79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" червня 2025 р. Справа № 921/481/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від позивача - Заплітна І.А. (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від відповідача (скаржника) - Вандяк Н.П. (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Чортківської міської ради від 14 лютого 2025 року
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 07 січня 2025 року (повний текст підписано 27.01.2025), суддя Гевко В.Л.
у справі № 921/481/24
за позовом ОСОБА_1 , м. Тернопіль
до відповідача Чортківської міської ради, м. Чортків, Тернопільська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Смарттендер», м. Київ
про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. “А», загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 шляхом викупу в редакції, що додається
встановив:
29 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Чортківської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. “А», загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу в редакції, що додається.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарттендер».
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07 січня 2025 року у справі № 921/481/24 позов задоволено. Визнано укладеним договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Богдана Лепкого, 1А, шляхом викупу, в редакції, що додана до позовної заяви.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено порушення його права на отримання у власність об'єкта приватизації, незважаючи на вчинення останнім усіх необхідних дій у відповідності до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу (в редакції, що діяла на час проведення аукціону). Судом встановлено, що початком перебігу триденного строку підписання протоколу є день, наступний за днем формування протоколу, тобто 23.12.2019, а зважаючи на те, що 25.12.2019 року було святковим неробочим днем відповідно до розпорядження КМУ від 10 січня 2019 року № 7-р, то останнім днем триденного строку слід вважати - 26.12.2019 року, відтак, підписавши протокол 26.12.2019, позивач не вийшов за межі наданого законом строку в три робочі дні. Суд встановив, що у визначений законом строк відповідачу надійшов підписаний позивачем та ТОВ «Смарттендер» протокол, відтак, відповідач, згідно з п.49 Порядку (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) повинен був протягом 5-ти робочих днів опублікувати рішення про викуп, враховуючи те, що 30.12.2019 був 5-тим робочим днем для опублікування відповідачем рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет, і цей обов'язок не залежав від отримання протоколу чи його затвердження; відповідач маючи можливість отримати відправлення 30.12.2019 і зареєструвати його в журналі того ж дня, не вчинив таких дій, що мало наслідком не опублікування рішення про викуп.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Чортківська міська рада звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 07 січня 2025 року у справі № 921/481/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що аукціон з умовами не відбувся, підставою чого стало ненадходження до Чортківської міської ради у встановлений законом строк протоколу про результати електронного аукціону, у зв'язку з чим Чортківська міська рада була позбавлена можливості опублікувати рішення про приватизацію зазначеного майна шляхом викупу та здійснити публікацію протоколу в системі. А системою було автоматично оголошено повторний аукціон, первинному аукціону присвоєно статус «Аукціон не відбувся». Відтак, вважає обраний позивачем спосіб захисту - визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень шляхом викупу, суперечить нормам матеріального права, не узгоджується з визначеною законом процедурою, а саме пунктом 2 частини 8 статті 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», абзацом четвертим пункту 49 Порядку. Крім цього наголошує, що судом не враховано положення статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо строків позовної давності, відтак, просить застосувати до заявленого позову позовну давність в один місяць відповідно до вказаної статті.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що належність та ефективність обраного позивачем способу захисту підтверджується рішеннями судів у інших спорах за участю позивача та відповідача щодо спірних правовідносин. Наголошує на дотриманні ним строку підписання протоколу (3 робочі дні) та порушенні відповідачем його права на викуп спірного майна. Щодо позовної давності зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не заявлялося про її сплив у цьому спорі, водночас, вважає помилковими доводи апелянта про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність в один місяць.
10 березня 2025 року від відповідача до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Судові засідання в апеляційному суді проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за клопотаннями представників сторін та на підставі відповідних ухвал суду.
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 07 січня 2025 року у справі № 921/481/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, з підстав, наведених в апеляційній скарзі та відповіді на відзив.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Оскільки явка представника третьої особи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Чортківській міській раді на праві комунальної власності належить нежитлове приміщення будівлі загальною площею 439,8 мІ, що знаходиться за адресою: вулиця Богдана Лепкого, 1А, м. Чортків Тернопільської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113756983 від 13.02.2018.
25.10.2019 міська рада прийняла рішення за №1661 «Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Чорткова, які підлягають приватизації у 2019 році», відповідно до якого вказане приміщення включено до Переліку об'єктів, котрі підлягають приватизації у 2019 році.
Рішенням Чортківської міської ради від 25.10.2019 №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А» вирішено провести приватизацію об'єкта шляхом продажу на аукціоні з умовами (п.2 рішення) ; оцінку вартості вищевказаного об'єкта в м. Чорткові по вул. Богдана Лепкого, l A визначити за результатами незалежної оцінки (п.3 рішення); результати електронного аукціону затвердити рішенням сесії міської ради та опублікувати протокол через особистий кабінет протягом 10 (десяти) робочих днів з дня наступного за днем його формування в електронній торговій системі (п.4 рішення).
28.10.2019 між Чортківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна електронна біржа» укладено договір № 28/10-19 про проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації між організатором аукціону та оператором електронного майданчика.
18.12.2019 ОСОБА_1 подано заяву на участь в електронному аукціоні із закритою ціновою пропозицією в розмірі 750 000 грн. Заява подана через електронний торговий майданчик (ЕТМ) "SmartTender" - ТОВ "Смарттендер". До заяви долучено: копію паспорта громадянина України; письмову згоду покупця щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу; дублікати квитанцій № 0.0.1557357495.1. від 18.12.2019 про сплату 834,60 грн реєстраційного внеску за лот № UA-PS-2019-11-24-000011-2 та № 0.0.1557340794.1. від 18.12.2019 про сплату 52 070 грн гарантійного внеску за лот № UA-PS-2019-11-24-000011-2.
Судом встановлено, що аукціон розпочався 24 листопада 2019 року о 15:17 год. та закінчився 22 грудня 2019 року о 19 год. 57 хв. 56 с. На сайті Prozorro сформовано протокол електронного аукціону № UA-PS-2019-11-24-000011-2 з продажу майна, в якому зазначено статус електронного аукціону як «аукціон не відбувся», а учасниками електронного аукціону вказано лише ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), який запропонував ціну 750 000 грн, що є вищою за стартову.
Таким чином, оскільки на момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні подано було менше двох заяв/пропозицій, відповідно електронною торговою системою автоматично присвоєно даному електронному аукціону статус «аукціон не відбувся».
Відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 15 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, що діяла станом на дату проведення аукціону) у разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.
Судом встановлено, що позивачем у відповідності до пункту 64 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу" від 10.05.20218 № 432, виконано вимогу щодо підписання протоколу № UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 про результати електронного аукціону в трьохденний термін, зокрема протокол підписано - 26.12.20219, та подано в трьох оригінальних примірниках підписані протоколи до оператора електронного майданчика ТОВ "Смарттендер", через якого позивачем подано заяву на участь в аукціоні.
Водночас доказами у справі підтверджено, що 27.12.2019 протокол підписано ТОВ «Смарттендер» та того ж дня відправлено засобом зв'язку «Нова пошта» відповідачу. Орієнтовний час отримання відправлення зазначено в квитанції - 30.12.2019.
Інформація про електронні торги №UA-PS-2019-11-24-000011-2, про об'єкт продажу, документи, учасників аукціону та їх цінових пропозицій, статус аукціону є загальнодоступною за посиланнями:
https://auction.e-tender.ua/#/auctionDetails/ed97266dd3654fbc8a5b1616da5ca60e та https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-11-24-000011-2.
24 грудня 2019 року Чортківською міською радою прийнято рішення № 1755 «Про втрату чинності рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А», згідно якого визнано таким, що втратило чинність рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року № 1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А» та доручено аукціонній комісії вжити необхідні заходи щодо припинення проведення приватизації даного об'єкту (п.1 рішення); згідно з п.3 вказаного рішення - припинено діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Чортківської міської ради. З тексту преамбули даного рішення ради вбачається, що останнє прийнято з метою вивчення питання продажу нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А разом із земельною ділянкою. Правовою підставою його прийняття визначено приписи пункту 6 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», пункт 30 статті 26, пункт 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
На виконання рішення Чортківської міської ради від 24.12.2019 № 1755 відбулося засідання аукціонної комісії, на якому прийнято рішення відмінити аукціон з продажу приміщень. З протоколу №2 від 24.12.2019 засідання комісії вбачається, що причиною відміни аукціону є необхідність вивчення питання продажу об'єкту із іншими умовами продажу - продаж нежитлових приміщень під літ. «А» в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А (загальною площею 439,8 кв.м.) разом із земельною ділянкою, площею 0,1290 га за кадастровим номером 6125510100:01:003:0663.
При цьому, 26.12.2019 о 15:14 год. за посиланням: https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-11-24-000011-2 у розділі «Протокол розкриття» було зазначено, що Олешка О.М. дискваліфіковано та опубліковано рішення про скасування аукціону на підставі рішення сімдесят сьомої сесії Чортківської міської ради сьомого скликання від 24 грудня 2019 року № 1755 Про втрату чинності рішення сесії Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, lА».
Як вбачається з матеріалів справи відповідач свою відмову в укладенні договору з позивачем мотивував тим, що Олешко О.М. мав підписати протокол протягом трьох робочих днів з дати його формування, тобто до 26.12.2019 та подати його оператору до 27.12.2019, який в свою чергу, до 28.12 2019 мав надати підписаний протокол відповідачу. Тобто, відповідач стверджує, що підписання позивачем протоколу - 26.12.2019 є поза строком у три робочі дні. Крім того, надіслання протоколу відповідачу, на думку останнього, також відбулося з порушенням встановленого пунктом 49 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, 5-ти денного строку, а саме до Чортківської міської ради підписаний протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 в 3-х примірниках надійшов - 02.01.2020, тобто, як вважає відповідач, поза строком визначеним законодавством та строком автоматично визначеним системою. Відповідач звертає увагу, що оператором майданчика було направлено новою поштою підписаний протокол - 27.12.2019, датою надходження відправлення є 30.12.2019, та зареєстровано відповідачем лише - 02.01.2020, тобто після закінчення строку для прийняття рішення про викуп.
Відтак, орган приватизації рішення щодо викупу не прийняв, протокол про результати електронного аукціону не затверджував та не опубліковував його в електронній торговій системі.
Крім того, судом встановлено, що позивач неодноразово звертався у суди з позовами про захист права на викуп об'єкта аукціону - нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А.
Так, у січні 2020 року Олешко О.М. звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Чортківської міської ради про: - зобов'язання Чортківської міської ради прийняти рішення про приватизацію протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення щодо об'єкта: нежитлові приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., які належать територіальній громаді м. Чортків в особі Чортківської міської ради та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу Олешко Олександру Михайловичу, право на викуп якого набуте ОСОБА_1 згідно наслідків електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2; - зобов'язання Чортківської міської ради протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення укласти договір купівлі - продажу з ОСОБА_1 з продажу вказаного об'єкта та опублікувати договір купівлі-продажу в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10-ти календарних днів з дня, наступного за днем його укладення (з урахуванням заяви від 01.07.2022 про зміну предмета позову).
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04 вересня 2023 року у справі № 921/61/20, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні вказаного позову відмовлено, у звязку з обранням позивачем неправильного способу захисту.
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської міської ради про визнання незаконним рішення Чортківської міської ради № 1755 від 24 грудня 2019 року «Про втрату чинності рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А».
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2021 року у справі № 921/220/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06 квітня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано незаконним рішення Чортківської міської ради № 1755 від 24 грудня 2019 року. Суд у рішенні серед іншого, встановив, що рішення Чортківської міської ради № 1755 від 24 грудня 2019 року, яким визнано таким, що втратило чинність попереднє рішення від 25 жовтня 2019 року №1663 про приватизацію об'єкта комунальної власності, суперечить чинному законодавству та положенням Регламенту ради, оскільки відповідач не наділений правом змінювати або скасовувати свої рішення, на підставі яких виникли відповідні правовідносини, що пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (вчинення дій щодо реалізації порядку здійснення приватизації об'єкту) та з огляду на заперечення позивача як переможця аукціону, який завершився, щодо припинення приватизації даного майна.
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом про зобов'язання відповідача - Чортківську міську раду затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року у справі № 921/221/20, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Судами встановлено, що відповідач зобов'язаний був затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-11-24-000011-2.
Постановою Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 921/221/20 скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 28 грудня 2021 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15 листопада 2022 року, а у задоволенні позову - відмовлено із посиланням на відсутність у відповідача обов'язку затверджувати протокол у разі відсутності (неприйняття) рішення про приватизацію шляхом викупу та неефективності обраного позивачем способу захисту.
21 травня 2024 року, із урахуванням позиції судів, ОСОБА_1 супровідним листом направлено відповідачу Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. "А", загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу та акт приймання-передачі об'єкта приватизації у чотирьох примірниках.
Листом від 12 червня 2024 року відповідач повідомив позивача про те, що у відповідності до ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" у ОСОБА_1 немає законних підстав щодо підписання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в АДРЕСА_1 та повернув без розгляду примірники договору та акту приймання-передачі.
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з цим позовом до Чортківської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. “А», загальною площею 439,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом викупу в редакції, що додається. Посилаючись на порушення відповідачем приписів ЗУ "Про приватизацію державного та комунального майна" щодо неприйняття рішення про приватизацію об'єкта аукціону та не надіслання проекту договору купівлі-продажу, позивач вважає, що у нього виникло право викупу спірного нежитлового приміщення, а у відповідача - обов'язок укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, шляхом викупу.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.20 ГК України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин.
Визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення як один із способів установлення господарських правовідносин є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.650 ЦК України (у редакції, що чинній на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
В силу ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч.3 ст.179 ГК України).
Згідно з ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Статтею 187 ГК України визначено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються зокрема ЗУ "Про приватизацію державного і комунального майна" та Порядком проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 432 від 10.05.2018.
Так, згідно з ч.1 ст.13 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація комунального майна здійснюється, зокрема шляхом продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викупу об'єктів приватизації.
Відповідно до ч.1 ст.15 вказаного Закону об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 8 ст.15 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» визначено, що у разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни.
Згідно з п.49 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок) якщо в момент закінчення кінцевого строку прийняття заяв на участь в електронному аукціоні/закритих цінових пропозицій подано менше двох заяв/пропозицій, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус “Аукціон не відбувся». У разі коли заяву на участь в електронному аукціоні подано одним учасником, такий учасник підписує протокол про результати електронного аукціону та подає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано заяву на участь в аукціоні, протягом трьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою. Оператор електронного майданчика підписує та надсилає органу приватизації протокол про результати електронного аукціону протягом чотирьох робочих днів з дня його формування електронною торговою системою. Після надходження від оператора електронного майданчика, через який подано одну заяву на участь в електронному аукціоні, підписаного особою, що подала таку заяву, та оператором протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації опубліковує рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет протягом п'яти робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону, після чого опубліковує в електронній торговій системі такий протокол.
Проте, як підтверджено матеріалами справи, відповідачем, всупереч зазначеної норми, протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 розглянуто не було, рішення про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом його продажу за запропонованою покупцем ціною, що є вищою стартової ціни, не прийнято, проект договору купівлі-продажу позивачу не надіслано.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем було виконано вимогу щодо підписання протоколу №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 про результати електронного аукціону та подано в трьох оригінальних примірниках підписані протоколи до оператора електронного майданчика ТОВ «Смарттендер».
Пунктом 3 Порядку визначено, що перебіг строків, встановлених цим Порядком, починається з наступного дня після настання події, з якою вони пов'язані. Якщо останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2019 о 19 год. 57 хв. оператором майданчика було сформовано протокол електронних торгів, який позивач повинен був підписати протягом 3 робочих днів, отже, початком перебігу триденного строку є день наступний за днем формування протоколу, тобто 23.12.2019. Водночас, як встановлено судом 25.12.2019 року було святковим неробочим днем відповідно до розпорядження КМУ від 10 січня 2019 року № 7-р, відтак, останнім днем триденного строку було 26.12.2019 року.
З огляду на наведене, підписавши протокол 26.12.2019 позивачем дотримано вимог п.49 Порядку.
Водночас доказами у справі підтверджено, що 27.12.2019 протокол підписано ТОВ «Смарттендер» та того ж дня відправлено засобом зв'язку «Нова пошта» відповідачу; орієнтовний час отримання відправлення зазначено в квитанції - 30.12.2019.
Тобто, у визначений законом строк відповідачу надіслано підписаний позивачем та ТОВ «Смарттендер» (оператором електронного майданчика) протокол.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що протокол фактично надійшов до відділення поштового зв'язку «Нова пошта» 02.01.2020 року, оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази, як і відсутні станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, відомості із журналу вхідної кореспонденції відповідача.
Долучені відповідачем в апеляційній інстанції докази колегія суддів не приймає та до уваги не бере, оскільки ним не доведено об'єктивних обставин, що унеможливлювали подання таких доказів до суду першої інстанції.
Статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом чи подання відзиву на позов і саме на таку сторону покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою або відзивом. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - відповідача).
При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено отримання ним протоколу саме 02.01.2020, оскільки фактичною датою надходження протоколу до відділення поштового зв'язку є 30.12.2019.
Відтак, відповідач враховуючи положення п.49 Порядку зобов'язаний був протягом 5-ти робочих днів опублікувати рішення про викуп, враховуючи те, що 30.12.2019 був 5-тим робочим днем для опублікування відповідачем рішення про приватизацію шляхом викупу через особистий кабінет, і цей обов'язок не залежав від отримання протоколу чи його затвердження, однак, відповідач вказаних дій не вчинив, чим порушив права позивача на отримання у власність об'єкта приватизації.
Слід зазначити, що за результатами електронного аукціону № UA-PS-2019-11-24-000011-2 з продажу нежитлового приміщення, загальною площею 439,8 кв. м, що знаходиться за адресою: вулиця Богдана Лепкого, 1А, м. Чортків Тернопільської області, який відбувся 22.12.2019 переможцем визначено Олешка Олександра Михайловича з ціновою пропозицією в розмірі 750 000 грн. Поряд з тим, останнім вчинено всі необхідні дії у відповідності до положень ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу.
Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином (пункт 49 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/396/2012).
Спір у правовідносинах щодо набуття прав на майно, що відчужується на аукціоні, за своїм характером є приватноправовим, і в разі приватизації об'єкта шляхом викупу стосується лише сторін договору купівлі-продажу, якими є: відповідач, як організатор аукціону (власник майна, орган приватизації, продавець), та позивач, як учасник аукціону (потенційний покупець).
Отже, з урахуванням частин 3,4 статті 179 та частини 1 статті 187 ГК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) з огляду на те, що в ринкових умовах господарювання договори повинні укладатися, як правило, на основі вільного волевиявлення сторін, перелік випадків, коли можливе укладання господарських договорів за рішенням суду, обмежений.
Так, господарські суди розглядають спори про укладання договору чи спори з умов договору (коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов і передали розбіжності на розгляд суду) у разі, якщо: договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов'язковим для відповідного суб'єкта господарювання; існує публічне зобов'язання суб'єкта господарювання; укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору; якщо це передбачено угодою сторін.
Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №910/6139/20 наведено висновки наступного змісту: щодо позовних вимог про зобов'язання/спонукання укладення договору у редакції, викладеній у позовній заяві, як належно обраного способу захисту про визнання договору укладеним з викладенням його змісту у резолютивній частині судового рішення, як один із способів установлення господарських правовідносин, є належним способом захисту прав суб'єктів господарювання. Визначення позивачем предмета спору "про зобов'язання відповідача укласти договір у певній редакції" є письмовим волевиявленням позивача щодо вступу у зобов'язальні правовідносини шляхом укладення такого договору за рішенням суду про укладення договору відповідно до статті 187 ГК України. При цьому, тлумачення слів "спонукати" і "зобов'язати" є тотожними. Тобто якщо позивач просить суд зобов'язати/спонукати відповідача укласти договір у редакції, викладеній ним у позовній заяві, з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з статтею 5 ГПК України.
За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції.
Отже, з урахуванням абзацу 11 частини 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів є установлення, зміна чи припинення господарських правовідносин.
Таким чином, належним способом захисту прав суб'єктів господарювання при зверненні до суду є вимога про визнання укладеним договору в редакції доданій позивачем.
Якщо позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти договір у поданій ним редакції з посиланням на статтю 187 ГК України, то це означає звернення позивача про вступ у певні правовідносини - про визнання укладеним за рішенням суду договору в редакції, наданій позивачем, що відповідає вимогам частини другої статті 16 ЦК України та частини другої статті 20 ГК України і не вимагає зміни способу захисту цивільного права позивача згідно з статтею 5 ГПК України (Аналогічні висновки викладено у постанові ОП КГС ВС 18.09.2020 у справі № 916/1423/18).
Моментом укладення договору купівлі - продажу майна, яке продане на торгах, є момент завершення електронних торгів (Аналогічної висновки викладено у постанові ВП ВС від 19.06.2018 у справі № 910/5640/16).
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову про визнання укладеним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нежитлових приміщень під літ. “А», загальною площею 439, 8 кв. м. за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Богдана Лепкого, 1А шляхом викупу, у редакції, викладеній у позовній заяві.
Щодо заяви відповідача, викладеній у апеляційній скарзі, про сплив позовної давності, встановленої положеннями статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст.258 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст.30 ЗУ «Про приватизацію державного та комунального майна» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.
Разом з тим, як встановлено судом вище, що позивач неодноразово звертався до суду з позовами з метою захисту свого порушеного права на викуп спірного нежитлового приміщення.
Так, вперше саме в січні 2020 року (позовна заява зареєстрована в місцевому господарському суді - 24 січня 2020 року, про що зазначено в ухвалі суду від 28 січня 2020 року у справі № 921/61/20) Олешко О.М. звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Чортківської міської ради про: - зобов'язання Чортківської міської ради прийняти рішення про приватизацію протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення щодо об'єкта: нежитлові приміщення літ "А", загальною площею 439,8 кв. м., які належать територіальній громаді м. Чортків в особі Чортківської міської ради та знаходяться за адресою: Тернопільська область, м. Чортків, вул. Б. Лепкого, буд. 1А, шляхом викупу Олешко Олександру Михайловичу, право на викуп якого набуте ОСОБА_1 згідно наслідків електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2; - зобов'язання Чортківської міської ради протягом 30-ти календарних днів з дня, наступного за днем набрання законної сили цього судового рішення укласти договір купівлі - продажу з ОСОБА_1 з продажу вказаного об'єкта та опублікувати договір купівлі-продажу в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10-ти календарних днів з дня, наступного за днем його укладення (з урахуванням заяви від 01.07.2022 про зміну предмета позову).
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської міської ради про визнання незаконним рішення Чортківської міської ради № 1755 від 24 грудня 2019 року «Про втрату чинності рішення Чортківської міської ради від 25 жовтня 2019 року №1663 «Про приватизацію нежитлового приміщення в м. Чортків по вул. Богдана Лепкого, 1А».
У квітні 2020 року Олешко Олександр Михайлович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом про зобов'язання відповідача - Чортківську міську раду затвердити протокол про результати електронного аукціону № UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
З цим позовом Олешко О.М. звернувся до суду першої інстанції 29 липня 2024 року після перегляду Верховним Судом справи № 921/221/20 та відмови відповідача підписати договір купівлі-продажу, який 21 травня 2024 року супровідним листом направлено відповідачу.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем протягом тривалого часу дій, спрямованих на захист свого порушеного права на викуп спірного майна (звернення до суду з відповідними позовами), що свідчить про поважність причин пропущення позовної давності у цій справі.
Частиною 5 ст.267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів визнає поважними причини пропущення позивачем позовної давності у цьому спорі та вважає за необхідне захистити порушене право позивача.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.
Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07 січня 2025 року у справі № 921/481/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Чортківської міської ради - без задоволення.
Матеріали справи № 921/481/24 повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 09 червня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.