Р І Ш Е Н Н Я№ 127/8130/25
05 червня 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Медяної Ю.В.
за участю помічника судді - Кулявця О.С.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рум'янцева О.В.,
представника відповідача Виконавчого комітету Вінницької міської ради - Мельника С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В позовній заяві просить скасувати постанову №217 від 07.03.2025, винесену адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 6 800,00 грн. та закрити провадження у справі.
Позов мотивовано тим, що 07.03.2025 адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради винесено оскаржувану постанову, відповідно до якої позивач 03.02.2025, перебуваючи на своєму робочому місці в магазині «Beer Box» здійснив продаж слабоалкогольного напою неповнолітньому ОСОБА_2 .
Вищевказану постанову позивач вважає необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 працює у магазині «Beer Box», є суб'єктом господарювання або посадовою особою вказаного магазину. При складанні протоколу не досліджувалося, чи є проданий позивачем напій алкогольним чи слабоалкогольним, який вміст алкоголю у ньому, тощо.
Крім цього, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 відібрані за відсутності законного представника чи педагога.
Факт продажу вказаного вище напою не підтверджено відповідними доказами, зокрема фіскальними чеками.
Вказане стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у справі. (а.с.14)
Представник відповідача Виконавчого комітету Вінницької міської ради - Мельник С.С. подав письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з підстав їх необгрунтованості. Зазначає, що адміністративною комісією при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови дотримано норми чинного законодавства України. (а.с.33-37)
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рум'янцев О.В. позов підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача Виконавчого комітету Вінницької міської ради - Мельник С.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії протоколу про адміністративне правопорушення від 03.02.2025 серії ВАД №668660, 03.02.2025 близько 16:20 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Вінниця, вул. А.Первозванного, 14, продав неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слабоалкогольний напій «Біртейль Смокі Айленд». (а.с.40)
З копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 03.02.2025 вбачається, що 03.02.2025 близько 16:20 год. він придбав слабоалкогольний напій в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Вінниця, вул. А.Первозванного, 14 за ціною 25 грн. Продаж здійснив чоловік близько 20 років, документи у нього не перевіряв. У кінці письмових пояснень зазначено: «Психолог ОСОБА_3 » та підпис. (а.с.44)
З копії письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.02.2025 вбачається, що 03.02.2025 близько 16:20 год. він знаходився на своєму робочому місці в магазині «Beer Box» за адресою: м. Вінниця, вул. А.Первозваного, 14, та продав незнайомому молодому хлоцеві слабоалкогольний напій «Біртейль Смокі Айленд» за ціною 25,40 грн., оскільки вважав, що той є повнолітнім. Після чого, через 15 хвилин прийшли працівники поліції та повідомили, що він продав слабоалкогольний напій неповнолітньому. Свою вину визнає. (а.с.43)
Постановою адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради №217 від 07.03.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 6 800 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП. Вказана постанова містить виклад обставин, тотожний змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 03.02.2025 серії ВАД №668660. (а.с.57)
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень є виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
За приписами ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 156 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.156 КУпАП, відповідальність настає у разі порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
У ст. 251 КУпАП містить визначення, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Суд звертає увагу, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою його об'єктивної сторони. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 року по справі № 338/1/17 та від 29.04.2020 року по справі № 161/5372/17.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ст. 256 КУпАП врегульовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ч.1, ч.2 ст.265 КУпАП речі і документи, що є безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1,234-2,244-4,262, 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
В даному випадку алкогольний напій, виявлений у неповнолітнього ОСОБА_2 , підлягав вилученню посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, а про таке вилучення цією ж особою мав бути складений відповідний протокол або зроблено про це запис, зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення.
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення від 03.02.2025 серії ВАД №668660 не міститься відомості про вилучення речей, зокрема слабоалкогольного напою «Біртейль Смокі Айленд».
Крім цього, протокол не містить посилання на пункт, частину, статтю нормативно-правовий акту, яким передбачена заборона щодо продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, у той час як ч. 2 ст. 156 КУпАП лише встановлює відповідальність за такі дії.
З огляду на наведене, суд вважає, що протокол від 03.02.2025 серії ВАД №668660 не може бути належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Також, відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
З системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що фактом продажу товару є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № П/811/1217/16.
Водночас, надані відповідачем копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення не містять інформації про наявність фіскального чека, що підтверджував би продаж слабоалкогольного напою «Біртейль Смокі Айленд» неповнолітньому ОСОБА_2 .
Щодо письмових пояснень ОСОБА_2 від 03.02.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Судом встановлено, що станом на 03.02.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був неповнолітнім, а тому його опитування могло здійснюватися тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога, натомість у кінці письмових пояснень ОСОБА_2 зазначено: «Психолог ОСОБА_3 » та підпис.
Отже, ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» містить вичерпний перелік осіб, за участі яких допускається опитування неповнолітніх, і в даному переліку психолог відсутній.
Таким чином, вказані вище пояснення ОСОБА_2 відібрані з порушенням закону, а тому суд не бере їх до уваги.
Інших належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.
Визнання вини ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 03.02.2025 саме по собі не є беззаперечним доказом його вини, оскільки Верховний Суд у своїй постанові від 08 липня 2020 року у справі № 177/525/17 зазначає, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №217 від 07.03.2025, винесеної адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що дії відповідача були неправомірними, а оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, тому провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності - закриттю.
З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 156, 235, 252, 255, 280, 287 КУпАП, ст. 2, 72, 77, 73, 79, 139, 143, 243-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №217 від 07.03.2025, винесену адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Вінницької міської ради.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач Виконавчий комітет Вінницької міської ради, код ЄДРПОУ 03084813, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Повний текст судового рішення складено 10.06.2025.
Суддя