П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21760/24
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 26.12.2024
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення від 27.05.2024 №951060860350 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» при стажі роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців 27 років із розрахунку 60% середньомісячного заробітку 85269,05грн., обчисленого на підставі довідок про складові заробітної плати від 05.12.2023 №169, 170, які видані Одеською обласною державною адміністрацією, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №420/1891/24, із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 08.12.2023; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, призначеної за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» при стажі роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців 27 років із розрахунку 60% середньомісячного заробітку 85269,05грн, обчисленого на підставі довідок про складові заробітної плати від 05.12.2023 №169, 170, які видані Одеською обласною державною адміністрацією, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №420/1891/24 без обмеження максимальним розміром, починаючи з 08.12.2023, та виплату різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 08.12.2023 до моменту здійснення перерахунку.
В обґрунтування позову зазначено, що з 08.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно обмежено позивачу виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» максимальним розміром.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 відмовлено у задоволенні позову, оскільки розмір пенсії позивача перевищив 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що свідчить про наявність правових підстав для застосування ч.1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром та призупинення вплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України. Крім того, вказує, що його пенсію в порушення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №420/1891/24 призначено не з 08.12.2023.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №420/1891/24 (набрало законної сили 21.05.2024) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.12.2023 №951060860350; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди його роботи з 02.09.1982 по 20.06.1984 на посаді першого секретаря Роздільнянського РК ЛКСМУ Одеської області, з 21.06.1984 по 12.09.1986 на посаді другого секретаря Одеського РК ЛКСМУ, з 13.09.1986 по 28.06.1990 на посаді першого секретаря Одеського ОК ЛКСМУ, з 29.06.1990 по 19.09.1991 на посаді першого секретаря Роздільнянського РК КПУ, з 08.02.2005 по 22.07.2005 на посаді голови Одеської обласної ради, з 23.11.2007 по 12.12.2012 на посаді народного депутата України VI скликання та з 13.12.2012 по 27.11.2014 на посаді народного депутата України VII скликання та призначити і виплачувати з 08.12.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням виданої Одеською обласною державною адміністрацією довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи по посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 05.12.2023 №170 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 05.12.2023 № 169. /а.с.75-79/
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.05.2024 №951060860350 позивачу призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» з 08.12.2023 у розмірі 60% від середнього заробітку. З 01.03.2024 розмір пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром склав 23610грн. /а.с.80/
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.06.2024 №1500-0304-8/84964 повідомило ОСОБА_1 про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 420/1891/24 виконано, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 08.12.2023 року, розмір пенсії становить 52058,61грн. Розмір пенсії до виплати з урахуванням обмеження максимальним розміром, який не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, передбачений п. 13-2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.12.2023 року становить 20930грн., з 01.03.2024 - 23610грн. /а.с.81/
Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу щодо обмеження пенсії максимальним розміром позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії позивача, призначеної на підставі Закону України «Про державну службу».
Так, відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (надалі - Закон №3668-VІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (в редакції чинній, на час призначення позивачу пенсії за віком) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VІ (в первинній редакції) обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Пунктом 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №3668-VI внесено зміни у Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ: текст ст.37 викладено в новій редакції, в якій зазначено, що пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку і на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII доповнені Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пунктом 13-2, відповідно до якого максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, на момент призначення 08.12.2023 позивачу пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ норми ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, були та залишаються чинними, а тому підлягають застосуванню під час розрахунку пенсії позивача.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на Закон України «Про державні нагороди України», оскільки вказаний закон не встановлює правил пенсійного забезпечення громадян, зокрема, і державних службовців.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обмежуючи максимальним розміром пенсію позивача за віком, призначену на підставі Закону України «Про державну службу», Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло у порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
Також, варто звернути увагу апелянта на те, що питання виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі №420/1891/24 в частині дати призначення пенсії позивачу не може бути предметом іншої судової справи, а підлягає розгляду в порядку Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.382, 383 КАС України.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв