Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1901/25
Номер провадження: 1-кс/511/691/25
10.06.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
слідчого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 28.09.2005 Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області), зареєстрованому за фактично проживаючого адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України,
Зміст заявленого клопотання.
10.06.2025 року до Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло зазначене клопотання, у якому старший слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12025162390000412,відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
09.06.2025 року вручено підозру ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме останній підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, а тому враховуючи невідворотність та строк покарання, він може, перебуваючи на свободі переховуватися від органів досудового розслідування, та може продовжити свою злочинну діяльність, а також може впливати на свідків та інших учасників даного кримінального провадження.
З метою запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні даного клопотання та застосовувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту, оскільки йому висунуто підозру у вчиненні нетяжкого злочину, а заявлені прокурором ризики для подальшого тримання підозрюваного під вартою не доведені. Так ОСОБА_8 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має зареєстроване місце проживання у місті Одесі.
Підозрюваний ОСОБА_8 свою винуватість в пред"явленій йому підозрі не визнав. Суду показав, що по його переконанням він не може приймати участь у збройних конфліктах, не вважає себе громадянином України, не вважаає дійсним свій паспорт, який втратив в 2022 році. Виконувати віськовий обов"язок не має наміру. Був затриманий поблизу державного кордону України з наміром покинути межі країни, однак йому це не вдалося. Просив обрати йому більш м"який запобіжний захід.
Нормативно-правове обгрунтування.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, прийшов до висновку, що належить задовольнити клопотання слідчого та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і цей висновок суд обгрунтовує наступним.
Оцінка обгрунтованості підозри.
09 червня 2025 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікованого за статтею 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинено за таких обставин.
ОСОБА_8 02.06.2025 року близько 15:00 (більш точного часу в ході слідства встановити не представилося за можливе) перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , будучи придатним до військової служби у Збройних Силах України відповідно до довідки військово-лікарської комісії №2025-0530-1053-2943-0 від 30.05.2025, не бажаючи виконувати загальний обов'язок проходити військову службу, покладений на громадян України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно, протиправно, маючи на меті ухилитися від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо призову за мобілізацією та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилився від призову на військову службу за мобілізацією та проходження військової служби за мобілізацією в особливий період, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, свідомо відмовився від проходження військової служби під час загальної мобілізації.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 , кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Суд вважає, що обґрунтованість підозри підтверджується попередньо зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 02.06.2025; довідкою ВЛК від 30.05.2025; мобілізаційним розпорядженням; актом фіксування відмови військової частини від прийнятті військовозобов'язаного для проходження базової загальної військової підготовки від 31.05.2025; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 03.06.2025 року; та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 .
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім обгрунтованості підозри, суд, вирішуючи доцільність обрання підозрюваному такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк до п"яти років, а тому суд має право на підставі п.3 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою у випадку якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_8 підозрюється в ухиленні від виконання свого конституційного обов'язку захищати країну у воєнний час, коли держава перебуває в стадії активних військових дій у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України. В період захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами, а ухилення громадянами України від мобілізації формує негативну думку інших військовослужбовців щодо своєї діяльності та має вплив на їх бойовий дух та мотивацію.
Суд вважає, що дійсно існує вказаний прокурором ризик, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду на його позицію у справі та обставини, при яких він був доставлений до РТЦК та СП, маючи намір перетнути державний кордон України , а також може вчинити інше кримінальне правопорушення , яке стосується його конституційного обов"язку.
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку із військовою агресією збройних сил Російської Федерації та впровадженням на території України воєнного стану, вказані ризик є вагомий, оскільки повсякденний уклад цивільного способу життя порушений, що лише сприятиме можливим спробам підозрюваного переховатися від суду.
Також стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний не видав добровільно свій паспорт громадянина України, військовий квиток, заперечує громадянство України.
КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених диспозицією статті 177 КПК України.
Також кримінальне правопорушення, передбачене статтею 336 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 є суспільно небезпечним злочином , ухилення від призову до Збройних сил України під час особливого періоду та веденного воєнного стану створює загрозу для безпеки держави .
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту неможливо, так як необхідних умов для обрання такого виду запобіжного заходу на даній стадії процесу не встановлено. Так у справі не підтверджено наявність у підозрюваного соціальних зв"язків в Україні, своє місце реєстрації в Українін згідно паспорта ОСОБА_8 заперечує, лише повідомиши , що це будинок його покійних батьків.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу , що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується ОСОБА_8 і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати підозрюваному інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду.
Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд вважає, за можливе визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 60 560,00 гривень.
Альтернативний запобіжний захід такого виду на думку суду є гарантією того, що не перебуваючи під вартою обвинувачений не ухилиться від виконання своїх процесуальних обов"язків.
Підстав для визначення застави в мінімальному розмірі судом не встановлено, так як суду не надано доказів, які б обгрунтовували матеріальний стан підозрюваного і свідчили про неможливість сплати застави у такому розмірі.
Керуючись статтями 176-178, 183, 194, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити .
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто з 10 червня 2025 року по 08 серпня 2025 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Взяти підозрюваного ОСОБА_8 під варту з зали суду.
Одночасно визначити розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 60 560 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , року народження, такі обов'язки: - прибувати до слідчого прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту де проживає - міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави, строк дії обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України - 08 серпня 2025 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1