Справа № 368/1064/23
провадження № 1-в/368/57/25
"04" червня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлик клопотання адвоката ОСОБА_3 про стягнення на користь потерпілої витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні №12023111230001716 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням стягнення на користь потерпілої витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні №12023111230001716 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України в якому посилається на те, що вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 15.04.2025 в справі № 368/1064/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Вказаним вироком також було частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та стягнуто із ОСОБА_4 на користь потерпілої грошові кошти у розмірі 350 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Однак питання щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 витрат по наданню правничої допомоги адвокатом у сумі 20 000,00 гривень, попередній розрахунок яких було наведено у цивільному позові, та про які було зазначено у прохальній частині цивільного позову, вироком не вирішувалося.
А тому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 20 000,00 гривень понесених нею витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні №12023111230001716 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилася, просила слухати справу у її відсутність та у відсутність потерпілої, клопотання підтримують та просять його задоволити.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так в судовому засіданні було встановлено, що вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 15.04.2025 в справі № 368/1064/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Вказаним вироком також було частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та стягнуто із ОСОБА_4 на користь потерпілої грошові кошти у розмірі 350 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Питання щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 витрат на по наданню правничої допомоги адвокатом у сумі 20 000,00 гривень, попередній розрахунок яких було наведено у цивільному позові, та про які було зазначено у прохальній частині цивільного позову, Вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 15.04.2025 року у справі № 368/1064/23 не вирішувалося.
Відповідно до практики Верховного Суду, КПК України не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Це питання може вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК України суд, який виніс рішення без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Пунктом 1 частини 1 статті 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.
Тобто положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, потерпіла ОСОБА_5 просила стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.
Правничу допомогу потерпілій ОСОБА_5 надавала адвокат ОСОБА_3 на підставі договору про надання правничої допомоги від 29.06.2023 року, та ордеру адвоката, який міститься в матеріалах справи.
Згідно Розрахунку витрат на правову допомогу за договором про надання правничої допомоги від 29.06.2023 року, адвокатом виконано роботи загальною вартістю 20 000,00 гривень, а саме: аналіз та вивчення документів кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023111230001716 від 22.07.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України витрачено 10 години часу - вартість 10 000,00 грн; складання позовної заяви - витрачено 2 години часу - вартість 2 000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях, на які витрачено близько 8 годин часу - вартість 8 000,00 грн.
Відповідно до Акту прийому та передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 29.06.2023 року адвокат ОСОБА_3 надав клієнту ОСОБА_5 під час здійснення захисту інтересів клієнта у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023111230001716 від 22.07.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України, наступні послуги: аналіз та вивчення документів кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023111230001716 від 22.07.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України витрачено 10 години часу - вартість 10 000,00 грн; складання позовної заяви - витрачено 2 години часу - вартість 2 000,00 грн.; участь адвоката у судових засіданнях, на які витрачено близько 8 годин часу - вартість 8 000,00 грн. Клієнт підтвердив, що роботи виконано в повному обсязі і належної якості, загальна вартість послуг склала 20 000,00 гривень, оплата послуг буде здійснена протягом трьох місяців з моменту ухвалення вироку у даній справі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17, КПК України не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження. Вирішення питання про розподіл процесуальних витрат полягає у висновку суду про стягнення або відмову у стягненні певної грошової суми, яка є процесуальними витратами у розумінні КПК України. Залишення клопотання учасника провадження про розподіл процесуальних витрат без розгляду не є вирішенням судом питання про розподіл процесуальних витрат. Це питання може вирішити відповідно до положень ч. 5 ст. 534 КПК суд, який ухвалив рішення без вирішення питання про розподіл процесуальних витрат».
У постанові від 21.11.2018 у справі № 462/6473/16-ц Верховний Суд зазначив, що питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України.
Про можливість стягнення процесуальних витрат на користь потерпілого дійшов висновку і Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 13 квітня 2021 року по справі №639/1879/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 534 КПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Під час судових дебатів у даному кримінальному провадженні представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_3 було заявлено усне клопотання щодо подання суд доказів на підтвердження понесення потерпілою витрат на правову допомог протягом п'яти днів після ухвалення вироку.
А тому суд прийшов до висновку про задоволення вказаного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.118,120,124,126, 368, 374, 534, 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання задоволити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 20 000,00 гривень понесених нею витрат на правову допомогу у кримінальному провадженні № 12023111230001716 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів.
Суддя : ОСОБА_1