09 червня 2025 року Справа № 640/37095/21 ЗП/280/869/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (проспект Науки, буд. 57, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі по тексту - відповідач), в якій просить суд скасувати постанову від 24.11.2021 № 315891 в. о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Бобко Ігоря Анатолійовича, якою до ОСОБА_1 застосовано господарський штраф у сумі 17000 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до постанови від 24.11.2021 №315891 про застосування адміністративно-господарського штрафу, до нього застосовано вимоги абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 39 Закону, що вказана у ст. 60 Закону, ні яким чином не може бути до нього застосована, так як позивач має вантажний автомобіль. Зазначає, що ст. 48 Закону передбачає пред'явлення документів, передбачених законодавством, умови ним мною дотримані повністю. Зазначає, що не погоджується із зазначеним рішенням в. о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Бобко Ігоря Анатолійовича, бо вважає себе не винним, постанову від 24.11.2021 № 315891 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків головного спеціаліста ВДК Ходаківського Є. В. фактичним обставинам справи. Просить задовольнити позовні вимоги. Також вказує, що враховуючи той факт, що ОСОБА_1 - фізична особа, застосування адміністративно-господарського штрафу до нього вважає не доречним. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 07.06.2022 вказує, що під час перевірки транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 було виявлено, що на момент проведення перевірки відсутні посвідчення водія, під час перевірки, зі слів водія та на підставі наданої ТТН № 00000007029 від 20.10.2021, було встановлено особу водія, а саме - ОСОБА_2 , який відмовився пред'явити для перевірки посвідчення водія, про що зафіксовано уповноваженими особами Укртрансбезпеки в Акті від 20.10.2021 № 297556. Крім того, звертає увагу суду, що позивачем не надано жоден доказ на спростування вищезазначеного. Таким чином, вказує, що твердження позивача, викладені у позові щодо вищезазначених обставин, не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу. Вважає оскаржувану постанову правомірною та просить відмовити у позові.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №640/37095/21.
Супровідним листом від 23.01.2023 на виконання положень п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ скеровано матеріали адміністративної справи №640/37095/21 до Запорізького окружного адміністративного суду за належністю.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 03.04.2025.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.
Ухвалою суду від 08.04.2025 прийнято справу №640/37095/21 до провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
20.10.2021 інспекторами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення № 013860 від 18.10.2021 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, було перевірено транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 .
За результатами перевірки складено акт від 20.10.2021 № 297556, згідно висновків якого перевіркою встановлено, порушення вимог ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт», а саме - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, посвідчення водія відповідної категорії. Як вказано в акті, водій від підпису відмовився.
24 листопада 2021 року В.О. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Бобко І.А. винесено постанову №315891 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 гривень за порушення вимог ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт».
Вважаючи протиправною постанову №315891 від 24.11.2021 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон України "Про автомобільний транспорт") (ст. 3 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).
За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно п.п. 20-27 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Як зазначає позивач, його не було повідомлено про розгляд справи про порушення, чим порушено п. 26 Порядку № 1567.
В свою чергу, відповідач у відзиві спростовує вказані доводи позивача на підтвердження чого надає повідомлення ОСОБА_1 від 03.11.2021 про призначення розгляду справи та докази його направлення (фіскальний чек, список поштових відправлень рекомендованих листів) за адресою місця реєстрації позивача.
Таким чином, наданими документами підтверджується, що відповідачем вжито заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про порушення у відповідності до Порядку № 1567.
Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 47 Закону № 2344-III визначено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340), відповідно до пунктів 1.2, 1.3 якого встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з пунктом 6.1 Положення № 340 визначено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Згідно п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №946/18241 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до п. 1.1 Інструкції №385 визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних: засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух». Дія цього нормативного документу поширюється на суб'єктів господарювання які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортними засобами без будь якого розмежування на види (міжнародні/внутрішні) перевезень (1.3 Інструкції №385) Контрольний пристрій (тахограф)- обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв (1.4 Інструкції №385). За результатами перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографа оформляє у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою наведеною в додатку 1 цієї інструкції. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт (п.2.7 Інструкції №385).
Згідно з положеннями п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Відповідно до п.3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його гину згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ. внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Суд враховує, що наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 є чинним та не скасованим - зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241, відтак вимоги Інструкції є обов'язковими до виконання, що розроблена відповідно до вимог Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 прийнятої за наслідком ухвалення ряду пропозицій стосовно тривалості робочого часу та періодів відпочинку на дорожньому транспорті (відповідно до преамбули) та покликана встановити такі нормативи роботи, що забезпечили би безпеку під час застосування автомобільного транспорту не лише водія перевізника, але й інших учасників дорожнього руху, що можуть постраждати від невиконання водієм вимог режиму роботи та відпочинку.
Системний аналіз змісту правового регулювання відносин, враховуючи пункт 6.1 Положення №340 та пункти 3.3, 3.6 Інструкції №385, дають підстави дійти висновку, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, водій повинен мати протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач є власником транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , який у спірному випадку підлягав перевірці, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та доводи самого позивача. Крім того, як свідчить товарно-транспортна накладна від 20.10.2021 № 00000007029, вказаний транспортний засіб 20.10.2021 здійснював перевезення вантажу.
Зазначені документи, як вказує відповідач, були пред'явлені під час перевірки, та надані відповідачем до матеріалів справи, що підтверджує факт здійснення перевірки вказаного автомобіля, за результатами якої і було складено акт від 20.10.2021 № 297556.
Крім того, за висновками в акті перевірки, позивачем здійснювалось перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, посвідчення водія відповідної категорії.
В спростування виявлених порушень позивачем будь-яких доводів не наведено та не надано відповідних доказів, в тому числі, документів, які за висновками акту перевірки були відсутні на момент перевірки.
Суд зауважує, що наданий до матеріалів справи позивачем протокол перевірки та адаптації тахографа датований 21.10.2021, тобто вже після здійснення перевірки 20.10.2021, що виключає можливість його надання на момент перевірки.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як перевізника адміністративно-господарські санкції.
Щодо доводів позивача, що він є фізичною особою, тому застосування адміністративно-господарського штрафу до нього вважає не доречним, суд зауважує, що згідно досліджених вище документів, позивач був власником транспортного засобу та відповідно перевізником у період, що перевірявся. Крім того, за інформацією з ЄДРПОУ, ОСОБА_1 з 18.04.2008 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Тож, такі твердження позивача не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Часиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (проспект Науки, буд. 57, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.06.2025.
Суддя Л.Я. Максименко