Справа № 481/674/25
Провадж.№ 3/481/296/2025
06 червня 2025 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О. розглянувши адміністративні матеріали які надішли від начальника групи проведення перевірок та службових розслідувань ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Омськ, СРСР, громадянина України, одруженого, військове звання підполковник, який обіймає посаду командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
Згідно протоколу №177 про військове адміністративне правопорушення від 07 травня 2025 року, за частиною 2 статті 172-15 КУпАП про адміністративне правопорушення, за результатами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_1 , встановлено, що в період часу з 23.01.2025 по 08.03.2025 отримане майно в якості міжнародної допомоги від країн-партнерів, зокрема: 9 мм пістолети Beretta Pistols - 1400 одиниць; 5,56 мм гвинтівки Colt M4 Rifle - 268 одиниць, додаткові стволи до них; приціли Trijicon Sight, Bore; Optical (RCO) - 267одиниць; магазини Magazine Cartrige 5,56 мм - 1072 одиниць; лазерні цілевказівники Target Location & Observ - 788 одиниць, які перебували у населеному пункту Новий Буг Миколаївської області, у розташованому на території об?єкту " ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке, у відповідності до організаційно-розпорядчих документів військової частини НОМЕР_1 не перебувало у загальній системі охорони, під охорону встановленим порядком не передавалось та не було обладнано технічними засобами охорони, як це передбачено положеннями Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженою 29.06.2005 наказом Міністра оборони України № 359 та іншими відповідними нормативно-правовими документами.
З урахуванням вище викладених порушень, неналежного (недбалого) виконання службових обов?язків службовими (посадовими) особами військової частини НОМЕР_1 у військовій частині в період з 07.03.2025 по 08.03.2025 (точний час не встановлено) невстановленими особами було викрадено військове майно. Як наслідок, розмір прямої дійсної шкоди державі складає 827 422,50 грн.
Разом з цим, в ході проведення службового розслідування, 09.03.2025 на місці події, з метою встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, винних осіб, а також з метою проведення профілактичних заходів та доведення всіх форм відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової контррозвідки Служби безпеки України, оперативно-тактичного угруповання " ІНФОРМАЦІЯ_4 " проведені відповідні заходи.
За результатами проведення таких заходів 10.03.2025 о 11.20 під час повторного огляду території прилеглої до місця тимчасового розташування підрозділів військової частини НОМЕР_2 в населеному пункті АДРЕСА_2 було виявлено викрадене раніше зі сховища військове майно.
За такого, в період часу з 23.01.2025 - 08.03.2025 підполковник ОСОБА_2 , що є службовою особою військової частини НОМЕР_1 та постійно обіймає посаду командира військової частини НОМЕР_1 , на яку, крім іншого, покладено адміністративно-господарські функції, маючи реальну можливість виконувати належним чином службові обов?язки, виконуючи покладені на нього обов?язки військової служби, діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов?язків, приписів законів та інструкцій, розуміючи протиправний характер та можливі наслідки своїх дій через особисту недисциплінованість та безвідповідальність, недбале ставлення до покладених на нього обов?язків за посадою командира військової частини НОМЕР_2 неналежно виконав свої службові обов?язки, визначені статтями
11, 16, 59, 66 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктом 7 Положення про військову частину НОМЕР_1 командування Морської піхоти Військово-морських Сил Збройних Сил
України, затвердженого 30.09.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_3 N? 73, абзацу 2 пункту 4 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України N? 359 від 29.06.2005 (із змінами), зокрема у межах своїх повноважень заходів щодо забезпечення внутрішнього порядку, збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки військової частини НОМЕР_1 на належному рівні не виконав, внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 не встановив, точними відомостями про озброєння, боєприпаси, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині НОМЕР_1 не володів, завдання щодо сумлінного і чесного виконання військового обов?язку належним чином не виконав, не забезпечив належний облік, збереження майна служби забезпечення засобами ближнього бою та приладами розвідки і спостереження озброєння, що у причинно-наслідковому зв?язку призвело до викрадення в період з 07.03.2025 по 08.03.2025 (точний час не встановлено) невстановленими особами було військового майна Збройних Сил України.
Водночас, внаслідок недбалого виконання командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 службових обов?язків державі завдано матеріальну шкоду у розмірі 827 422,50 грн., що виникла внаслідок викрадення невстановленими особами в період з 07.03.2025 по 08.03.2025 (точний час не встановлено) військового майна Збройних Сил України.
В судове засідання особа яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилась, поважної причини своєї неявки суду не надала, про дату та час розгляд справи була повідомлена своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. №23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому продовжений. Зокрема, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 №4024-ІХ та від 14.01.2025 №26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 №4220-IX, з 05 год 30 хв 08.02.2025 продовжено воєнний стан. Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення в Україні діяв особливий період.
Відповідно до ст. ст. 11, 16, 26, 28, 30, 58 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в: наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
За змістом статті 3 Закону України «Про правовий режим військового майна у Збройних Силах України» встановлено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).
З моменту надходження майна до Збройних Сил України, Служби безпеки України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України або в структурі Служби безпеки України воно набуває статусу військового майна. Закріплене військове майно використовується лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 6, 7, 8, 9 Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затверджене 04.08.2000 постановою Кабінету Міністрів України №1225 зазначено, що облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складення облікових документів та державної статистичної звітності.
Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.
Військове майно непорушних запасів обліковується окремо від іншого військового майна.
Облік військового майна ведеться як у мирний час, так і в особливий період на об'єктах військового (корабельного) господарства, у службах забезпечення органів військового управління, службах військових частин і з'єднань, на складах, базах, в арсеналах згідно з цим Положенням та відповідними нормативно-правовими актами Міноборони.
Облік військового майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) військового майна, а також про його рух, втрату та нестачу.
З Інструкції з обліку військового військового майна у Збройних Силах України, затвердженої 27.09.2017 наказом Міністерства оборони України №440 у пукті 12 ОСОБА_3 вбачається, що посадові (службові) особи організовують та здійснюють ведення обліку військового майна відповідно до обов'язків, визначених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), Положенням про військове (корабельне) господарство, положеннями про органи військового управління, функціональними (посадовими, службовими) обов'язками з урахуванням вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та цієї Інструкції.
За змістом пункту 1 Розділу ХІІ Інструкції з обліку, визначено, що приймання майна, яке надійшло для військових частин (центрів забезпечення) як міжнародна допомога, благодійна, гуманітарна допомога, здійснюється матеріально відповідальною особою, яка приймає майно на відповідальне зберігання, на підставі даних, відображених у супровідних документах, у разі відсутності супровідних документів - на підставі пропозицій комісії, яка призначається наказом командира (начальника) військової частини (центру забезпечення), зі складанням акта приймання-передачі військового майна. Акт приймання-передачі військового майна є підставою для постановки майна, яке надійшло для військових частин (центрів забезпечення) як міжнародна допомога, благодійна, гуманітарна допомога, на облік у службах забезпечення та фінансово-економічному органі військової частини (центру забезпечення).
Абзацом 1 пункту 2 Розділу ХІІ Інструкції з обліку передбачено, що у разі якщо у супровідних документах відсутні дані про вартість майна, яке надійшло для військових частин (центрів забезпечення) як міжнародна допомога, благодійна, гуманітарна допомога, її визначення здійснюється комісією військової частини (центру забезпечення) зі складанням акта визначення вартості майна. Вартість майна визначається відповідно до вартості аналогічних предметів.
Відповідно до Витягу з положення про військову частину НОМЕР_1 затвердженої Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 30.09.2023 №73 на командира військової частини НОМЕР_1 зобов'язаний: підтримувати батальйон у бойовій та мобілізаційній готовності; керувати бойовою підготовкою і вихованням особового складу; забезпечувати збереження озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів батальйону, їх своєчасне поповнення до визначених норм; керувати розробленням і виконанням планів бойової та мобілізаційної готовності і бойової підготовки, особисто розробляти план раптової перевірки бойової готовності; своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки та професійної діяльності військовослужбовців, організації заходів з морально-психологічного забезпечення; проводити навчання з підрозділами, вести підготовку штабу, проводити заняття з командирами підрозділів, з їх заступниками та начальниками служб; проводити контрольні заняття з підрозділами після закінчення їх бойового злагодження; щомісяця і по закінченні певного періоду навчання і навчального року підбивати підсумки бойової підготовки й стану військової та виконавської дисципліни; керувати добором кандидатів для зарахування на військову службу за контрактом, а також розподілом за підрозділами поповнення, яке прибуло до полку, вручення йому озброєння і техніки, приводити нове поповнення до Військової присяги; знати фактичний стан справ у військовій частині щодо забезпечення охорони державної таємниці, постійно вивчати та аналізувати всі сторони діяльності військової частини з метою виявлення можливих каналів витоку секретної інформації (в тому числі технічних каналів витоку секретної інформації) та вживати ефективних заходів щодо їх закриття з урахуванням завдань, що виконуються, умов обстановки та можливостей технічних засобів розвідки; організовуватиохорону військової частини, здійснювати контроль за несенням вартової та внутрішньої служб, особисто перевіряти їх стан; створювати умови, необхідні для належної організації режиму секретності та ведення секретного діловодства, визначати для цього приміщення, матеріально-технічні засоби, транспорт, охорону; організовувати бухгалтерський облік військового майна та інше.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
В примітках до статті 172-13 КУпАП наведено поняття "військові службові особи", під якими розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Відповідно до посвідчення офіцера серії НОМЕР_4 (особистий номер НОМЕР_5 ) 13 липня 2023 року ОСОБА_2 призначено командиром батальону військової частини НОМЕР_1 .
Підполковник ОСОБА_2 є військовим начальником усього особового складу, який постійно чи тимчасово обіймає посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, а отже відноситься до військових службових осіб в розумінні приписів ст. 173-13КУпАП, і відповідно є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 172-15 КУпАП.
Щодо неналежного виконання службових обов'язків та недбалого ставлення до покладених на ОСОБА_2 , як командира військової частини НОМЕР_1 службових обов'язків, необхідно зазначити, що його вина за даним складом адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративної.
Оцінюючи наданий протоколом про військове адміністративне правопорушення №177 від 07.05.2025, суд вважає його належним та допустимими, оскільки він складений уповноваженою особою та його зміст відповідає вимогам ст. 256 КпАП України, вказаний протокол містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та особи, яка його склала, у тому числі й відомості про роз'яснення ОСОБА_2 змісту ст. 63 Конституції України та його прав, передбачених ст. 268 КпАП України, та містить підпис про отримання ним копії протоколу.
- поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 доданими до матеріалів справи на окремому аркуші, згідно яких він повідомив про незгоду з викладеними обставинами в протоколі про адміністративне правопорушення;
- актом службового розслідування завершеного 06.04.2025;
- витягом з наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за №57 дск від 14.04.2025 про закінчення службового розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли злому дверей приміщення для зберігання зброї у НОМЕР_6 окремому батальйоні логістики 30 Корпусу морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення за фактом неналежного виконання службових обов'язків службовими особами військової частини НОМЕР_1 . За результатами завершеного службового розслідування за неналежне виконання службових обов'язків вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності командира НОМЕР_6 окремого батальйону логістики підполковника ОСОБА_2 , начальника штабу - заступника командира НОМЕР_6 окремого батальйону логістики капітана ОСОБА_4 , заступника командира військової частини з озброєння - начальника озброєння НОМЕР_6 окремого батальйону логістики майора ОСОБА_5 , т.в.о. за посадою заступника командира батальйону з озброєння - начальника озброєння у період з 16.02.2025 по 03.03.2025, начальника служби забезпечення та утримання засобів ураження озброєння НОМЕР_6 окремого батальйону логістики старшого лейтенанта ОСОБА_6 , начальника служби забезпечення засобами ближнього бою та приладами розвідки і спостереження озброєння НОМЕР_6 окремого батальйону логістики старшого лейтенанта ОСОБА_7 , командира роти матеріального забезпечення НОМЕР_6 окремого батальйону логістики капітана ОСОБА_8 ;
- бланком отримання пояснень від 23.03.2025 від ОСОБА_2 , який пояснив, що облік, стан та облік майна (в тому числі озброєння) проводиться комісією на підставі наказів командира військової частини про інвентаризацію. Результати перевіром оформлюються актами. Групою психологічного супроводу та вдновлення розроблений та затверджений комплекс заходів профілактики та запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, що стосується збереження зброї та боєприпасів;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №07 від 24.04.2024 було затверджено план охорони та оборони ЗПЛ НОМЕР_6 обл та призначено відповідальним з обов'язковим контролем за несення служби по об'єктам «меркурій» старшого лейтенанта ОСОБА_8 - командира роти матеріального забезпечення;
- витягом з ЄРДР від 09.03.2025 номер кримінального провадження 12025152270000150 за фактом зникнення стрілецької зброї, правова кваліфікація ч. 1 ст. 262 КК України;
ОСОБА_2 будучи військовою службовою особою, як командир військової частини НОМЕР_1 у межах своїх повноважень не вживав достатніх заходів щодо забезпеченнявнутрішнього порядку, збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки військової частини НОМЕР_1 на належному рівні, внутрішній порядок, який би гарантував неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 , не володів точними відомості про озброєння, боєприпаси, матеріальні засоби, не забезпечив належний облік, збереження майна служби забезпечення засобами ближнього бою та приладами розвідки і спостереження озброєння, що у причинно-наслідковому зв'язку призвело до викрадення в період з 07.03.2025 - по 08.03.2025 рік невстановленими особами військового майна Збройних Сил України - чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи особу ОСОБА_2 , ступінь його вини у скоєному адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вчинення адміністративного правопорушення вперше, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_2 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у вигляді штрафу у мінімальних межах інкримінованої йому статті, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. ст. 33, 268, 280, 283, 294 КпАП України, суддя,
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 копійок на розрахунковий рахунок (Отримувач: Новобузька міська тг Миколаїв.ГУК/тг м.Новий Буг/21081100, код отримувача: ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) номер рахунку (IBAN) UA478999980313000106000014436, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, постанова підлягає примусовому виконанню та надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, у зв'язку з чим, з порушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.
Повний текст постанови виготовлено 10.06.2025.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА