09 червня 2025 року м. Київ справа №320/39546/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо вилучення з пенсії позивача сум індексацій, проведених в 2022 році, 2023 році і в 2024 році та 500,00 грн за 80-річний вік, їх невиплату, починаючи з червня 2024 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування заробітку (доходу) позивача за період роботи і Республіці Казахстан з 01 березня 2016 року до 31 березня 2017 року, що призвело до зниження середньомісячного заробітку і коефіцієнта заробітної плати, а відповідно і до заниження розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві врахувати вилучені суми індексації пенсій за 2022 рік (986,30 грн), за 2023 рік (1 500,00 грн), за 2024 рік (948,71 грн), а також 500,00 грн за 80-річний вік та виплатити їх, починаючи з червня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до заробітку ОСОБА_1 заробітну плату за період його роботи в Республіці Казахстан з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року в сумі 351 000,00 грн за 13 місяців (4 292 353 тенге=13 000 доларів США або по тодішньому курсу 27,00 грн за долар 27 000,грн/місяць), а також здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням середньомісячного заробітку 24 194,725 грн, починаючи з 22 вересня 2021 року (дати отримання відповідачем довідки про роботу в ТОВ «Оператор РОП») та з урахуванням виплачених сум.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Позивач вказує, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 757/67273/21-а Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок та виплату пенсії, проте, як вказує позивач, перерахунок здійснений невірно, внаслідок чого занижено розміри виплат, зокрема, не враховано при здійсненні перерахунку пенсії позивача заробітної плати останнього, отриманої за роботу в Республіці Казахстан, внаслідок чого занижено коефіцієнт заробітної плати, не враховано суми індексації за 2022-2024 роки, а також не нараховано виплату у 500,00 грн, у зв'язку з досягненням 80-річного віку.
У зв'язку з чим, у червні 2024 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії із урахуванням заробітної плати за період роботи в Республіці Казахстан з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року, сум індексації за 2022-2024 року, а також виплати 500,00 грн, у зв'язку з досягненням 80-річного віку, проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність на те правових підстав.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з 05 травня 2021 року позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу 57 років 10 місяці 20 днів, обчисленого по 01 квітня 2015 року (індивідуальний коефіцієнт страхового стажу склав 0,57833) та заробітної плати за період роботи з 01 липня 2000 року по 30 квітня 2015 року (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 2,61006), розмір заробітної плати для обчислення пенсії був розрахований з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який залишається таким, що враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії в розмірі 5 426,60 грн.
Крім того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 757/67273/21-а позивачу з 05 травня 2021 року здійснено перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки та перерахунок пенсії з 22 вересня 2021 року з урахуванням до страхового стажу позивача періоду роботи з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОО «Оператор РОП».
Представник відповідача зазначає, що оскільки заробітна плата за період роботи з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня, а довідка про заробітну плату з інформацією про сплачені страхові внески в іншій державі позивачем не надана, то заробітна плата за відповідний період врахована в сумі 0 грн, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати, з якого раніше розраховувався розмір пенсії.
Також у відзиві на позовну заяву зазначено, що розмір пенсії позивача в частині проведення перерахунків пенсії з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 року переглянуто, зокрема,
з 01 березня 2022 року перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту 1,14 позивачу не проводився, оскільки середня заробітна плата, яка застосовується для обчислення пенсії позивача (9 118,81 грн) вища за заробітну плату, яка застосовується для обчислення пенсії з 01 березня 2022 року (6 186,32 грн) та встановлено доплату у розмірі 135,00 грн;
з 01 березня 2023 року пенсія не підвищувалась, оскільки її обчислення відбувалось з урахуванням показників середньої заробітної плати у 9 118,81 грн, яка перевищує розмір показника середньої заробітної плати у розмірі 7 405,03 грн, що склався під час цьогорічної індексації та встановлено доплату до пенсії у розмірі 100,00 грн;
з 01 березня 2024 року перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту 1,0796 позивачу не проводився, оскільки середня заробітна плата, яка застосовується для обчислення пенсії позивача (9 118,81 грн) вища за заробітну плату, яка застосовується для обчислення пенсії з 01 березня 2024 року (7 994,47 грн) та встановлено доплату у розмірі 100,00 грн.
Також, у відзиві на позовну заяву вказано, що розмір пенсії позивача з 01 квітня 2024 року становить:
- розмір пенсії за віком (ст. 27) (21 389,45*0,59000) 12 619,78 грн;
- доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 24 років) 502,32 грн;
- загальний розмір пенсії 13 122,10 грн;
- надбавка 135 грн на індексації 01 березня 2022 року 135,00 грн;
- надбавка 100 грн на індексації 01 березня 2023 року 100,00 грн;
- надбавка 100 грн на індексації 01 березня 2024 року 100,00 грн;
- додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) пост. № 112 п. 5 170,82 грн;
- підвищення дітям війни пост. № 112 п. 6 66,43 грн;
- місяць підвищення розміру пенсії 01 квітня 2024 року
- розмір пенсії з надбавками 13 694,35 грн, кошти по перерахунку пенсії за період з 01 березня 2022 року по 30 липня 2024 року в сумі 5 898,34 грн позивач отримає в наступний виплатний період.
З урахуванням вищевикладеного, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що пенсію позивачу обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали суду разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача 13 грудня 2024 року безпосередньо в приміщенні суду, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка.
29 жовтня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на адресу суду надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 757/67273/21-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117658743) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки, починаючи з 05 травня 2021 року з урахуванням виплачених сум; зарахувати до страхового стажу позивачу період його роботи з 01 березня 2016 року по 31 березень 2017 року на ТОО «Оператор РОП», а також здійснити перерахунок та виплату пенсії з 22 вересня 2021 року з урахуванням періоду його роботи з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОО «Оператор РОП».
На виконання вказаного вище рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії, проте, без урахування сум індексації пенсії за 2022-2024 роки та без урахування довідки про заробітну плату позивача за період його роботи з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОО «Оператор РОП», а також зі зменшенням коефіцієнту заробітної плати, з якого розраховувався розмір пенсії.
У зв'язку з чим, 25 червня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОО «Оператор РОП» та з урахуванням сум індексації за 2022-2024 роки.
У відповідь на звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 16 липня 2024 року № 28705-27630/К-02/8-2600/24 повідомило позивача про те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 757/67273/21-а позивачу здійснено перерахунок пенсії з 05 травня 2021 року із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки та перерахунок пенсії з 22 вересня 2021 року з урахуванням страхового стажу періоду роботи з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОО «Оператор РОП».
З огляду на положення статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врахований стаж роботи за період з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року, а також врахована заробітна плата за цей період у 0,00 грн, оскільки заробітна плата за цей період в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня, а довідка про заробітну плату з інформацією про сплачені страхові внески в іншій державі не надана, що призвело до зменшення коефіцієнту заробітної плати, з якого раніше розраховувався розмір пенсії.
Щодо проведення перерахунків пенсії з 01 березня 2022 року, 01 березня 2023 року та 01 березня 2024 року, у листі зазначено проведено перерахунок пенсій на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168 та від 23 лютого 2024 року № 185 в результаті якого збільшено показники середньої заробітної плати (5 426,60 грн*1,14=6 186,32 грн; 6 186,32 грн*1,197=7 405,03 грн та 7 405,03*1,0796=7 994,47 грн), а враховуючи, що для перерахунку пенсії застосовувалась середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2018-2020 роки у розмірі 9 118,81 грн, що є більшою, ніж передбачено постановами Кабінету Міністрів України №№ 118, 168 та 185, тому до пенсії були встановлені щомісячні доплати у 135,00 грн та 100,00 грн відповідно.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
1) Щодо неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві заробітної плати позивача за період роботи з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року на ТОО «Оператор РОП» Республіка Казахстан.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлений статтею 40 Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 40 Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У частині другій статті 40 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV зазначено, що Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
Зв = З + Зд, де:
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати. У разі якщо сума страхових внесків визначена платником та/або застрахованою особою, яка є працівником та гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", і сплачена виходячи з суми, що є більшою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), але меншою за фактичну суму заробітної плати (доходу) застрахованої особи, для обчислення пенсії враховується лише та частина суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:
Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.
При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;
4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок обчислення пенсії також регламентовано Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ).
Так, відповідно до статті 64 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
Згідно статті 65 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.
У разі якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала менший період, ніж передбачено частиною першою цієї статті, середньомісячний заробіток визначається за фактичний період роботи шляхом ділення загальної суми заробітку за цей період на число місяців у ньому.
Якщо працівник пропрацював менше одного календарного місяця, то заробіток за весь відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на число робочих днів за місяць, обчислене в середньому за рік (25,4 - при шестиденному робочому тижні та 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні). У цьому разі для обчислення пенсії враховується заробіток у розмірі не більше двох тарифних ставок (окладів).
У разі призначення пенсій працівникам, зайнятим на сезонних роботах, середньомісячний фактичний заробіток визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
У заробіток для обчислення пенсії членам колгоспів включається оплата в усіх її видах за роботу в громадському господарстві колгоспу.
У заробіток для обчислення пенсії включається за відповідні періоди допомога по тимчасовій непрацездатності чи середній заробіток, що зберігається за працівником.
У заробіток для обчислення пенсії особам, які не підлягають державному соціальному страхуванню (пункт "д" статті 3), включаються всі види грошового забезпечення, аналогічні тим видам оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Членам колгоспів, інших кооперативів, працівникам радгоспів та інших підприємств і організацій, які одержують поряд з грошовою оплатою натуральну, на вартість якої нараховуються страхові внески, ця натуральна оплата при визначенні середньомісячного заробітку враховується за державними роздрібними цінами того періоду, коли провадилася оплата праці.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Так, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з абзацом 1 пункту 2.7 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до статті 101 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
При цьому, пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Управління Пенсійного Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.
Тобто у разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, пенсійний орган має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 352/819/16-а.
Судом встановлено, що позивачем надано відповідачеві довідку про заробітну плату від 05 грудня 2017 року ТОО «Оператор РОП», яка складена на бланку підприємства, містить печатку зазначеного підприємства, підписи керівника та головного бухгалтера.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої, другої статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Положеннями пункту а) частини третьої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів за умови сплати страхових внесків.
Статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до статті 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-IV (далі - Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Подібні за суттю вимоги передбачені й в законодавстві Республіки Казахстан.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що як законодавством України так і законодавством Республіки Казахстан передбачено зарахування періоду трудової діяльності до страхового стажу при умові сплати страхових внесків до пенсійного фонду тієї країни, на території якої здійснювалась така діяльність.
Верховний Суд в постанові від 29 січня 2024 року за результатом розгляду справи № 560/5001/21 зазначив:
«… 39. У справі, що розглядається суди встановили та з матеріалів справи видно, що відмова ГУ ПФУ в Хмельницькій області у зарахуванні до стажу позивача періоду його роботи з 24.06.2002 по 31.05.2004 в ГТ «Петро Газ Азія» (Туркменістан) та відмова у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за вказаний період пов'язана з тим, що відомості, зазначені у довідці про заробітну плату, не підтверджені актом перевірки або копіями первинних документів, а відтак зарахування стажу із зазначенням заробітної плати нульовим значенням потягне за собою зменшення розміру пенсії. При цьому відповідач 28.03.2019 звернувся з листом до Пенсійного фонду Туркменістану, в якому просив витребувати акт звірки заробітної плати чи надати копії первинних документів про заробітну плату позивача. На час розгляду справи відповідь не надходила.
40. Однак, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не виникнення сумнівів і проведення перевірки є підставою для неврахування довідки, не врахували, що проведення перевірки відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату, є забезпеченим правом відповідача, а встановлення факту подання недостовірних відомостей може бути здійснено лише на підставі офіційних документів, які на час розгляду справи до відповідача ще не надійшли.
41. До того ж, застосовуючи до спірних правовідносин висновок про неможливість перекладення на особу тягара доведення правдивості чи достовірності даних у первинних документах щодо нарахування заробітної плати на конкретній посаді, яку обіймав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, суди попередніх інстанцій не врахували, що вказаний висновок стосується відомостей, зазначених у первинних документах, а у справі, що розглядається первинні документи якраз відсутні, а відповідач, користуючись наданим йому правом, витребував їх в уповноваженого органу Республіки Туркменістан для підтвердження виплаченої позивачу заробітної плати за спірний період.
42. Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не перевірили належним чином, чи підтверджено належними доказами відповідні відрахування із заробітної плати позивача в Пенсійний фонд Туркменістану, а також утримання відповідних податків та обов'язкових платежів із його заробітної плати. Адже сплата обов'язкових внесків в подальшому спрямовується на забезпечення пенсійного страхування…».
З огляду на вищевказані висновки Верховного Суду під час розгляду таких категорій справ про відмову пенсійного органу здійснити розрахунок розміру пенсії із врахуванням відомостей з довідок про заробітну плату, суди мають з'ясувати факт сплати страхових внесків із заробітної плати, яка вказана в таких довідках.
В межах розгляду цієї справи встановлено, що позивачем надано відповідачу довідку про заробітку плату від 05 грудня 2017 року, видану ТОО «Оператор РОП» за період роботи з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року, проте, позивач не надав пенсійному органу жодних доказів про відрахування в Пенсійний фонд Республіки Казахстан страхових внесків із заробітної плати позивача, зазначеної в цій довідці про заробітну плату, яка враховується для визначення розміру пенсії за вказаний період, що, в сукупності дозволяє дійти висновку про те, що така довідка не підлягає врахуванню відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача.
Також суд зауважує, що зазначення у довідці від 05 грудня 2017 року відрахувань (мовою оригіналу) «налог у источника» не є підтвердженням сплати страхових внесків за позивача роботодавцем, як помилково вважає позивач, оскільки за нормами законодавства Респцбліки Казахстан виплати пенсійних страхових внесків здійснюються через Єдиний Накопичувальний Пенсійний Фонд (ЄНПФ), ці внески мають назву «обов'язкові пенсійні внески» (ОПВ) та вносяться рободавцем у розмірі 10% від заробітної плати працівника.
Водночас, суд звертає увагу, що матеріалами справи не підтверджено, а судом не встановлено та не спростовано відповідачем, що останнім було вчинено дії, направлені на отримання від уповноваженого органу Республіки Казахстан документів для підтвердження факту сплати страхових внесків за позивача за період його роботи на ТОО «Оператор РОП» з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року.
Відтак, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог в даній частині та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії, направлені на отримання від уповноваженого органу Республіки Казахстан документів для підтвердження факту сплати страхових внесків за позивача за період його роботи на ТОО «Оператор РОП» з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року.
2) Щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням сум індексації за 2022-2024 роки.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
На реалізацію положень статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20 олютого 2019 року № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Приписами пункту 1 та 2 Порядку № 124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Таким чином, в силу приписів пункту 5 Порядку № 124, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01 жовтня 2017 року.
Тобто, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV. Тобто, положення пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
24 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
23 лютого 2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році № 185 від 23 лютого 2024 року (далі - Постанова № 185).
Пунктом 1 Постанови №185 встановлено, що з 01 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що позивач мав право на перерахунок пенсії, у зв'язку з щорічною індексацією, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 у 2022 році; із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 у 2023 році та із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 у 2024 році, починаючи з 01 червня 2024 року.
Відтак, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та зобов'язання провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 9 118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 червня 2024 року.
Щодо зазначення конкретних сум індексації, як просить позивач, суд зазначає, що станом на теперішній час, відповідачем ще не здійснено перерахунок індексації за 2022-2024 роки, відповідно, відсутні підстави вважати, що перерахунок буде здійснено невірно, відтак, позовній вимоги в цій частині є такими, що заявлені передчасно, а тому задоволенню не підлягають.
3) Щодо врахування під час здійснення перерахунку пенсії позивача доплати у 500,00 грн у зв'язку з досягненням останнім 80-річного віку, починаючи з червня 2024 року, суд зазначає таке.
Згідно наданої суду копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, станом на червень 2024 року досяг 80-річного віку.
Кабінетом Міністрів України 01 квітня 2020 року прийнято постанову №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі - Постанова № 251).
Так, абзацом 1 пункту 1 Постанови № 251 (в первинній її редакції) установлено з 1 квітня 2020 року особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 500 гривень у межах зазначеного розміру.
Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 849 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому» абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (Офіційний вісник України, 2020 року, № 29, ст. 1050) після слів і цифр «з 1 квітня 2020 року» доповнено словами і цифрами «по 28 лютого 2021 року».
Тобто з 19 вересня 2020 року редакція абзацу першого пункту 1 Постанови № 251 виглядала так:
«Установити з 1 квітня 2020 року по 28 лютого 2021 року особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі до 500 гривень у межах зазначеного розміру».
Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що фактично постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року № 849 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому» було визначено часові рамки здійснення щомісячної компенсаційної виплати в розмірі до 500 гривень особам, яким виповнилося 80 років і більше.
Так, спершу відповідна доплата за наявності певних умов здійснювалась безстроково, тобто з 1 квітня 2020 року. Проте у зв'язку зі внесенням Постановою Кабінету Міністрів України № 849 від 16 вересня 2020 року змін до абзацу першого пункту 1 Постанови № 251, така щомісячна компенсаційна виплата в розмірі до 500 гривень особам повинна була виплачуватись особам, знову ж таки за наявності певних умов, яким виповнилося 80 років і більше, «з 1 квітня 2020 року по 28 лютого 2021 року».
При цьому, суд зазначає, що пункт 1 Постанови № 251 втратив чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24 лютого 2023 року з 01 березня 2023 року.
Таким чином, що станом на момент перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 757/67273/21-а/21 (червень 2024 року) відповідна редакція Постанови № 251 вже не передбачала можливості виплати щомісячної компенсаційної виплати в розмірі до 500 гривень, тому позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесення сторонами інших судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 9 118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 червня 2024 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії направлені на отримання від уповноваженого органу Республіки Казахстан документів для підтвердження факту сплати страхових внесків за ОСОБА_1 за період його роботи на ТОО «Оператор РОП» з 01 березня 2016 року по 31 березня 2017 року.
5. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
6. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.