Справа № 163/748/25
Провадження № 2/163/253/25
09 червня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
з участю секретаря Костюк Р.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишнівської сільської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,
У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Барилюк А.А. з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить ухвалити рішення про визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку загальною площею 0,60 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка була передана у приватну власність спадкодавцю відповідно до рішення Машівської сільської ради Любомльського району Волинської області від 30.11.1993 №16/6.2.
Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку розміром 0,25 га та земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства розміром 0,60 га, які спадкодавець безкоштовно отримала у власність згідно з рішенням Машівської сільської ради Любомльського району Волинської області від 30.11.1993 № 16/6.2 у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992. За життя ОСОБА_2 побудувала будинок і розпочала процедуру приватизації земельних ділянок, проте її не завершила. ОСОБА_2 за життя склала заповіт, яким розпорядилася лише частиною свого майна, а саме заповіла сертифікат на право на земельну частку пай ОСОБА_3 . Решта спадкового майна, у тому числі вище вказані земельні ділянки спадкуються по закону. Позивач як спадкоємець за законом першої черги спадщину прийняв у відповідності до ст.ст.1268, 1269 ЦПК України, так як фактично проживав і був зареєстрований зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Інших спадкоємців, які претендують на спадкове майно немає. На частину спадкового майна позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства нотаріус позивачу відмовив через відсутність реєстрації цього майна у державних органах, тому реалізація спадкових прав позивача можлива лише в судовому порядку шляхом надання права на завершення приватизації цієї земельної ділянки.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його та позивача відсутності.
Від Вишнівської сільської ради надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника ради.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідження матеріалів справи приводить суд до висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають положенням ст.ст.1216, 1218, 1222, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст.125, 126, п.1 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України.
Підставність та обґрунтованість позову об'єктивно доводиться доданими до позову письмовими доказами та наданою приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Клекоцюк А.Д. копією спадкової справи № 67/2019.
На підставі цих доказів встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; за життя 10 липня 2001 року склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 013202; позивач ОСОБА_1 спадкодавцю доводиться сином, що стверджено свідоцтвом серії НОМЕР_1 ; інші спадкоємці за законом першої черги відсутні; позивач спадщину прийняв в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, що підтверджується довідкою Вишнівської сільської ради від 31.07.2023 № 6-15/05-38; приватний нотаріус видав позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки відповідно до Державних актів серії РЗ №126293 та серії РЗ №126219.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшло право на земельні ділянки, які у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 «При приватизацію земельних ділянок» спадкодавцю безкоштовно передані у приватну власність рішенням Машівської сільської ради Любомльського району Волинської області від 30.11.1993 року №16/6.2, а саме 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства.
Приватний нотаріус Клекоцюк А.Д. листом від 02 серпня 2023 року № 77/01-16 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на указані земельні ділянки через відсутність на них правовстановлюючих документів.
Відмова нотаріуса узгоджується з положеннями ст.67 Закону України «Про нотаріат» та п.4.14, п.4.16 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до положення ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У пункті 1 Перехідних положень Земельного кодексу України установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного Кодексу, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документу на землю на ім'я спадкоємця, але не права власності на земельну ділянку.
За життя спадкодавець ОСОБА_2 набула у встановленому порядку відповідних майнових прав на земельні ділянки, надані їй у власність рішенням Машівської сільської ради Любомльського району Волинської області від 30.11.1993 року №16/6.2, тому в силу вищенаведених норм та роз'яснень до позивача ОСОБА_1 як спадкоємця за законом переходять в порядку спадкування усі набуті спадкодавцем майнові права, у тому числі, право на завершення розпочатої при житті спадкодавця процедури приватизації земельних ділянок, яка нині завершується виконанням вимог ст.ст.125, 126 ЗК України.
Таким чином, враховуючи вище вказані положення матеріального та процесуального закону, зміст позовних вимог та їх обґрунтування, наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, встановлено підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно із ст.142 ЦПК України у зв'язку з визнанням відповідачем позову позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст.ст.206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,60 га з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, яка згідно з рішенням Машівської сільської ради Любомльського району Волинської області від 30.11.1993 року №16/6.2 була безкоштовно передана у приватну власність ОСОБА_2 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 50 копійок судового збору, сплаченого ним згідно із квитанцією АТ «Таскомбанк» № 6974-2490-4098-6710 від 09 квітня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - відсутній; паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Любомльським РВ УМВС України у Волинській області 09.08.1997;
відповідач - Вишнівська сільська рада; місце знаходження - вулиця Незалежності, буд.80А, село Вишнів Ковельського району Волинської області; ЄДРПОУ - 04333164.
Головуючий : суддя О.С.Павлусь