Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" червня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2294/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків
до Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (tanter holdings limited), м.Нікосія, Кіпр (адреса: Ласкареос, 21, Строволос, п.с. 2028, м.Нікосія, Кіпр (Laskareos, 21, Strovolos, 2028, Leykosia,Kypros)
про стягнення 455776,52 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
03.07.2024 року позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (tanter holdings limited) про стягнення грошових коштів у сумі 9382,45 доларів США, що становить 379813,77 грн боргу та 75962,75 грн штрафу за договором купівлі-продажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №125610-20226-21.
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 08.07.2024 року відкрито провадження у справі №922/2294/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначивши підготовче засідання на 12.11.2024 року, зупинивши провадження у справі до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 922/2294/24.
08.07.2024 року судом на адресу позивача супровідним листом направлено документи для здійснення нотаріального перекладу.
22.07.2024 року позивач на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2024 року надав до суду нотаріально засвідчений переклад документів (вх.№18487).
23.07.2024 року Господарським судом Харківської області на адресу Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр було направлено судове прохання.
28.10.2024 року до суду супровідним листом повернулись документи, які були направлені до компетентного органу для виконання судового доручення про вручення (вх.№27175).
30.10.2025 року судом було направлено на адресу позивача для здіснення нотаріального перекладу на українську мову копію відповіді Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр.
11.11.2024 року позивач надав до суду нотаріально засвідчений переклад відповіді Міністерства юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр (вх.№28318).
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 12.11.2024 року враховуючи необхідність проведення призначеного на 12.11.2024 року підготовчого судового засідання, провадження у даній справі було поновлено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 12.11.2024 року відкладено підготовче засідання на 04.03.2025 року, зобов'язано позивача у 10-денний строк здійснити оплату у розмірі 21 євро за виконання запиту щодо вручення документів згідно з Гаазькою конвенцією від 15.11.1965, докази оплати надати до суду. Зупинено провадження у справі №922/2294/24 до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвали Господарського суду Харківської області по справі № 922/2294/24.
10.01.2025 року представник позивача надав до суду заяву (вх.№648), в якій повідомив суд, що оскільки Постановою №18 операція з оплати за вручення документів не включена до переліку дозволених, АТ «Харківгаз» позбавлено можливості здійснити переказ коштів на кореспондентський рахунок банку-нерезиденту іноземній валюті в розмірі 21 Євро відповідно до вимог чинного законодавства України.
Судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї на юридичну адресу відповідача, а саме: адреса: Ласкареос, 21, Строволос, п.с. 2028, м. Нікосія, Кіпр (Laskareos, 21, Strovolos, 2028, Leykosia,Kypros).
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Водночас, слід враховувати, що названою нормою встановлено право, а не обов'язок суду звертатися у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000.
Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в м. Гаага.
Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Згідно з частиною першою статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.
Водночас статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.
Зокрема, Нотою від 05.01.1984 Уряд Республіки Кіпр зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у статті 10 Конвенції.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість направлення процесуальних документів на адресу місцезнаходження відповідача безпосередньо поштою, відповідно до положень статті 10 Конвенції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 04.03.2025 року враховуючи необхідність проведення призначеного на 04.03.2025 року підготовчого судового засідання, провадження у даній справі було поновлено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 04.03.2025 року відкладено підготовче засідання на 06.05.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 06.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03.06.2025 року.
28.05.2025 року представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує (вх.№12805).
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судове засідання 03.06.2025 року не з'явився, раніше надавав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання 03.06.2025 року не з'явився. Відзив на позовну заяву не надав.
Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Як вже зазначалось судом, ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї направлено на юридичну адресу відповідача, а саме: адреса: Ласкареос, 21, Строволос, п.с. 2028, м. Нікосія, Кіпр (Laskareos, 21, Strovolos, 2028, Leykosia,Kypros).
В матеріалах справи наявний список міжнародних реєстрованих поштових відправлень, який підтверджує направлення на юридичну адресу відповідача ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї.
Згідно з відомостей з офіційного вебсайту Укрпошти в розділі "Трекінг", вказане поштове відправлення вручено 18.02.2025 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку" послуга повідомлення про вручення не застосовується для міжнародних реєстрованих поштових відправлень, що пересилаються за межі України.
Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
З огляду на вищевказане, матеріали справи свідчать про те, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.08.2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (надалі - Продавець, Позивач) та ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю (надалі - Покупець, Відповідач) укладено Договір купівлі - продажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №125610-20226-21 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 Договору на умовах Договору Продавець, як єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», зобов'язується передати Покупцю частину від своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % (двадцять відсотків) номінальна вартість якої становить 200 000,00 (Двісті тисяч) гривень, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку за ціною, способом та в порядку, визначеними в Розділі 2 Договору.
За умовами п. 2.1. Розділу 2 Договору ціна продажу Частки визначається сторонами самостійно і не залежить від розміру внеску учасника у статутний капітал при створенні Товариства.
За відступлення частки, що складає 20 % (Двадцять відсотків) Статутного капіталу Товариства Покупець зобов'язується сплатити Продавцю суму, що становить 250000,00 грн. (Двісті п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), що еквівалентно 9 382,45 доларів США (Дев'ять тисяч триста вісімдесят два долари США 45 центів) за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (п. 2.2. Розділу 2 Договору).
Згідно з п. 2.3. оплата вартості частки, визначеної в п. 2.2. цього Договору, здійснюється Покупцем протягом строку, що не перевищує 1 (Один) рік з дати підписання сторонами цього Договору.
Пунктом 2.3. розділу 2 Договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку за реквізитами, вказаними в розділі 9 даного Договору.
Підпунктом 3.1.1. п. 3.1. Розділу 3 Договору на Продавця покладено зобов'язання передати Покупцю частку в день підписання сторонами Акту приймання-передачі частки (частини частки) товариства та його нотаріального посвідчення; здійснити всі необхідні заходи для оформлення та реєстрації змін у складі учасників Товариства, змін до Статуту товариства та передачі частки відповідно до діючого законодавства України (пп. 3.1.2. Розділу 3 Договору).
Підпунктом 3.2.1. пункту 3.2. Розділу 3 Договору на Продавця покладений обов'язок оплатити Продавцю вартість частки в строки, спосіб та порядку, визначені цим Договором.
Продавець, згідно з умовами підп. 3.3.1 п. 3.1. Розділу 3 Договору має право на отримання оплати вартості відчужуваної частки, визначеної в п. 2.2. цього Договору.
Сторони домовились, що перехід права власності на частку у розмірі 20% (Двадцять відсотків) Статутного капіталу товариства, що передається за цим Договором, переходить до Покупця з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства та його нотаріального посвідчення. Всі права та обов'язки учасника товариства виникають у Покупця з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (п. 4.1 Розділу 4 Договору).
Пунктом 5.3. Розділу 5 Договору встановлено, що якщо Покупець частки вчасно не здійснить оплату за отриману частку Покупець протягом 10 робочих днів від останньої дати плати зобов'язаний сплатити Продавцю штраф в розмірі 20% (Двадцяти відсотків) від вартості частки зазначеної в п. 2.2. Договору.
Пунктом 7.2. Розділу 7 Договору сторони встановили, що спори між сторонами вирішуються відповідно до норм чинного в Україні законодавства.
Відповідно до п. 8.6. Розділу 8 Договору унормовано, що всі правовідносини, які виникають з цього Договору або пов'язані з ним, в тому числі пов'язані з його виконанням, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правопорушень звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
Пунктом 8.10 Розділу 8 Договору встановлено, що текст Договору, викладений українською мовою має переважну силу.
30.08.2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю підписано Акт приймання - передачі частки (частини частки) в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. та зареєстрований в реєстрі за №3638,3639, відповідно до якого частка в Статутному капіталі ТОВ «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % (Двадцять відсотків) номінальна вартість якої становить 200000,00(Двісті тисяч) гривень передана Продавцем Покупцеві своєчасно та в повному розмірі.
Таким чином, АТ «Харківгаз» виконало всі умови Договору купівлі - продажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №125610-20226-21 від 19.08.2021, передавши ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД відповідно до умов Договору частку в Статутному капіталі ТОВ «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % (Двадцять відсотків) номінальна вартість якої становить 200 000,00 (Двісті тисяч) гривень.
Однак, як зазначає позивач, зобов'язання ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД щодо проведення оплати вартості частки в Статутному капіталі ТОВ «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % (Двадцять відсотків) номінальна вартість якої становить 200000,00 (Двісті тисяч) гривень, протягом строку, що не перевищує 1 (Один) рік з дати підписання сторонами цього Договору станом на час звернення з позовом не виконані.
Крім того, позивачем в позовній заяві зазначено, що оскільки за відступлення частки, що складає 20 % (Двадцять відсотків) Статутного капіталу Товариства Покупець зобов'язується сплатити Продавцю суму, що становить 250 000,00 грн, що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (п. 2.2. Розділу 2 Договору) до правовідносин сторін підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, та у зв'язку з тим, що грошове зобов'язання Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (tanter holdings limited) триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на 04 червня 2024 еквівалентна 9382,45 доларів США (Дев'ять тисяч триста вісімдесят два долари США 45 центів) становить 379813,77 (Триста сімдесят дев'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень 77 копійок) грн за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату пред'явлення позову (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates).
Крім того, відповідно до п. 5.3. Договору позивач просить стягнути штраф в розмірі 20% від вартості частки, що станом на час пред'явлення позову складає 75962,75 грн.
05.06.2024 позивач на адресу Відповідача направив вимогу № 791 про сплату грошових коштів. Однак, відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 9 382,45 доларів США, що становить 379813,77грн - боргу та 75962,75 грн - штрафу.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є іноземна юридична особа - Компанія Тантер Холдінгс Лімітед (tanter holdings limited) (адреса: Ласкареос, 21, Строволос, п.с. 2028, м.Нікосія, Кіпр (Laskareos, 21, Strovolos, 2028, Leykosia,Kypros).
Відповідно до ст.366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.
Згідно з ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про міжнародне приватне право" приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно з ч.1 ст.32 Закону України "Про міжнародне приватне право" зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України "Про міжнародне приватне право" підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
За змістом ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.
Спір у даній справі не відноситься до випадків виключної підсудності, наведених в статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Пунктом 7.2. Розділу 7 Договору сторони встановили, що спори між сторонами вирішуються відповідно до норм чинного в Україні законодавства.
Пунктом 8.6. Розділу 8 Договору унормовано, що всі правовідносини, які виникають з цього Договору або пов'язані з ним, в тому числі пов'язані з його виконанням, регулюються цим Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також застосованими до таких правопорушень звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи досягнення сторонами домовленості щодо розгляду спорів між сторонами відповідно до норм чинного в Україні законодавства, суд вважає, що спір правомірно подано на розгляд до Господарського суду Харківської області та підлягає вирішенню із застосуванням норм матеріального і процесуального права України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
У ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Загальне правило про наслідки прострочення виконання покупцем обов'язку оплатити товар дійсно встановлюється ч.3 ст.692 ЦК.
Водночас відповідно до ст. 694 ЦК договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Умова про відстрочення або розстрочення платежу за договором купівлі-продажу може бути передбачена договором незалежно від складу суб'єктів такого договору та виду договору купівлі-продажу.
Відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено ч.1 ст.692 ЦК України.
Норми частин 2-6 ст.694 ЦК України, зокрема і щодо прострочення покупцем оплати товару, проданого в кредит, поширюються на продаж товарів у кредит як з відстроченням, так і розстроченням оплати (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.0.10.2018 у справі №910/23976/16).
Як підтверджено матеріалами справи, 19.08.2021 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД, компанія, що заснована у формі компанії з обмеженою відповідальністю укладено Договір купівлі - продажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №125610-20226-21, відповідно до умов якого, Продавець, як єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», зобов'язується передати Покупцю частину від своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % (двадцять відсотків) номінальна вартість якої становить 200 000,00 (Двісті тисяч) гривень, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану частку за ціною, способом та в порядку, визначеними в Розділі 2 Договору.
За відступлення частки, що складає 20 % (Двадцять відсотків) Статутного капіталу Товариства Покупець зобов'язується сплатити Продавцю суму, що становить 250 000,00 грн, що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (п. 2.2. Розділу 2 Договору).
30.08.2021 між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання - передачі частки (частини частки) в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», відповідно до якого частка в Статутному капіталі ТОВ «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200000,00грн передана Продавцем Покупцеві своєчасно та в повному розмірі.
Таким чином, судом встановлено, що АТ «Харківгаз» виконало всі умови Договору купівлі - продажу частки (частини частки) в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» №125610-20226-21 від 19.08.2021 передавши ТАНТЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД відповідно до умов Договору частку в Статутному капіталі ТОВ «Харківгаз Збут» в розмірі 20 % номінальна вартість якої становить 200 000,00грн.
Згідно з п. 2.3. оплата вартості частки, визначеної в п. 2.2. цього Договору, здійснюється Покупцем протягом строку, що не перевищує 1 (Один) рік з дати підписання сторонами цього Договору.
Пунктом 2.3. розділу 2 Договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом безготівкового розрахунку за реквізитами, вказаними в розділі 9 даного Договору.
Отже, з огляду на умови договору купівлі-продажу частки від 19.08.2021 року, відповідач мав сплатити вартість придбаної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» протягом строку, що не перевищує 1 (Один) рік з дати підписання сторонами, тобто до 19.08.2022 включно.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати вартості частки в розмірі 250000,00 грн, що еквівалентно 9382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання договору у встановлений п. 2.2. договору купівлі-продажу частки строк.
Відповідачем не було надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності заборгованості за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» від 19.08.2021 року.
Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.7 ст.193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
05.06.2024 позивачем на адресу відповідача направлена Вимога № 791 про сплату грошових коштів.
Відповідач відповіді на вимогу не надав, кошти за частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» не сплатив.
Отже строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є таким, що настав.
На даний час доказів сплати коштів відповідачем до суду не надано.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки за відступлення частки, що складає 20 % (Двадцять відсотків) Статутного капіталу Товариства Покупець зобов'язується сплатити Продавцю суму, що становить 250 000,00 грн, що еквівалентно 9 382,45 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату підписання цього Договору (п. 2.2. Розділу 2 Договору) до правовідносин сторін підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України, та у зв'язку з тим, що грошове зобов'язання Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (tanter holdings limited) триває, офіційний курс гривні до долара США змінився, сума боргу станом на 04 червня 2024 еквівалентна 9382,45 доларів США становить 379813,77 грн за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату пред'явлення позову.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач не спростував обставини, які повідомлені позивачем, доказів оплати не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 9382,45 доларів США, що становить 379813,77грн боргу за частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» є правомірні, обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Щодо штрафу.
Позивач, крім суми боргу, просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 75962,75грн, який передбачений Договором №125610-20226-21 від 19.08.2021.
Як зазначено вище, до спірних правовідносин судом застосовується матеріальне право України.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.3 Договору встановлено, якщо Покупець частки вчасно не здійснить оплату за отриману частку Покупець протягом 10 робочих днів від останньої дати плати зобов'язаний сплатити Продавцю штраф в розмірі 20% від вартості частки зазначеної в п. 2.2. Договору.
Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати коштів за частку в статутному капіталі у строки, передбачені умовами договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення штраф в розмірі 20% від вартості частки зазначеної в п. 2.2. Договору.
Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню штрафу, суд дійшов висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України та договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 75962,75 грн підлягають задоволенню.
За приписами ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Компанії Тантер Холдінгс Лімітед (tanter holdings limited) (адреса: Ласкареос, 21, Строволос, п.с. 2028, м. Нікосія, Кіпр (Laskareos, 21, Strovolos, 2028, Leykosia, Kypros); код ЄДРПОУ 17309000) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (адреса: 61109, м.Харків, вул.Безлюдівська,1; код ЄДРПОУ 03359500) грошові кошти у сумі 9382,45 доларів США, що становить 379813,77 грн боргу та 75962,75 грн штрафу, а також 6836,65 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "11" червня 2025 р.
Суддя К.В. Аріт