04 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25760/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024, (суддя суду першої Горбалінський В.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження у м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/25760/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 08.01.2024 року з “військової» пенсії на “прокурорську» та перерахунок пенсії згідно довідки, наданої СПСР;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з “військової» пенсії на “прокурорську»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок пенсії згідно довідки, наданої СПСР та забезпечити реальну виплату перерахованої пенсії;
- з урахуванням різниці між розмірами “військової» та “прокурорської» пенсіями, допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості з виплати пенсії за січень-вересень 2024 року;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що вислуга років позивача, яка необхідна для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру» складає 27 років 04 місяці 17 днів, що є достатнім для призначення такої пенсії. Позивач наголошує, що двічі звертався до пенсійного органу за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», проте пенсійний орган протиправно не здійснює призначення такої пенсії. На підставі зазначеного позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.11.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», періоду роботи з 02.04.1999 року по 12.10.2004 року. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», період роботи з 02.04.1999 року по 12.10.2004 року. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру» з 11.06.2024 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційну скаргу обґрунтована тим, що згідно зі статтею 86 Закону № 1697, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями;на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася. Враховуючи вищевикладене, Головне управління вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_1 , неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
11.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити переведення його з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру» та здійснити відповідний перерахунок.
25.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 11.06.2024 року та листом за №36673-27177/Б-01/8-0400/24 повідомило, що період роботи з 02.04.1999 року по 12.10.2004 року не підлягає зарахуванню до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру» оскільки в наказі про звільнення відсутній підпис відповідальної особи та печатка, що є порушенням правил оформлення трудових книжок. Також в даному листі зазначено, що до попереднього розрахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру» можливо повернутися після усунення недоліків в наданих документах.
Непогоджуючись із непереведенням позивача на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір між сторонами колегія суддів приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачеві в переведенні його на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1,2,3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача містяться наступні записи щодо спірного періоду (далі мовою оригіналу):
- 02.04.1999 року - згідно з наказом Міністерства юстиції України від 07.12.1998 №8041к призначений на посаду начальника Жовтневого районного управління юстиції м. Дніпропетровська, з кадрового резерву;
- 12.10.2004 року - звільнений за переведенням до Дніпропетровського управління юстиції п.5 ст.36 КЗпП України, згідно з наказом Міністерства юстиції України від 11.10.2004 №1093/к.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при відмові в зарахуванні даного періоду роботи до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», керувалось наявністю в наказі про звільнення відсутністю підпису відповідальної особи та печатки, що є порушенням правил оформлення трудових книжок.
Суд звертає увагу на те, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даного періоду роботи відповідачем до суду не надано, а тому його безпідставно не взято до уваги при зарахуванні періодів роботи позивача до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру».
Суд також зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а та від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а.
Окрім цього, Верховний Суд в постанові від 06.03.2018 року по справі №754/14898/15-а, зауважив, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Відповідно до ч.6 ст.86 Закону України “Про прокуратуру» (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
слідчими, суддями;
на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;
на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Суд наголошує, що в даному випадку відсутній спір між позивачем та відповідачем з приводу того чи відноситься період роботи позивача до стажу роботи, який зараховується до вислуги років відповідно до статті 86 Закону України “Про прокуратуру».
Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не враховано позивачу до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», період роботи з 02.04.1999 року по 12.10.2004 року.
В свою чергу суд звертає увагу, що позивач в позовних вимогах не просить зарахувати до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», період роботи з 02.04.1999 року по 12.10.2004 року.
Отже, з метою відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування позивачу до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», періоду роботи з 02.04.1999 року по 12.10.2004 року.
З огляду на зазначене, підлягає задоволенню похідна позовна вимога щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу та до стажу роботи за посадою, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», період роботи з 02.04.1999 року по 12.10.2004 року.
Вирішуючи питання про переведення позивача на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-4 ст.86 Закону України “Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:
з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
Враховуючи той факт, що відповідач не заперечує право позивача на переведення з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру», та єдиною підставою для відмови в переведенні слугувало не зарахування вищезазначеного періоду роботи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо непереведення позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру» та обгрнутовано поклав на відповідача обов'язок здійснити переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про прокуратуру» .
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 в адміністративній справі №160/25760/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш