Справа № 577/3160/25
Провадження № 1-кп/577/336/25
11 червня 2025 року
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025205450000165 від 12.05.2025 року по обвинуваченню, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, групи інвалідності не має, раніше неодноразово судимий, востаннє 05.06.2023 р. Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 301, ч.2 ст. 301, ч.3 ст. 301, ч.1 ст. 301-1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, -
у вчиненні кримінального проступку , передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 12 травня 2025 року близько 16:00 год., перебуваючи поблизу дачного селища «Авіатор», що знаходиться по вул. Симона Петлюри в м. Конотоп, на узбіччі ґрунтової дороги помітив зіп-пакет, в якому містилась порошкоподібна речовина білого кольору. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що в знайденому зіп-пакеті з порошкоподібною речовиною білого кольору, міститься особливо небезпечна психотропна речовина - PVP та маючи намір її вжити, ОСОБА_4 , діючи умисно в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, підібрав, таким чином, незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,2528 г.
У цей же день, близько 17:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Симона Петлюри в м. Конотоп, був зупинений працівниками поліції Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, яким, під час огляду місця події добровільно видав зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № CE-19/119-24/8130-НЗПРАП від 22.05.2025 містить у своєму складі PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-он), який віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в речовині становить 0,2528 г.
Відповідно до таблиці І списку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Згідно таблиці 2, затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», маса вилученого у ОСОБА_4 PVP на 0,1028 г перевищує граничну межу невеликих розмірів, встановлену для даного виду психотропної речовини.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого за ч. 1 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету їх вчинення та показав, що знайшов психотропну речовину у зіп-пакеті, яку вирішив зберігати для особистого вживання. Щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності їх позиції.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого та дослідження документів, які характеризують особу обвинуваченого та доказів, що стосується судових витрат та речових доказів у справі) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглянув справу у відповідності до ст. 349 КПК України.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості, його вина у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12025205450000165 .
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку , передбаченого ч.1 ст. 309 КК України повністю доведена, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 КК України за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні, обставини, які пом'якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується типово, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 25.08.2009 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога, раніше судимий, вчинив даний кримінальний проступок під час іспитового строку.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у межах, установлених у санкції ч. 1ст. 309 КК України, а саме у виді обмеження волі.
Водночас, згідно з приписами ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Положення вказаної норми є імперативними приписами, обов'язковими для застосування.
Як неодноразово вказував Верховний Суд, у випадку вчинення злочину протягом іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком.
Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід'ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.
Приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків. У разі ж вчинення нового злочину у період іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув'язнення (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 185/10985/19, від 14.09.2021 у справі № 127/25037/17, від 12.10.2022 у справі № 557/970/21).
Так, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05.06.2023р. ОСОБА_4 засуджений за ч. 1 ст. 301, ч.2 ст. 301, ч.3 ст. 301, ч.1 ст. 301-1 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком тривалість 2 роки.
Згідно з положеннями підпункту б) п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, зокрема одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Отже, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124 ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді 1(одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумьскої області 05.06.2023р. та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (код класифікації доходів 24060300 "Інші надходження") Отримувач коштів - ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/24060300, Код отримувача ЄДРПОУ: 37970404, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA168999980313090115000018530, Код класифікації доходів бюджету - 24060300) 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. витрат за проведення експертизи.
Речові докази по справі: фрагмент дерев'яної палиці, на яку за допомогою скотчу примотаний прозорий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, в сейф-пакеті експертної служби МВС № 6311005, що зберігаються в камері схову речових доказів Конотопського РВП ГУНП в Сумській області - знищити.
Запобіжний захід відсутній.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1