Справа № 730/324/22
1-кп/729/60/25 р.
05 червня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі колегії суддів:
головуючої судді: ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за№ 12022270310000112 від 14.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
В провадженні Бобровицького районного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений судом на 60 днів і закінчується 23 червня 2025 року.
Прокурор у судовому засіданні надав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив змінити йому запобіжний захід утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку сторони захисту, потерпілих, які просили задовольнити клопотання, дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В судому засіданні встановлено, що ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24 квітня 2025 року запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого продовжено до 23 червня 2025 року включно.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, являються об'єктивні дані можливого переховування обвинуваченого, впливу на свідків, оскільки останній, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Ризик це ймовірність того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та незаконно впливати на свідків.
Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Колегією суддів враховується, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались судом при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами. Оскільки, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, який посягає на найвищі соціальні цінності як то життя і здоров'я та за який передбачено покарання від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі, таким чином, усвідомлюючи невідворотність покарання в разі подальшого засудження його за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення може переховуватись від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є реальним з огляду на наступне. Перебуваючи на волі з метою відстоювання власної правової позиції, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж судовому провадженні. Також, суд зазначає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду. Тому, при застосуванні на даний час іншого більш м'якого запобіжного заходу, існує ризик того, що обвинувачений може намагатися встановити та здійснити незаконний прямий чи опосередкований вплив на свідків, шляхом заявлення клопотань про повторний їх допит та в подальшому зміни наданих показань, для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Враховуючи положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доцільність тримання обвинуваченого під вартою повинна забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» зазначав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
До обвинуваченого було застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який неодноразово продовжувався в ході судового слідства.
На даний час судове провадження триває, що свідчить про наявність ризику перешкодити виконанню завдань кримінального провадження. Таким чином, перевіривши поєднання ймовірності та наслідків настання несприятливих подій, встановлених при застосуванні та продовжені запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, приходить до висновку про те, що і на даний час вказані ризики продовжують існувати, є реальними та не зменшились.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки.
Колегія суддів вважає, що обраний та продовжений відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни міри запобіжного заходу на більш м'який. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, колегія суддів відхиляє посилання обвинуваченого та його захисника про доцільність застосовування інших більш м'яких запобіжних заходів та зазначає, що наразі дієво забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам зможе лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосований запобіжний захід - тримання під вартою стосовно обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 3, 177, 178, 183, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, колегія суддів, -
Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022270310000112 від 14.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_5 на 60 днів до 04 серпня 2025 року включно з утриманням його в державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Кримінальне провадження відкласти на 29 липня 2025 року на 12 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3