10 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30574/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСОР ІНДАСТРІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСОР ІНДАСТРІ» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2024 №387-рл «Про анулювання ліцензії» в частині анулювання ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 02.06.2022 № 04630414202200206 з терміном дії з 02.06.2022 до 02.06.2027.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.11.2024 через електронний кабінет платника податків позивач отримав витяг із розпорядження від 01.11.2024 № 387-рл, відповідно до якого Головним управління ДПС у Дніпропетровській області анульовано ліцензію ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Спірне розпорядження прийнято відповідачем з посиланням на пункт 6 розділу XIII «Перехідних положень» Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». В якості підстави для анулювання ліцензії вказано «у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію». Позивач вважає спірне розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у органу ліцензування були відсутні підстави для анулювання зазначеної вище ліцензії. Так, ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» на продовження дії ліцензії було здійснено наступні платежі за період з 02.06.2022 по 02.06.2023 в розмірі 780 грн. відповідно до платіжної інструкції № 4021542169 від 30.05.2022, за період з 02.06.2023 по 02.06.2024 в розмірі 780 грн. відповідно до платіжної інструкції № 41056059 від 16.05.2023, за період з 02.06.2024 по 02.06.2025 в розмірі 780 грн. відповідно до платіжної інструкції № 37488 від 03.05.2024. Тобто чергові платежі за ліцензію було здійснено позивачем в повному обсязі до набрання чинності Законом № 3817-ІХ. Зазначені обставини й стали підставою для звернення до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» не надходила інформація та копії платіжних доручень з відміткою банку про сплату чергового платежу за ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний № 04630414202200206. На підставі вищевикладеного ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято розпорядження від 01.11.2024 №387-рл (копія додається) щодо анулювання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ 37806217) реєстраційний № 04630414202200206 у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію, яке направлено ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» в електронній формі засобами електронного зв'язку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» зареєстровано як юридичну особу 25.07.2011, номер запису: 12241020000052877.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності позивача за КВЕД є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів (основний); 24.53 Лиття легких кольорових металів; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.72 Виробництво замків і дверних петель; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи у (додаткові).
На підставі заяви щодо ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб споживання чи промислової переробки) ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» видано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб споживання чи промислової переробки) № 04630414202200206, адреса місця зберігання: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр.Праці, буд.32, терміном дії з 02.06.2022 до 02.06.2027.
Розпорядженням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 387-рл від 01.11.2024 «Про анулювання ліцензії», відповідно до п.6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біонтанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-ІХ та статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481-95/ВР (із змінами та доповненнями) анульовано ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального суб'єкта згідно із додатками.
Відповідно до витягу з розпорядження від 01.11.2024 № 387-рл, анульовано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб споживання чи промислової переробки) ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ», реєстраційний номер ліцензії №04630414202200206, термін дії з 02.06.2022 до 02.06.2027, у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензію.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час видачі позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) діяв Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (Закон №481/95-ВР).
В статті 1 Закону №481/95-ВР наведені наступні визначення ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
Статтею 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
18.06.2024 прийнято Закон України №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», який набрав чинності 27.07.2024.
Згідно абз.1 п.3 Розділу «Перехідних положень» Закону № 3817-ІХ, ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Підставою для анулювання ліцензії Товариства є несплата позивачем чергового платежу за ліцензію з посиланням на п.6 розділу Перехідних положень Закону № 3817-ІХ.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 затверджено Порядок взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями (Порядок № 621).
Відповідно до п. 10 Порядку № 621 щомісяця не пізніше 12 числа місяця, що настає за звітним, Казначейство надає до ДПС уточнений Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами в розрізі бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено алгоритм перевірки виконання місцевих бюджетів ДПС.
Як встановлено судом, позивачем відповідно до платіжного доручення від 30.05.2022 № 4021542169, ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» було сплачено 780 грн., на рахунок ГУ ДКС України в Дніпропетровській області з призначенням платежу: плата за ліцензію на право зберігання пального 2022 року, відповідно до платіжного доручення від 16.05.2023. № 41056059, позивачем було сплачено 780 грн., на рахунок ГУ ДКС України в Дніпропетровській області з призначенням платежу: плата за ліцензію на право зберігання пального 2023 року ва відповідно до платіжного доручення від 03.05.2024 № 37488, позивачем було сплачено 780 грн., на рахунок ГУ ДКС України в Дніпропетровській області з призначенням платежу: плата за ліцензію на право зберігання пального 2024 року.
При цьому, останній платіж здійснено 03.05.2024, тобто, станом на дату прийняття оскарженого розпорядження про анулювання ліцензії у позивача була відсутня заборгованість по сплаті чергового платежу.
Судом першої інстанції правильно зазначено, що ненадання суб'єктом господарювання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копії платіжного доручення про сплату річної плати за ліцензію з відміткою банку про чергового платежу за ліцензію не є правовою підставою для висновку про несплату таким суб'єктом чергової плати за ліцензію і застосування до позивача відповідальності у вигляді анулювання дії ліцензії, оскільки, анулювання ліцензії здійснюється лише у випадку несплати чергового платежу за ліцензію.
При цьому, під несплатою річної плати за ліцензію слід розуміти бездіяльність суб'єкта господарювання, яка полягає у не здійсненні ним своєчасного та в повному обсязі перерахування коштів на відповідний бюджетний рахунок, призначений для вказаного платежу.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 23.05.2024 у справі № 320/8612/22, який вказав, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили посилання податкового органу на ненадання платником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату, оскільки стаття 15 Закону № 481/95-ВР передбачає, як обставину для анулювання ліцензії, саме несплату чергового платежу, а не ненадання копії платіжного доручення.
Відповідно до п. 6 розділу «Перехідних положень» Закону № 3817-ІХ, суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, або до дня отримання нової ліцензії.
Суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту, припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зобов'язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності:
подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Заява про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, оформлюється суб'єктом господарювання у довільній формі та подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
У заяві про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначаються такі відомості:
про суб'єкта господарювання:
для юридичних осіб - найменування, код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
для осіб, уповноважених на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, та осіб, які є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - найменування та код уповноваженої особи згідно з ЄДРПОУ і податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
для іноземних суб'єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва, контактний номер телефону, адреса електронної пошти;
реквізити ліцензії (ліцензій) на право провадження відповідного виду господарської діяльності (реєстраційний номер, дата видачі/надання, строк дії), провадження якої за рішенням суб'єкта господарювання припинено у період, визначений абзацом першим цього пункту;
дата припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Суми несплачених чергових платежів, які підлягають сплаті відповідно до цього пункту, розраховуються виходячи з розміру річної (квартальної) плати, визначеної Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», та:
1) пропорційно до кількості календарних днів періоду, за який не сплачено чергові платежі, починаючи з першого дня такого періоду та закінчуючи:
останнім днем третього місяця, наступного за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності, або днем отримання нової ліцензії - для ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії яких закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, але суб'єкт господарювання у зазначений період продовжував здійснювати господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» і не подав у визначений цим пунктом строк заяву про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності;
останнім днем припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначеним у заяві про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, поданій суб'єктом господарювання у визначений цим пунктом строк, - для ліцензій, дія яких припиняється за заявою суб'єкта господарювання;
2) кількості несплачених чергових платежів до дня набрання чинності цим Законом - для ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії яких не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту.
За необхідності уточнення суми несплачених чергових платежів, яка підлягає сплаті відповідно до цього пункту, суб'єкт господарювання має право звернутися до органу ліцензування із заявою у довільній формі, що подається у паперовій або електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України. Орган ліцензування зобов'язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання такої заяви обчислити таку суму і надати суб'єкту господарювання відповідну інформацію.
У разі невиконання суб'єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів:
ліцензія, строк дії якої закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, визнається недійсною з дати закінчення строку її дії, а господарська діяльність, яку провадив суб'єкт господарювання після закінчення строку дії ліцензії, визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії, з відповідним застосуванням до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, визначених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
дія ліцензії, строк дії якої не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, припиняється органом ліцензування у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», з дня несплати першого чергового платежу.
Дія ліцензії, щодо якої суб'єкт господарювання подав заяву про припинення дії ліцензії у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, припиняється у порядку, визначеному Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», з дня припинення провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зазначеної суб'єктом господарювання у такій заяві.
Орган ліцензування вносить відомості про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності та про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у порядку та строки, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
У суб'єктів господарювання, в яких у період, визначений абзацом першим цього пункту, закінчився строк дії ліцензій на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки та у яких, за даними бухгалтерського обліку, на день набрання чинності цим Законом обліковуються залишки пального в місцях провадження діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, до завершення активних бойових дій або тимчасової окупації та протягом трьох місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації відповідної території не виникає обов'язок щодо отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності за такими місцями провадження діяльності, а господарська діяльність із зберігання пального, що провадилася такими суб'єктами господарювання у період, починаючи з дати завершення строку дії відповідної ліцензії, не визнається такою, що провадилася без наявності ліцензії.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Вказаною нормою не встановлено підстав для прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
Зі змісту наведеного пункту вбачається, що ним регулюється діяльність трьох видів суб'єктів:
1. суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності;
2. суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (примітка: починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом), здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі;
3. суб'єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (примітка: починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом), припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Позивач не підпадає під п. 6 Перехідних положень Закону № 3817-ІХ, оскільки ліцензія, що була анульована оскарженим розпорядженням, діяла з 02.06.2022 до 02.06.2027, а не з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом (період, що визначений цей цим пунктом), строк дії цієї ліцензії не закінчився в цей період.
Позивач не припиняв свою діяльність в період дії воєнного стану і у нього була відсутня заборгованість по сплаті чергових платежів за ліцензію.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 01.11.2024 №387-рл «Про анулювання ліцензії» в частині анулювання ТОВ «АКСОР ІНДАСТРІ» ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 02.06.2022 № 04630414202200206 з терміном дії з 02.06.2022 до 02.06.2027.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров