Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/273/25
Провадження № 2/670/198/25
09 червня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мамаєва В.А.
за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів
16.04.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. ОСОБА_1 перебував із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 27.04.2023 року. Від шлюбу у сторін є спільна дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Віньковецького районного суду Хмельницької області від 11.01.2023 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з 04.01.2023 року і до досягнення дочкою повноліття. Позивач на даний час проходить військову службу за мобілізацією у Національній гвардії України. Через недостатнє оснащення амуніцією ОСОБА_1 вимушений майже всі отримані кошти витрачати на купівлю військової амуніції, засобів радіоелектронної боротьби, тактичного спорядження. Позивач просить змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі судового наказу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 11.01.2023 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини від усіх видів доходів на 1/6 частину від всіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття.
30.04.2025 року ухвалою судді відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
28.05.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримує з підстав зазначених у позовній заяві та просить його задовольнити. Додатково пояснив, що наразі у нього в результаті отриманих поранень погіршився стан здоров'я та він потребує коштів на лікування. Крім того, будинок, у якому він зареєстрований, має аварійний стан і він не має де жити. Даний будинок не належить йому на праві власності і у ньому до постановлення судового рішення про стягнення аліментів він не проживав. Окрім заробітної плати він має у власності земельну ділянку, за яку отримує орендну плату.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач при зверненні до суду позовні вимоги обґрунтовував тим, що у нього фактично погіршилось матеріальне становище, оскільки він змушений купувати військову амуніцію та спорядження, однак доказів цього не надав. Заявлені у судовому засіданні обґрунтування вимог з підстав понесених позивачем витрат на лікування та аварійності стану житла зазначені ОСОБА_1 після початку розгляду справи по суті, а тому судом не можуть братися до уваги. Тому позов є необґрунтованим і просить відмовити у його задоволенні.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 04.03.2008 року.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 27.04.2023 року, та згідно з судовим наказом Віньковецького районного суду Хмельницької області від 11.01.2023 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04.01.2023 року і до досягнення дочкою повноліття, що сторонами визнається та відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою № 2058 від 10.03.2025 року, та згідно довідки про отримані доходи та утримані податки з 1 кварталу 2024 року по 1 квартал 2025 року отримав дохід у розмірі 1716342 грн 01 коп., отримав дохід від зарплати та орендної плати за надання земельної ділянки в оренду.
Відповідно до довідки про доходи від 27.05.2025 року, надану військовою частиною НОМЕР_2 , ОСОБА_1 продовжує працювати у військовій частині НОМЕР_2 та отримує заробітну плату.
Відповідно до довідки від 02.05.2025 року № 00000000004 відповідач ОСОБА_2 працює продавцем продовольчих товарів у ТОВ ФУДЗТРЕЙД ЮА та за період з 01.11.2024 року по 30.04.2025 року отримала 48000 грн доходу, сукупний дохід за 1 місяць складає 8000 грн.
Відповідно до довідки ТВСВ ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» ОСОБА_4 дійсно навчається у навчальному закладі з 01.09.2023 року і отримує соціальну пенсію з 01.01.2025 року в розмірі 450 грн щомісячно.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини (далі Конвенція) суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 27 Конвенції батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За положеннями ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й інші норми, присвячені обов'язку батьків утримувати своїх дітей, зокрема статті 182-184 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Виходячи з аналізу ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є доведеність у судовому засіданні суттєвої зміни (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. Така зміна обставин має настати після того, як суд визначив первісний розмір аліментів.
Позивач обґрунтовує свій позов про зменшення розміру аліментів погіршенням свого матеріального стану внаслідок купівлі військової амуніції та спорядження, але позивач не надав доказів на підтвердження цих обставин.
Крім того, позивач безпосередньо під час розгляду справи по суті навів додаткові обставини, які, на його думку, погіршують його матеріальний стан, а саме, що він потребує витрат на лікування після перенесених травм (поранень) та відсутність житла.
Відповідно до постанови Верховного суду від 31.01.2024 р. у справі № 201/4160/19 суд вказав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Враховуючи, що позивач доповнив нові обставини для обґрунтування позову при збереженні первісних обставин, які вказані у позовній заяві, що не вважається зміною підстав позову, тому суд дослідив ці обставини та надані позивачем докази на їх підтвердження.
Позивач, всупереч вимог ст.ст. 12, 81, 83 ЦПК України доказів погіршення свого матеріального стану у зв'язку з купівлею військової амуніції та спорядження не надав.
Також позивачем не надано доказів понесення витрат на лікування у зв'язку із погіршенням стану здоров'я в результаті отримання поранень, а надані ним довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 232/2024 від 21.03.2024 року, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 126/2025 від 26.02.2025 року, виписний епікриз до медичної карти стаціонарного хворого № 3884, довідка № 052136, результати огляду № 10213252, результати огляду № 10177718, результати огляду № 10119398, результати огляду № 10055168, результати огляду № 10055144, результати огляду № 10119400, направлення на медичний огляд № 3/29/11/5-7631 від 15.04.2025 року, виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 0242625 підтверджують лише обставини отримання бойових травм (поранень) та проходження обстежень та лікування і не є доказами понесених витрат на лікування.
Також суд не бере до уваги як необґрунтовані твердження ОСОБА_1 про те, що житловий будинок в АДРЕСА_1 , у якому він зареєстрований перебуває у аварійному стані та непридатний для проживання, оскільки за твердженнями самого позивача він до постановлення судового рішення про стягнення аліментів у ньому не проживав та даний житловий будинок не належить йому на праві власності. Тому, відсутність житла у позивача існувала як до ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, так і існує станом на день розгляду вказаного позову, і не є доказом погіршення майнового становища позивача.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач працює, має стабільний заробіток, а також отримує дохід від надання в оренду земельної ділянки і не надав доказів погіршення його матеріального стану. Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , стягуваних з позивача на підставі судового наказу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 11.01.2023 року, а тому у задоволені позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного ст. 51 Конституції України, ст. ст. 18, 27 Конвенції про захист прав дитини, cт. ст. 150, 180, 181, 182, 192 СК України, керуючись ст. ст. 12, 81-83, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складання безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлене 11.06.2025 року.
Суддя В.А. Мамаєв