВт/год.
Вирішуючи зустрічний позов про визнання укладеними додаткових угод № 3 та № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2021 № 402-П/21 у запропонованих підприємством редакціях та стягнення 10 518,50 грн зайво сплачених коштів за електроенергію, спожиту у квітні 2022 року у кількості 3 356 кВт/год у справі № 921/30/23, суди дослідивши та надавши оцінку умовам договору та наявним у матеріалах справи доказам, встановили відсутність підстав для його задоволення.
У справі, що розглядається, КП «Тернопільводоканал» пред'явив вимоги про стягнення з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» сум, стягнених з КП «Тернопільводоканал» рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2023 у справі № 921/30/23 за неналежне виконання зобов'язань за договором в частині оплати електричної енергії, судових витрат пов'язаних з розглядом справи № 921/30/23 та суми переплати за електричну енергію здійсненої КП «Тернопільводоканал» на користь ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», які вважає збитками, заподіяними йому неправомірними діями відповідача.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частини 2 статті 193 ГК України).
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 225 ГК України).
Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язко такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Разом з тим, відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 910/19444/21, від 25.05.2023 у справі № 910/17196/21, від 13.12.2022 у справі № 910/20675/20.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (постанови Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 14.09.2021 у справі № 923/719/17, від 10.06.2021 у справі № 5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).
Суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, ураховуючи предмет та підстави позову, встановив відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, за наявності яких настає така міра відповідальності, як відшкодування збитків, оскільки спір між сторонами щодо внесення змін до договору внаслідок зміни ціни електричної енергії виник через різне тлумачення положень пунктів 5.16, 5.19 договору, ці обставини та доводи КП «Тернопільводоканал» були предметом розгляду у справі № 921/30/23, за результатами розгляду якої з урахуванням заперечень КП «Тернопільводоканал» проти задоволення первісного позову, у задоволенні зустрічного позову КП «Тернопільводоканал» було відмовлено.
За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи скаржника щодо порушення відповідачем положень пунктів 5.16, 5.19 договору за своєю суттю є намаганням переглянути у справі, що розглядається, судове рішення у справі № 921/30/23 та не підтверджують неправомірність дій ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» при вирішенні питання щодо внесення змін до договору в частині ціни товару за спірні місяці.
Ураховуючи наведене вище, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з зазначеного КП «Тернопільводоканал» у касаційній скарзі питання.
Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження під час касаційного перегляду.
Також, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
КП «Тернопільводоканал», обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 04.11.2029 у справі № 757/12591/16-ц, від 06.03.2019 у справі № 522/1781/16-ц, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 09.04.2020 у справі 910/4962/18, відповідно до яких у деліктних правовідносинах саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
Суд касаційної інстанції не бере до уваги такі посилання скаржника, оскільки у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив обставини відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення (у тому числі вини відповідача), за наявності яких настає така міра відповідальності, як відшкодування збитків.
За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, не суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у зазначених вище постановах.
Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 (за позовом про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені), від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 (за позовом про стягнення авансового платежу, пені, штрафу за порушення строків надання послуг на строк понад 10 днів, штрафу за порушення строків надання послуг на строк понад 30 днів), суд касаційної інстанцій не бере до уваги, оскільки правовідносини у справі № 921/358/24, що розглядається, та у наведених вище справах, на які посилається скаржника у касаційній скарзі, не є подібними, ураховуючи відмінні фактичні обставини, зміст та правове регулювання спірних правовідносин.
Верховний Суд вважає безпідставним посилання КП «Тернопільводоканал» на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, оскільки аналіз висновків, зроблених у судовому рішенні у справі № 921/358/24, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведених вище постановах. У справі № 921/358/24, у якій подано касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, сам встановив відсутність складу цивільного правопорушення (у тому числі вини відповідача), а не виходив з положень статті 75 ГПК України.
Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
Також підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, КП «Тернопільводоканал» зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави, передбаченої пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме - суд не дослідив зібрані у справі докази.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України.
Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього кодексу.
За таких обставин недостатніми є доводи скаржниці про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Зважаючи на викладене, наведена скаржницею підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
Верховний Суд також зазначає, що інші доводи КП «Тернопільводоканал», викладені у касаційній скарзі фактично спрямовані на спонукання Суду до переоцінки вже оцінених судом апеляційної інстанції доказів та встановлення нових обставин справи, що відповідно до статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційних скарг.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів касаційної скарги КП «Тернопільводоканал», дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 921/358/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко