адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
10.06.2025 Справа № 917/911/23
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши заяву ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД»
про ухвалення додаткового рішення та про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (вул. Старий Поділ, 5. м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819, kanc01@р1.energy.gov.ua)
до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» (код ЄДРПОУ 31210960, вул. Володимирівська, 222-А, м. Глобине, Кременчуцького району, Полтавської області, 39000)
про стягнення 3 036 654 грн. 04 коп.
та зустрічною позовною заявою ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» (код ЄДРПОУ 31210960, вул. Володимирівська, 222-А, м. Глобине, Кременчуцького району, Полтавської області, 39000)
до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (вул. Старий Поділ, 5. м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819, kanc01@р1.energy.gov.ua)
про визнання недійсним та скасування рішення
за участі представників: згідно протоколу,
У провадженні Господарського суду Полтавської області з перебувала справа за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» про стягнення заборгованості за необліковану активну електричну енергію згідно Акта про порушення № 00005866 від 20.10.2022 року та Протоколу засідання комісії AT "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" № 00005866 по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ та/або умов договору від 14.03.2023 року 3 036 654 грн. 04 коп. та зустрічною позовною заявою ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» про визнання недійсним та скасування рішення комісії AT "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" з розгляду Акта про порушення, оформлене протоколом № 00005866 від 14.03.2023 року.
Рішенням від 19.12.2024 суд ухвалив зустрічний позов задовольнити повністю, визнати недійсним та скасувати рішення комісії АТ "Полтаваобленерго", оформлене протоколом № 00005866 від 14.03.23 р., в задоволенні первісного позову відмовити повністю, стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РАЙАГРОБУД" 2684 грн витрат по сплаті судового збору.
Представник ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» (адвокат Гуйван П.Д.) звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №911), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.01.2025 повернуто без розгляду заяву представника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» адвоката Гуйвана П.Д. про ухвалення додаткового рішення.
До Господарського суду Полтавської області 20.01.2024 року надійшла заява ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД», у якій заявник просить поновити строк на подання заяви про розподіл судових витрат у справі, якщо цей строк був пропущений у зв"язку із тим, що пропуск відбувся з поважних причин.
21.01.25 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» на ухвалу суду по справі від 10.01.2025 (про повернення без розгляду заяви представника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» адвоката Гуйвана П.Д. про ухвалення додаткового рішення), у якій наводяться обгрунтування подання заяви ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» про ухвалення додаткового рішення у визначений законодавством строк. При цьому, до вказаної заяви додано екземпляри заяв ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» про ухвалення додаткового рішення за підписом адвоката Гуйвана П.Д., а також директора заявника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.01.2025 суд постановив поновити строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, прийняти заяву ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» про ухвалення додаткового рішення до розгляду, розгляд заяви призначити на 25.02.2025.
Разом з тим, 14.02.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 10.02.25, згідно якої суд постановив витребувати у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/911/23 (п.1 резолютивної частини ухвали).
Ухвалою від 18.02.25 суд постановив зупинити провадження у справі № 917/911/23 щодо ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи до Господарського суду Полтавської області.
Матеріали справи № 917/911/23 повернулися до господарського суду Полтавської області.
Ухвалою від 12.05.2025 суд постановив поновити розгляд заяви ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» про ухвалення додаткового рішення по справі, розгляд заяви призначити на 10.06.2025 р.
09.06.25 від AT "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
У судовому засіданні представник ПП «РАЙАГРОБУД» надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (копії договорів про надання допомоги адвоката, акту приймання-передачі наданих послуг, розписки) та підтримав подану ним заяву, а представник AT "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі заперечив.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши заяву ПП «РАЙАГРОБУД», суд зазначає наступне.
Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення ПП «РАЙАГРОБУД» вказало, що:
- 6 червня 2023 року між «Райагробуд» (клієнт) та Адвокатом Гуйваном П.Д. (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов'язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту у справі про відмову у задоволенні позову про виконання неправомірного рішення АТ «Полтаваобленерго», оформленого протоколом комісії № 00005866 від 14.03.23 р. щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в розмірі понад 3 млн. грн., а клієнт зобов'язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору. Згідно з пунктом 3. Договору за підготовку матеріалів та представництво інтересів клієнта в суді під час здійснення господарського судочинства у справі клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, а саме: 100 000,00 грн.
- в подальшому для захисту інтересів клієнта виявилася необхідність розпочати ще один процес між тими ж сторонами, але вже за нематеріальним позовом з боку ПП «Райагробуд» до АТ «Полтаваобленерго» стосовно оскарження і скасування неправомірного рішення АТ «Полтаваобленерго" оформленого протоколом комісії № 00005866 від 14 березня 2023 року даного предмету був укладений договір про надання правової допомоги адвоката між ПП «Райагробуд» (клієнт) та Адвокатом Гуйваном П.Д. (адвокат) від 16 червня 2023 року про надання правової допомоги, відповідно до у якого адвокат зобов'язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту у справі про оскарження і скасування неправомірного рішення АТ «Полтаваобленерго», оформленого протоколом комісії № 00995866 від 14 березня 2023 року. Згідно з пунктом 3. Договору за підготовку матеріалів та представництво інтересів клієнта в суді під здійснення господарського судочинства у справі клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, а саме: 128 000,00 грн.
- всього за двома договорами про надання правової допомоги у справі за позовом до АТ «Полтаваобленерго» та за зустрічним позовом у справі 917/911/23 передбачено виплату гонорару адвокату у розмірі 228000 грн. Дана сума включає в себе: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у вигляді гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, яка визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги; 3) гонорар успіху у разі виграшу судового спору на суму 3036654.04 грн. Розмір вартості послуг адвоката та витрат на правову допомогу у даному процесі визначався, виходячи із ступеня матеріального ризику сторони ПП «Райагробуд» при розгляді справи № 917/911/23, що становив 3036654.04 грн. суму стягуваних вимог + 212382,81 грн. судових витрат, у тому числі 166833 грн. на правову допомогу адвоката.
- розмір суми гонорару є виправданим скадністю спору, його ціною та важливістю для сторони, а також необхідністю проведення великої кількості юридично значимих додаткових дій, зокрема, експертиз.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Із наданих позивачем доказів вбачається таке.
6 червня 2023 року між «Райагробуд» (клієнт) та Адвокатом Гуйваном П.Д. (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов'язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту у справі про відмову у задоволенні позову про виконання неправомірного рішення АТ «Полтаваобленерго», оформленого протоколом комісії № 00005866 від 14.03.23 р. щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в розмірі понад 3 млн. грн., а клієнт зобов'язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, що необхідні для виконання цього договору. Згідно з пунктом 3. Договору за підготовку матеріалів та представництво інтересів клієнта в суді під час здійснення господарського судочинства у справі клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, а саме: 100 000,00 грн.
16 червня 2023 року між ПП «Райагробуд» (клієнт) та Адвокатом Гуйваном П.Д. (адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги, відповідно до у якого адвокат зобов'язався здійснювати представництво та надавати інші види правової допомоги клієнту у справі про оскарження і скасування неправомірного рішення АТ «Полтаваобленерго», оформленого протоколом комісії № 00995866 від 14 березня 2023 року. Згідно з пунктом 3. Договору за підготовку матеріалів та представництво інтересів клієнта в суді під здійснення господарського судочинства у справі клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) незалежно від результату надання правової допомоги у фіксованому розмірі, а саме: 128 000,00 грн.
Всього за двома договорами про надання правової допомоги у справі за позовом до АТ «Полтаваобленерго» та за зустрічним позовом у справі 917/911/23 передбачено виплату гонорару адвокату у розмірі 228000 грн.
Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг до Договорам про надання допомоги адвоката від 6 червня 2023 року та від 16 червня 2023 року Адвокат надав, а Клієнт прийняв юридичні послуги у процесі в господарському суді першої інстанції щодо вивчення відповідного законодавства, аналізу національної та європейської судової практики, обґрунтування та підготовлення документів та участі у судовому розгляді справи № 917/911/23 за позовом АТ «Полтаваобленерго» до ПП «Райагробуд» про стягнення донарахованих сум в розмірі 3036654,04 грн. за протоколом комісії № 00005866 від 14.03..23 р., а також за зустрічним позовом ПГ1 «Райагробуд» про визнання недійсним рішення оператора, оформленого протоколом комісії № 00005866 від 14.03..23 р. обсяг виконаних робіт Адвокатом за даним договором становить 226 години, а саме:
- проведено дії стосовно правового обгрунтування заперечень проти позову, формулювання зустрічних позовних вимог, мотивування та обгрунтування того факту, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, позаяк вони виникають з одних правовідносин, а також ведення справи у Господарському суді Полтавської області:
- детальне вивчення матеріалів, що посвідчують характер господарських відносин між АТ «Полтаваобленерго» та ПП «Райагробуд» з приводу організації виконання договору про розподіл електричної енергії від 1 січня 2019 року. Доведено, що цей договір був укладений шляхом приєднання споживача до публічного договору про розподіл, оприлюдненого на загальному сайті АТ «Полтаваобленерго» у вигляді, що є єдиним для усіх споживачів і не містить конкретизуючих ознак саме для ФОП Каменецького О.Л. (10 годин)
- детальне вивчення матеріалів, що посвідчують характер господарських відносин між АТ «Полтаваобленерго» та ПП «Райагробуд» з приводу організації виконання договору про розподіл електричної енергії №20203003 та попереднього договору про постачання електричної енергії з АТ «Полтаваобленерго»; обгрунтовано, що останній договір втратив чинність і не може застосовуватися для регулювання відносин між сторонами;
- проведено дослідження та встановлено незаконність дій АТ «Полтаваобленерго», яке під час перевірки демонтувало прилад обліку електричної енергії НІК 2301АРЗ.0000.0.1 1 № 10006519, кваліфікувавши його як речовий доказ порушення споживачем ПРРЕЕ, але в акті про порушення № 00005866 про порушення роботи лічильника немає жодного слова, та і зараз (лічильник ніколи не направлявся на дослідження експертної установи, ніяких порушень чи збоїв в його роботі та у пломбах держповірителя, що є на ньому (пломби з чинним відбитком тавра виробника або повірочної лабораторії на корпусі лічильника є цілими і не порушеними) ніколи ніким виявлено не було).
- ретельно вивчено генезис взаємин контрагентів щодо порядку та процедури встановлення пломб на приміщенні, де встановлені дооблікові кола (трансформатори струму), що належать АТ «Полтаваобленерго», аргументовано, що відповідальність за цілісність і працездатність даного обладнання несе лише власник; обгрунтовано, що опломбування і передача пломб на ньому на відповідальне зберігання проведені незаконно;
- дослідження технічних документів АТ «Полтаваобленерго», пов'язаних з проведенням перевірки ПП «Райагробуд», а саме - акту про порушення ПРРЕЕ № 00005866 від 20 жовтня 2022 р. протоколу комісії від 14 березня 2023 року р., акту технічної перевірки електролічильника від 5 жовтня 2020 року. З'ясовано відповідність чи не відповідність даних документів Правилам роздрібного ринку електричної енергії, Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу систем розподілу, іншим численним нормативним актам в царині енергозабезпечення споживачів (13 годин);
- за нашою заявою було залучено до справи шляхом витребування від оператора речові докази у справі, які АТ «Полтаваобленерго» намагалося приховати. Це такі докази: три пломби: № С55370500; № С55370501; № К 19866282, лічильник НІК 2301АРЗ.0000.0.11 № 10006519. Дані докази при їхньому візуальному огляді підтвердили, що вони не слугували предметами, які причетні до порушення ПРРЕЕ, а також спростували вимоги відповідача про втручання ПП «Райагробуд» в їхню будову і конструкцію. Це в подальшому зіграло значну роль у заявленні клопотання ПП «Райагробуд» про проведення трасологічної судової експертизи;
- уважно вивчена топографія розташування об'єктів на території виробничої бази ПП «Райагробуд». Встановлено, що дооблікові кола - трансформатори напруги - перебувають в окремому приміщенні. Воно не з'єднане з приміщенням, де перебуває прилад обліку електричної енергії;
- встановлено, що вузол обліку за адресою м. Глобине вул. Володимирівська, 222а ніколи не вводився в експлуатацію, він також і не може вважатися належно введеним в облік Відтак, відсутність передбаченого п. 5.2.20 ККО підписання сторонами акта введення вузла обліку у промислову експлуатацію - є істотним порушенням законодавства про електроенергетику. А лічильник не може використовуватися для обчислення;
- знайдені, матеріально обгрунтовані та залучені до справи факти, що спростовують існування порушення ПРРЕЕ - буцімто відсутності пломби № 56370499. Доведено, що це діяння не було виявлене і не підтверджується належними та допустимими доказами з боку оператора системи розподілу;
- встановлено, що у акті технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В від 7 липня 2020 року не зазначене місце установлення пломби С56370499. На відміну від решти встановлених пломб, де у друкованому вигляді записано точне їхнє місцезнаходження на конкретному засобі, пломба № С56370499 від руки вписана в акт з її місцем встановлення - «камера сил. тр-ру». Це не дає змоги визначити місце пломбування.
- виявлено та зафіксовано суперечливість даних, викладених у двох визначальних документах: акті про порушення № 00005866 від 20.10.22 р. та акті технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії до 1000 В від цієї ж дати 20 жовтня 2022 року. У першому документі у якості буцімто виявленого порушення ПРРЕЕ вказується, відсутня пломба оператора системи (ППКО), яка встановлена на камері силового трансформатора. Але у акті технічної перевірки від 20.10.22 р. у стовпчику 3 рядку 18 акту пломбування/розпломбування вузлів обліку електричної енергії чітко вказано, що номер знятої 20 жовтня 2022 року пломби на дверях силового трансформатору - С55370499. Така непослідовність усуває правомірність тверджень АТ «Гіолтаваоблоенерго»;
- виявивши сумнівні доповнення до акту технічної перевірки електролічильника від 7 липня 2020 року в частині складання акту пломбування, що виготовлений з істотними ознаками фальсифікації з боку АТ «Полтаваобленерго», нами було заявлено відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України про витребування оригіналів цього доказу. Позаяк оригінали не були представлені (АТ «Полтаваобленерго» їх умисно знищило) за законом копії їх не можуть розглядатися судом.
- здійснене теоретичне та сутнісне відмежування диспозицій і санкцій правових норм п. 8.4.2.1. ПРРЕЕ та гі. 8.4.2.2. ПРРЕЕ. Визнано, що АТ «Полтаваобленерго» підмінило правовий механізм, який повинен був застосовуватися для розрахунку вартості необлікованої електроенергії, та застосувало підпункт 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, замість підпункту 1 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, який підлягає застосуванню. Відмінність у тому, що у пп. 1) п. 8.4.2. відповідальність за вчинене порушення настає не просто за факт вчинення протиправного діяння, а і обов'язково у разі встановлення факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки.
- з даного приводу зроблено детальний розбір правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 5 жовтня 2022 року у справі №906/513/18, де суд унормовав спір, що виник на підставі застосування норм про відповідальність за порушення Правил. Співставлено цю позицію з ситуацією в нашій справі, розроблено і спрямовано до Регулятора енергоринку - НКРЕКП відповідні запити та пропозиції щодо коригування чинного законодавства.
- детально та прискіпливо вивчені матеріали щодо нормативного регулювання порядку визначення рівня споживаної потужності споживача та режиму його електроспоживання. Встановлено, що то має бути визначено тільки у договорі, що є чинним між контрагентами. Виявлено, що АТ «Полтаваобленерго» всупереч Правилам роздрібного ринку (ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу (КСР) не узгодило цього питання зі споживачем ПП «Райагробуд». Уклавши з 1 січня 2019 року новий договір про надання послуг з розподілу, сторони не обумовили в ньому розміру потужності (в цьому можна переконатися, передивившись доданий до справи позивачем примірник даного договору), а договір про постачання електроенергії № 573 від 29.07.2016 року, яким АТ «Полтаваобленерго» обгрунтовує договірну величину потужності, закінчив, свою дію 1 січня 2019 року;
- з'ясована правова та прикладна сутність такого встановленого у ПРРЕЕ чинника, як Паспорт точки розподілу. Встановлено, що попри чітку вказівку п.4 Правил, АТ «Полтаваобленерго» не виготовило і не направило ПІ І «Райагробуд» паспорту точки розподілу;
- ретельно вивчено генезис взаємин контрагентів щодо порядку та процедури встановлення пломб на лічильнику у приміщеннях підприємства. В порядку надання правової допомоги адвокатом було допитано декількох свідків, які показали, що особисто бачили бездіяльність перевіряючих щодо оформлення на місці обсягу споживаної потужності та вимірювання її відповідними приладами під час перевірки. Було надано процесуальну допомогу у належному оформленні документів для суду - нотаріально засвідчених показів свідків
- ретельно вивчені чинне законодавство та практика застосування Правил в частині систематичного контролю за обладнанням, яке перебуває у приміщенні силового трансформатора: проведення обов'язкових оглядів рівня та заміни мастила, ремонтів та вимірювання параметрів заземлення тощо. Встановлено, що з урахуванням п. 5.16.5. ККО вхід до комірки не міг бути закритим для споживача. Бо то позбавляю можливості виконання заходів щодо експлуатації та технічного обслуговування електроустановок, доступу до пристроїв регулювання напруги, важелів (приводів) і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів.
- надана оцінка протоколу № 00005866 р. від 14 березня 2023 р. комісії АТ «Полтаваобленерго» з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, в частині його відповідності главі 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, перевірено правильність проведення розрахунків за даним протоколом, зокрема, законність вибору та застосування висхідних розрахункових даних;
- вивчено теоретичне питання про неможливість застосування правил глави 8.4. ПРРЕЕ до нарахування обсягів та вартості необлікової реактивної електроенергії, з'ясована наукова та судова практика з даного приводу, висновки викладені в заперечення на позов;
- прискіпливо вивчені матеріали щодо нормативного регулювання порядку визначення рівня споживаної потужності споживача та режиму його електроспоживання. Встановлено, що то має бути визначено тільки у договорі, що є чинним між контрагентами. Виявлено, що АТ «Полтаваобленерго» в протоколі комісії неправомірно використало висхідні дані для розрахунку, які ще не були узгоджені і чинні у відносинах між сторонами на момент виявлення порушення;
- проведене вивчення процедури можливого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, що встановлений на об'єкті, у разі проникнення сторонніх осіб у приміщення, де встановлені дооблікові кола. Позаяк приміщення перегороджене і немає проходу, а дві частини мають окремі входи, встановлено, що таке втручання неможливе;
- детально вивчена сфера листування АТ «Полтаваобленерго» зі споживачем. Встановлено, що оператор направив листа № 04.34/6142 від 27 лютого 2023 року, у якому запросив представника ПП «Райагробуд» на засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» з розгляду актів на 14 березня 2023 року на 10 годину ЗО хвилин. За поштовим повідомленням, надісланим Укрпоштою відповідачу та трекінговою роздруківкою Укрпошти споживач отримав дане повідомлення 9 березня 2023 року, тобто за 5 днів до засідання комісії. В той же час, відповідно до імперативного припису Правил роздрібного ринку «споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання».
- підготовка письмових матеріалів для проведення судової трасологічної експертизи, підготовка документів, що пов'язані з експертизою;
- встановлено, що експертна установа, до якої звернулося АТ «Полтаваобленерго», не здійснила належного дослідження матеріалів справи, замість висновку експерта, який за законом є судовим доказом, було надано висновок експертного дослідження, який не може використовуватися як доказ у суді;
- доведено незаконність наданого до апеляційного суду висновку експертного дослідження НДКЦ і детально обгрунтовано необхідність проведення судової експертизи за нашою заявою з трасологічного дослідження відповідних пломб;
- важливу увагу приділено дослідженню правового застосування ст. 101 ГК України, встановлено, що висновок експерта, на який посилається апелянт, не є належним доказом в силу прямого припису закону. Доведено неправомірність посилання апелянта на необхідність застосування у господарському судочинстві тих підходів, які притаманні тільки кримінальному судівництву;
- участь у судових засіданнях, підготовка судових процесуальних документів, позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив га заперечення, низки клопотань та письмових заяв, що містяться у матеріалах справи.
Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв'язку з розглядом справи № 917/911/24, і які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Разом з тим, згідно з частинами 3-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
АТ "Полтаваобленерго" у запереченнях вказало, зокрема, що витрати в частині стягнення «гонорару успіху» в розмірі 120 000, 00 грн не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, без понесення яких у ПП «РАЙАГРОБУД» буде відсутня можливість захистити свої права та законні інтереси, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника ПП «РАЙАГРОБУД», які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.
При цьому АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може ти для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17). Витрати на правничу допомогу у розмірі 108 000,00 грн., яка визначена, виходячи зі змісту заяви про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат від 17.01.2025 року 228000,00 грн. - 120000,00 грн. (гонорару успіху) = 108000,00 грн. не відповідає критеріям розумності та необхідності.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6,7,9 статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. За таких обставин, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, заперечення АТ "Полтаваобленерго", а також обсяг та зміст наданих адвокатом відповідача послуг, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 228 000 грн., є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та не підлягають розподілу на користь ПП «Райагробуд» в заявленому розмірі.
При цьому, враховуючи загальне правило розподілу судових витрат, часткове задоволення позову, а також критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ПП «Райагробуд» про ухвалення додаткового рішення по справі, а саме витрати позивача на професійну правничу допомогу, покладаються на АТ "Полтаваобленерго" у розмірі 50 000,00 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 123,129, 237-238, 240-241, 244 ГПК України, суд, -
1. Заяву ПП «Райагробуд» про ухвалення додаткового рішення по справі задовольнити частково.
2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» (вул. Старий Поділ, 5. м. Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РАЙАГРОБУД» (код ЄДРПОУ 31210960, вул. Володимирівська, 222-А, м. Глобине, Кременчуцького району, Полтавської області, 39000) 50000,00 грн. - витрат на правничу допомогу адвоката.
3. У іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст додаткового рішення складено 10.06.2025 р.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Киричук О.А.