Справа № 450/2285/17 Провадження № 8/450/4/25
11 червня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Кукси Д.А.
секретаря судового засідання Качмар М.З.
за участю представника позивача - Талалаєвої О.Ю.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за заявою представника позивача - адвоката Талалаєвої Олени про перегляд рішення Пустомитівського районного суду Львівської облаті від 07.08.2019 у зв'язку з нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договору недійсним в частині права власності ОСОБА_1 та скасування рішення реєстратора від 26.12.2016,-
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору від 26.12.2016 в частині визначення права власності ОСОБА_5 та скасування рішення реєстратора від 26.12.2016. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2019 задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 ; виділено у власність ОСОБА_6 29/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення: житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-8 площею 19.9 кв. м.; житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-9 площею 14,2 кв. м.; житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-10 площею 9,7 кв.м.; коридор, позначений на поверхневому плані літ 2-7 площею 8,7 кв. м; частину коридору, позначеного на поверхневому плані літ 2-1. площею 4,5 кв. м.; сходову клітку, позначену на поверхневому плані літ.2-6 площею 5,8 кв.м.; загальною площею 62,8 кв.м.; виділено у власність ОСОБА_1 21/50 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення: житлова кімната, позначена на поверхневому плані літ. 2-5 площею 2-5 площею 19,2 кв. м.; коридор, позначений на поверхневому плані літ. 2-2 площею 9,5 кв. м.; частину коридору, позначеного на поверхневому плані літ. 2-1 площею 8,9 кв. м.; санвузол, позначений на поверхневому плані літ. 2-4 площею 6, 4 кв. м.; кухню позначену на поверхневому плані літ. 2-3 площею 8,8 кв.м.; загальною площею 52,8 кв. м.; господарські будівлі та споруди: Д-гараж; Ж-сарай; 3-вбиральня; Хвіртка -№ 1, ворота № 2, огорожа № 3, що входять до складу об'єкта нерухомості - житлового будинку АДРЕСА_1 залишено у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3764, 22 грн.; та відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Рішення суду залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04.02.2020.
Представник позивача подала заяву про перегляд рішення суду, покликаючись на те, що вказане рішення було ухвалене з урахуванням висновку №16 судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Такий висновок був складений 25.03.2008 спеціалістом ЛНДІСЕ ОСОБА_7 та запропоновано 2 варіанти поділу будинку. Було обрано другий варіант поділу, згідно якого в користування 1-ому власнику 1/2 ідеальної частини пропонується виділити квартиру, яка складається з житлової кімнати літ. 2-5, коридору літ коридору літ.2-2, частини коридору літ 2-1, санвузла літ 2-4, кухні літ 2-3. Корисна площа вказаних приміщень становить 52,8 м.кв., що на 5 м.кв. менше ідеальної частини. В користування 2-ому власнику 1/2 ідеальної частини пропонується виділити квартиру, яка складається з жилих кімнат літ: 2-8, 2-9, 2-10, коридору літ 2-7, частини коридору літ 2-1, сходової клітки літ. 2-6. Корисна площа вказаних приміщень становить 62,8 м.кв, що на 5,0 м.кв. більше ідеальної частини. Рішенням суду від 07.08.2019 ОСОБА_3 було виділено у власність приміщення, визначені для 2-го власника 1/2 ідеальної частини, а ОСОБА_1 приміщення, визначені для 1-го власника 1/2 ідеальної частини. В таблиці 3 та 4 до висновку експертизи № 16 наведений схематичний розподіл приміщень власникам по варіанту 2, у якому зазначено, що приміщення коридору літ.2-1 (13,4 кв.м.) має бути поділений перегородкою. Більша частина такого коридору виділена 2-ому власнику (по рішенню суду від 07.08.2019 ОСОБА_3 ); що також підтверджується тим, що дверний проріз мала облаштовувати саме ОСОБА_3 , їй були виділені приміщення другого поверху. Відтак наявність сходів на другий поверх є обов'язковим саме для ОСОБА_3 1-ому власнику (по рішенню суду від 07.08.2019 ОСОБА_1 ) такий має використовувати існуючий вхід, який розташований на його частині коридору під літ. 2-1. Частина ОСОБА_1 у приміщенні коридору під літ. 2-1 є меншою ніж частина у такому коридорі - ОСОБА_3 . Така різниця була зумовлена наявністю сходів, які забезпечують прохід на другий поверх, який був виділений ОСОБА_3 . З 2020 року відповідач перебував за кордоном та не бажав спільно облаштовувати перегородку, її довірителька за допомогою будівельної бригади, облаштувала свій окремий вхід, шляхом влаштувати дверного прорізу в зовнішній стіні коридору літ. 2-1 та встановила дверний блок. Після того, облаштувала перегородку, згідно із схематичного зображення таблиці № 3 до висновку експертизи № 16. Жодних зауважень зі сторони відповідача не було. ЇЇ довірителька перебуває за кордоном та їй не було відомо про наявність позовної заяви ОСОБА_1 до неї про усунення перешкод у користуванні майном, який був поданий ОСОБА_1 в 2024 році. Ознайомившись із справою № 450/3929/24, яка перебуває у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області (суддя Мусієвський В.Є.) стало відомо, що відповідач вказує на неправомірне користування ОСОБА_3 частиною коридору під літ. 2-1, оскільки вважає, що остання невірно встановила перегородку у такому приміщенні. У висновку №16 та відповідно у рішенні суду від 07.08.2019 допущено помилку та невірно зазначено площі коридору під літ 2-1 для власника 1 та 2. У відповідь на адвокатський запит ОСОБА_7 , який виконував експертизу, повідомив, що припустився помилки та переплутав площі для власника 1 та 2 у коридорі під літ 2-1; графічна частина плану 1-го та 2-го поверху прийнятого розподілу по варіанту 2 (таблиці № 3, 4 додатків 3, 4 до висновку) виконана правильно;технічну описку допущено в описовій частині умовних позначень (таблиці № 3, 4 додатків 3, 4 до висновку): замість «приміщення, які пропонується виділити 1-му вл.1/2 ід. частини» має бути «приміщення, які пропонується виділити 2-му вл.1/2 ід. частини» і навпаки замість «приміщення, які пропонується виділити 2-му вл.1/2 ід. частини» має бути «приміщення, які пропонується виділити 1-му вл.1/2 ід. частини»; у користування 1-ому власнику 1/2 ідеальної частини помилково виділено 8,9 м2 замість 4,5 м2; у користування 2-ому власнику 1/2 ідеальної частини помилково виділено 4,5 м2 замість 8,9 м2. ОСОБА_7 на даний час не здійснює своєї діяльності як експерт, а тому з метою отримання підтвердження допущеної помилки в висновку № 16, яка існувала на момент прийняття рішення Пустомитівським районним судом Львівської області 07.08.2019, звернулись до експертів з метою отримання висновку експертного будівельно-технічного дослідження. У висновку № 03-25Д експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 24 лютого 2025 року, судовим експертом Качайло Б.В., зроблені наступні висновки: схематичне зображення висновку № 16 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя складеного 25 березня 2008 року, варіант 2 не відповідає розрахунковій частині поділу. Частці 21/50 (від 115,6 кв.м) відповідає площа 48,6 кв.м, а частці 29/50 відповідає площа 67,0 кв.м. Загальна площа співвласника 1 згідно розрахунку - 52,8кв.м - 23/50 частки, а співвласника 2 - 62,8кв.м - 27/50 частки, що не відповідає часткам згідно рішення суду 2019 (21/50 ч. та 29/50ч.). При розрахунку часток до уваги брались «правильні» площі частин коридору 2-1: для співвласника 1- менша (4,5кв м), загальна площа - 48,4кв.м, для співвласника 2 - більша (8,9кв.м), загальна площа - 67,2кв.м. Таким чином експерт ОСОБА_7 у висновку № 16 допустив помилку, яка була відображена у рішенні суду від 07.08.2019. Факт допущення експертом ОСОБА_7 помилки у висновку № 16 був підтверджений доказом, а саме висновком судового експерта № 03-25Д експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 24 лютого 2025 року, відтак нововиявлена обставина, а саме помилка у висновку № 16 є встановленою та доведеною. Оскільки рішення суду за своєю суттю є вірним, вважає, що таке рішення має бути змінено в частині площі коридору під літ 2-1, а саме про вірне виділення ОСОБА_3 частини коридору, позначеного на поверхневому плані літ 2-1. площею 8,9 кв. м.; та про виділення ОСОБА_1 частину коридору, позначеного на поверхневому плані літ 2-1. 4,5 кв. м. Відтак, загальна площа приміщень, які виділяються у власність ОСОБА_3 , має бути 67,2 кв. м., що відповідатиме частці 29/50, а загальна площа ОСОБА_1 має бути 48,4 кв. м., що відповідатиме частці 21/50. Помилка, яка була допущена експертом ОСОБА_7 , у висновку № 16 була також відображена в судовому рішенні, та така помилка була використана відповідачем для породження додаткового позову. А тому з метою дотримання принципів законності, та остаточності судового рішення, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2019 у даній справі має бути переглянуто у зв'язку із нововиявленою обставиною. Спірні правовідносини не стосуються поділу майна, оскільки такий поділ вже був проведений, однак при такому експертом була допущена помилка, яка впливає на розмір площі кожного із співвласників, та конкретно на розмір приміщення під літ.2-1, яке ділиться між позивачем та відповідачем.
У додаткових поясненнях представник заявника зазначила, що виявлення неточностей, помилок, описок у висновку, який був досліджений у судовому засіданні, та які були допущені не стороною у справі - не може розцінюватись як переоцінка доказів. Відповідач зареєстрував своє право приватної власності на житловий будинок загальною площею 115, 6 кв.м., житловою площею 63 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення суду апеляційної інстанції від 27.04.2015 є чинним, але воно не може бути виконаним, оскільки об'єкт нерухомості, який був предметом розгляду у справі № 450/163/11 припинив своє існування у 2016 році, після реєстрації відповідачем свого права власності на цілий об'єкт. У справі № 450/2285/17 також досліджувався висновок № 16, і поділ майна у даній справі відбувався також на підставі Висновку № 16, відповідач здійснював реєстрацію своєї частки 21/50 у спірному будинку із визначеними площами та конкретними приміщеннями саме на підставі рішення від 07.08.2019. Аргументів недопустимості висновку експерта ОСОБА_8 та пояснень експерта ОСОБА_7 представник відповідача не наводить. Достовірність помилки у висновку №16 підтверджується висновком експертизи, складеної експертом ОСОБА_8 24.02.2025, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подано впродовж 30 днів, а тому строку звернення з вказаною заявою вона не пропустила. Розмір судових витрат, вказаний представником відповідача, є явно завищеним та не обгрунтованим.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просила таку задовольнити.
Представник відповідача заперечив щодо заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив залишити заяву без розгляду або відмовити у задоволенні заяви та залишити в силі рішення від 07.08.2019, стягнути з ОСОБА_3 понесені судові витрати. Зазначає, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи, а також обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону. При своєчасному та належному виконання адвокаткою Талалаєвою О.Ю. вимог процесуального закону щодо змагальності і диспозитивності, помилку у висновку №16, яку називає нововиявленою обставиною, можливо було усунути до ухвалення рішення суду, а тому така помилка не може вважатися нововиявленою обставиною. Висновком №16 було визначено приміщення, які відносились до 2-го варіанту поділу будинку та становили у відсотковому відношенні 21/50 частки ОСОБА_1 та 29/50 частки ОСОБА_3 , а інші, обставини, які могли бути встановлені - площі частин коридору, позначеного на поверхневому плані літ. 2-1 будинку, одна з яких має бути виділена ОСОБА_3 , у позові від 21.08.2017 не обґрунтовувались висновком №16 і судом на підставі останнього не встановлювались, а тому покликання на наявність помилки у висновку №16 не може вважатися нововиявленою обставиною і не може слугувати підставою для перегляду рішення суду від 07.08.2019. При встановленні площ частин коридору, позначеного на поверхневому плані літ 2-1 будинку, одна з яких має бути виділена ОСОБА_3 , суд в ухваленому рішенні від 07.08.2019 застосував як преюдиційні, встановлені рішенням від 27.04.2015 апеляційного суду Львівської області у цивільній справі №450/163/11. А тому вважає, що перегляд рішення суду від 07.08.2019 за нововиявленими обставинами можливий лише при скасуванні рішення суду від 27.04.2015, є і залишається чинним. У позові від 21.08.2017 позивач просила суд виділити з коридору під літ 2-1 його частину у власність ОСОБА_3 площею 4,5 м.кв., то суд не може виходити за межі позовних вимог. Заявниця в позові та заяві зазначила, що її довірительці належить частини коридору різні за площею: у позові - 4,5 м.кв., у заяві - 8,9 кв.м., чим допустила протилежні одне одному твердження задля просування власних інтересів. Його довіритель виконав рішення суду та зареєстрував за собою право власності на 21/50 частин будинку, що підтверджується витягом від 21.10.2021. Заявниця пропустила строк звернення до суду з заявою, оскільки дізналася про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення 24.01.2025 та могла б звернутися до суду до 22.02.2025, а звернулася лише 20.03.2025. заявниця просить змінити резолютивну частину рішення суду, що не належить до компетенції суду.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається у судовому засіданні за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд, з повідомленням учасників справи.
Згідно п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».
Представник позивача звернулася до суду з заявою про перегляд рішення суду від 07.08.2019 за нововиявленими обставинами.
Як встановлено судом, у вказаному рішення зазначається, що реальний розподіл був визначений у висновку № 16 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя від 25.03.2008 року, де визначені приміщення відносились до 2-го варіанта поділу та становили у відсотковому відношенні 21/50 - частки ОСОБА_1 та 29/50 частка ОСОБА_3 .
У висновку №16 судової будівельно-технічної експертизи, складеному 25.03.2008 експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Бобик В.С. визначено два варіанти розподілу приміщень 1/2 ідеальної частини будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно даного висновку у варіанті 2 вказано, що ідеальні частки співвласників по розробленому варіанту розподілу спірного будинковолодіння зміняться на нові реальні і будуть становить для 1-го власника 1/2 ідеальної частини - 21/50 частини (42%), для 2-го власника 1/2 ідеальної частини - 29/50 частини (58%).
Так рішенням суду від 07.08.2019 виділено у власність ОСОБА_6 29/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення: житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-8 площею 19.9 кв. м.; житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-9 площею 14,2 кв. м.; житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-10 площею 9,7 кв.м.; коридор, позначений на поверхневому плані літ 2-7 площею 8,7 кв. м; частину коридору, позначеного на поверхневому плані літ 2-1. площею 4,5 кв. м.; сходову клітку, позначену на поверхневому плані літ.2-6 площею 5,8 кв.м.; загальною площею 62,8 кв.м.; виділено у власність ОСОБА_1 21/50 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення: житлова кімната, позначена на поверхневому плані літ. 2-5 площею 2-5 площею 19,2 кв. м.; коридор, позначений на поверхневому плані літ. 2-2 площею 9,5 кв. м.; частину коридору, позначеного на поверхневому плані літ. 2-1 площею 8,9 кв. м.; санвузол, позначений на поверхневому плані літ. 2-4 площею 6, 4 кв. м.; кухню позначену на поверхневому плані літ. 2-3 площею 8,8 кв.м.; загальною площею 52,8 кв. м.
Таким чином судом було здійснено реальний поділ будинку АДРЕСА_1 згідно варіанту 2, вказаного в висновку №16 судової будівельно-технічної експертизи, де 1-ий власник 1/2 ідеальної частини - відповідач ОСОБА_1 , 2-ий власник 1/2 ідеальної частини - позивач ОСОБА_3 .
З висновку №03-25 Д експертного будівельно-технічного дослідження за догвоором з ОСОБА_3 , складеного 24.02.2025 експерптом ОСОБА_8 , вбачається, що схематичне зображення висновку №16 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, складеного 25.03.2008, варіант 2 не відповідає розрахунковій частині поділу. У графічній частині приміщень 2-го поверху (співвласник 2) відносить частина коридору 2-1, шириною 3,17 м (зі сходами на 2-й поверх), а до приміщень 1-го поверху (співвласник 1) - частина коридору 2-1, шириною 1,58 м. Площі цих частин на плані не вказані. У розрахунковій (дослідницькій) частині площі цих частин становлять 8,9 м та 4,5 м., але при подлілі між співвласниками вказано, що площа частини з шириною 1,58 м. виділена співвласнику 1 - 8,9, а площа частини з шириною 3,17 м виділена співвласнику 2 - 4,5 кв.м, тобто менша частина має більшу площу. Частці 21/50 (від 115,6 кв.м) відповідає площа 48,6 кв.м, а частці 29/50 відповідає площа 67,0 кв.м. Загальна площа співвласника 1 згідно розрахунку - 52,8 кв.м - 23/50 частки, а співвласника 2 - 62,8 кв.м -27/50 частки, що не відповідає часткам згідно рішення суду від 07.08.2019 (21/50 та 29/50). При розрахунку часток до уваги брались площі частин коридору 2-1 згідно графічного додатку: для співвласника 1 - менша (4,5 кв.м), загальна площа - 48,4 кв.м, для співвласника 2 - більша (8,9 кв.м), загальна площа - 67,2 кв.м. У висновку №16 частина коридору під літ 2-1, виділена ОСОБА_1 вказана 8,9 м.кв., частина коридору під літ 2-1, виділена ОСОБА_3 - 4,5 м.кв. Підрахунок площ згідно графічної частини варіанту 2: частина коридору під літ 2-1, виділена ОСОБА_1 повинна складати 4,5 м.кв., частина коридору під літ 2-1, виділена ОСОБА_3 повинна складати 8,9 м.кв.
Таким чином судом встановлено, що на момент ухвалення рішення від 07.08.2019 у розрахунковій (дослідницькій) частині висновку №16 судової будівельно- технічної експертизи, згідно якої було виділено у власність сторін частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , було допущено неточності у розмірі частин коридору під літ 2-1, які виділялись сторонам.
Така невідповідність висновку розрахункової (дослідницької) частини висновку його схематичним зображенням була виявлена лише згідно висновку №03-25Д від 24.02.2025.
Дані істотні обставини не були встановлені судом, існували на час розгляду справи, однак не були відомі заявнику (стороні позивача) на час розгляду справи та ухвалення рішення від 07.08.2019.
Судом встановлено, що наявність помилки у висновку №16 була виявлена після ознайомлення представника позивача з матеріалами справи №450/3929/24, яка перебуває в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області (суддя Мусієвський В.Є.) за позовом відповідача до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном, а саме приміщенням частини коридору площею 8,9 кв.м., позначеному на поверхневому плані літ.2-1 та демонтажу самовільно збудованої у цьому коридорі перегородки (стіни); та підтверджена висновком №03-25 Д експертного будівельно-технічного дослідження від 24.02.2025.
Заява про перегляд рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2019 подана 20.03.2025, а тому покликання представника відповідача на пропуск строку звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є безпідставним.
Як вбачається з роз'яснень висновку №16 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, складеного 25.03.2008, ОСОБА_7 , в описовій частині умовних познгачень допущено технічну описку, замість «приміщення, які пропонується виділити 1-му вл.1/2 ід. частини» має бути «приміщення, які пропонується виділити 2-му вл.1/2 ід. частини» і навпаки замість «приміщення, які пропонується виділити 2-му вл.1/2 ід. частини» має бути «приміщення, які пропонується виділити 1-му вл.1/2 ід. частини»; в користування 1-ому власнику ідеальної частини помилково виділено 8,9 м.кв. замість 4,5 м.кв, в користування 2-ому власнику ідеальної частини помилково виділено 4,5 м.кв. замість 8,9 м.кв. Однак на наданий час він припинив свою діяльність у сфері проведення експертиз.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтвердив висновок №03-25Д експертного будівельно-технічного дослідження та пояснив, що у висновку №16 від 25.03.2008 допущено помилку у розрахунку площ, схематична частина висновку не відповідає описовій, зокрема, під літ 2-1 коридор співвласника ОСОБА_1 має бути зазначено 4,5 м.кв., а не 8,9 м.кв. як у висновку №16, а співвласнику ОСОБА_3 - 8,9 м.кв., а не 4,5 м.кв. як у висновку.
Таким чином судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 згідно рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2019 помилково виділено 4,5 м.кв. площі коридору під літ 2-1, а відповідачу ОСОБА_1 - помилково виділено 8,9 м.кв. площі коридору під літ 2-1, у той час, коли ОСОБА_3 - слід виділити 8,9 кв.м площі коридору під літ 2-1, в ОСОБА_1 - 4,5 м.кв.
Згідно ч.3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Таким чином, оскільки доводи, викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, заяву слід задоволити та змінити рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2019 в частині виділення сторонам частини коридору, позначеного на поверхневому плані літ. 2-1: виділити ОСОБА_3 частину коридору площею 8,9 кв. м.; виділити ОСОБА_1 - частину коридору площею 4,5 кв.м., в іншій частині рішення слід залишити без змін.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, зокрема, за проведення експертного будівельно-технічного дослідження згідно рахунку №4 від 11.02.2025 та квитанції від 12.02.2025 у розмірі 17000,00 грн. та виклик експерта в судове засідання згідно рахунку №22 від 19.05.2025 у розмірі 3000,00 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 5646,40 грн., які слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 4, 5, 211, 265, 268, 273, 293, 423, 429 ЦПК України, суд, -
заяву представника позивача - адвоката Талалаєвої Олени про перегляд рішення Пустомитівського районного суду Львівської облаті від 07.08.2019 у зв'язку з нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договору недійсним в частині права власності ОСОБА_1 та скасування рішення реєстратора від 26.12.2016 - задоволити.
Змінити рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2019 по цивільній справі №450/2285/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_3 про визнання договору недійсним в частині права власності ОСОБА_1 та скасування рішення реєстратора від 26.12.2016 в частині, а саме: змінити абзаци 2 та 3 резолютивної частини рішення, виклавши його в наступній редакції:
Виділити у власність ОСОБА_6 29/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення: житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-8 площею 19.9 кв. м.; житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-9 площею 14,2 кв. м.; житлову кімнату, позначену на поверхневому плані літ. 2-10 площею 9,7 кв.м.; коридор, позначений на поверхневому плані літ 2-7 площею 8,7 кв. м; частину коридору, позначеного на поверхневому плані літ 2-1. площею 8,9 кв. м.; сходову клітку, позначену на поверхневому плані літ.2-6 площею 5,8 кв.м.; загальною площею 62,8 кв.м.
Виділити у власність ОСОБА_1 21/50 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення: житлова кімната, позначена на поверхневому плані літ. 2-5 площею 2-5 площею 19,2 кв. м.; коридор, позначений на поверхневому плані літ. 2-2 площею 9,5 кв. м.; частину коридору, позначеного на поверхневому плані літ. 2-1 площею 4,5 кв. м.; санвузол, позначений на поверхневому плані літ. 2-4 площею 6, 4 кв. м.; кухню позначену на поверхневому плані літ. 2-3 площею 8,8 кв.м.; загальною площею 52,8 кв. м.
В решті рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.08.2019 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25646,40 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот сорок шість гривень 40 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 .
СуддяД. А. Кукса