Справа № 287/70/25
провадження 2-а/287/1/25
02 червня 2025 року м. Олевськ
Олевський районного суду Житомирської області в складі
головуючого судді Русина М.Г.,
за участю
секретарі судового засідання Корнєйчук О.В.
представника позивача Хоменка С.О.
(в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Хоменко Сергій Олександрович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 1217/24 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зазначивши, що згідно постанови від 04.12.2025 № 1217/24 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі, неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважає вказану постанову незаконною. Так, відповідно до вказаної постанови від 04.12.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову 29.11.2024 о 10 год. 40 хв. пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив абзац 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 4 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки він від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби не відмовлявся, а наполягав, щоб йому надали змогу пройти такий огляд за місцем свого перебування на військовому обліку та можливістю надати комісії усі медичні документи щодо стану власного здоров'я, які у нього були відсутні з собою. У зв'язку з цим викладені у постанові обставини не відповідають дійсності.
Зазначає, що під час притягнення його до адміністративної відповідальності уповноваженими посадовими особами було допущено низку порушень законодавства, зокрема відомості складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення № 1/198 від 29.11.2024 не відображають в повній мірі події, що відбулися, на підставі чого він скористався своїм правом надати доповнення до Акту про відмову від проходження військово-лікарської комісії від 29.11.2024. Також в указаному протоколі відсутній підпис відповідальної особи, яка склала цей протокол, а також його власний підпис, тому вважає, що він не був належно повідомлений щодо дати, часу та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього. Жодної розписки чи доказів вручення повістки, які б підтверджували повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього до цього протоколу не долучено. Крім того зазначає, що у вказаному протоколі місцем розгляду справи зазначено саме в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ), хоча винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення було здійснено в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зв'язку з цим просить скасувати постанову по адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 04.12.2024 № 1217/24, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, стягнути з відповідача судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від справу передано головуючому судді Русину М.Г.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області відкрито провадження у вказаній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки останній відмовився пройти медичний огляд в установленому порядку.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що у відзиві відповідач не наводить доводів на спростування позовних вимог та просить зазначений відзив не враховувати.
Учасники справи належним чином повідомлялися про судовий розгляд справи.
У наданому відзиві зазначено клопотання проводити розгляд справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Позивач у судове засідання не з'явився. Представник позивача повідомив, що позивач не може з'явитися за станом здоров'я та клопотав про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позовні заяві та надав пояснення щодо заявлених позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 підполковника ОСОБА_2 № 1217/24 від 04.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. У постанові зазначено, що її винесено у місті Коломия.
Відповідно до зазначеної постанови, 29.11.2024 о 10 год. 40 хв. ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби під час мобілізації військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив абзац 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 4 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а.с. 43-44).
Відповідно до протоколу № 1/198 від 29.11.2024 ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 мобілізації відмовився проходити військово-лікарську комісію в особливий період. Також зазначено, що розгляд справи відбудеться о 11 год. 00 хв. 04.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ).
У розділі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» зроблено запис від руки наступного змісту: «Пояснення вказано у Акті відмови».
У розділі протоколу «До протоколу додається» зазначено: Акт відмови від проходження ВЛК, копія додатку «ДІЯ» паспорт НОМЕР_1 , направлення на ВЛК, картка обстеження та огляду (а.с.37-38).
Суд звертає увагу на те, що копія примірника зазначеного протоколу, яка долучена позивачем до позовної заяви, не містить підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та особи, яка склала протокол, а також свідків.
Водночас у копії цього ж протоколу, який долучений до відзиву і є аналогічним по змісту, містяться підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та особи, яка склала протокол.
Представник позивача повідомив суд, що позивач копії протоколу від 29.11.2024 не отримував. При ознайомленні з матеріалами було виявлено, що зазначений протокол не містить підписів і саме такий екземпляр було долучено до позовної заяви. Вважає, що підписи осіб у протоколі з'явилися вже після того як дії посадових осіб були оскаржені до суду. Заперечує, що позивачем ОСОБА_1 підписувався зазначений протокол.
Також зазначив, що ОСОБА_1 не був повідомлений про дату та час розгляду справи, жодних викликів не отримував, а місце розгляду справи суперечить відомостям протоколу про адміністративне правопорушення.
Судом установлено, що зазначені доводи позовної заяви, а також пояснень представника позивача матеріалами справи не спростовуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також, Закон України «Про мобілізації та мобілізаційну підготовку».
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
За приписами ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі ст. 178 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, такі питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом установлено, що відповідач вищевказаних вимог законодавства не дотримався.
Зокрема, матеріалами справи не спростовуються доводи позивача, що він не був своєчасно повідомлений про дату розгляду справи. Так, позивачем долучено до позовної заяви копію протоколу про адміністративне правопорушення № 1/198 від 29.11.2024, у якій відсутній підпис посадової особи, яка склала протокол, а також підпис про отримання другого примірника протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також відсутні будь-які інші відомості, які підтверджують вручення повістки ОСОБА_1 або іншого належного повідомлення ОСОБА_1 про дату і місце розгляду справи відносно нього.
Крім того, щодо повідомлення ОСОБА_1 про місце розгляду справи про адміністративне правопорушення судом установлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 1/198 від 29.11.2024 зазначено, що розгляд справи відбудеться у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ), проте згідно з постановою № 1217/24 від 04.12.2024 справу розглянув ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 у АДРЕСА_3 .
Таким чином, відповідачем не забезпечено дотримання прав позивача щодо участі у розгляді відносно себе справи про адміністративне правопорушення, оскільки не підтверджено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату розгляду справи. Крім того, навіть за умови вручення ОСОБА_1 копії протоколу № 1/198 від 29.11.2024 розгляд справи відбувся в іншій установі, ніж зазначено у цьому протоколі та в іншому населеному пункті.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не мав жодної можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням його прав.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом установлено, що відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначеної норми закону не дотримався, оскільки не надав оцінку письмовим заявам останнього про те, що він не відмовляється від проходження військово-лікарської комісії та бажає долучити медичні документи, які знаходяться за його місцем проживання - в м. Олевську. Так, винесена щодо ОСОБА_1 постанова № 1217/24 від 04.12.2024 не місить відомостей щодо розгляду заяв (клопотань) останнього, а також підстав їх неврахування під час прийняття рішення по суті справи.
При цьому суд зазначає, що всі сумніви, щодо вини особи тлумачиться судом на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що стороною відповідача не надано доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому оскаржувана позивачем постанова є протиправною, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки постанова № 1217/24 від 04.12.2024 була винесена з порушенням вимог чинного законодавства, за таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
З врахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
За змістом ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частини 2 стаття 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн позивач долучив до матеріалів справи копії: договору про надання правничої допомоги № 1/25 від 02.01.2025, протоколу погодження гонорару від 02.01.2025, акта виконаних робіт (наданих послуг) № 1/25-1 від 04.03.2025, банківської виписки про перерахування ОСОБА_1 на рахунок адвокатського бюро Сергія Хоменка 8000 грн.
Суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні.
З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 4 000,00 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості. В решті вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18 березня 2020 року, за оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір, в розмірі 605,60 грн.
Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача, дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішує стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 205, 241-246, 286, 268-271, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 підполковника ОСОБА_2 № 1217/24 від 04.12.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судових витрат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: адвокат Хоменко Сергій Олександрович, вул. Покровська, 4, м. Житомир, 10014, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце знаходження: АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Суддя: М. Г. Русин