09 червня 2025 рокусправа № 380/25598/24
місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057, Запорізька обл., м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд.158б (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (відповідач-2), у якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області від 15.11.2024 №134450021359;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що прийняти відповідне рішення, наступний період: - з 01.09.1987р. по 01.09.1998р. - концертмейстр за основним місцем праці та викладач по внутрішньому сумісництву (з навантаженням понад 0,25 посадового окладу) в Львівській середній спеціалізованій музичній школі - інтернаті ім. С. Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). - з 01.09.1998р. по 15.04.2021р. - викладач зального фортепіано в Львівській середній спеціалізованій музичній школі - інтернаті ім.С.Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»); - з 15.04.2021 по 28.07.2024 (день призначення пенсії по віку) - викладач зального фортепіано в Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області від 15.11.2024 №134450021359 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності у нього необхідного стажу, а саме не враховано період роботи позивача по сумісництву викладачем та період роботи в Львівському державному музичному ліцеї ім. С. Крушельницької не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, оскільки даний учбовий заклад підпорядкований Міністерству культури.
09.01.2025 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволенні позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до пп. 8 п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 право на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV підтверджується трудовою книжкою, копією наказу (розпорядження) про звільнення або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб. У тих випадках, коли в трудовій книжці або відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація, що підтверджує роботу на посадах і в закладах, установах державної та комунальної форми власності, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення», від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», додаються уточнюючі довідки закладів. Враховуючи викладене, період роботи ОСОБА_1 на посаді концертмейстера за основним місцем роботи з 01.09.1987 по 01.09.1998, згідно з довідкою від 09.10.2024 № 426, не підлягає зарахуванню до стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки посада концертмейстер відсутня в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Період роботи на посаді викладача з 01.09.1998 по теперішній час у Львівському державному музичному ліцеї імені С. Крушельницької не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, оскільки даний навчальний заклад підпорядкований Міністерству культури. Оскільки у позивача відсутній стаж, що визначає право на виплату грошової допомоги, тому для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій законних підстав немає.
14.01.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на вказаний відзив, в якій він просить позов задовольнити повністю. Відповідь обґрунтована тим, що у відповідності до Примітки 2 даного Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 (далі по тексту - Перелік №909) робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Виходячи з вищенаведеного вважаємо, що позивач маю законне право на призначення і виплату їй грошової допомоги згідно із п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки страховий стаж на посадах передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 30 років і до моменту призначення пенсії по віку жодних виплат не отримувала. За період роботи в навчальному закладі з 01.09.1987-01.09.1998р., працюючи у навчальному закладі на посаді концертмейстра, позивач працювала за внутрішнім сумісництвом на посаді викладача з неповним навантаження, що відображено в довідці від 15.07.2024р. №296. Право на отримання грошової винагороди педагогічному працівнику при виході на пенсію по віку належить і педагогічним працівникам, які працювали на неповну ставку, за умови, якщо після 01.01.2004 р. сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків не є меншою від мінімального страхового внеску, що підтверджується наданим роз'ясненням Пенсійного фонду України та Міністерства праці та соціальної політики України від 02.12.2004 № 030-821-6, № 12276/03 питання №5. Зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом , за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), що підтверджується постановою Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі №442/456/17.
15.01.2025 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволенні позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що оскільки у позивача відсутній необхідний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XI «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у ОСОБА_1 відсутнє.
21.01.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на вказаний відзив, в якій він просить позов задовольнити повністю. Відповідь обґрунтована тим, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги позивача, а послуговується у відзиві виключно припущеннями та домислами, що є недопустимим при прийнятті відповідних рішень відповідачем загалом та не можуть слугувати належним та допустимим обґрунтуванням заявленої позиції в адміністративному судочинстві.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 30.12.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Відповідно до трудової книжки стаж позивача на момент звернення до суду на посадах передбачених пунктами «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» включає:
- з 01.09.1987 по 01.09.1998 - концертмейстр за основним місцем праці та викладач по внутрішньому сумісництву (з навантаженням понад 0,25 посадового окладу) в Львівській середній спеціалізованій музичній школі - інтернаті ім. С. Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 01.09.1998 по 15.04.2021 - викладач зального фортепіано в Львівській середній спеціалізованій музичній школі - інтернаті ім. С. Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 15.04.2021 по 28.07.2024 (день призначення пенсії по віку) - викладач зального фортепіано в Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
За період роботи в навчальному закладі з 01.09.1987-01.09.1998р., працюючи у навчальному закладі на посаді концертмейстра, позивач працювала за внутрішнім сумісництвом на посаді викладача з неповним навантаження, що відображено в довідці від 15.07.2024 №296.
Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької є державним закладом освіти та у своїй діяльності керується Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положенням про мистецький ліцей та Статутом закладу.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі по тексту Управління) призначило позивачу пенсію по віку на підставі поданих усіх необхідних документів у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.07.2024.
Після скерованої позивачем заяви від 08.11.2024 до Управління позивач отримала рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.11.2024 №134450021359 про відмову у призначенні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки не враховано період роботи позивача по сумісництву викладачем та період роботи в Львівському державному музичному ліцеї ім. С. Крушельницької не підлягає зарахуванню до спеціального стажу, оскільки даний учбовий заклад підпорядкований Міністерству культури.
Вважаючи оскаржене рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно зі статею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (Закон №1058-IV) передбачено, що, особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII, невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджений «Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», яким передбачено, що посади викладачі всіх спеціальностей належать до категорії педагогічних працівників.
Згідно із записами у трудовій книжці стаж позивача на момент звернення до суду на посадах, передбачених пунктами «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» включає:
- з 01.09.1987 по 01.09.1998 - концертмейстр за основним місцем праці та викладач по внутрішньому сумісництву (з навантаженням понад 0,25 посадового окладу) в Львівській середній спеціалізованій музичній школі - інтернаті ім. С. Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 01.09.1998 по 15.04.2021 - викладач зального фортепіано в Львівській середній спеціалізованій музичній школі - інтернаті ім. С. Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);
- з 15.04.2021 по 28.07.2024 (день призначення пенсії по віку) - викладач зального фортепіано в Львівському державному музичному ліцеї імені Соломії Крушельницької (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Щодо невідповідності посади концертмейстера, суд зазначає таке.
Відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не враховано позицію висловлену в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №442/456/17.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245).
Тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки.
У пункті 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій (далі - підприємство), які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.
Виходячи з аналізу зазначених норм, зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково - педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).
За період роботи в навчальному закладі з 01.09.1987 по 01.09.1998, працюючи у навчальному закладі на посаді концертмейстера, позивач працювала за внутрішнім сумісництвом на посаді викладача з неповним навантаження, що відображено в довідці від 15.07.2024 №296.
Право на отримання грошової винагороди педагогічному працівнику при виході на пенсію по віку належить і педагогічним працівникам, які працювали на неповну ставку, за умови, якщо після 01.01.2004 сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків не є меншою від мінімального страхового внеску, що підтверджується наданим роз'ясненням Пенсійного фонду України та Міністерства праці та соціальної політики України від 02.12.2004 № 030-821-6, № 12276/03 питання №5.
Позивач працювала за внутрішнім сумісництвом не менше ніж на 0,25 посадового окладу, що свідчить про безпідставність не зарахування такого періоду до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років згідно пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Окрім цього, суд наголошує на тому, що відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 №963, посада концертмейстер відноситься як до посад педагогічних працівників, так і до посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти.
Отже, період роботи в навчальному закладі з 01.09.1987 по 01.09.1998 на посаді концертмейстера підтверджує вислугу років на посадах працівників освіти для призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Окрім цього, період роботи в навчальному закладі з 01.09.1987 по 01.09.1998 на посаді концертмейстера зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Щодо підпорядкування учбового закладу Міністерству культури, суд зазначає наступне.
Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької є державним закладом освіти та у своїй діяльності керується Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положенням про мистецький ліцей та Статутом закладу.
Суд звертає увагу на те, що Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 04.11.1993 №909 передбачено, що до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, належать музичні і художні школи, а до посад у вказаних закладах і установах освіти - "викладач".
Як встановив суд, відповідно до Реєстру суб'єктів освітньої діяльності Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької є закладом загальної середньої освіти.
Суд наголошує на тому, що факт підпорядкування Львівського державного музичного ліцею ім. С. Крушельницької Міністерству культури не позбавляє його статусу закладу освіти.
Окрім цього, суд наголошує на тому, що відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 №963, посада викладач відноситься як до посад педагогічних працівників, так і до посад науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти.
Таким чином, період роботи в навчальному закладі з 01.09.1998 по 28.07.2024 на посаді викладача підтверджує вислугу років на посадах працівників освіти для призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Окрім цього, період роботи в навчальному закладі з 01.09.1998 по 28.07.2024 на посаді викладача зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 7-1 частини 1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Враховуючи наведені вище мотиви, суд вважає, що на день досягнення позивачем пенсійного віку та призначення з 28.07.2024 пенсії за віком, його спеціальний (педагогічний) стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становив більше 30 років.
З таких підстав, суд встановив, що позивач відповідав необхідним вимогам станом на день подання заяви про призначення пенсії.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України Запорізькій області від 15.11.2024 №134450021359 про відмову у призначені та виплаті позивачу грошової допомоги згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому суд зауважує, що право на отримання такої грошової допомоги не залежить та не пов'язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком (постанова Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №127/9277/17).
У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначені та виплаті грошової допомоги згідно пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тож дії зобов'язального характеру щодо зарахування стажу та призначення грошової допомоги має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання призначення та виплати грошової допомоги , яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що належним та цілком ефективним способом порушених прав позивача у спірному випадку є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати позивачу період роботи в навчальному закладі з 01.09.1987 по 01.09.1998 на посаді концертмейстера та період роботи в навчальному закладі з 01.09.1998 по 28.07.2024 на посаді викладача до спеціального стажу позивача у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
V. Судові витрати
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який прийняв протиправне рішення, необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.11.2024 №134450021359 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в навчальному закладі з 01.09.1987 по 01.09.1998 на посаді концертмейстера та період роботи в навчальному закладі з 01.09.1998 по 28.07.2024 на посаді викладача до спеціального стажу позивача у сфері освіти відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії 28.07.2024, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057, Запорізька обл., м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд.158б на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім)грн 92коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович