Справа № 577/1092/24
Провадження № 2/577/24/25
04 червня 2025 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
головуючого судді Галяна С.В.
з участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
представника позивача за первісним позовом
та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1
представника відповідача за первісним
та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за перевісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна та визнання майна особистою приватною власністю,-
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом та прохає поділити спільне майно з відповідачем, а саме автомобіль марки «Daewoо-Lanos» 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , стягнувши з відповідача грошову компенсацію, яка становить більшу частку, що складає 70 % від дійсної ринкової вартості автомобіля, що у грошовому еквіваленті становить - 88200 грн., а сам автомобіль залишити у власності відповідача. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 28 січня 2016 року зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 . Від даного шлюбу вони мають малолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на її утриманні. Відповідно до виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки. Спільне життя з відповідачем не склалося, тому, вона вимушена була звернутися до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. Відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. Вони проживають в різних містах України та ведуть окреме господарство. Шлюбні відносини між ними припинені з 2022 року. За весь період шлюбу, а саме 11 вересня 2021 року ними як подружжям будо придбане наступне майно: автомобіль марки «Daewoо-Lanos», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Даний транспортний засіб по сьогоднішній день знаходиться у користуванні відповідача. Документи-оригінали, а саме: договір купівлі-продажу автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу також знаходяться у відповідача. Даний автомобіль був придбаний за спільні кошти подружжя, більшу частину з яких подарували на весілля батьки та близькі родичі. Враховуючи що на той час відповідач мав посвідчення водія, було прийнято рішення, що оформлення усіх документів для набуття у власність автомобіля здійснюватиметься на користь відповідача. Відповідно до листа ГСЦ МВС України Автомобіль марки ««Daewoо-Lanos», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований на ім'я відповідача. Враховуючи той факт, що спільна дочка проживає з нею, а піклування про дитину лежить лише на ній без будь-якої допомоги з боку відповідача, вважає, що розмір частки позивача у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя складає 70% від ринкової вартості усього майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Прохає суд відійти від рівності часток, і виділити їй більшу частку, що складає 70% від дійсної ринкової вартості автомобіля марки ««Daewoо-Lanos», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , середня загальна вартість якого складає - 3300 доларів США, що станом на день подання позовної заяви до суду становить - 88200 грн. Вартість спірного автомобіля, тобто вартість майна сформована шляхом посилання на підтверджуючий купівлю-продаж документ, а саме розписку продавця спірного автомобіля, яка становить - 3300 доларів США, що станом на день подання позовної заяви до суду становить - 88200 грн.
Представником відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвокатом Козачковим В.Л. подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 у якому просить визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на транспортний засіб Lanos марки Daewoo 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 ; визнати об'єктом спільної сумісної власності подружжя: Телевізор Samsung UE40MU6472, бойлер ATLANTIC STEATITE VM 80N4C (E), пральну машинку СANDY CLT 272L-S, мобільний телефон XIAOMI REDMI NOTE 9PRO, керамічний обігрівач ZENHEISSER ECO HT-300, бензиновий тример FORESTA FC-43 та залишити дане майно у власності ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 21184,43 грн., що становить 50% вартості спільної сумісної власності. Судові витрати покласти на ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28 січня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. За час перебування у шлюбі позивачем та відповідачем як подружжям було придбано наступне майно: телевізор Samsung UE40MU6472 вартістю 19877,85 грн.; бойлер ATLANTIC STEATITE VM 80N4C (E) вартістю 3399 грн.; пральна машинка СANDY CLT 272L-S вартістю 7599 грн.; мобільний телефон XIAOMI REDMI NOTE9PRO вартістю 6999 грн.; керамічний обігрівач ZENHEISSER ECO HT-300 вартістю 1899 грн.; бензиновий тример FORESTA FC-43 вартістю 2595 грн. Дане майно та документи, в тому числі сервісні книжки та розрахункові документи, знаходиться в користуванні ОСОБА_3 . З початку реєстрації шлюбу, за взаємною згодою було визначено спільні права та обов'язки по веденню сімейного побуту, тому обов'язки по фінансовому забезпеченню сім'ї були повністю покладені на ОСОБА_4 . Згоди стосовно порядку розподілу спільної сумісної власності між позивачем та відповідачем досягнуто не було. Враховуючи, що згоди стосовно порядку розподілу спільної сумісної власності між позивачем та відповідачем не досягнуто, такий спір, відповідно до статті 71 Сімейного кодексу України, має бути вирішено судом. До спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід віднести: Телевізор Samsung UE40MU6472 вартістю 19877,85 грн.; Бойлер ATLANTIC STEATITE VM 80N4C (E) вартістю 3399 грн.; Пральна машинка СANDY CLT 272L-S вартістю 7599 грн.; Мобільний телефон XIAOMI REDMI NOTE 9PRO вартістю 6999 грн.; Керамічний обігрівач ZENHEISSER ECO HT-300 вартістю 1899 грн.; Бензиновий тример FORESTA FC-43 вартістю 2595 грн., яке підлягає поділу в межах розгляду даної справи. Оскільки, дане майно є неподільним та з урахуванням того, що даним майном користується ОСОБА_3 , що слід визнати дане майно об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначивши ідеальні частки подружжя в даному майні без його реального поділу, залишивши дане майно у власності ОСОБА_3 та стягнувши на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 50% (1/2) вартості даного майна. Разом з тим, перебуваючи у шлюбі, 09 жовтня 2021 року ОСОБА_4 за свої особисті кошти, які йому подарувала мама ОСОБА_7 , купив транспортний засіб Lanos марки Daewoo 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу №7654/21/001940 від 09.10.2021 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Пунктом 3 Договору купівлі-продажу транспортного засобу визначено, що за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 70000 грн. Транспортний засіб Lanos марки Daewoo 2008 року випуску, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_2 придбаний за особисті кошти ОСОБА_4 , а тому є особистою приватною власністю ОСОБА_4 . Твердження ОСОБА_3 викладені в позовній заяві про те, що транспортний засіб Lanos марки Daewoo куплений за спільні кошти подружжя, не відповідає дійсності та не підтверджується належними, допустимими доказами. Кошти, подаровані на весілля, були витрачені на оплату частини ремонтних робіт проведених в будинку, де подружжя ОСОБА_8 проживали. Також, надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач у зв'язку із розглядом справи. Так, попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає: 11211 грн., а саме 1211,20 грн. - судовий збір за подання позовної заяви; 10000 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
14.05.2024 року адвокатом Козачковим В.Л. подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_3 у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог останньої.
13.06.2024 року адвокатом Грабовим В.С. подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 у якому заперечує в повному обсязі у задоволенні позовних вимог останнього.
Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - адвокат Грабовий В.С. в судовому засіданні, первісний позов ОСОБА_3 підтримав в повному обсязі, в задоволенню зустрічного позову ОСОБА_4 заперечував. Також зазначив, що оскільки не збільшували позовні вимоги, тому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 70% автомобіля, з розрахунку, що його вартість складає - 88200 грн.
Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 - адвокат Козачков В.Л. в судовому засіданні, проти первісного позову ОСОБА_3 заперечував, зустрічного позов ОСОБА_4 підтримав.
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 28.03.2024 року (а.с. 41).
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного майна подружжя залишено без руху (а.с. 63).
Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.04.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного майна подружжя з уточненнями відповідно до ухвали судді від 28.03.2024 року та продовжено розгляд справи. Підготовче судове засідання призначено на 02.05.2024 року (а.с. 75).
Протокольною ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02.05.2024 року адвокату Козачкову В.Л. у задоволенні клопотання про повернення позивачеві позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного майна подружжя відмовлено, підготовче судове засідання відкладено на 21.05.2024 року (а.с. 95).
Протокольною ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 21.05.2024 року у зв'язку з клопотанням адвоката Грабового В.С. підготовче судове засідання відкладено на 04.06.2024 року (а.с. 120).
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.06.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Козачкова В.Л. до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна та визнання майна особистою приватною власністю та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного майна подружжя (а.с. 133).
Протокольною ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 26.06.2024 року у зв'язку з клопотанням адвоката Грабового В.С. підготовче судове засідання відкладено на 09.07.2024 року (а.с. 136, 137).
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09.07.2024 року заяву адвоката Грабового В.С., про призначення судової автотоварознавчої експертизи - задоволено. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному Інституту судових експертиз (м. Київ вул. Смоленська, № 6, інд.03057). Провадження у справі зупинено (а.с. 143-144).
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 08.05.2025 року провадження у справі відновлено та продовжено підготовче судове засідання, яке призначено на 22.05.2025 року (а.с. 159).
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22.05.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 04.06.2025 року (а.с. 174).
Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 28 січня 2016 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 який було розірвано згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року (а.с. 15,16).
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19), яка після розірвання шлюбу сторін залишилася проживати з матір'ю ОСОБА_3 (а.с. 20, 21).
Сторонами в період шлюбу, як подружжям, було придбано автомобіль марки «Daewoо-Lanos» 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вказаний автомобіль зареєстровано на ОСОБА_4 , підстава: договір купівлі-продажу № 7654/21/001940 від 09.10.2021 року, укладений у суб'єкта господарювання ТОВ «Севен компані» (а.с. 7, 8, 9).
Згідно висновку експерта від 24.04.2025 року № 8274/24-54 ринкова вартість автомобіля «Daewoо-Lanos» 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 29.02.2024 року склала 103257,35 грн. (а.с. 148-155).
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У частині першій статті 61 СК передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно зі статтею 63 СК дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК).
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина перша, друга статті 71 СК ).
У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК).
Отже, спільне майно подружжя за відсутності домовленості між ними, слід ділити порівну, з урахуванням обставин, що мають значення у справі, призначення речей, їх фактичного перебування у володінні одного з подружжя та намірів щодо володіння та використання майна кожним з подружжя.
ОСОБА_3 пропонуючи відступити від рівності часток у спірному автомобілі, який був придбаний під час шлюбу за спільні кошти, а тому є спільним майном подружжя, вказує на те, що з нею залишилася проживати неповнолітня дитина, відповідач не сплачує аліменти на утримання дитини.
Проте, погодитися з такими доводами не можна з огляду на таке.
Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.
Конструкція норми статті 60 СК свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446 св 18, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518 св 18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, провадження № 14-325цс18.
Судом встановлено, що спірний автомобіль придбаний сторонами за час шлюбу та проживання однією сім'єю, подружжя мало спільний бюджет на час придбання спірного майна, а тому таке майно є спільним.
Отже, враховуючи, що придбаний сторонами в період шлюбу автомобіль, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя не представлено, суд дійшов переконання про його поділ виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, тобто по 1/2 частині кожному.
Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із ОСОБА_4 пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати ОСОБА_3 в справі у сумі 872,29 грн.
Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:
1) час набуття майна;
2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
У зв'язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 не надав суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Так, представником ОСОБА_4 - адвокатом Козачковим В.Л. надані наступні докази: копія договору купівлі-продажу транспортного засобу №7654/21/001940 від 09.10.2021 року, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , договір дарування грошових коштів від 08.10.2021 року, які жодним чином не підтверджують придбання спірного автомобіля за особисті кошти ОСОБА_4 .
Доводи представника ОСОБА_4 - адвоката Козачкова В.Л. про те, що перебуваючи у шлюбі, 09.10.2021 року ОСОБА_4 за свої особисті кошти, які йому подарувала 08.10.2021 року мама ОСОБА_7 , купив транспортний засіб Lanos марки Daewoo 2008 року випуску, спростовуються наданою ОСОБА_3 розпискою продавця спірного автомобіля від 11.09.2021 року (а.с.33).
Вирішуючи питання про поділ решти майна, яке зазначає представник ОСОБА_4 - адвокат Козачков В.Л., а саме: Телевізор Samsung UE40MU6472 вартістю 19877,85 грн.; Бойлер ATLANTIC STEATITE VM 80N4C (E) вартістю 3399 грн.; Пральна машинка СANDY CLT 272L-S вартістю 7599 грн.; Мобільний телефон XIAOMI REDMI NOTE 9PRO вартістю 6999 грн.; Керамічний обігрівач ZENHEISSER ECO HT-300 вартістю 1899 грн.; Бензиновий тример FORESTA FC-43 вартістю 2595 грн., суд також керується пунктами 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".
В даних пунктах вказано, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно
встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Всупереч вищевказаним роз'ясненням та законодавчим нормам ОСОБА_4 не надав доказів того, що це майно наявне на час припинення спільного ведення господарства з ОСОБА_3 .
Крім того сторони не погодили вартість цього майна, яку зазначив ОСОБА_4 .
Таким чином відповідач не надав доказів стосовно придбання вказаного майна під час шлюбу та доказів вартості цього майна, а тому суд не може вирішити питання про поділ цього майна відповідно до рівності часток.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову.
Керуючись: ст.ст. 60, 61, 63, 65, 70, 71 СК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України,-
Первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розділ спільного майна подружжя задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «Daewoо-Lanos» 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 44100 грн., та 872,29 грн. сплаченого судового збору, а всього 44972,29 грн. (сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дві грн. 29 коп.).
В іншій частині первісного позову відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна та визнання майна особистою приватною власністю - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 11 червня 2025 року.
Повне найменування сторін:
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Суддя Галян С. В.