28 травня 2025 рокусправа № 640/471/21 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,
представника позивача Корнієнко О.А.,
представника відповідача Станкович В.І.,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Київський метрополітен» до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
встановив:
06.01.2021 на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства “Київський метрополітен» код ЄДРПОУ 03328913 місцезнаходження: 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35 (далі позивач) до Західного офісу Держаудитслужби в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшки, 8 (далі відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок від 22.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-13-000756-а Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2025 справу передано для розгляду судді Мричко Н.І.
Ухвалою від 10.02.2025 суд прийняв справу до провадження.
Ухвалою від 21.02.2025 суд задовольнив заяву представника позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 21.02.2025 суд задовольнив заяви представника позивача а представника відповідача про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 02.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону відповідачем встановлено, що тендерна документація складена з порушеннями пункту 2 частини другої статті 22, частин третьої, четвертої, п'ятої та шостої статті 17 Закону. З цього приводу позивач зазначає, що замовником на виконання вимог Закону, встановлено спосіб підтвердження відповідності підставам, встановленим статтею 17 Закону у формі довідки зміст якої засвідчує відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених частинами першо, другою статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» при цьому, тендерною документацією не вимагається саме документальне підтвердження такої інформації. Також звертає увагу, що відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону та підпункту 1.12. пункту 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» роздіду ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, документи, що не передбачені законодавством для учасників не подаються ними у складі тендреної пропозиції.
Крім цього зазначає, що відповідач у висновку про зобов'язання усунути порушення не конкретизував яких саме заході має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність оскаржуваного висновку.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що за результатами відповідності тендерної документації вимогам закону встановлено, що тендерна документація складена з порушеннями пункту 2 частини другої статті 22, частин третьої , четвертої, п'ятої та шостої статті 17 Закону. З огляду на встановлені обставини порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов'язав щодо порушень , які на даному етапі неможливо усунути в установленому законодавством порядку, вжити заходів з недопущення таких порушень в подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж аргументи, що й у позовній заяві. Щодо твердження відповідача, що висновок від 22.12.2020 про результати моніторингу закупівлі UА-2020-07-13-000756-а не є документом, який містить норми права індивідуальної дії, зазначила, що відповідно до п.3 розділу 3 Порядку №552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення. Отже, з аналізу наведених норм зазначає, що висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально правовим актом, оскільки його виконання має безпосередній вплив на права і обов'язки позивача. Можливість оскарження такого висновку у судовому порядку прямо передбачена Законом України "Про публічні закупівлі".
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до договору №529-ВРЗ-20 від 20.10.2020 між Комунальним підприємством «Київський метрополітен» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТК-ГРУПА» (постачальник), постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у встановлений термін «частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху» за ДК 021:2015 (накладка башмака, башмак, хомут, амортизатор п'ятника, щит), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість.
Відповідно до висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-13-000756-а від 22.12.2020, оприлюдненого в електронній системі Prozorro щодо замовника Комунального підприємства «Київський метрополітен»:
Предмет закупівлі: накладка башмака, башмак, хомут, амортизатор п'ятника, щит.
Відповідно до висновку про наявність або відсутність порушення законодавства зазначено що, за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що тендерна документація складена з порушеннями пункту 2 частини другої статті 22, частин третьої, четвертої, п'ятої та шостої статті 17 Закону. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації щодо закупівлі, розгляду тендерних пропозицій ТОВ РІГ»), ТОВ «МТК-ГРУПА», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Центр комплектації транспорту» та ТОВ «БГС РЕИЛ»; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; виконання рішення колегії АМКУ від 17.09.2020 № 17566-р/пк-пз - порушень не установлено.
В зобов'язаннях щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень) зазначено, що, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення зержавного фінансового контролю в Україні»; Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов'язує щодо порушень, які на даному етапі неможливо усунути в установленому законодавством порядку, зжити заходів з недопущення таких порушень в подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
30.12.2020 позивач подав до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області Державної аудиторської служби України заперечення до висновку.
Вважаючи вказаний висновок протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходив з такого.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон України №2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Статтею 5 Закону України № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України “Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон України № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною другою статті 8 Закону №922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з частиною 6 статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Як видно з матеріалів справи, КП "Київський метрополітен" (далі Замовник) в електронній системі закупівель, вдповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднено оголошення UA-20202-07-13-000756-а про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю "Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейковового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, код 34630000-2 за ДК 021:2015 (накладка башмака, башмак, хомут, ароматизатом п'ятника, щит) (далі - Закупівля), з публікацією англійською мовою".
Як видно з оскаржуваного Висновку, відповідач вказав, що за результатами аналізу тендерної документації вимогам Закону встанволено, що тендерна документація складена з порушенням пункту 2 частини другої статті 22, частин третьої, четвертої, п'ятої та шостої статті 17 Закону....".
Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушенням Закону № 922, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону№ 922 встановлено, що замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформацією що є доступною в електронній системі закупівель.
Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону №922 передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості «один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним».
Як видно з тендерної документації, Додаток 4, замовником, на виконання вимог Закону, встановлено спосіб підтвердження відповідності підставам, встановленим статтею 17 Закону, у формі довідки наступного змісту: «Ми______ (назва Учасника) цією довідкою засвідчуємо про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених частиною 1 та частиною 2 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»», при цьому, тендерною документацією не вимагається саме документальне підтвердження зазначеної інформації.
Відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону №922 та підпункту 1.12 пункту 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації: «Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення Замовником».
Таким чином, замовник самостійно перевіряє достовірність наданої інформації що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону, передбачено: «Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, б, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель».
Як видно з тендерної документації, на виконання вимоги частини третьої статті 17 Закону, підпунктом 5.6 пункту 5 «Кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 Закону, підстави, встановлені статтею 17 Закону,...» розділу 111 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, встановлено: «Переможець торгів у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен розмістити (завантажити) в електронній системі закупівель документи що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону згідно Додатку 5 до тендерної документації». Додаток 5 до тендерної документації містить перелік документів, які надаються переможцем торгів.
Відповідно до роз'яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (лист від 03.06.2020 №3304- 04/34835-06), а саме Додатку з переліком документів, необхідних для виконання вимог статті 17 Закону, зазначено, що на підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17, переможець процедури закупівлі надає: «довідка, видана Міністерством внутрішніх справ України, для надання фізичним особам відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально - процесуальним законодавством України».
Як видно з Додатку 5 до тендерної документації, переможцем надаються довідки про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених статтею 17 Закону, зокрема: - довідка видана Уповноваженим органом стосовно відсутності (наявності) судимості, притягнення особи до кримінальної відповідальності, обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України щодо фізичної особи, яка є учасником процедури закупівлі, не більше місячної давнини відносно кінцевої дати подання тендерних пропозицій (для фізичних осіб V тому числі фізичних осіб - підприємців);
- довідка, видана Уповноваженим органом стосовно відсутності (наявності) судимості, притягнення особи до кримінальної відповідальності, обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України щодо службової (посадової) особи учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію, не більше місячної давнини відносно кінцевої дати подання тендерних пропозицій (для юридичних осіб).
Таким чином, замовником в тендерній документації чітко визначено спосіб документального підтвердження переможцем торгів відсутності підстав, визначених пунктом 12 частини першої статті 17 Закону.
З огляду на викладене, суд вважає, що замовником при здійсненні закупівлі «Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху, код 34630000-2 за ДК 021:2015 (накладка башмака, башмак, хомут, амортизатор п'ятника, щит)» дотримано вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо зобов'язання позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених Відповідачем у частині 3 констатуючої частини Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-13-000756-а, суд зазначає таке.
За змістом частини другої статті 7-1 Закону України № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом (частина третя статті 7-1 Закону № 922-VIII).
Частиною четвертою статті 7-1 Закону України № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону України № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомої статті 7-1 Закону України № 922-VIII визначено, що у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106 (далі - Порядок № 86, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У розділі ІІІ Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку № 86 вказано, що у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Як встановив суд, у пункті 3 оскарженого висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
З аналізу приписів статті 7-1 Закону України № 922-VIII, розділу ІІІ Порядку № 86, а також установлених обставин справи, дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.04.2021 у справі №1.380.2019.006879.
Зміст оскарженого висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, полягає в тому, щоб “усунути виявлені порушення», встановлені Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Зазначивши у висновку про необхідність “усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині оскарженого висновку про порушення позивачем частини першої статті 30 Закону України №922-VIII та зобов'язав позивача “здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку».
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
У цьому контексті суд зазначає, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 № 160/12925/19.
Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок Управління Західного офісу державної аудиторської служби Українив Закарпатській області від 22.12.2020 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-13-000756-а, оприлюдненого на інтернет-сайті https://prosoro.gov.ua/tender з індефікатором закупівлі UA-2020-07-13-000756-а не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу державної аудиторської служби Українив Закарпатській області від 22.12.2020 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-07-13-000756-а, оприлюдненого на інтернет-сайті https://prosoro.gov.ua/tender з індефікатором закупівлі UA-2020-07-13-000756-а.
Стягнути з Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства “Київський метрополітен» судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 09.06.2025.
Суддя Мричко Н.І.