вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" травня 2025 р. Справа№ 911/1000/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н. М.
за участю представників:
від позивача: Невструєв Л. Б.
від відповідача: Шевченко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"
на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2024 (повний текст рішення складений 15.11.2024)
у справі № 911/1000/24 (суддя Грабець С. Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"
до Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"
про стягнення заборгованості
Короткий зміст позовних вимог.
В квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (далі за текстом - ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС"; позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (далі за текстом - ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО"; відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 306 805,22 грн, з яких: 925 655, 07 грн основної заборгованості; 235 443, 71 грн інфляційних втрат; 70 711, 17 грн 3 % річних; 1 074 995, 27 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за двостороннім договором від 27.10.2021 купівлі-продажу електричної енергії №20/21-315-РДД в частині своєчасної відпуску обсягів електричної енергії, оплачених позивачем.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2024 у справі №911/1000/24 позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" на користь ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" 925 655,07 грн. основного боргу, 19 682,37 грн трьох процентів річних; 21 341,96 грн інфляційних втрат, 3 143,25 витрат на професійну правничу допомогу, 11 600,16 грн витрат на сплату судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений та відповідачем не спростовний. В частині стягнення пені судом враховано, що оскільки позивач та відповідач є учасниками ринку електричної енергії та враховуючи, що пеня нарахована позивачем з 05.08.2022 року до 29.06.2023, тобто в період дії в Україні воєнного стану, вимога позивача про стягнення з відповідача пені є необґрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає. В частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних судом не знайдено підстав для їх зменшення відповідно до ст. 551 ЦК України та 233 ГК України. Також, судом не враховано посилання на обставини форс-мажору.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2024 у справі № 911/1000/24, ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати в частині задоволених вимог як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 551, 625, 628, 1054-1056, 1057 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. 74 ГПК України, ст. 59 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зменшити розмір інфляційних втрат та 3 % річних на 99 %, відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, скаржник зазначає, що укладений сторонам договір має елементи кредитного договору, до нього слід застосувати положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України і нараховані інфляційні втрати та 3 % річних мають бути списані позивачем. Відповідач зазнає значних втрат у зв'язку з ворожими обстрілами ТЕС, що призвело до тяжких матеріальних втрат та є підставою для зменшення інфляційних втрат та 3 % річних на 99 %. Витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені належними доказами.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 (колегія суддів у складі: головуючої Ходаківської І.П., суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2024 у справі № 911/1000/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 за клопотанням представника ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" розгляд справи постановлено здійснювати у режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 911/1000/24 на 14.05.2025 та продовжено строк її розгляду.
У судовому засіданні 14.05.2025 протокольно оголошено перерву до 28.05.2025.
Присутній у судовому засіданні 28.05.2025 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 28.05.2025 (у режимі відеоконференції) представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії від 27 жовтня 2021 року №20/21-315-РДД, укладеного між ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" та ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО", останнє взяло на себе зобов'язання відпустити електричну енергію в об'єднану енергосистему України, а позивач зобов'язується відібрати електричну енергію з об'єднаної енергосистеми України згідно графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку №1, згідно п.п.23. п.3. Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 № 499.
Згідно з п. 1.5. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, однак стосуються договірних зобов'язань, сторони зобов'язуються керуватися законодавством України, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
В п. 2.1 договору визначено, що сторони в разі необхідності можуть погодити зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії, але не більше ніж на 5% від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії (зниження однакового обсягу у всіх годинах графіку визначеного у додатку 1 у рамках по-добового типу графіку продажу електричної енергії - базове навантаження, пікове навантаження, позапікове навантаження) за умови, якщо період відпуску/відбору електричної енергії перевищує 7 календарних днів, але не раніше 2 етапу періоду відпуску/відбору електричної енергії. В цьому випадку відповідач та позивач письмово узгоджують зміни обсягів відпуску/відбору, визначених у додатку 1 не пізніше, ніж за 3 доби до дати зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії. Таке письмове погодження є додатком до цього договору.
У разі виникнення технічної необхідності та/або прийняття регулятором змін в Правила ринку в частині змін умов діяльності відповідача на ринках електричної енергії, відповідач має право в односторонньому порядку, письмово попередивши позивача не менше ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, зменшити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до 50% від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії визначеного у додатку 1.
У разі зменшення оплаченого обсягу відпуску/відбору електричної енергії та за відсутності обґрунтованих претензій до позивача по будь-яким договірним зобов'язанням між сторонами, відповідач зобов'язується повернути суму передплати позивачу протягом 7-ми (семи) банківських днів з отримання обґрунтованої письмової вимоги про таке від позивача.
За положеннями п. 3.1. договору ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно п.14.1.4. ст.14, п.213.1.1. ст.213 та п.215.1. ст.215 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений п.215.3.9. ст. 215 Податкового Кодексу України.
Пунктами 3.2., 3.3 договору погоджено, що оплата за електричну енергію проводиться позивачем грошовими коштами в національній валюті України на розрахунковий рахунок відповідача, зазначений у розділі 10 цього договору шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 (два) банківських дні до початку періоду відпуску/відбору електричної енергії у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.
Період відпуску/відбору електричної енергії складається з таких етапів:
- 1 етап: 1-5 число місяця (грудень 2021 року) відпуску/відбору;
- 2 етап: 6-10 число місяця (грудень 2021 року) відпуску/відбору;
- 3 етап: 11-15 число місяця (грудень 2021 року) відпуску відбору;
- 4 етап: 16-20 число місяця (грудень 2021 року) відпуску/відбору;
- 5 етап: 21-25 число місяця (грудень 2021 року) відпуску/відбору;
- 6 етап: 26-31 число місяця (грудень 2021 року) відпуску/відбору;
- 7 етап: 1-5 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;
- 8 етап: 6-10 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;
- 9 етап: 11-15 число місяця (січень 2022 року) відпуску відбору;
- 10 етап: 16-20 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;
- 11 етап: 21-25 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;
- 12 етап: 26-31 число місяця (січень 2022 року) відпуску/відбору;
- 13 етап: 1-5 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;
- 14 етап: 6-10 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;
- 15 етап: 11-15 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;
- 16 етап: 16-20 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;
- 17 етап: 21-25 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору;
- 18 етап: 26-28 число місяця (лютий 2022 року) відпуску/відбору.
Відповідно до п. 3.4. договору у разі надходження від організатора аукціону - ТОВ "Українська енергетична біржа" на розрахунковий рахунок відповідача суми гарантійного внеску, внесеної позивачем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок відповідача зараховується відповідачем як оплата (частина оплати) електричної енергії за останній етап періоду відпуску/відбору згідно цього договору.
Позивач не пізніше 1 (одного) банківського дня після надходження на розрахунковий рахунок відповідача суми гарантійного внеску, додатково перераховує відповідачу суму у розмірі 20 % від сплаченого гарантійного внеску.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що у разі невиконання відповідачем зобов'язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у позивача заборгованості за цим договором, відповідач зобов'язується повернути, у термін до 7-ми банківських днів після отримання відповідачем обґрунтованої вимоги у письмовій формі, на поточний рахунок позивача, зазначений у розділі 10 даного договору, грошові кошти, сплачені відповідачем на користь позивача, за обсяг електричної енергії у відповідному періоді відпуску/відбору. У випадку невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо повернення грошових коштів сплачених позивачем у встановлений строк, відповідач сплачує позивачу неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих позивачу грошових коштів.
Згідно з п. 8.1. договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Додатком №1 до двостороннього договору №20/21-315-РДД купівлі-продажу електричної енергії від " 27" жовтня 2021 року є графік відпуску/відбору електричної енергії на період з " 01" грудня 2021 року до " 28" лютого 2022 року, яким визначено графік відпуску/відбору електричної енергії на період з " 01" грудня 2021 року по " 28" лютого 2022 року, а саме: тип: базове навантаження; обсяг МВт.*год: 2 160; ціна за 1 МВт.*год (з акцизним податком та без ПДВ), грн.: 2 402,00; вартість електроенергії (з акцизним податком та без ПДВ), грн.: 5 188 320,00; 20% ПДВ, грн.: 1 037 644,00; вартість електроенергії (з акцизним податком та з ПДВ), грн.: 6 225 984,00 грн.
На виконання умов договору позивачем оплачено електричну енергію, яка підлягала продажу відповідачем, в сумі 5088787, 20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №5979 від 29.10.2021 на суму 108 000,00 грн.; №6318 від 26.11.2021 на суму 345 888,00 грн.; №6563 від 08.12.2021 345 888,00 грн.; №6362 від 30.11.2021 на суму 345 888,00 грн.; №6610 від 13.12.2021 на суму 345 888,00 грн.; №6661 від 16.12.2021 на суму 345 888,00 грн.; №6736 від 21.12.2021 на суму 415 065,60 грн.; №6824 від 28.12.2021 на суму 345 888,00 грн.; №6947 від 04.01.2022 на суму 345 888,00 грн.; №6973 від 05.01.2022 на суму 345 888,00 грн.; №7017 від 12.01.2022 на суму 345 888,00 грн.; №7106 від 18.01.2022 на суму 345 888,00 грн.; №21 від 21.01.2022 на суму 415 065,60 грн.; №30 від 27.01.2022 на суму 345 888,00 грн.; №57 від 02.02.2022 на суму 345 888,00 грн.
Також, відповідно до довідки відповідача від 29.10.2021 №24/3477 про отримання гарантійного внеску позивачем перераховано гарантійний внесок у сумі 540 000,00 грн.
Листами №19/32 від 08.02.2022 та №20/05 від 31.03.2022 підтверджується зарахування грошових коштів відповідачем у сумі 2741702,40 грн., згідно з двостороннім договором №20/21-315-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 27.10.2021.
Відповідачем, в свою чергу, передано позивачу електричну енергію частково, на суму 6 225 984,00 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії: за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 2144 505,60 грн.; за січень 2022 року від 31.01.2022 на суму 2 144 505,60 грн.; за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1 936 972,80 грн., у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у сумі 2 144 505,60 грн.
Відповідно до заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №12-36 від 10.02.2023 зобов'язання відповідача в сумі 822 450,53 грн. були припинені.
27 червня 2023 року сторонами укладено договір №19/10 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого сторони погодили строк повернення боргу в сумі 1 322 055,07 грн., проте відповідач борг повернув частково, а саме в сумі 396 400,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1815_00000/а8а11bdd-48f5-46d0-8c95-f1c5590d576d від 29.06.2023.
Залишення заборгованості у сумі 925 655,07 грн непогашеною, стало підставою для звернення ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" з позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За положеннями ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно з приписами ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.
За положеннями ч. 3 ст. 58 Закону України Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
За положеннями ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено електричну енергію в сумі 8 370 489,60 грн, в той час, як відповідачем передано позивачу електричну енергію на суму 6 225 984,00 грн.
При цьому позивачу частково повернуто грошові кошти в сумі 396400,00 грн, також, позивачем зараховано борг відповідача в сумі 822450,53 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договором №20/21-315-РДД від 27.10.2021.
З урахуванням зазначеного, судом обґрунтовано встановлено, що борг відповідача перед позивачем становить 925 655,07 грн.
За відсутності доказів повернення зазначених коштів позивачу в сумі 925 655,07 грн правомірним є задоволення позову в цій частині.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В частині заявленої до стягнення пені судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що частиною 1 ст. 1 Закону України "Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" встановлено, зокрема, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації.
Відповідно до пп. 15 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята постанова "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25 лютого 2022 року №332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Згідно з правовою позицією Верховного суду від 19.04.2024 в постанові у справі №911/1359/22, яку правомірно враховано судом, регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
Судом обґрунтовано встановлено, що позивач та відповідач є учасниками ринку електричної енергії та враховуючи, що пеня нарахована позивачем з 05.08.2022 до 29.06.2023, тобто в період дії в Україні воєнного стану, а відтак, правомірно визначив, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Скаржник просить зменшити інфляційні втрати та 3 % річних на 99 % з посиланням на те, що ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" зазнає значних втрат у зв'язку з ворожими обстрілами ТЕС, що призвело до тяжких матеріальних втрат.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зменшення 3 % річних, розмір яких є законодавчо визначеним, натомість зменшення інфляційних втрат суперечить положенням ст. 625 ЦК України.
При цьому судом обґрунтовано визнано безпідставним посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, оскільки відповідачем не доведено факту негайного повідомлення позивача про неможливість виконання зобов'язання у зв'язку із настанням зазначених обставин.
З огляду на викладене правомірним є висновок господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних розмір яких правомірно перераховано судом.
Так само правомірно, з дотриманням ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України судом частково покладено на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 09.10.2024 у справі №911/1000/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 10.06.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова