Справа № 201/6479/25
Провадження № 1-кс/201/2458/2025
04 червня 2025 року м.Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про відмову у задоволенні скарги щодо недотримання розумних строків від 19 травня 2025 року у кримінальному провадженні №12019040650000032 від 05.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра на постанову першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про відмову у задоволенні скарги щодо недотримання розумних строків від 19 травня 2025 року у кримінальному провадженні №12019040650000032 від 05.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, у якій просить скасувати постанову першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 від 19 травня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків кримінального провадження №12019040650000032 від 05.01.2019 за ст. 382 КК України стосовно посадових осіб Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке знаходиться в провадженні СВ ВП 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області; зобов'язати першого заступника керівника Правобережної прокуратури м. Дніпра розглянути його скаргу, перевірити та надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень по кримінальному провадженні під номером №12019040650000032 від 05.01.2019 за ст. 382 КК України стосовно посадових осіб Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке знаходиться в провадженні СВ ВП 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області з метою скорішого розслідування кримінального провадження; зобов'язати прокурора у встановлені строки надати відповідь на його заяву.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що 24 травня 2025 року на свою домашню адресу отримав листа Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра з постановою першого заступника керівника ОСОБА_4 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків розслідування кримінального провадження №12019040650000032 від 05.01.2019. Ознайомившись з постановою, заявник вважає її незаконною, неправомірною і передчасною. Крім того, заявник вказує, що прокурор, який розглядав скаргу, згідно з вимогами ст. 308 КПК України мав провести належну перевірку, сам визначитись і самостійно надати обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень по кримінальному провадженню.
Заявник у судове засідання не з'явився, у поданій скарзі просив розглянути її без його участі, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданої скарги, у зв'язку із її необґрунтованістю, оскільки з доводів самої скарги встановлено фактичну незгоду заявника з прийнятими слідчими та прокурорами під час досудового розслідування у кримінальному провадженні рішеннями. Одночасно необхідності проведення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень у скарзі не зазначено.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого правового висновку з відповідних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Згідно з частинами 1, 3 статті 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до пункту 9-1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до положень статті 308 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Зі змісту ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що для прокурорів, у тому числі прокурорів - стажистів окружних прокуратур, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків; для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків; для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків; для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов'язків; для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор.
Встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження №12019040650000032 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Заявник звернулася до прокурора зі скаргою від 22.04.2025 року в порядку статті 308 КПК України щодо недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №12019040650000032 від 05.01.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Постановою першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 від 19 травня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 22.04.2025 на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового в розслідування у кримінальному провадженні №12019040650000032.
Одночасно слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 06.05.2025 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Поняття «досудове розслідування» розкривається в п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з яким це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Отже, закон пов'язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов'язаних з направленням до суду обвинувального акта чи відповідного клопотання.
Аналіз вищезазначених норм у їх сукупності свідчить, що скарга на дії слідчого в порядку ст. 303 КПК України підлягає розгляду слідчим суддею лише на стадії досудового розслідування, тобто з моменту внесення відомостей в ЄРДР до, зокрема, постановлення постанови про закриття кримінального провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод закріплено право на справедливий суд, який полягає, насамперед, у тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою ЄСПЛ, поняття «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, що включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальне провадження №12019040650000032 від 05.01.2019 постановою слідчого від 06.05.2025 закрите, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що розгляд даної скарги не відноситься до компетенції слідчого судді, оскільки функції слідчого судді, за загальним правилом, розповсюджуються на стадію досудового розслідування і тільки на цій стадії слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Розширення судового контрою слідчим суддею в кримінальному провадженні, досудове розслідування в якому закінчено, призведе до порушення загальних засад кримінального провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що кримінальне провадження №12019040650000032 від 05.01.2019 року закрите, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити, оскільки положеннями КПК України не передбачено можливості розгляду таких скарг в закритому кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 303-306, 307, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову першого заступника керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про відмову у задоволенні скарги щодо недотримання розумних строків від 19 травня 2025 року у кримінальному провадженні №12019040650000032 від 05.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і проголошено 06.06.2025 о 16:35 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1