Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2460/25
номер провадження 1-кс/695/688/25
06 червня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370000625 від 04.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша, Черкаської області, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, освіта професійно-технічна, на утриманні малолітніх та неповнолітніх осіб не маючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
Слідчий слідчого відділення Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням, погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 близько 16 години 20 хвилин 04.06.2025, перебуваючи поблизу Золотоніського заводу залізобетонних виробів, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Героїв Маріуполя, 65, умисно, незаконно, всупереч встановленому законом порядку обігу психотропних речовин та наркотичних засобів - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», з метою збуту, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно придбав, знайшовши, полімерний пакунок, всередині якого знаходилися відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-25/8561-НЗПРАП від 05.06.2025 речовини рослинного походження зеленого кольору у 17 (сімнадцяти) полімерних пакетах із застібками, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 16.07г., які в подальшому, з метою збуту, невстановленому колу осіб у вигляді «закладок», зберігав при собі до моменту їх виявлення та вилучення 04.06.2025 працівниками поліції поблизу автобусної зупинки по вул. Героїв Маріуполя 57 в м. Золотоноша Черкаської області.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 .
Таким чином ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту.
04.06.2025 слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025250370000625 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
04.06.2025 о 18 год. 46 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
05.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
В ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Санкцією ч. 1 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Приймаючи до уваги вище викладене, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування, суду та/або змінити місце проживання. Невідворотність покарання за скоєний злочин вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того останній ніде не працює, не одружений та не має сталих зв'язків зі своєю родиною, які б могли убезпечити його від переховування від органу досудового розслідування та суду; також останній може мати потенційну можливість зміни місця проживання або виїзду за кордон;
- ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого в даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_8 матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які проживають в м. Золотоноша Черкаської області і один із яких є його близьким товаришем, шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 у разі не обрання щодо нього запобіжного заходу, матиме реальну можливість продовжити свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Зазначене підтверджується тим, що він уже притягвся до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, проте на шлях виправлення не став і знову вчинив кримінальне правопорушення у даній сфері, що свідчить про його схильність до систематичного порушення закону та ігнорування правових норм;
- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 усвідомлюючи, що відносно нього здійснюється досудове розслідування (кримінальне переслідування) за вчинення злочину та перебуваючи на волі існує ризик, що останній може розголосити відомості досудового розслідування особам, які можуть бути причетні до його протиправної діяльності, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування. Це створює загрозу втручання у процес слідства, а також можливе знищення або приховування доказів, що перешкоджатиме ефективному проведенню досудового розслідування та встановленню істини у справі.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконному впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказане свідчить про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать ефективного запобігання зазначеним у клопотанні ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 відсутні, а тому у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України інший, більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім та дієвим для запобігання вказаним ризикам, а його вік, стан здоров'я не перешкоджають перебувати під вартою.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, ретельно вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
04 червня 2025 слідчим відділом Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025250370000625 від 04.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
04 червня 2025 року о 18 год. 46 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
05 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:
- протоколом огляду місця події від 04.06.2025 біля автобусної зупинки по АДРЕСА_2 ;
- протоколом обшуку від 04.06.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколом огляду місця події від 04.06.2025 за геолокаціями, виявленими в телефоні затриманого ОСОБА_5 м. Золотоноша Черкаської області;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_5 від 04.06.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 05.06.2025;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 від 04.06.2025, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 05.06.2025;
- висновком експерта №СЕ-19/124-25/8561-НЗПРАП від 05.06.2025;
На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 .
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 1 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.
Крім того, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки існує об'єктивний ризик того, що ОСОБА_5 шляхом вмовлянь або погроз може вплинути на них, з метою зміни показань або змусити їх надавати неправдиві показання у кримінальному провадженні, для уникнення ним кримінальної відповідальності. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що станом на теперішній час допитані свідки надали показання, якими підтверджується вина ОСОБА_5 . З метою уникнення відповідальності останній може незаконно впливати на них з метою надання неправдивих показань органу слідства та суду.
Разом з цим, відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. З вказаного випливає, що надані свідками під час досудового розслідування показання повинні бути надані останніми також і суду, а зважаючи, що такі докази як показання свідків мають значну вагу за даним провадженням, з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний як особисто, так і через інших осіб може вплинути на свідків з метою змусити відмовитись від дачі показань або змінити їх при надані суду під час розгляду справи по суті.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_5 може впливати на свідків з метою змусити їх змінити показання, відмовитися давати показання та співпрацювати з слідством для уникнення ним кримінальної відповідальності.
Також, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки дану злочинну діяльність він здійснював будучи судимим за кримінальний проступок, передбачений ст.309 ч.1 КК України тривалий час, систематично за власною ініціативою, суспільна небезпека якої визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, він планував розповсюджувати наркотичні засоби та психотропні речовини, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та неусвідомлення невідворотності покарання за скоєні ним кримінальні правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необгрунтованими наявність існування такого ризику, як можливість підозрюваним ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки зазначений ризик не знайшов об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтується на припущеннях.
Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025250370000625 від 04.06.2025, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_5 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан.
Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12025250370000625 від 04.06.2025, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".
Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain), Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися.
Суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного він достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 307 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який відповідно до ст. 12 КК України передбачене покарання у вигляді від чотирьох до восьми років. Тому запропонований стороною захисту запобіжний захід у вигляді, зокрема, домашнього арешту, на думку слідчого судді, не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого та швидкого і оперативного розгляду справи.
Керуючись ст.ст.176,177,178, 183,193-194,196, 197, 205, 309, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250370000625 від 04.06.2025 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з моменту затримання особи з 04.06.2025 року по 02.08.2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити письмово слідчого, прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та інші документи, що дають право на виїзд за кордон України;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками, експертами, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 10 червня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1