КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/488/25
Провадження № 2-а/488/28/25
Іменем України
10.06.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просив суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 12/2025 від 27.01.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 210-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн.; закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову зазначив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 12/2025 від 27.01.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 гривень. Дана постанова отримана ним 27 січня 2025 року.
Вказав, що своє рішення начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 мотивував тим, що ОСОБА_1 порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не прибув 22.11.2024 по повістці №1146029 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будучи належним чином оповіщений відповідно до обз. 3 п.п.2 п.41 ПКМУ №560 від 16.05.2024р.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що 23.01.2025 він самостійно прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки отримав в застосунку ІНФОРМАЦІЯ_6 оновлення додатку, в якому було повідомлено про порушення правил військового обліку. Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано всі данні та повторно було проведена перевірка. До реєстру було внесено всю необхідну інформацію, після чого відбулось її оновлення та більше порушень виявлено не було. Однак, після цього працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 все ж таки було повідомлено про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, про те що нібито йому надходила повістка на поштову адресу від 12.11.2024 року, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та яку останній не отримав.
Позивач повідомив, що він не був обізнаний про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_1 на вказану дату. Наголосив, що відповідно до законодавства військово-облікові данні оновлював у законний термін, будь-яких затримок не було, окрім того має відстрочку до 09.05.2025 року на підставі п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме те, що він є усиновлювачем, на утриманні якого перебуває дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою.
Також зазначив, що постійно знаходиться за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 оскільки доглядає за хворою матір'ю, про що неодноразово повідомляв працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, на момент вручення йому повістки був наявний військово-обліковий документ «ІНФОРМАЦІЯ_6» згідно якого вбачається, що він перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також має відстрочку, підстав викликати з метою визначення призначення на особливий період не було, а інших підстав у повістці не зазначено.
Посилаючись на викладене, звернувся в суд з даним позовом.
Ухвалою суду від 06.02.2025 року відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, копію ухвали надіслано сторонам по справі. Одночасно встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача з клопотаннями про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не звертався.
Проте скористувався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відзив на позовну заяву підписаний представником відповідача за довіреністю Суміленком І.А.
У відповіді на відзив позивач заперечував проти доводів відповідача, вказував, що доводи є безпідставними та необґрунтованими та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вбачає необхідним позов задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи ухвалені (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з суті позову, позивач оскаржує постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Судом встановлено, що 27.01.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 були розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 та була винесена постанова № 12/2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту вказаної постановим вбачається, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: не прибув 22.11.2024 по повістці №1146029 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будучи належним чином оповіщений відповідно до обз. 3 п.п.2 п.41 ПКМУ №560 від 16.05.2024р.
Постанова отримана ОСОБА_1 27.01.2025 р., про що свідчить його особистий підпис в графі Підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та не заперечується позивачем у позовній заяві.
З наявної в матеріалах справи копії постанови № 12/2025 про адміністративне правопорушення від 27.01.2025 р., складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , вбачається, що 23 січня 2025 року о 09 год. 20 хв. в приміщенні мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 під час звірки військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, вчинене громадянином ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, а саме: гр. ОСОБА_1 не прибув 22.11.2024 по повістці № 1146029 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином оповіщений відповідно обз. 3 п.п. 2 п.41 ПКМУ № 560 від 16.05.2024р., чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У постанові вказано, що відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.
За такого, відповідач вважав, що гр. ОСОБА_1 , діючи всупереч наведеним вище нормативно-правовим актам, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. З ст. 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Згідно з оскаржуваною постановою, позивач порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зокрема, у частині 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
-військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_7 у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
-резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
-військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
-військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
-особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування ІНФОРМАЦІЯ_7, що видав повістку; 3) мета виклику до ІНФОРМАЦІЯ_7; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до ІНФОРМАЦІЯ_7 та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до ІНФОРМАЦІЯ_7 встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники ІНФОРМАЦІЯ_7 на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_7 або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Окрім того, пунктом 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
У разі відсутності належного оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного ІНФОРМАЦІЯ_7, не прибуття останнього не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Оскільки у такому випадку неможливим є встановлення порушення правил військового обліку в частині прибуття за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7 до ІНФОРМАЦІЯ_7 з огляду на відсутність належного виклику.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
З аналізу вищенаведених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк, визначений у повістці.
З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2024 року повістку за № 1146029 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14:00 годину 22 листопада 2024 року для уточнення даних було направлено рекомендованим листом за адресою місця реєстрації позивача, номер поштового відправлення № 061020638.
Відповідно до змін, які були внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2024 року № 1147 до Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_7» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_7», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_7».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_7», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_7 необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
У конкретній справі судова повістка безпосередньо ОСОБА_1 вручена не була, втім, працівниками пошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».
Однак, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_7» в матеріалах справи відсутні.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Таким чином, неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 22.11.2024 не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки не встановлено порушення позивачем правил військового обліку в частині прибуття за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7 до ІНФОРМАЦІЯ_7 з огляду на відсутність належного виклику.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Сторона відповідача доказів на спростування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та вказаних у позові обставин до суду не надала, доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення в суді не спростувала, доказів на підтвердження порушення позивачем норм ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та вчинення адміністративного правопорушення не надала та оскаржувана позивачем постанова їх не містить.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова № 12/2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 27.01.2024 р, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., без належних доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень, які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви.
Ураховуючи результати розгляду справи якими позов задоволено повністю, а також керуючись положеннями ст. 139 КАС України, суд вважає за належне стягнути з відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача, ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до частини 5, 6 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-77,90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, ст.ст. 22, 34, 245, 247, 251, 280, 293 КУпАП, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративного правопорушення - задовольнити.
Постанову №12/2025 по справі про адміністративне правопорушення від 27.01.2025 р., постановлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у сумі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Я.А. Чернявська