Справа № 595/724/25
Провадження № 3/595/293/2025
10.06.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Р.О.Содомора,
при секретарі Присташ П.Р.,
з участю захисника Рекуша О.Р.,
розглянувши матеріали справи, які надійшли із відділення поліції № 2 (м.Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої,
за ст.173 КУпАП,
05 квітня 2025 року о 19 год. 05 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в аптеці «Подорожник» в м. Бучач, вул. Г.Шухевича, 48а, в ході конфлікту з ОСОБА_2 висловлювалась в її сторону грубою нецензурною лайкою, нанесла останній удар рукою в область обличчя та тягала потерпілу за волосся, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Захисник Рекуш О.Р. у судому засіданні подав клопотання, згідно якого просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП. Зазначає, що дії ОСОБА_3 при складанні протоколів працівниками поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі не встановлено. Крім того, в протоколі від 09 травня 2025 року вказано, що 05 квітня 2025 року в 19 годині 05 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи в аптеці «Подорожник» в м.Бучач вул.Генерала Шухевич,48, в ході конфлікту з ОСОБА_2 , висловлювалась в її бік грубою нецензурною лайкою нанесла останній удар рукою в область обличчя та тягала потерпілу за волосся. Докази, які б підтверджували вину ОСОБА_3 , в скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є недостатніми та не недопустимими, для визнання її винуватою у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, оскільки відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто для кваліфікації дій за ст. 173 КУпАП, необхідна наявність в цих діях хуліганського мотиву, а саме дії мають здійснюватись безпричинно і за відсутності особистих неприязних стосунків та спонукань. Зазначає, що у матеріалах справи немає даних, які б характеризували об'єктивну сторону вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_3 своїми умисними діями порушила громадський порядок та спокій громадян чи намагалася це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань. Висловлювання нецензурних слів під час сварки або конфлікту та інші дії описані у протоколі, утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити громадський порядок, проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин. Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_3 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з ОСОБА_2 був зумовлений певними обставинами та особистою неприязню через неналежне виконання ОСОБА_2 , на думку ОСОБА_1 , своїх посадових обов'язків, а не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Отже в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення. На підставі наведеного просить провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши захисника, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №19 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Громадський порядок - це обумовлена потреба суспільства, система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих, головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.
Винність ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі серії ВАД № 425209 від 09.05.2025; постановою про закриття кримінального провадження від 28.01.2025; протоколом допиту потерпілого від 09.04.2025 року, з якого вбачається, що 05.04.2025 о 19 год 05 хв ОСОБА_2 перебувала в приміщенні аптеки «Подорожник» на своєму робочому місці, в той час в приміщення зайшла невідома їй жінка, як потім їй стало відомо, що це була ОСОБА_1 , якій вона видала попередньо оформлене онлайн замовлення, яке ОСОБА_1 оплатила за допомогою банківської картки. Через декілька хвилин ОСОБА_1 повернулася до аптеки та підійшовши до ОСОБА_2 звинуватила її в тому, що вона їй видала дві пластинки таблеток Домрид, а повинна була видати упаковку, ОСОБА_2 пояснила їй, що сформувала замовлення згідно інформації вказаної у комп'ютері. Після чого ОСОБА_1 вимагала повернення коштів, кричала та висловлювалась нецензурною лайкою та образливими словами в сторону потерпілої. ОСОБА_2 запропонувала жінці звернутися на гарячу лінію, після чого, остання підійшовши до потерпілої нанесла їй один удар кулаком правої руки в ділянку голови та схопила руками за волосся і почала тягати, після чого, кинула на підлогу та схопивши руками за голову почала бити головою об землю; долученим до матеріалів справи відеозаписом.
Посилання захисника на те, що докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні нею адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП є недостатніми та недопустимими, оскільки для кваліфікації дій за ст. 173 КУпАП необхідна наявність в цих діях хуліганського мотиву, а в матеріалах справи немає даних які б характеризували об'єктивну сторону правопорушення не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються матеріалами справи.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП вчинення дрібного хуліганства.
Згідно з ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дослідивши в сукупності всі обставини по справі, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважаю, що на неї слід накласти стягнення у виді штрафу, що сприятиме її вихованню та запобігатиме вчиненню нових правопорушень.
У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
Керуючись ст. ст.40-1,173,251, 252, 284, 294,326 КУпАП,
Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р. О. Содомора