Справа № 446/1816/23 Провадження № 2/450/1305/25
11 червня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Качмар М.З.
за участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики, -
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): позивач звернулася до суду з цивільним позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості в розмірі 381461,05 грн., що складається з заборгованості за розпискою від 28.09.2019 у розмірі 212284,63 грн. (175528,28 (основний борг), 23468,03 грн. (10% річних) 13287,32 грн. (3% річних); заборгованість за розпискою від 09.12.2019 - 109433,50 грн. (100408,25 (основний борг) та 9025,25 (3% річних); заборгованість за розпискою від 18.12.2019 - 59742,92 грн. (54852,90 грн. (основний борг), та 4890,02 (3% річних).
В обгрунтування позову покликається на те, що 28.09.2019 вона позичила відповідачці за договором позики (борговою розпискою) грошові кошти в сумі 4800 доларів США терміном на 16 місяців під 10% річних, про що відповідачка написала власноручно розписку та зобов'язувалась повернути грошові кошти до 28.01.2021, однак у вказаний термін і до теперішнього часу свого боргового зобов'язання не виконала. 09.12.2019 - за борговою розпискою позичила грошові кошти в сумі 2500 євро терміном на 8 місяців до 09.08.2020, однак кошти відповідачка не повернула і до теперішнього часу. 18.12.2019 за борговою розпискою позичила грошові кошти в сумі 1500 доларів США на 8 місяців до 18.08.2020. відповідачка боргового зобов'язання не виконує, ві пропозиції погашати частинами відмовила. Відповідачка змінила номер телефону та на зв'язок не виходить.
Позиція відповідача: відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоч була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не направила. Представник відповідачки неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, однак жодних підтверджуючих документів щодо поважності причин, не надав.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
14.03.2025 ухвала Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області про передачу справи за підсудністю; 15.04.2025 клопотання представника відповідачки про відкладення розгляду справи; 30.05.2025 клопотання представника відповідачки про відкладення розгляду справи.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно розписки від 28.09.2019, складеної відповідачкою ОСОБА_2 вбачається, що вона отримала в борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4800 доларів США терміном на 16 місяців під 10%.
Згідно розписки від 09.12.2019, складеної відповідачкою ОСОБА_2 вбачається, що вона отримала в борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2500 євро терміном на 8 місяців.
Згідно розписки від 18.12.2019, складеної відповідачкою ОСОБА_2 вбачається, що вона отримала в борг від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1500 доларів США терміном на 8 місяців.
У правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в Постанові ВСУ від 02.07.2014 року № 6-79цс14, визначено, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Обставина добровільного та власноручного написання розписки відповідачкою сторонами не оспорюється, що не підлягає доказуванню відповідно до ст. 81 ЦПК України.
З наведеного суд дійшов висновку, що розписка була написана відповідачкою для підтвердження факту отримання нею грошової суми та укладення договору позики.
Як визначено в ст.ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, після настання визначених сторонами дат, відповідачка грошові кошти позивачці у визначений борговими документами строк не повернула, отже свого обов'язку щодо виконання боргових зобов'язань не виконала.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки станом на день розгляду даної справи борг за договорами позики від 28.09.2019, 09.12.2012, 18.12.2019 відповідачка позивачці не повернула, тому сума боргу підлягає стягненню з ОСОБА_2 .
Звернення позивачки до суду відбулося в межах строку позовної давності.
Згідно ст.ст. 625, 1050 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 надала тлумачення юридичній природі процентів за договором кредиту (позики) та роз'яснила наступне.
Проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку, на який надано кредит (позику). Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Порядок виплати цих процентів врегульований частиною 2 статті 625 ЦК України, у зв'язку з чим вони можуть бути нараховані та стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.
Як зазначив Верховний Суд у згаданій постанові, після закінчення строку дії кредитного договору, тобто строку, на який надавався кредит (позика), або у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов'язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов'язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.
Приписами ч.1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до наданого позивачкою розрахунку, який не був оспорений відповідачкою, загальна сума боргу ОСОБА_2 за розписками від 28.09.2019, 09.12.2019, 18.12.2019 складає 381461,05 грн., з яких заборгованість за розпискою від 28.09.2019 у розмірі 212284,63 грн. (175528,28 (основний борг), 23468,03 грн. (10% річних) 13287,32 грн. (3% річних); заборгованість за розпискою від 09.12.2019 - 109433,50 грн. (100408,25 (основний борг) та 9025,25 (3% річних); заборгованість за розпискою від 18.12.2019 - 59742,92 грн. (54852,90 грн. (основний борг), та 4890,02 (3% річних).
Дана сума підлягає стягненню з відповідачки в повному обсязі, а також судовий збір в розмірі 3814,62 грн. згідно ст. 141 ЦПК України, сплата якого підтверджена квитанцією від 08.08.2023.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 524, 526, 530, 533, 612, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 381461,05 грн. (триста вісімдесять одна тисяча чотириста шістдесять одна гривня 05 коп.), з яких заборгованість за розпискою від 28.09.2019 у розмірі 212284,63 грн. (175528,28 (основний борг), 23468,03 грн. (10% річних) 13287,32 грн. (3% річних); заборгованість за розпискою від 09.12.2019 - 109433,50 грн. (100408,25 (основний борг) та 9025,25 (3% річних); заборгованість за розпискою від 18.12.2019 - 59742,92 грн. (54852,90 грн. (основний борг), та 4890,02 (3% річних).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3814,62 грн. (три тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 62 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_2 .
СуддяД. А. Кукса