Справа № 595/803/25
Провадження № 1-кп/595/126/2025
11.06.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач кримінальне провадження №12025211130000067 від 15 березня 2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трибухівці Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_7
Згідно обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в період з 25 вересня 2024 року по 15 березня 2025 року умисно, систематично, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилося у словесних образах, висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, моральному та психологічному тиску відносно потерпілого, приниженні його честі та гідності, що зумовило наявність психотравмувальних ситуацій психологічного насильства для потерпілого, призвело до негативних змін психоемоційної сфери ОСОБА_5 , що супроводжувалося формуванням негативних психологічних переживань (моральних страждань), та спричинило психологічні страждання ОСОБА_5 , погіршення якості життя потерпілого.
Так, 25 вересня 2024 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що виразилося у висловлюваннях нецензурної лайки та образливих слів, принижуванні честі та гідності, шарпанні та штовханні,внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого. Такими своїми діями ОСОБА_3 , порушив вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 599-VI від 25.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2744-VI від 02.12.2010, № 187-VIII від 12.02.2015; в редакції Законів № 2229-VIII від 07.12.2017, № 1604-IX від 01.07.2021, до набрання чинності Закону 3733-IX від 22.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»), внаслідок чого 26 вересня 2024 року на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
25 вересня 2024 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що виразилося у висловлюваннях нецензурної лайки, словесному погрожуванні фізичною розправою,внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого. Такими своїми діями ОСОБА_3 , порушив вимоги ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 599-VI від 25.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2744-VI від 02.12.2010, № 187-VIII від 12.02.2015; в редакції Законів № 2229-VIII від 07.12.2017, № 1604-IX від 01.07.2021, до набрання чинності Закону 3733-IX від 22.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»), внаслідок чого 26 вересня 2024 року на ОСОБА_3 , складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
За вказаними фактами постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону № 599-VI від 25.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2744-VI від 02.12.2010, № 187-VIII від 12.02.2015; в редакції Законів № 2229-VIII від 07.12.2017, № 1604-IX від 01.07.2021, до набрання чинності Закону 3733-IX від 22.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»)та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 19 жовтня 2024 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що виразилося у образах нецензурними словами, принижуванні честі та гідності внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого. Такими своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону № 599-VI від 25.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2744-VI від 02.12.2010, № 187-VIII від 12.02.2015; в редакції Законів № 2229-VIII від 07.12.2017, № 1604-IX від 01.07.2021, до набрання чинності Закону 3733-IX від 22.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»), внаслідок чого 21 жовтня 2024 року на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
За вказаним фактом постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2024 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону № 599-VI від 25.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2744-VI від 02.12.2010, № 187-VIII від 12.02.2015; в редакції Законів № 2229-VIII від 07.12.2017, № 1604-IX від 01.07.2021, до набрання чинності Закону 3733-IX від 22.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»)та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 15 лютого 2025 року близько 18 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що виразилося у образах нецензурними словами, погрожуванні фізичною розправою внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого. Такими своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, внаслідок чого 17 лютого 2025 року на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
15 лютого 2025 року близько 21 год. 14 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що виразилося у образах нецензурними словами, погрожуванні фізичною розправою внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого. Такими своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, внаслідок чого 17 лютого 2025 року на ОСОБА_3 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
За вказаними фактами постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 25 лютого 2025 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Однак, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за систематичне вчинення домашнього насильства, ОСОБА_3 належний висновок не зробив та продовжив свої умисні протиправні дії, спрямовані на систематичне заподіяння своїй колишній дружини ОСОБА_5 психологічних страждань.
Так, 15 березня 2025 року ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, близько 12 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилося у образах нецензурними словами, словесних погрозах фізичною розправою, моральному та психологічному тиску відносно потерпілої, приниженні її честі та гідності, що у свою чергу призвело до негативних змін психоемоційної сфери ОСОБА_5 що супроводжувалося формуванням негативних психологічних переживань (моральних страждань).
Таким чином, ОСОБА_3 в період часу з 25 вересня 2024 року по 15 березня 2025 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань своїй колишній дружині ОСОБА_5 та погіршення якості її життя, і бажаючи їх настання, систематично вчиняв психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , яке виразилося у словесних образах, висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, моральному та психологічному тиску відносно потерпілої, приниженні її честі та гідності, що зумовило наявність психотравмувальних ситуацій психолічного насильства для потерпілого, погіршення її соціального функціонування та якості життя, призвело до негативних змін психоемоційних переживань та змін ОСОБА_5 , що супроводжувались формуванням негативних психологічних переживань, а саме страх за своє здоров'я та безпеку, тривожні очікування, обмеження повноцінного відпочинку, порушений сон, знижений та нестійкий настрій, що спричинило психологічні страждання ОСОБА_5 , погіршення якості життя потерпілого.
Відтак, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме у вчиненні домашнього насильства, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо колишнього подружжя (дружини), що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
28 травня 2025 року, згідно вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого боку, згідно якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік, яке повинен понести ОСОБА_3 . Вирішено покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.2 ст 59-1 КК України, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Угодою передбачено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені ст.476 цього Кодексу.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи присутнім у судовому засіданні, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, зазначив, що угода підписана ним добровільно.
Потерпіла ОСОБА_5 та її представник, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просили затвердити укладену угоду та призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.
Вислухавши учасників кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд вважає, що угода підлягає до затвердження з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України є нетяжким злочином.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_5 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що за умовами даної угоди міра покарання визначена відповідно до вимог ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, а саме, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особи про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Згідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до вимог ч.3 ст.469 цього Кодексу угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами кримінального провадження міри покарання.
Також, одночасно з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду, відповідно до п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України, з урахуванням обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 домашнього насильства відносно його колишньої дружини ОСОБА_5 , що містить ознаки систематичності, суд вважає за необхідне застосувати в інтересах потерпілої до обвинуваченого обмежувальний захід, що застосовується до осіб, які вчинили домашнє насильство, у вигляді направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк два місяці, передбачений приписами ч. 3 ст. 91-1 КК України.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання обраний обвинуваченому, до набрання вироком законної сили не змінювати.
Керуючись ст.ст. 469, 373, 374, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 від 28 травня 2025 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України, п. 4 ч. 3 ст.59-1 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застосований до обвинуваченогоОСОБА_3 , згідно ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи у виді проходження програми для кривдників на строк два місяці.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання угоди про примирення відповідно до ст. 476 КПК України потерпіла та прокурор мають право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності за ч.2 ст.389-1 КК України.
Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення копії вироку.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 473 КПК України.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1