П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 521/5116/25
Головуючий у суді І інстанції: Леонов О.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Федусика А.Г., Шляхтицького О.І.,
перевіривши апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
Позивач, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2025 року позов задоволено частково. Скасовано Постанову №С/10545 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від « 05» липня 2024 року, винесену ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції від 07 травня 2025 року по справі № 521/5116/25 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
У своїй апеляційній скарзі апелянт просив суд поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення апелянтом отримано 13 травня 2025 року.
Відповідно до с. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Так, апелянт вказує, що копію оскаржуваного рішення ним отримано 13 травня 2025 року. Разом з тим, апеляційну скаргу поштою було направлено на адресу суду лише 04 червня 2025 року, про що свідчить штамп Укрпошти на поштовому конверті.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вказані позивачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Також, у своїй апеляційній скарзі апелянт просив суд відстрочити сплату судового збору. Вказане клопотання апелянт обґрунтовує відсутністю фінансування для сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.
Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України.
У зв'язку з вищезазначеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Згідно ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України "Про судовий збір", а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України "Про судовий збір", як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2- 5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлено у розмірі 3028 грн.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 908,40 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути сплачено за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"
відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2025 року по справі № 521/5116/25, підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 169, ст. 298 КАС України, суддя, -
1.Визнати вказані ІНФОРМАЦІЯ_2 підстави поновлення строку - неповажними.
2.В задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2025 року, - відмовити.
3.Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2025 року по справі № 521/5116/25, - залишити без руху.
4.Надати ІНФОРМАЦІЯ_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою.
6.Роз'яснити апелянту, що вразі невиконання вимог ухвали суду у відкритті провадження за апеляційною скаргою буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький